Мікронезія охоплює близько 1500 островів із загальною площею понад 2,6 тис. км². Найбільшим з них є Гуам площею 582 км². Загальна площа океану в межах периметра островів — 7400000 км².
Мікронезійці заселили Мікронезію кілька тисяч років тому. ВXVI столітті майже вся Мікронезія стала колонієюІспанії. ВXIX столітті Науру стає німецькою колонією, а острови Гілберта — британською. В1898 р, після іспано-американської війни, острів Гуам перейшов до США, а інша частина іспанської Мікронезії — доНімеччини. В1914 р німецька Мікронезія була захопленаЯпонією (тільки острів Науру, адміністративно належав доНімецької Нової Гвінеї, був окупованийАвстралією). Після закінченняДругої світової війни всі японці були виселені з Мікронезії; колишні японські володіння стали підопічною територієюООН під управлінням США (див.Підопічна територія ООН Тихоокеанські острови). В1950-х роках США проводили тут ядерні випробування. Дотепер вся Мікронезія, крім Гуаму, стала незалежною.
На сьогодні основний дохід для більшості країн Мікронезії – це продаж риболовних ліцензій іноземним державам. Власне екіпажі рибальських флотів не роблять великого внеску в місцеву економіку, оскільки їх кораблі зазвичай відправляються у плавання, навантажені припасами та провізією, які дешевші, ніж місцеві товари. Додаткові гроші надходять від урядових грантів, переважно від Сполучених Штатів Америки, наприклад, 150 мільйонів доларів, які США сплатили до трастового фонду для відшкодування збитків мешканцяматолу Бікіні, яким довелося змінити місце проживання після ядерних випробувань. Існує небагато родовищ корисних копалин, розробка яких загалом не є доцільною, за винятком деяких родовищ високоякіснихфосфоритів, особливо наНауру.
Більшість жителів Мікронезії можуть вільно переїжджати до США і працювати в там. Громадяни, які працюють у США та надсилають гроші родичам додому, є основним джерелом індивідуального доходу. Додатковий індивідуальний дохід приходить в основному від роботи в урядових структурах, магазинах і ресторанах.
Туристична сфера в основному орієнтується на аквалангістів, які приїжджають, щоб побачитикоралові рифи та дослідити затонулі кораблі часів Другої Світової війни. Деякі власники приватних яхт відвідують цей район протягом кількох місяців або років. Однак вони, як правило, залишаються в основному в портах в'їзду, і їх кількість занадто мала для того, щоб вони мали значний вплив на місцеву економіку.
Виробництвокопри свого часу було значним джерелом доходу, однак зараз світові ціни на цей матеріал впали через великі плантації пальм, які зараз висаджують у таких місцях, якострів Калімантан.