Мульчува́ння — вкривання поверхніґрунтусоломою,перегноєм, мульч-папером, галькою, щебенем, переробленими відходами з наданням їм магнітної сприйнятливості, тощо для захисту ґрунту від пересихання й перегрівання. Мульчування розглядається як спосіб поліпшення фізичних агрономічних властивостей ґрунтів та ефективності дії мінерального живленнясільськогосподарських рослин.
Поширене за кордоном. Перспективне вУкраїні для збереження ґрунтової вологи, запобігання втрат ґрунту внаслідокерозійних процесів та зменшення застосування гербіцидів
Застосування соломи для мульчування ґрунту при вирощуваннізлакових ікукурудзи ефективне у кількості 6–8 т/га. Мульчування зменшує фізичне випаровуваннявологи з ґрунту. В умовахпосухи непродуктивні втрати вологи зменшуються в 1,7 раза, а при достатньому зволоженні — втричі. Істотний позитивний вплив мульчування на режим вологи встановлено до глибини кореневмісного шару — 50 см.
Мульчування також поліпшує температурний режим, агрофізичний стан ґрунту, агрохімічні та біологічні показники. Крім того, мульчування істотно підвищує ефективність діїмінеральних добрив, особливо в посушливих умовах вирощування. Урожайність сільськогосподарських культур за таких екстремальних умов лише внаслідок мульчування підвищується на 20–25 %. Мульчування найдоцільніше на ґрунтах у зоні недостатнього або нестабільного зволоження при вирощуваннізернових сільськогосподарських культур, овочів, ягід та фруктів.
В Україні мульчування вивчаєІнститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського УААН.
За вмістомазоту в поживних рештках культури розташовуються в такій послідовності:солома бобових культур,гичка цукрових буряків, стебла кукурудзи, солома зернових колосових.
Так, наприклад,тонна подрібненої соломи, внесена на поверхню поля, за поживністю рівноцінна 3,5-4 тоннам гною. Проте слід врахувати, що для компенсації азоту, який витрачається на перепрівання тонни соломи, необхідно внести 10 кг активної речовини азотних добрив. Основним рослинним органічним добривом є подрібнена солома. Для її подрібнення використовують сучаснімульчувачі вітчизняного і зарубіжного виробництва. Проте відомості про них розпорошені, а ефективність використання недостатньо обґрунтована[1].
Безумовно мульча сприятливо діє на ґрунт і рослини:
Мульча буває неорганічна (гравій, галька, різноманітні покривні матеріали) і органічна (тирса, хвоя, перегній, горіхова шкаралупа, сіно). Органічною називається мульча з природних матеріалів, наприклад, кора, стружка, тирса, листя, хвоя або скошена трава. Мінус цього типу мульчі в тому, що вона приваблює комах, слимаків, черв'яків і птахів, які використовують її в їжу, і згодом така мульча потребує заміни. Неорганічна мульча з гравію, гальки, чорного поліетилену або садових нетканих матеріалів не приваблює шкідників і не розкладається.
Мульчування великими каменями має важливу перевагу в посушливу пору влітку. Вранці розігріте повітря зустрічається c холодним каменем (який нагрівається повільніше повітря) і залишає на ньому росу забезпечуючи т. зв. сухий полив.
Новий вид мульчі — магнітна мульча, або мульча з магнітною сприйнятливістю. Це мульча органічна чи неорганічна в склад якої входить феромагнетик, що дозволяє наносити, а головне проводити її повний збір магнітними пристроями, збір без залишків, які порушують структуру ґрунту, при періодичному її зборі та нанесенні при виконанні агротехнічних заходів, що не можливо було виконувати з мульчею, яку застосовували до цього часу. Таку мульчу виготовляють утилізуючи відходи, що забруднюють навколишнє середовище. Ця мульча з відходів може сама мати магнітну сприйнятливість, наприклад, як подрібнені відпрацьовані автомобільні шини, в складі яких присутній металічний корд, або до часток відходів прикріплюють феромагнетик різними способами, отримуючи магнітну мульчу з викинутих ПЕТ пляшок, поліетиленових пакетів, плівки, пінопласту, навіть мульчу з магнітною сприйнятливістю із соломи та опалого листя. Це дозволяє радикально розширити площі її використання, зокрема для вирощування органічної продукції, завдяки відмові від застосування гербіцидів, та захисту ґрунту від промерзання взимку (наприклад, при вирощуванні стевії), одночасно вирішуючи питання утилізації відходів та очищення навколишнього середовища від забруднення.
Використання мульчі з шин стримується наявністю в них шкідливих інгредієнтів, що можуть попадати в навколишнє середовище, тому потрібен час, щоб ці речовини вивільнились на звалищах, а для нових шин, виробники повинні відмовитись від цих добавок.