Моральність — термін, найчастіше вживається в мові і літературі яксинонімморалі, іноді —етики.У більш вузькому значенні моральність — це внутрішня установкаіндивіда діяти відповідно до своєїсовісті ісвободи волі — на відміну від моралі, яка, поряд ззаконом, є зовнішньою вимогою до поведінки індивіда. Етика ж — назва науки про мораль.
Не існує єдності думок з приводу співвідношення моральності іморалі. Нерідко моральність трактується як синонім моралі, але з часу Гегеля прийнято розрізняти мораль (нім. Moralität,англ.moral, morality) і моральність (нім.Sittlichkeit,англ.morals, virtues,рос.нравственность). Згідно з поділом цих понять, моральність є внутрішньою установкою людини — на відміну від моралі, яка (поряд із законом) є тільки зовнішньою вимогою до поведінки індивіда. При такому погляді на мораль, вона визнається «протезом моральності».
Саме з моральністю пов'язано розрізненнядобра ізла за умови, що індивідуумом визнаються ці категорії. На відміну від користі і шкоди, добро і зло пов'язані з наміром деяких вільної волі.
Моральність і мораль вивчається спеціальною філософською дисципліною —етикою.
 | Сувора мораль - це всього лише наше ставлення до тих людей, які не подобаються нам.Оскар Уальд |  |
 | Це незавершена стаття зетики. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |