Мони проживають на півдніМ'янми, переважно в штатіМон і прилеглих територіях та на південному заходіТаїланду.
Єдуже значне розходження у даних щодо чисельності монів. Згідно з офіційною бірманською статистикою кількість монів не перевищує 1 млн. Однак за доволі сміливими припущеннями промонськи налаштованих експертів чисельність монів у М'янмі є близькою до 8 млн. Чисельність монської громади в Таїланді є стабільною з 1970-х років — бл. 120 тис. Загальна чисельність монівоцінково становить бл. 8 млн.
Мони єавтохтонним населеннямІндокитаю, що раніше забірманців створили високорозвинуту культуру. Вже уI-му тисячолітті розквіту набули раньодержавні монські формування —Двараваті,Пегу,Татхоун, які знаходилась у тісних зв'язках з давніми царствамиІндії (Рамманадеса — індійська назва країни Мон).
Наприкінці 1-го тис. в країну Мон з півночі проникли бірманці. ЗXVI ст. з підсиленням держав бірманців ішанів країна монів стає ареною боротьби останніх з Сіамом, якbq до кінцяXIII ст. повністю знищив монську державу на території сучасного Таїланду. Тоді ж значна частина монів переселилася до М'янми.
Мони мали значний вплив на матеріальну і духовну культуру бірманців. Крім того, значна частина монів зазнала (і зазнає)асиміляції з бокубірманців ікаренів. Основними осередками монського населення, що зберігає традиційну культуру, лишаються гірські райониТенассеріма, які вже уХХ ст. стали базою національного відродження.
Основне традиційне заняття монів — поливнерисосіяння (мони були першими у Бірмі, хто збудувавіригаційні споруди). Важливе місце також посідаютьсадівництво і овочівництво,рибальство тощо.
¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене.