Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Монако

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Монако (значення).

фр.Principauté de Monaco
монег.Principatu de Mùnegu

Князівство Монако

Прапор Герб
Девіз: «Deo Juvante»
(лат.«З Божою допомогою»)
Гімн:«Hymne Monégasque»
(Гімн Монегасків)

Розташування Монако
Розташування Монако
СтолицяМонако
43°44′ пн. ш. 7°24′ сх. д.countryHGO
Найбільш заселений кварталМонте-Карло
Офіційні мовифранцузька
Релігіякатолицизм
Форма правлінняКонституційна монархія
 -КнязьАльбер II
 -Державний міністрІзабель Берро (в. о.)
Незалежність 
 - Керівництво династії Грімальді8 січня1297 (Від Генуезької республіки) 
Площа
 - Загалом2,027[1] км² (231)
 - Внутр. води0 %
Населення
 - оцінка 2014 38 400 (210)
 - перепис 2000 32 020
 -Густота18 679 чол./км² (1)
ВВП (ПКС)2016 р., оцінка
 - Повний$6,5 млрд. (148)
 - На душу населення$169 694 (1)
ВалютаЄвро (EUR)
Часовий поясCET (UTC+1)
 - Літній часCEST (UTC+2)
Коди ISO 3166MC Редагувати інформацію у Вікіданих /MCO Редагувати інформацію у Вікіданих /492 Редагувати інформацію у Вікіданих
Домен.mc
Телефонний код+377
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою:Монако

Князі́вство Мона́ко (фр.Principauté de Monaco,монег.Principatu de Mùnegu) —мікродержава, напіванклав на півдніФранції на березіЛігурійського моря; площа — 2,02 км². Рельєф: горбистий.Країна розширює територію, засипаючи прибережні води. Голова держави — князь(князь Монако) Альбер II (з 2005, після смертіРеньє III); уряд очолюєП'єр Дарту з 2020 року.

Альбер II

Політична система —конституційна монархія. Експорт: продукціялегкої промисловості, основні статті прибутку —туризм тагральний бізнес. Населення — 35 657 (2006).

Географія

[ред. |ред. код]

Друга найменша за розміром, післяВатикану, суверенна держава, на березіСередземного моря, за 20 км відНіцци. На суші князівство межує зФранцією, департаментПриморські Альпи (Alpes-Maritimes). Площа країни становить 2,02 км² станом на 2014 рік. Довжина берегової лінії — 4,1 км, довжина сухопутних кордонів — 4,4 км. За останні 20 років територія країни збільшилася майже на 40 га завдяки осушенню моря.

Клімат

[ред. |ред. код]

Кліматсередземноморський з помірно теплою зимою й сухим, теплим і сонячним літом. Середня температура січня, лютого — +8 °C; у липні, серпні — +26 °C. Середньорічна температура становить — +16,3 °C. Кількість сонячних днів у році досягає 300.

Клімат Монако
ПоказникСіч.Лют.Бер.Квіт.Трав.Черв.Лип.Серп.Вер.Жовт.Лист.Груд.Рік
Середній максимум, °C12,312,514,016,119,423,025,825,923,819,916,113,418,5
Середня температура, °C10,210,411,813,917,120,823,523,721,617,814,011,416,4
Середній мінімум, °C8,18,29,611,614,818,521,221,519,315,611,99,314,1
Середня кількість
сонячних годин на місяць
148,8152,6201,5228,0269,7297,0341,0306,9240,0204,6156,0142,62668,7
Нормаопадів,мм82.776.470.562.248.636.915.631.354.4108.2104.277.5768.5
Днів зопадами6,86,46,16,35,24,11,93,14,05,87,06,062,7
Джерело: Monaco website[2]

Сейсмічність

[ред. |ред. код]
Докладніше:Сейсмічність Монако

Адміністративний поділ

[ред. |ред. код]
Докладніше:Адміністративний поділ Монако

Монако включає округи-міста, що злилися:

Райони

[ред. |ред. код]

Колишня комуна Монако

[ред. |ред. код]
  • Монако-Віль — старе місто, розташоване на скелі, у цьому районі розташована княжа резиденція.

Колишня комуна Монте-Карло

[ред. |ред. код]
  • Монте-Карло — відоме казино і курортна зона.
  • Сен-Роман / Ла-Русс — 7-й район.
  • Сен-Мішель — житловий район Монте-Карло, 8-й район Князівства Монако
  • Ларвотто — 6-й район

Колишня комуна Ла-Кондамін

[ред. |ред. код]
  • Ла-Кондамин — портовий і фінансовий центр Князівства Монако
  • Монегетті — 5-й район, що з'явився в результаті поділуМонте-Карло
  • Ла-Колле (La Colle) — 9-й район, що з'явився в результаті поділу Ла-Кондамину
  • Ле-Ревуар (фр. Les Revoires) — 10-й район, що з'явився в результаті поділу Ла-Кондамин.

Нові землі Князівства Монако що відвойовані у моря

[ред. |ред. код]
  • Фонвьей — 4-й район, початок будівництва 1971 року
  • Ле-Портьє — проєкт і майбутній 11-й район князівства.

Заселення додаткового району на осушених землях планувалося почати 2014 року. Однак наприкінці 2008-го князь Альбер II зробив заяву, що реалізація цих планів припинена в зв'язку з поточною економічною ситуацією.

Історія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Історія Монако
Мапа Монако.
Княжий палац у Монако.
Зміна караулу.

З доісторичних часів територія сучасного Монако була заселена різними народами.Фінікійці мали тут свою колонію Монойкос (Μόνοικος) з VI ст. до нашої ери. За стародавніми джерелами, теренами Монако пройшовГеркулес, фінікійці побудували тут палац Геркулеса.

У II ст. до нашої ериримляни захопили регіон, перебували тут до V ст. нашої ери.

З VI ст. нашої ери до975 року регіон потерпає від численних нападів загарбників.

1215 року територія потрапила під владуГенуезької республіки (наразі частинаІталії).

1266 року розпочалася громадянська війна в Генуї між прихильникамиПапи Римського та прихильникамиІмператора Священної Римської імперії. Після перемоги останніх прихильники Папи Римського покинули країну. Серед них була й сім'я Грімальді.8 січня1297 року Франсуа Грімальді на чолі загону, переодягненого монахами, захопив монакську фортецю.

По тому — тривалий період боротьби за незалежність Монако від Генуї. Врешті Монако отримує її1419 року з Грімальді на чолі,династія Грімальді й досі керує Монако.

Наприкінці1489 рокукорольФранції надає Монако статус французькогопротекторату, не скасовуючи привілеї лорда Монако.

1524 року Монако підпадає під протекторатІспанії. Лорд Монако відтепер — принц Монако.1605 року після домовленості Іспанія ввела сюди військові гарнізони. Іспанський протекторат було замінено французьким заПероннським договором 1641 року.

Післяфранцузької революції цілковита влада династії Грімальді була тимчасово скасована національним зібранням Монако.14 лютого1793 Монако офіційно приєднується до Франції. Після розгромунаполеонівської Франції за рішеннямВіденського конгресуМонако потрапило під протекторатСардинського королівства, від якого звільнилося18 листопада1860 року.

2 лютого1861 року незалежність Монако визнала Франція.

Плоскогір'я Спелюгус (Spélugues Plateau) отримує назву Монте-Карло1866 року.

З5 січня1911 року вкнязівстві —конституційна монархія.

У листопаді1918 року князівство укладає угоду з Францією про захист своєї території французькою стороною, за цією угодою Франція мала право вводити свої війська до Монако якз, так ібез дозволу принца; також було укладено угоду про приєднання князівства до Франції у разі, якщо не буде існувати спадкоємця на трон.

Нову конституцію було ухвалено17 грудня1962 року.

Укладено нову угоду з Францією24 жовтня2002 року. За нею Монако залишиться суверенною державою, не приєднуючись до Франції, навіть якщо не буде існувати спадкоємця на трон. Захист території Монако, однак, залишається відповідальністю Франції.

З травня 1993 року Монако — членООН.

Економіка

[ред. |ред. код]
Докладніше:Економіка Монако
Казино вМонте-Карло і готель «Париж».
Нова гавань уФонтвіллі.

Монако, маючи вихід до Середземного моря, стало популярним курортом, привабливим для туристів через казино та приємний клімат.

Переваги: обіцяна банківська таємниця і низькі податки залучають мільярдні статки з-за кордону. Наприкінці 90-х рр. обсяг коштів, збережених у монакських банках, мав щорічний приріст 18 %. Відсутній зовнішній борг, валютні резерви порядку $2 млрд. Низьке безробіття (3 %).

Слабкі сторони: відповідно до угоди із Францією з 1994 р. підозрілі рахунки банки розкривають, як, втім, тепер у всіх інших країнах. Залежність від економічних коливань у Франції й Італії.ПДВ приносить 55 % державних доходів. Вимога ЄС посилити банківське й податкове законодавство. Відсутність мінеральних ресурсів, повна залежність від імпорту.

Князівство успішно залучає до себе різноманітні, екологічно безпечні, галузі промисловості з усього світу. Причина — малі податки й цілком скасований державний податок з індивідуального прибутку. Князівство, однак, утримує монополії в декількох галузях: вироби з тютюну, телефонні лінії, пошта. Рівень життя — високий (приблизно такий, як у багатих районах Франції). Відсоток безробітних у 1999 році був 22 %. З 2002 року національна валюта —Євро.

Етнічні групи країни

[ред. |ред. код]
Собор Св. Миколая в Монако-Віллі.

У національному складі переважаютьфранцузи (47 %); далі йдуть корінні жителі —монегаски (16 %) йіталійці (16 %). Решта 21 % жителів є представниками 125 національностей.

Населення

[ред. |ред. код]
Докладніше:Населення Монако

За даними на 2014 рік, населення Монако становить 38 400 осіб[3].Густота населення становить 18 285 осіб/км². Така висока густота обумовлюється тим, що Монако єкарликовою державою. Щорічний приріст населення становить 0,386 % на рік (дані 2007 року)[4]. Середня тривалість життя, за даними2008 року, становить 79,96 років. Серед населення незначною мірою переважають жінки. Коефіцієнт відношення кількості чоловіків до кількості жінок становить 0,91 (за даними2004 року). 62 % населення належить до працездатного. Рівеньграмотності становить 99 %.

Національний склад:

У цю численну категорію входять представники 125 національностей.Найчисленніша релігійна група —католики. Віру католицизму сповідують 90 % населення князівства.

Мовна ситуація

[ред. |ред. код]
Монте-Карло

Офіційною мовою в Монако єфранцузька, також використовується італійська та англійська.

Монегаська мова — мова старшого покоління й державної освіти.Монегаська мова — діалектлігурійської мови (мови північної Італії) — може бути класифікована як індоєвропейська, романська, італо-західна, західна, галло-іберська, галло-романська, галло-італійська мови.

У 70-х роках монеганська мова була під загрозою зникнення, але її було відроджено тоді, коли її почали викладати в навчальних закладах країни.

Культура

[ред. |ред. код]
Океанографічний музей Монако.

Монако є великим культурним центром. Побудована в1879 році за проєктом архітектораШарля Гарньє (автора Паризької опери) будівляЗалу Гарньє є домом Філармонічного оркестру Монте-Карло й Опери Монте-Карло.

На цій сцені в різні роки співалиНеллі Мельба,Енріко Карузо,Федір Шаляпін,Пласідо Домінго,Лучано Паваротті. На початку XX століття тут виступавРосійський балет Сергія Дягілєва, танцювали:Анна Павлова,Вацлав Ніжинський,Джордж Баланчин,Серж Лифар.

У Монте-Карло була створена Академія класичного танцю імені принцеси Грейс, очолювана Марійкою Безобразовою.

Фонд князя П'єра, заснований Реньє III на честь батька, щорічно вручає Велику літературну премію, Музичну премію князя Реньє III та Міжнародну премію в галузі сучасного мистецтва.

Щорічно в Монако проходитьМіжнародний цирковий фестиваль іМіжнародний телевізійний фестиваль Монте-Карло.

У місті розташований знаменитийОкеанографічний музей Монако, директором якого був легендарний дослідникЖак-Ів Кусто.

Бібліотека Луї Нотарі є національної бібліотекою Монако.

Транспорт

[ред. |ред. код]

Монако зв'язане з навколишнім світом за допомогоюзалізничного,автомобільного,морського іповітряного транспорту. Крім того, у Монако є відкритий музей автомобілів, особиста колекція автівок принца.

Залізничний транспорт

[ред. |ред. код]

Довжина залізничної мережі становить 1,7 км. Ширина колії 1435 мм. Залізниці експлуатуються французькою національною залізничною компанієюSNCF. Князівство зв'язане зФранцією як регіональними маршрутами, так і швидкісними поїздамиTGV. Велика частина залізничних колій, що проходять через Князівство Монако, знаходяться у підземних тунелях. Під землею знаходиться єдина станція в країні — вокзал Монако — Монте-Карло.

Метрополітен

[ред. |ред. код]

Вузька лінія коліїметро є багаторічним проєктом в Монако, який досі не побудовано.

Автомагістралі

[ред. |ред. код]

Загальна довжина автомагістралей становить 50 км.

Автобусна інфраструктура

[ред. |ред. код]

У країні діє 6 автобусних маршрутів, а також автобусне сполучення заеропортом Ніцци. Всього на території Монако є 143 автобусні зупинки.

Автобусні маршрути

[ред. |ред. код]
  • № 1: Monaco-Ville, Monte-Carlo, Saint Roman.
  • № 2: Monaco-Ville, Monte-Carlo, Exotic Garden.
  • № 4: Place d'Armes, Railway station, Monte-Carlo, Saint Roman.
  • № 5: Railway station, Fontvieille, Hospitaland.
  • № 6: Larvotto Beach, Fontvieille.

Є чотири інших автобусних маршрутів, які з'єднують Монако з сусідніми регіонами:

Морський транспорт

[ред. |ред. код]

У місті діє два морських порти: в районах Ла-Кондамін і Фонв'єй. У порту Еркюль (Hercule), району Ла-Кондамін, діє воднийавтобус, що з'єднує південну і північну частинупорту. Також розвинена служба водного таксі.

Геліпорт

[ред. |ред. код]

Геліпорт (вертодром) у Монако є єдиним авіаційним об'єктом у князівстві. Князівство зв'язане вертолітною лінією з аеропортомНіцци. Доступні також вертолітні чартерні послуги до популярних французьких гірськолижних курортів.

Спорт

[ред. |ред. код]

Формула 1

[ред. |ред. код]
Гран-Прі Монако 1996 року.

Починаючи з 1929 року, на вулицях Монако щорічно проводиться гонкаГран-Прі Монако, яка вважається однією з найпрестижнішихавтомобільних перегонів у світі. Зведення гоночної траси Монако триває шість тижнів, а її розбирання після перегонів займає ще три тижні. Траса дуже складна — вузькі вулиці, круті повороти, тунель і численні спуски й підйоми роблять її найбільш вимогливою до пілотування трасою у«Формулі-1»[5]. ГонщикНельсон Піке порівняв пілотування в Монако з «їздою на велосипеді навколо вашої вітальні».

Незважаючи на складну трасу, був зафіксований тільки один смертельний випадок — у 1967 році розбився гонщикЛоренцо Бандіні.

Футбол

[ред. |ред. код]

У Монако базуються два футбольних клуби: футбольний клубФК Монако (AS Monaco FC) і жіночий футбольний клуб Монако (Monaco OS). ФК Монако грає впершому дивізіоні французького чемпіонату. Клуб є одним з найуспішніших клубів уФранції, він вигравав чемпіонат країни сім разів. Найбільшого успіху клуб досяг у 2004 році, коли потрапив до фіналуЛіги чемпіонів УЄФА, але програв з рахунком 0:3португальському клубу Порту. У клубі грали відомі зірки футболу, зокремаТьєррі Анрі,Фаб'єн Бартез іДавід Трезеге. Домашня арена —стадіон Луї II.

Жіноча команда Монако (Monaco OS) грає у місцевій регіональній лізі, сезон 1994—1995 років провела в першому дивізіоні жіночого чемпіонату Франції, але цей успіх був поки що єдиним.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Ministère des Affaires étrangères (France). Mise à jour : 29.01.09. Архіворигіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  2. "Climatological information for Monaco"[Архівовано 2 березня 2018 уWayback Machine.] — Monaco website
  3. Population and employment / IMSEE — Monaco IMSEE. Архіворигіналу за 2 березня 2017. Процитовано 16 лютого 2017.
  4. CIA World Factbook. Архіворигіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 16 лютого 2017.
  5. Monaco Formula One Grand Prix. Архіворигіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 21 серпня 2016.

Джерела

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Category:Monaco
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
МонакоМонако в темах
Географія
Демографія
Державний
устрій
Економіка
Соціальна система
Культура
Релігія
Інші теми
Незалежні
Залежні та
інші території
Данія
Фінляндія
Норвегія
Велика Британія
Обмежено визнані
1 Частково вАзії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.
Держав
НідерландиАмстердам ·АндорраАндорра-ла-Велья ·ТуреччинаАнкара¹ ·КазахстанАстана¹ ·ГреціяАфіни ·АзербайджанБаку¹ ·СербіяБелград ·НімеччинаБерлін ·ШвейцаріяБерн ·СловаччинаБратислава ·БельгіяБрюссель ·УгорщинаБудапешт ·РумуніяБухарест ·ЛіхтенштейнВадуц ·МальтаВаллетта ·ПольщаВаршава ·ВатиканВатикан ·АвстріяВідень ·ЛитваВільнюс ·ФінляндіяГельсінкі ·ІрландіяДублін ·ВірменіяЄреван¹ ·ХорватіяЗагреб ·УкраїнаКиїв ·МолдоваКишинів ·ДаніяКопенгаген ·ПортугаліяЛісабон ·Велика БританіяЛондон ·СловеніяЛюбляна ·ЛюксембургЛюксембург ·ІспаніяМадрид ·БілорусьМінськ ·МонакоМонако ·РосіяМосква ·КіпрНікосія² ·НорвегіяОсло ·ФранціяПариж ·ЧорногоріяПодгориця ·ЧехіяПрага ·ІсландіяРейк'явік ·ЛатвіяРига ·ІталіяРим ·Сан-МариноСан-Марино ·Боснія і ГерцеговинаСараєво ·Північна МакедоніяСкоп'є·БолгаріяСофія ·ШвеціяСтокгольм ·ЕстоніяТаллінн ·ГрузіяТбілісі¹ ·АлбаніяТирана
Залежних територій
Частково визнаних держав
¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою.
Країни-члени
АвстріяАзербайджанАлбаніяАндорраБельгіяБолгаріяБоснія і ГерцеговинаВелика БританіяВірменіяГреціяГрузіяДаніяЕстоніяІрландіяІсландіяКіпрІспаніяІталіяЛатвіяЛитваЛіхтенштейнЛюксембургМальтаМолдоваМонакоНідерландиНімеччинаНорвегіяПівнічна МакедоніяПольщаПортугаліяРумуніяСан-МариноСербіяСловаччинаСловеніяТуреччинаУгорщинаУкраїнаФінляндіяФранціяХорватіяЧехіяШвейцаріяШвеціяЧорногорія
Золоті: засновники. Сині: пізніші члени
Країни-спостерігачі
Члени у минулому
Чехословаччина (1991–1992) •Саар (1950–1956) •Росія (1992-2022)
Інституції
Незалежні держави
Частково автономні
Самопроголошені автономії
Європа
АвстріяАлбаніяАндорраБельгіяБілорусьБолгаріяБоснія і ГерцеговинаВатиканВелика БританіяГреціяДаніяЕстоніяІрландіяІсландіяІспаніяІталіяЛатвіяЛитваЛіхтенштейнЛюксембургМакедоніяМальтаМолдоваМонакоНідерландиНімеччинаНорвегіяПольщаПортугаліяРосіяРумуніяСан-МариноСербія (Косово) •СловаччинаСловеніяУгорщинаУкраїнаФінляндіяФранціяХорватіяЧехіяЧорногоріяШвейцаріяШвеція
АзориАландиГернсіГібралтарДжерсіМенФарериШпіцбергенЯн-Маєн
Азія
АзербайджанАфганістанБангладешБахрейнБрунейБутанВ'єтнамВірменіяГрузіяЄменІзраїльІндіяІндонезіяІракІранЙорданіяКазахстанКамбоджаКатарКиргизстанКитай(ГонконгМакаоТайвань)КіпрРеспубліка КореяКНДРКувейтЛаосЛіванМалайзіяМальдівиМонголіяМ'янмаНепалОАЕОманПакистанПалестина (Західний берегСектор Гази) •Саудівська АравіяСінгапурСиріяСхідний ТиморТаджикистанТаїландТуреччинаТуркменістанУзбекистанФіліппіниШрі-ЛанкаЯпонія
Акротирі і ДекеліяБританська Територія в Індійському ОкеаніКокосові ОстровиОстрів Різдва
Африка
АлжирАнголаБенінБотсванаБуркіна-ФасоБурундіГабонГамбіяГанаГвінеяГвінея-БісауДжибутіЕкваторіальна ГвінеяЕритреяЕфіопіяЄгипетЗамбіяЗахідна СахараЗімбабвеКабо-ВердеКамерунКеніяКомориДР КонгоРеспубліка КонгоКот-д'ІвуарЛесотоЛіберіяЛівіяМаврикійМавританіяМадагаскарМалавіМаліМароккоМозамбікНамібіяНігерНігеріяПівденний СуданПАРРуандаСан-Томе і ПринсіпіСвазілендСейшелиСенегалСомаліСуданСьєрра-ЛеонеТанзаніяТогоТунісУгандаЦАРЧад
КанариМадейраМайоттаМелільяОстрови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-КуньяРеюньйонСеутаСинайСокотра
Північна Америка
Антигуа і БарбудаБагамиБарбадосБелізГаїтіГватемалаГондурасГренадаДомінікаДомініканська РеспублікаКанадаКоста-РикаКубаМексикаНікарагуаПанамаСальвадорСент-Вінсент і ГренадиниСент-Кіттс і НевісСент-ЛюсіяСШАТринідад і ТобагоЯмайка
Американські ВіргіниАнгільяАрубаБермудиБританські ВіргіниГваделупаГренландіяКайманиКюрасаоМартинікаМонтсерратПуерто-РикоСан-Андрес-і-ПровіденсіяСен-БартельміСен-МартенСінт-МартенСен-П'єр і МікелонТеркс і Кайкос
Південна Америка
Австралія і Океанія
Антарктика
Члени
Повноправні
Flag of the Francophonie
Асоційовані
Спостерігачі
Організації
Генеральні секретарі
Інше
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монако&oldid=46165412
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp