Михайло IV походив із візантійської провінціїПафлагонія, звідси прізвисько. Він завдячував імператорству своїй дружині — імператриціЗої, старшій дочці імператора Констянтина VIII. Вона була ще дружиною імператораРомана III Аргира, як закохалася в молодого управителя царським палацом Михайла. Після змови та вбивства Романа III, вона одразу одружилася з Михайлом.
Михайло IV мав слабкий характер і хворів наепілепсію. Він надав право управляти своєму брату,євнухуІвану Орфанотропу, який ще при Константині та Романі III був поважним міністром і відіграв не останню роль при знайомстві Зої з Михайлом, для утвердження свого впливу.
Іван під час правління Михайла провів реформу армії та фінансів для укріплення держави. На східному кордоні вдалося відновити панування над важливим стратегічним пунктом, містомЕдесою. На заході армія під проводомГеоргія Маніака вигналасарацинів ізСицилії (1038—1040). Однак їм не вдалось витіснитинорманів із південної Італії. Після відкликання Маніака до Константинополя, Сицилія перейшла в руки норманів (1041).
Повстання болгар, а також сербів і інших слов'ян на півночі імперії, які вже загрожували містамФракії іМакедонії, було придушено 1041 року самим імператором, який повернувся до Константинополя з тріумфом. Важкохворий Михайло IV помер 10 грудня 1041 року.