Згідно зі«Словником Грінченка», щодоNicotiána rústica традиційно вживалася назва «тютюн»[4] або "бакун", у той час на позначення тютюну взагалі — «табак»[5].
Уперше науковий опис махорки зробив шведський натуралістКарл Лінней у своїй двотомній праці«Species plantarum» 1753 року. У першому томі цього видання рослину класифіковано якNicotiána rústica[6].Rusticus в перекладі з латинської мови —сільський, тобтолат.Nicotiána rústica,досл. «тютюн сільський», як зазначено у книзі, зокрема, походить з Америки, але на той час уже була поширена й вЄвропі.
Стебло пряме, округле або ребристе, розгалужене. Висота — 40—120 см. Листки овальні, округло-серцеподібні, зморшкуваті, містятьнікотин та органічні кислоти (лимонну,яблучну тощо). Плід у формі коробочки.
Махорку використовують для виготовлення курильного та нюхального тютюну, препаратів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур та тварин. З махорки також добувають нікотин (рослини містять 2—5 % нікотину та більше).