У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Манчестер.
Ма́нчестер (англ.Manchester) — головне місто ПівнічноїАнглії, а також так званого північно-західного району Англії.
Манчестер — центральнемісто урбаністичної території, знаної якВеликий Манчестер. Населення Манчестера становить 545 500 осіб[3]. Населення Великого Манчестера становить 2 702 209[4]
Мегаполіс є третім за кількістю населення у Великої Британії, а також другим післяЛондона британським центром культури та мистецтва.
Місто розташоване поблизу західного схилуПеннін, на річціІрвелл[en].
Значення його як важливого транспортного вузла посилилося наприкінціXIX століття, з відкриттям Манчестерського каналу, що перетворив місто на великийморський порт. Біля причалів порту й уздовж залізниць розташовані індустріальні райони.
У Манчестері знаходиться найбільший університет Сполученого Королівства. ВМанчестерському університеті навчається понад 30 000 студентів.
Манчестер, перша згадка про який датується X століттям, виник на місцікельтського поселення Мансеніон (Mancenion) і римського укріпленого табору Манкуніум (Mancunium), заснованого в79 році для захисту переправи через річкуМедлок[en]. Неодноразово перебудовувався в I–II століттях. УV столітті центр поселення перемістився до злиття річокІрк[en] іІрвелл[en]. У VI–IX століттях Манчестер входив до складу англосаксонських королівствМерсія іНортумбрія. Близько870 року захоплений вікінгами. Близько 920 року за наказом англійського короляЕдуарда Старшого, що правив у 899–924 роках, Манчестер відновлений як укріплений центр (бург). З 1182 року входить до складу графстваЛанкашир.
ЗXIV століття, після переселення до Манчестера фламандських ткачів, розвивався як центр текстильного виробництва і торгівлі вовняними та лляними тканинами (до початкуXIV століття отримав право на проведення ярмарків). УXVII столітті Манчестер — один з центрівпуританства, у ходіАнглійської громадянської війни XVII століття — оплот прихильників парламенту.
ЗXVII століття почався випуск тканин з використанням американського бавовни. Манчестер став головним центром збуту текстилю для міст Ланкашира. У 1729 році відкрилася товарна біржа. У 1736 році, після днопоглиблювальних робіт на річках Ірвелл іМерсі, Манчестер отримав доступ по воді до морських причалів вестуарії річки Мерсі, у 1761 році каналомБріджвотер[en] — до вугільних шахтВорзлі[en].
В середні віки Манчестер — торгове і ремісничепоселення. Швидке зростання міста починається з серединиXVIII століття у зв'язку зпромисловим переворотом (у1773 — 22 тисячі жителів, в1821 — 126 тисяч жителів). У 1851 році населення Манчестера разом з передмістями перевищило 1 мільйон.
УXIX столітті Манчестер став найбільшим у світі центромбавовняної промисловості. У 30-40-х роках XIX століття у Манчестері розгорнулася пропагандавільної торгівлі — фритредерства (звідси пішла назва фритредерів — «манчестерці»)[5], який став центром її прихильників.
Манчестер спеціалізувався на кінцевих стадіях бавовняного виробництва, а також торгівлі та зберіганні продукції, виробництві текстильного обладнання. У 1832 році Манчестер отримав представництво в парламенті, в 1838 році — статус міста (англ.municipal borough). З 1847 року центр англіканського дієцезії. З 2-ї половини XIX століття у бавовняній промисловості спостерігався спад, проте галузь залишалася найважливішою в міській економіці до початкуXX століття. Виникають нові галузі — машинобудування, хімічна індустрія, отримала розвиток транспортна інфраструктура: розширилася мережа каналів; збудовано першу в світі міжміську пасажирську залізницю, що сполучила Манчестер ізЛіверпулем (1830)[6]; запроваджено телефонний зв'язок (1878)[7]; стали до ладу Манчестерський судноплавний канал і морської порт (1894)[8].
Перша світова війна завдала потужного удару по економіці міста. Негативні тенденції посилилися в міжвоєнні роки, особливо в період світової економічної кризи 1929–1933 років. В ходіДругої світової війни Манчестер був важливим центром військової промисловості (виробництво бойових літаків, авіадвигунів, боєприпасів). В ході Битви за Англію 1940–1941 років неодноразово піддавався бомбардуванням (особливо запеклими були авіанальоти у період з 22 до 24 грудня 1940 року, так званий«Манчестер-бліц» чи «Різдвяний бліц»)[9].
У повоєнний Великий Манчестер зберіг провідні позиції в бавовняній промисловості і текстильному машинобудуванні країни; одночасно розвивалися електротехнічна та електронна, харчова, паперова та поліграфічна промисловість, авіабудування.
У 1974 році Манчестер було виділено зі складу графстваЛанкашир в окреме міське графствоВеликий Манчестер.
Манчестерський соборBeetham Tower, найвища будівля міста
Манчестер — місто різнихархітектурних стилів, починаючи звікторіанської до сучасної архітектури. Раннє будівництво у місті характеризувалося широким використанням червоної цегли.
Більша частина будинків у місті завдячує своїм виглядом тому, що Манчестер був глобальним центром з торгівлі бавовною. Одразу за межами безпосереднього центру міста є велика кількість колишніхбавовняних фабрик, деякі з яких залишаються практично незмінними, оскільки одразу після свого закриття, багато з них були перепрофільовані у багатоквартирні будинки і службові приміщення.
Міська ратуша на Альберт-сквер, що збудована внеоготичному стилі, вважається однією з найважливіших будівель вікторіанської Англії. Будівля використовується укінематографі як замінаВестмінстерського палацу, фільмування в якому заборонене.
Манчестер також має безлічхмарочосів, побудованих у 1960-х і 1970-х роках, найвищим з яких є CIS Tower, розташований поруч зі станцією «Manchester Victoria». Beetham Tower, який завершили 2006 року, є прикладом нового сплеску в багатоповерховому будівництві і має у своєму складі готель Hilton, ресторан, і квартири. На момент завершення будівництва, вона була найвищою будівлею у Великій Британії за межамиЛондона. Хоча навіть ще вищу будівлю, вежу Пікаділлі, почали будувати біля станції «Манчестер Пікаділлі» (Manchester Piccadilly station — eng) на початку 2008 року. Green Building, навпроти автовокзалу Оксфорд, є новаторським екологічним проектом житлового будівництва, один з небагатьох у Великій Британії.
Хітон парк на півночі міста, є одним з найбільших муніципальних парків у Європі, що охоплює 610 акрів (250 га). Всього ж у місті 135 парків, садів і відкритих територій. Два великих майдани вміщують багато відомих Манчестерських пам'ятників.
На площі Альберт-Сквер (Albert Square) знаходиться пам'ятникпринцу Альберту, єпископу Джеймсу Фрейзеру, Оліверу Гейвуду,Вільяму Гладстону і Джону Брайту. Площа Сади Піккаділлі (Piccadilly Gardens) має пам'ятники, присвяченікоролеві Вікторії,Роберту Пілю,Джеймсу Ватту ігерцогу Веллінгтону. Пам'ятник невідомому солдату на площі Святого Петра, зведений Едвіном Лутінсом, є основою Манчестерського меморіалу загиблим на війні.
МеморіалАлана Тюрінга у Саквільському парку зведений як визнання його ролі батька сучасних комп'ютерів. Статуя Авраама Лінкольна на однойменній площі Лінкольна була подарована місту мешканцемЦинциннаті, штатОгайо, Чарльзом Тафтом Фелпсом та його дружиною, щоб відзначити ту роль, яку зігравЛанкашир у бавовняному дефіциті і громадянській війні1861–1865 років.
Також ще однією пам'яткою є літакКонкорд, який експонується біля Манчестерського аеропорту.
У Манчестері існує велика мережа освітніх установ, що включає понад 170 загальноосвітніх шкіл різних напрямів і форматів — від сучасних багатонаціональних державних установ до класичних шкіл, історія яких може налічувати декілька століть.
Найвідоміший з усіх вищих закладів освіти Манчестера — цеМанчестерський університет, який зберігає багату наукову спадщину. Серед випускників і співробітників університету — 25 нобелівських лавреатів. Університет виник за рахунок об'єднання Університету Вікторії та Інституту науки і техніки. Останній з'явився ще в 1824 році, коли міські промисловці і підприємці вирішили відкрити навчальний заклад з метою навчання робітників основам природознавства. Університет Вікторії же був створений в 1851 році як коледж Оуенса: успішний текстильник Джон Оуенс заповів велику суму грошей на його будівництво. У 1880 році коледж отримав королівський патент і став першим в Англії цивільним навчальним закладом. Після більш ніж столітньої спільної наукової роботи дві вищі освітні установи остаточно об'єдналися 22 жовтня 2004 року, перетворившись в єдиний університет.
Крім цього, у Манчестері розташовуєтьсяМіський університет Манчестера — найбільший у Великій Британії за площею, що займає, і один з найпопулярніших серед абітурієнтів країни. Тут навчаються близько 37 000 студентів. Історія цього навчального закладу починається у 1824 році з появою Інституту механіків. Протягом наступного століття декілька шкіл вищої освіти і коледжів були приєднані до інституту. У 1970 році він став політехнічним, а у 1992 році набув статусу університету.
.svg)
