Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Мальта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Мальта (значення).

Repubblika ta' Malta
Republic of Malta

Республіка Мальта

Прапор Герб
Девіз: немає
Гімн:«L-Innu Malti»
Гімн Мальти

Розташування Мальти
Розташування Мальти
СтолицяВаллетта
Найбільше містоБіркіркара
Офіційні мовимальтійська,англійська
РелігіяКатолицизм
Форма правлінняунітарнаконституційна парламентська республіка
 -ПрезидентСпітері Міріам
 -Прем'єр-міністрРоберт Абела
НезалежністьвідВеликої Британії 
 - Дата21 вересня1964 
Вступ до ЄС1 травня2004
Площа
 - Загалом316 км² (185)
 - Внутр. водинезначний %
Населення
 - оцінка 2021  443 435[1] (171)
 -Густота1307 ос./км² (?)
ВВП (ПКС)2012 р., оцінка
 - Повний$11 260 млн.[2] (144)
 - На душу населення$27 022[2] (36)
ВВП (ном.)2012 рік, оцінка
 - Повний$8 689 млн.[2] (138)
 - На душу населення$20 852[2] (34)
ВалютаЄвро (EUR)
Часовий поясCET (UTC+1)
 - Літній часCEST (UTC+2)
Коди ISO 3166MLT
Домен.mt
Телефонний код+356
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою:Мальта

Ма́льта, офіційна назваРеспу́бліка Ма́льта (мальт.Repubblika ta' Malta,англ.Republic of Malta) — південноєвропейськаострівна держава наоднойменному архіпелазі в Середземному морі[3]. Лежить за 80 км відІталії, 284 км відТунісу та 207 км відЛівії[4]. Має населення приблизно у 470 000 осіб і площу 316 км², що робить її10-ю найменшою країною світу[5][6] та5-ю за густотою населення. Її столиця і порт,Валетта — найменша столицяЄвропейського Союзу. Офіційною та національною мовою ємальтійська, яка походить відсицилійської арабської, яка розвивалася вСицилійському еміраті, у той час яканглійська мова є другою офіційною. Рельєф гористий, включає островиГоцо 67 км² іКоміно 2,5 км².

Мальта заселена приблизно з 5900 року до н. е. Її розташування в центрі Середземномор'я[7] історично надавало їй великого стратегічного значення як військово-морської бази, і, як наслідок, ціла низка держав керували й боролись за контроль над островами, включаючифінікійців такарфагенян,римлян, греків,арабів, норманів, арагонців,госпітальєрів, французів та британців.[8] Більшість цих іноземних впливів залишили певний слід на античній культурі країни.

Мальта стала британською колонією в1813 році, слугуючи станцією для кораблів і штаб-квартироюБританського середземноморського флоту. Під часДругої світової війни країна була під загрозою окупаціїкраїнами Осі (див.Битва за Мальту) і слугувала важливою базою союзників для операцій у Північній Африці та Середземномор'ї[9][10] Британський парламент ухвалив закон про незалежність Мальти в1964 році, надавши Мальті незалежність від Сполученого Королівства як держави Мальти, з королевоюЄлизаветою II як її главою держави і королевою[11]. Країна сталареспублікою у 1974 році.

Мальта держава-членСпівдружності Націй таОрганізації Об'єднаних Націй з моменту незалежності і приєдналася доЄвропейського Союзу у 2004 році; країна стала частиною валютного союзуєврозони у 2008 році.

Мальта — туристичний напрямок із теплим кліматом, численними рекреаційними зонами та архітектурними й історичними пам'ятками, серед яких три пам'ятки світової спадщини ЮНЕСКО:Хал-Сафліені[12],Валлетта[13] тамегалітичні храми Мальти, які є одними із найстаріших окремих кам'яних споруд у світі[14][15].

Походження назви

[ред. |ред. код]
Супутниковий знімок Мальти

Походження назви Мальта невизначене, а сучасні варіації походять від мальтійської мови. Найпоширеніша версія полягає в тому, що словоМальта походить від грецького словаμέλι,мелі, «мед»[16]. Стародавні греки називали острівΜελίτη (Melitē), що означає «мед-солодкий», що ймовірно стосується унікального виробництва меду на Мальті; на острові мешкає ендемічний підвидбджіл[17]. Римляни називали острівМеліта[18], що можна вважати аболатинізацією грецькоїΜελίτη, або адаптацією дорійської грецької вимови того ж словаΜελίτη. У 1525 році Вільям Тиндаль використав транслітерацію «Меліт» уДіяннях 28: 1 дляΚαὶ διασωθέντες τότε ἐπέγνωμεν ὅτι Μελίτη ἡ νῆσος καλεῖται, як це було знайдено в його перекладіНового Заповіту з грецької мови.

Інша версія говорить про те, що словоМальта походить від фінікійського словаМалетт, «гавань»[19] або «порт»[20]. Мало інших етимологічних згадок зустрічається в класичній літературі, при цьому термінМальта з'являється в теперішньому вигляді вІтинерарії Антоніни (Itin. Marit. P. 518; Sil. Ital. Xiv. 251)[21].

Географія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Географія Мальти

Мальтійський архіпелаг — це насамперед островиМальта таГозо. До нього також входять необжитіострови Святого Павла,Філфла таКоміно, а також крихітніКомінотто таФілфолетта. Довжина Мальти — 27 км, ширина — 15 км. Гоцо удвічі менший, а Коміно — всього 2 км завдовжки. Мальта — єдина країна вЄвропі, в якій відсутні річки та озера.

Історія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Історія Мальти

Давня історія

[ред. |ред. код]
Мегалітичні храми Мальти

Назву острову надалифінікійці, чия колонія мала ім'яМалет (нині —Мдіна). Пізніше острів опинився під владоюКарфагена, а потім —Риму. ЗIV поIX століття нашої ери — у складіВізантійської імперії.

У 870 році острів завоювали араби. Після того його знову заселили мусульмани з африканського узбережжя в XI столітті н. е. Сучаснамальтійська мова — арабського походження. Вплив на мальтійську мову також мали мови Римської імперії, сучасна мальтійська мова користується латинською абеткою.

Середньовіччя

[ред. |ред. код]

1090 року на острівнапалисицилійськінорманці на чолі з графомРожером I.

Встановлення християнської влади на Мальті відбулося лише після чергового вторгнення нормандців на чолі з сином графа Рожера,королем СициліїРожером II у 1127 році. Тоді на Мальту прибули християнські поселенці, включно з королівськими адміністраторами, залогою гарнізону, торговцями та духовенством. Їхні мови злилися з сикуло-арабським діалектом, яким розмовляло мусульманське населення, і зрештою перетворились намальтійську мову. Це призвело до християнізації Мальти, хоча іслам зберігся на островах приблизно до 1250 року[22].

У 1192 році корольТанкред Сицилійський призначивМаргарита да Бріндізі першим графом Мальти, можливо, за його несподіваний успіх у захопленні імператриціКонстанції, яка претендувала на престол. У 1194 році чоловік Констанції, імператор Священної Римської імперіїГенріх VI Гогенштауфен, завоював Сицилійське королівство разом з мальтійським графство Маргарита і острів стає частиною німецької імперії.

У 1282 році Мальта (разом зСицилією) потрапляють під владуАрагонського королівства. Першу мальтійську шляхетність засновано 1350 року. Мусульмани розграбували острів 1429 року, з чого почався довгий період занепаду економіки і культури.

Карл V, імператор Священної Римської імперії та король Іспанії передав мальтійський архіпелаглицарям-госпітальєрам (лицарям ордену Св. Йоанна) в 1530 році.Інквізиція була офіційно заснована на Мальті у 1561 році.

У 1565 році Мальту взяли в облогу османи, цей напад дістав назву «Велика Облога Мальти». У 1566 році, після перемоги над османами заснували місто Валлетта.

Велика облога Мальти (1565)

XVIII—XIX століття

[ред. |ред. код]

Мальта була захопленаНаполеоном у 1798 році під час його походу доЄгипту, інквізицію було скасовано, влада лицарів закінчилася.

Пізніше мальтійці підняли бунт проти французької влади на острові, після того, як французи почали грабувати місцеві церкви. Велика Британія допомогла в боротьбі з окупаційними військами. Замкнуті на острові французькі війська здалися у 1800, і Мальта стала британськимпротекторатом.

1814 року Мальта офіційно стає частиною Великої Британії, за умовами Паризького миру. Мальта служила британській імперії як стратегічно розташована військово-морська база.

У часи Першої світової війни Мальта мала британські гарнізони на своїй території, і мала один із найбільших шпиталів у басейні Середземного моря. Через своє стратегічне положення, була бомбована італійськими та німецькими повітряними силами в період Другої світової війни. У1942 році Мальту було нагороджено Хрестом св. Георга за хоробрість у часи Другої світової війни.

XX століття

[ред. |ред. код]
ПринцесаЄлизавета (майбутнякоролева Мальти) ігерцог Единбурзький на Мальті, 3 січня 1950 року

З 1934 року Мальта має дві офіційні мови —мальтійська таанглійська.

Мальтаздобула незалежність (автономію), в рамках Співдружності націй, у1964 році, маючигубернатора як голову уряду. До грудня 1974 р. номінальним главою держави на Мальті булакоролева Мальти та одночасно Великої БританіїЄлизавета II.

У грудні 1974 р. Мальту проголошено республікою зі своїмпрезидентом, країна оголосила свою нейтральність у1979. Британські військові частини були виведені повністю31 травня 1979 року, цей день тепер святкується мальтійцями як «День волі». Від січня 1971 р. Мальта бере участь у євроінтеграційних процесах, входить до складу ЄС. Нині Мальта має парламентську демократію.

1998 року уряд Мальти підписав угоду зСуверенним Мальтійським орденом, залишаючи у його розпорядженні на 99 років Фортецю Сант-Анджело. Ця фортеця має екстериторіальний статус і є місцем, у якому відбуваються численні зустрічі кавалерів Ордену.

XXI століття

[ред. |ред. код]

8 травня 2003 року Мальта більшістю голосів, вибрала приєднатися до ЄС. 53,6 % проголосувало за; 46,4 % — проти[джерело?]. ДоЄвропейського Союзу Мальта увійшла 1 травня 2004 року.

Адміністративний поділ

[ред. |ред. код]
Докладніше:Адміністративний поділ Мальти

1993 року Мальта була розділена на 68 місцевих рад (муніципалітетів). Ці 68 місцевих рад є основною формою місцевого самоврядування, проміжного рівня між місцевими радами та національним урядом не існує. Поділ на 6 округів (5 на головному острові) та на 3 регіони (2 на головному острові) використовується виключно зі статистичною метою.

Населення

[ред. |ред. код]
Докладніше:Населення Мальти
Демографія Мальти, даніFAO, на 2005 р. (в тисячах жителів)

Населення Мальти становить 405 577 осіб (2006 рік). Густота населення —1283 осіб/км². За щільністю населення Мальта посідає третє місце у світі. При цьому Мальта — найменша населена державаЄвропейського Союзу.

Основнимимовами Мальти є мальтійська та англійська, доволі поширена також італійська[23].

Переважну більшість населення становлятьмальтійці (95,7 %), домінуюча релігія —католицтво (97,3 %).

Мальта, що розташована міжАфрикою таЄвропою, є мостом для нелегальних іммігрантів. Мальта також є популярним місцем еміграції для пенсіонерів ізВеликої Британії та інших європейських країн.

П'ята частина шлюбів на Мальті в період з початку 2001 року по червень 2006 року була зареєстрована між мальтійцями та іноземними громадянами. З них перше місце (22 %) займають шлюби з вихідцями з Росії: 140 мальтійських чоловіків узяли в дружини російських дівчат, а 6 мальтійок вийшли заміж за росіян. Друге місце займають шлюби з марокканками, третє — з британками[24].

Політичний устрій

[ред. |ред. код]
Докладніше:Політика Мальти

Мальта —парламентська республіка.Конституція Мальти утверджена1964 року з подальшими поправками.Законодавча влада належить однопалатному парламенту, який складається з 69 депутатів. Члени обираються загальним голосуванням на основі пропорційного представництва на 5 років. Глава держави —Президент Мальти. Виконавча влада здійснюється урядом на чолі зПрем'єр-міністром.

Будинок парламенту (Валетта)

Політичні партії та профспілки

[ред. |ред. код]

Лейбористська та Націоналістична є двома найбільшими партіями Мальти, і активно конкурують за голоси виборців на виборах до парламенту. Інші партії набагато дрібніші й не представлені в парламенті:

  • Прогресивно-конституційна партія, заснована1953 року.
  • Мальтійська партія центру, заснована1961 року (до1971 року називалася Християнсько-робоча партія).

На Мальті діють 40 профспілок. 28 тисяч членів профспілки входять у профспілку некваліфікованих робітників. Найбільше профспілкове об'єднання — Конфедерація профспілок Мальти, заснована1958 року.

Економіка

[ред. |ред. код]
Докладніше:Економіка Мальти

Основна галузь економіки Мальти — туризм. Потік туристів на Мальту безперервно зростає. Мальта є одним із найбільших світових центрів вивчення англійської мови, куди приїздять студенти з усього світу. Також на Мальті розташована низка великих підприємств, які вимагають висококваліфікованої робочої сили: виробництво мікрочипів (STMicroelectronics), друк грошових знаків (De La Rue), обслуговування літаків (Lufthansa Technics), програмування тощо.

Завдяки великій розмаїтості міських та природних ландшафтів Мальта є популярним місцем проведення зйомок художніх фільмів. На Мальті знімалися фільмиГладіатор,Мюнхен,Код Да Вінчі та інші.

З1 січня2008 замістьмальтійських лір на Мальті запровадженоєвро.

Мальтійські монети євро

Мальта відома виробами ручної роботи з різнокольорового скла. У цехах, розташованих поруч із торговими залами, майстри всього за кілька хвилин зможуть виготовити маленьку вазу або невеликого кролика. Різний посуд, вази, фігурки тварин, птахів, «спляча жінка» (Мальтійська Венера), квіти, магнітики, облицювальну плитку, біжутерію, світильники, годинник, рамки для фотографій та дзеркал можна придбати за цінами виробника. Crafts Village — популярний серед туристів сувенірний ринок, що складається з безлічі павільйончиків, де можна купити вироби народних мальтійських промислів.

Промисловість Мальти представлена такими галузями, як електроніка, корабельне будівництво та ремонт, будівництво, текстильне виробництво, одяг, взуття, тютюн.

Мальтаімпортує: машини, механізми і обладнання, промислові товари, напівфабрикати,їжу та напої,тютюн. Основні країни-партнери:Італія 25,4 %,Франція 13,1 %,Велика Британія 12,0 %,Німеччина 8,9 %,США 5,2 %,Сінгапур 4,1 % (2004)

Мальтійськийекспорт — це переважно машини та транспортне обладнання, інші вироби. Основні країни-партнери: США 15,7 %, Франція 15,5 %, Сінгапур 14,5 %, Велика Британія 11,2 %, Німеччина 10,8 % (2004).

Найпоширенішимисільськогосподарськими продуктами єкартопля,цвітна капуста,виноград,пшениця,ячмінь,томати, цитрусові, квіти,солодкий перець, свинина, молоко, птиця.

Мальта виробляє тільки близько 20 % потрібної кількості харчової продукції, має обмежені запаси питноїводи і не має власних джерел енергоресурсів. Економіка підпорядкована зовнішній торгівлі, виробництву електроніки й текстилю, а також туризму.

Система освіти

[ред. |ред. код]

Освітня система Мальти складається з чотирьох рівнів: дошкільна, початкова, середня та вища освіта. Обов'язкова освіта охоплює початковий та середній рівні та триває з 5 до 16 років. Систему регулює Міністерство освіти, спорту, молоді, досліджень та інновацій Мальти.

Дошкільна освіта

[ред. |ред. код]

До дошкільної освіти належать дитячі садки (для дітей віком від 3 до 5 років) та центри раннього догляду (від народження до 3 років). Державні й церковні заклади забезпечують безкоштовне навчання. Першочергове право на зарахування мають діти батьків, що працюють.

Початкова та середня освіта

[ред. |ред. код]

Початкова освіта триває з 5 до 11 років, а середня — з 11 до 16 років. У державних школах навчання, транспорт та підручники надаються безкоштовно. В католицьких школах часто існує розподіл за статтю. Вартість навчання в приватних школах коливається від 8 000 до 18 000 євро на рік. Основними мовами навчання ємальтійська та англійська мови.

Вища освіта

[ред. |ред. код]

Після завершення середньої школи студенти можуть продовжити навчання в коледжах або університетах. Серед провідних вищих навчальних закладів країни —Мальтійський університет (University of Malta),Коледж мистецтв, науки та технологій Мальти (MCAST) іМальтійський інститут туризму (ITS). Університет Мальти пропонує програми магістратури та аспірантури й користується міжнародним визнанням. Вища освіта відкрита як для місцевих, так і для іноземних студентів[25].

Освітня система Мальти вважається однією з найякісніших у Європейському Союзі завдяки можливості навчатися різнима мовами та відповідності європейським стандартам. Завдяки цьому Мальта приваблює як місцевих мешканців, так і іммігрантів і студентів з-за кордону.

Транспорт

[ред. |ред. код]
Причали Валлетти
Докладніше:Транспорт Мальти

Основний вид транспорту —автомобільний. Рух —лівосторонній.

Air Malta Airbus A319

Автобусне сполучення пов'язує всі населені пункти Мальти, але не безпосередньо, а через центральний автовокзал, що розташований біля брами в «старе місто» Валлетти. Після закупівлі нових автобусів влітку 2011 року проїзд подорожчав до 2,6 євро на день (квиток можна використовувати в обидва боки до 23 години).Сполучення між островамиМальта,Гоцо таКоміно здійснюють поромні переправи. Морем можна добратися й до островаСицилія на швидкісному катамарані «Jean de La Valette». Час у дорозі 1,5 години.

«Air Malta» — головна мальтійськаавіакомпанія. Базується в муніципалітетіЛуа, вМіжнародному аеропорту Мальти. Здійснює рейси за 36 напрямкам уЄвропу таПівнічну Африку.

Авіакомпанія «Air Malta» була заснована1973 року за рішенням мальтійського парламенту та здійснює рейси з квітня1974 року. Авіакомпанія підтримує партнерські відносини та проводить спільні польоти з авіакомпанієюLufthansa, яка займається технічним обслуговуванням в аеропорту Мальти. «Air Malta» володіє пакетом акцій авіакомпанії «Medavia», що здійснює перельоти переважно в межахЛівії.

  • Поромне сполучення з Лівією (Триполі)
  • Поромне сполучення з Італією (Поццалло)
  • Судноплавство

Культура

[ред. |ред. код]

Культура Мальти відображає різні культури — відфінікійців добританців, які протягом століть контактували з Мальтійськими островами, включаючи сусідні середземноморські культури, і культури народів, що правилиМальтою протягом тривалих періодів часу до його незалежності у 1964 році.

Докладніше:Культура Мальти

Світова спадщина

[ред. |ред. код]
Мнайдра
Докладніше:Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Мальті

До спискусвітової спадщини ЮНЕСКО занесено три об'єкти, що розташовані на Мальті: столицяВаллетта,Мегалітичні храми Мальти таСвятилище Хал-Сафліені.

Валлетта

Музика

[ред. |ред. код]

Хоча мальтійська музика сьогодні в основному західна, традиційна мальтійська музика включає те, що відоме як ħana. Це складається з фонової фольклорної гітарної музики, тоді як кілька людей, загалом чоловіки, беруть її по черзі, щоб аргументувати свою думку в голосі співучої пісні. Мета текстів, які є імпровізованими, полягає у створенні доброзичливої, але складної атмосфери, і потрібен ряд років практики, щоб мати можливість поєднувати необхідні художні якості та здатність ефективнодискутувати.

Література

[ред. |ред. код]

Документована мальтійська література налічує понад 200 років. Однак нещодавно розкопана любовнабалада свідчить про літературну діяльність місцевою мовою з середньовічного періоду. Мальта наслідувала романтичну літературну традицію, кульмінацією якої стали твориДун Карма Псайли, національного поета Мальти. Наступні письменники, як-отРузар Бріффа таКарменю Вассалло, намагалися відмежуватися від жорсткості формальних тем та версифікації.

Наступне покоління письменників, включаючиКарла Шембрі таІммануеля Міфсуда, ще більше розширило шлях, особливо в прозі та поезії.

Кораблі й човни

[ред. |ред. код]

Особливістю Мальтійського архіпелагу є дерев'яні, яскраво розмальовані човниЛуццу. На носі «луццу» зазвичай малюють очі, які символізуютьОко Гора. Існує припущення, що луццу фінікійського походження. Човни луццу традиційно мають назви християнських святих.

Луццу

Луццу — улюблений фотомотив туристів на Мальті, тому утримання цих традиційних човнів підтримується державою за допомогою субсидій. Проте луццу — не лише приманка для туристів, до сьогодні ці човни використовуються рибалками за прямим призначенням. Деякі сучасні прогулянкові кораблі на Мальті стилізовані під луццу.

Напої

[ред. |ред. код]

Кінні — традиційнийлимонад, що виробляється на Мальті. Кінні виробляють з апельсинів кінотто (Citrus myrtifolia), які мають гіркий смак, з додаванням ефірних олій і спецій (анісу,женьшеню,лакриці,ревеню), всього 18 компонентів. Точний рецепт тримається в секреті. При виробництві використовуються лише натуральні компоненти. Інший відомий мальтійський напій — пиво «Cisk Lager».

Традиційні страви

[ред. |ред. код]
Сирні пастіцці та солодка вода Kinnie
Докладніше:Мальтійська кухня

На Мальті вживають багато рибних продуктів, насамперед це золоті макрелі та доради. Загалом мальтійська кухня має багато спільних рис з італійською та грецькою.

Декілька страв
  • Рос-іл-Форн (Ross il-Forn) роблять із фаршу, яєць, шафрану та рису.
  • Лампукі-печеня —філе доради (лампукі) тушкується зі шпинатом, капустою, їстівними каштанами та родзинками.
  • Вдовин суп (soppa tal-armla) — суп із квасолі зі шматочком сиру Гбейнет.

Свята

[ред. |ред. код]
  • 10 лютого «The Feast of St. Paul's Shipwreck» (День згадки про корабельну аварію біля Мальти апостола Павла в 60 році)
  • 31 березня (1979) «Freedom Day» (Завершення виводу британських військ)
  • 8 вересня (1565) «Our Lady of Victory» (Кінець великої облоги Мальти)
  • 21 вересня (1964) «Independence Day» (День незалежності)
  • 13 грудня (1974) «Republic Day» (День проголошення республіки)

Цікаві факти

[ред. |ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статтіГоспітальєри.

  • Площа Мальти і площа колись найменшого в Україні колишнього Герцаївського району Чернівецької області збігаються один до одного — 316 кв. км.

Галерея

[ред. |ред. код]
  • Валлетта
  • Валлетта. Осінь
    Валлетта. Осінь
  • Сліма. Біля моря.
    Сліма. Біля моря.
  • Слімі. Осінь.
    Слімі. Осінь.
  • Сліма.
    Сліма.
  • Новобудови Сліми.
    Новобудови Сліми.
  • Вулиця у Слімі.
    Вулиця у Слімі.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. MJHA.gov.mt[Архівовано 2013-08-04 уWayback Machine.] — Національний статистичний центр Мальти, 2011
  2. абвгMalta. International Monetary Fund. Архіворигіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2013.
  3. Chapman, David; Cassar, Godwin (жовтень 2004).Valletta.Cities.21 (5): 451—463.doi:10.1016/j.cities.2004.07.001.ISSN 0264-2751.
  4. Bonanno, Anthony (ред.).Malta and Sicily: Miscellaneous research projects(PDF). Palermo: Officina di Studi Medievali.ISBN 978-8888615837.Архів(PDF) оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2017.
  5. Sultana, Ronald G. (1998).Career guidance in Malta: A Mediterranean microstate in transition(PDF).International Journal for the Advancement of Counselling.20: 3.doi:10.1023/A:1005386004103.Архів(PDF) оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  6. The Microstate Environmental World Cup: Malta vs. San Marino. Environmentalgraffiti.com. 15 грудня 2007. Архіворигіналу за 25 січня 2013. Процитовано 31 березня 2009.
  7. Boissevain, Jeremy (1984).Ritual Escalation in Malta. У Eric R. Wolf (ред.).Religion, Power and Protest in Local Communities: The Northern Shore of the Mediterranean (англійською) . № 24: Religion and Society. Walter de Gruyter. с. 165.ISBN 9783110097771.ISSN 1437-5370. Архіворигіналу за 8 березня 2021. Процитовано 6 червня 2020.{{cite book}}:Проігноровано|journal= (довідка)
  8. Rudolf, Uwe Jens; Berg, Warren G. (2010).Historical Dictionary of Malta (англійською) . Scarecrow Press. с. 1—11.ISBN 9780810873902.
  9. GEORGE CROSS AWARD COMMEMORATION.VisitMalta.com (англійською) . 14 квітня 2015. Архіворигіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
  10. Should the George Cross still be on Malta's flag?.The Times (англійською) . 29 квітня 2012.Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
  11. Christmas Broadcast 1967.Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
  12. Hal Saflieni Hypogeum (англійською) . ЮНЕСКО.Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 18 січня 2014.
  13. City of Valletta (англійською) . ЮНЕСКО. Архіворигіналу за 25 березня 2016. Процитовано 18 січня 2014.
  14. Megalithic Temples of Malta (англійською) . ЮНЕСКО.Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  15. Malta Temples and The OTS Foundation (англійською) . Otsf.org.Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 31 березня 2009.
  16. μέλι.Liddell, Henry George;Scott, Robert;A Greek–English Lexicon at thePerseus Project.
  17. Castillo, Dennis Angelo (2006).The Maltese Cross: A Strategic History of Malta (англійською) . Greenwood Publishing Group.ISBN 9780313323294.Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  18. Archived copy(PDF) (англійською) .Архів(PDF) оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. Pickles, Tim (1998).Malta 1565: Last Battle of the Crusades. Osprey Publishing.ISBN 978-1-85532-603-3.Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  20. Renaming Malta the Republic of Phoenicia.The Times (англійською) . Malta: Allied Newspapers Ltd.Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  21. Smith, William (1872). John Murray (ред.).A Dictionary of Greek and Roman Geography (англійською) . Т. II. John Murray, 1872. с. 320.Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
  22. Wettinger, G. (1999).The Origin of the 'Maltese' Surnames(PDF).12 (4). Melita Historica: 333.Ibn Khaldun puts the expulsion of Islam from the Maltese Islands to the year 1249. It is not clear what happened then, except that the Maltese language, derived from Arabic, certainly survived. Either the number of Christians was far larger than Giliberto had indicated, and they already spoke Maltese or a large proportion of the Muslims themselves accepted baptism and stayed behind.Henri Bresc has written that there are indications of further Muslim political activity in Malta during the lastSuabian years. Anyhow there is no doubt that by the beginning of Angevin's time, no professed Muslim Maltese remained either as free persons or even as serfs on the island.
  23. Europeans and their Languages: Eurobarometer(PDF). Архіворигіналу(PDF) за 14 квітня 2016. Процитовано 3 травня 2013.
  24. Статистика гражданских браков на Мальте и Гозо, 2001—2006 гг. Архіворигіналу за 16 липня 2012. Процитовано 3 травня 2013.
  25. https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/eurypedia/malta/overview

Джерела

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Мальта

МальтаМальта в темах
Географія
Демографія
Державний
устрій
Економіка
Соціальна система
Культура
Релігія
Інші теми
Пов'язані статті
Незалежні
  • Австрія
  • Азербайджан1
  • Албанія
  • Андорра
  • Бельгія
  • Білорусь
  • Болгарія
  • Боснія і Герцеговина
  • Ватикан
  • Велика Британія
  • Вірменія1
  • Греція
  • Грузія1
  • Данія
  • Естонія
  • Ірландія
  • Ісландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Казахстан1
  • Кіпр1
  • Латвія
  • Литва
  • Ліхтенштейн
  • Люксембург
  • Мальта
  • Молдова
  • Монако
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Норвегія
  • Північна Македонія
  • Польща
  • Португалія
  • Росія1
  • Румунія
  • Сан-Марино
  • Сербія
  • Словаччина
  • Словенія
  • Туреччина1
  • Угорщина
  • Україна
  • Фінляндія
  • Франція
  • Хорватія
  • Чехія
  • Чорногорія
  • Швейцарія
  • Швеція
  • Залежні та
    інші території
    Данія
    Фінляндія
    Норвегія
    Велика Британія
    Обмежено визнані
    1 Частково вАзії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.
    Країни-члени
    Карта
    Залежні території
    країн-членів
    Австралія
    Нова Зеландія
    Велика Британія
    Колишні члени
    Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Географія та географічні карти
    Література та бібліографія
    Тематичні сайти
    Словники та енциклопедії
    Большая российская энциклопедия ·Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Енциклопедія сучасної України ·Історичний словник Швейцарії ·Православная энциклопедия ·Шведська національна енциклопедія ·Электронная еврейская энциклопедия ·Энциклопедия Кругосвет ·BabelNet ·Britannica (11-th) ·Brockhaus Enzyklopädie ·Catholic Encyclopedia ·De Agostini ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Grove Art Online ·Internetowa encyklopedia PWN ·Klexikon ·NicoNicoPedia ·TDV İslam Ansiklopedisi ·Treccanis Dizionario di Storia ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana
    Довідкові видання
    Нормативний контроль
    Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мальта&oldid=45984189
    Категорії:
    Приховані категорії:

    [8]ページ先頭

    ©2009-2025 Movatter.jp