Головний острів —Гранд-Терр (або Маоре), геологічно найстаріший у складі Коморських островів, протяжність — 39 км, ширина — 22 км, найвища точка — гора Бенара (фр.Mont Bénara, 660 м). Через вулканічне походження в деяких районах ґрунти достатньо родючі. Кораловий риф, що оточує більшу частину острова, забезпечує його рибою і захищає місцеві судна.
Місто Дзаудзі (англ.Dzaoudzi), розташоване наПетіт-Террі (Паманзі), було столицею Майотти до1977 року. Майотта є окремим членом Комісії Індійського океану (англ.Indian Ocean Commission (COI)), незалежно від Коморських Островів.
У1500 на островах заснований султанат Маоре або Мауті (згодом інтерпретоване французами як Майотта).
У 1503 на Майотту висадилисяпортугальські мандрівники, проте, так і не заснували тут колонію.
У 1832 острови завойовані мадагаскарським королем; у 1833 завойовані сусіднім султанатом Мвалі; 19 листопада 1835 перейшли під управління султанатуНдзувані, але в 1836, на чолі з останнім місцевим султаном, знову здобули незалежність.
Майотта стала власністю Франції в 1843 разом з іншими Коморськими островами.
Після здобуття незалежності Коморськими островами у 1966 році, Франція всупереч резолюціїООН відмовилася передати Коморам острів з розташованою на ньому військово-морською базою, мотивуючи це результатами проведеного у грудні 1974 року референдуму (понад 60 % висловилися проти незалежності від Франції). Такі результати частково пов'язані з побоюваннями жителів Майотти, особливо місцевих християн, що острів стане частиноюісламської держави.
Проведений у 2009 році референдум підтвердив бажання жителів здобути статус заморського департаменту. «За» висловилися 95,2 % виборців з 61 % жителів Майотти, що взяли участь у голосуванні.
31 березня 2011 року острів Майотта офіційно став 101 департаментом Франції. Вона стала частиноюЄвропейського Союзу 1 січня 2014 року як найвіддаленіший регіон (OMR), але не є частиноюШенгенської зони.
.svg)
.jpg)
.jpg)
_(34035754784).jpg)
