Магній — легкий сріблясто-білий метал. Хімічно активний. На повітрі окислюється й тьмяніє. При нагріванні горить яскравим полум'ям. Густина 1,739 г/см³ при 293 К, в рідкому стані 1,540 г/см³ при 973 К;температура плавлення 650 °С,температура кипіння 1095 °С. Ступінь окиснення +2. Утворюєметалоорганічні сполуки. Магній — характерний елементмантії Землі, роль якого зменшується при переході у верхні горизонтилітосфери.
У1695 змінеральної водиЕпсомського джерела вАнглії виділили сіль із гірким смаком і послаблюючою дією. Аптекарі називали її гіркою, англійською абоепсомською сіллю, мінералепсоміт має склад MgSO4·7H2O. А хіміки, діючи на розчини цієї солісодою абопоташем, отримували білий осад — основнийкарбонат магнію, який може мати різний склад, наприклад 3MgCO3·Mg(OH)23H2O. Це булабіла магнезія (magnesia alba), її застосовували (і зараз застосовують) зовнішньо як присипку, а внутрішньо — при підвищеній кислотності і як легкепроносне. Основний карбонат магнію зрідка зустрічається в природі, і біламагнезія також відома з давніх часів. Ймовірно, цей мінерал знаходили біляМагнесії, але скоріше за все — інше. Річ у тому, що жителі Магнесії заснували вМалій Азії два міста з тією ж назвою, що могло привести до плутанини. Одне з цих міст зараз називаєтьсяМанісою і знаходиться на східному краюТуреччини. Околиці цього міста прославлені оповідями проНіобе. Інша Магнесія була південніша, там знаходився знаменитийхрам Артеміди.
Лавуаз'є вважав білу магнезіюпростою речовиною.1808 року англійський хімікГемфрі Деві приелектролізі злегка зволоженої білої магнезії з ртутним катодом отримавамальгаму нового металу (вона містить до 3 % магнію), який виділив відгонкою ртуті і назвав магнезієм. З тих пір у всіх європейських мовах цей елемент називаєтьсяmagnesium і лише у східних слов'ян — магнієм: так його назвавГерман Іванович Гесс у своєму підручнику з хімії, виданому в1831 і що витримав сім видань. По цій книзі вчилися багато вітчизняних хіміків.
Уперше металевий магній отриманий 1829 року французьким хімікомАнтуаном Бюссі.
Магній у вільному стані в природі не зустрічається. Входить до складусилікатів,хлоридів,карбонатів,сульфатів. Різке падіння вмісту магнію при переході від ультраосновних порід до кислих свідчить про більшу активність магнію на ранніх стадіях кристалізації. Магній входить до складу олівінів, піроксенів, утворює ізоморфні ряди, заміняючизалізо,кальцій,манґан.
Магній застосовують в основному для виробництва легких магнієвих сплавів, а також для легування сплавівалюмінію, які застосовуються в різних галузях машино- і приладобудування. Магній використовується також як розкисник у виробництві високоміцногочавуну істалі, для одержання важковідновлюваних металів (Ti, V, Zr, U, Cr) витісненням їх із сполук. Знаходить застосування впіротехніці,фотографії,військовій техніці,медицині.
Завдяки своїй здатності горіти на повітрі, з виділення великої кількості світла, застосовувався у фотосправі як спалах, до винаходу електричних ламп спалахів.
Сплави на основі магнію є важливим конструкційним матеріалом в автомобільній і авіаційній промисловості завдяки їх легкості і міцності.
Ціни на магній в злитках в 2006 році склали в середньому 3 USD/кг.
Гідрид магнію — один з найбільш ємких акумуляторів водню, що вживаються для його зберігання.Оксид магнію застосовується в медицині і як вогнетривкий матеріал для виробництва тиглів і спеціальної футеровки металургійних печей.
Перхлорат магнію(інші мови) (ангидрон) застосовується для глибокого осушення газів в лабораторіях. Природний мінералбішофіт як натуральне джерело іонів магнію та мікроелементів широко застосовується у медицині — реабілітації опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем, санаторно-курортному оздоровленні.
Загалом магній є одним з найважливіших макроелементів. Він єкофактором близько 40 ферментів вуглеводного обміну, таких якгексокіназа іглюкокіназа, більш ніж 30 ферментів метаболізму жирів,[3] і ще більш ніж 200 інших потребують магнію для активації. Через ці ферменти, магній впливає на велику кількість процесів у організмі, такі як обмін протеїнів, синтез ДНК і РНК,згортання крові, регуляціякров'яного тиску та рівняглюкози в крові, синтез одного з найважливішихантиоксидантівглутатіону,окисне фосфорилювання та інші.[4][5]
Магній регулюєкальцієві та натрієві канали у мембранах клітин, а отже, і концентрацію цих металів у клітинах. Нормальна робота іонних каналів захищає м'язові клітини і нервові від гіперактивності, підтримує серцевий ритм.[6] Також, функціонування кальцієвих каналів є дуже важливими для кісткової тканини (крім цього, магній є важливим для кісток через те, що він є активаторомвітаміну D, нестача якого викликає остеопороз та інші захворювання[7]).[8]
У організмі людини у нормі є близько 25 г магнію, 50–60% з якого знаходиться у кістках, а решта — у м'яких тканинах. Менше 1 % магнію знаходиться у крові — нормальна концентрація становить від 0,75 до 0,95 ммоль/літр. Людина втрачає близько 120 мг магнію на день (менше, якщо його концентрація падає) з сечею.[5]
Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. —ISBN 978-966-335-206-0
