Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Магній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Магній (Mg)
Атомний номер12
Зовнішній вигляд простої речовиниЛегкий, ковкий,
сріблясто-білий метал
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)24,305а.о.м. (г/моль)
Радіус атома160пм
Енергія іонізації (перший електрон)737,3(7,64) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація[Ne] 3s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус136пм
Радіус іона66 (+2e)пм
Електронегативність (за Полінгом)1,31
Електродний потенціал-2,37 в
Ступені окиснення2
Термодинамічні властивості
Густина1,738 г/см³
Молярна теплоємність1,025 Дж/(К·моль)
Теплопровідність156 Вт/(м·К)
Температура плавлення922 К
Теплота плавлення9,20 кДж/моль
Температура кипіння1363 К
Теплота випаровування131,8 кДж/моль
Молярний об'єм14,0 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґраткигексагональна
Період ґратки3,210 Å
Відношення с/а1,624
Температура Дебая318,00 К
Інші властивості
Критична точкан/д
HHe
LiBeBCNOFNe
NaMgAlSiPSClAr
KCaScTiVCrMnFeCoNiCuZnGaGeAsSeBrKr
RbSrYZrNbMoTcRuRhPdAgCdInSnSbTeIXe
CsBa*HfTaWReOsIrPtAuHgTlPbBiPoAtRn
FrRa**RfDbSgBhHsMtDsRgCnNhFlMcLvTsOg
*LaCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu
**AcThPaUNpPuAmCmBkCfEsFmMdNoLr
CMNS: Магній уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ма́гній —хімічний елемент. СимволMg.Атомний номер — 12;атомна маса — 24,312. Відкритий англійським хімікомГемфрі Деві у 1808 році.

Ізотопи

[ред. |ред. код]

Природний магній складається з суміші 3 стабільних ізотопів24Mg,25Mg і26Mg з молярною концентрацією в суміші 78,6 %, 10,1 % і 11,3 % відповідно.

Всі інші 19 ізотопів нестабільні, найбільш довгоживучий з них28Mg зперіодом напіврозпаду 20,915 годин.

У грудні 2021 року було відкрито нестабільний ізотоп18Mg.[1]

Властивості

[ред. |ред. код]
Злитки і скручені листи магнію

Магній — легкий сріблясто-білий метал. Хімічно активний. На повітрі окислюється й тьмяніє. При нагріванні горить яскравим полум'ям. Густина 1,739 г/см³ при 293 К, в рідкому стані 1,540 г/см³ при 973 К;температура плавлення 650 °С,температура кипіння 1095 °С. Ступінь окиснення +2. Утворюєметалоорганічні сполуки. Магній — характерний елементмантії Землі, роль якого зменшується при переході у верхні горизонтилітосфери.

Історія та походження назви

[ред. |ред. код]

У1695 змінеральної водиЕпсомського джерела вАнглії виділили сіль із гірким смаком і послаблюючою дією. Аптекарі називали її гіркою, англійською абоепсомською сіллю, мінералепсоміт має склад MgSO4·7H2O. А хіміки, діючи на розчини цієї солісодою абопоташем, отримували білий осад — основнийкарбонат магнію, який може мати різний склад, наприклад 3MgCO3·Mg(OH)23H2O. Це булабіла магнезія (magnesia alba), її застосовували (і зараз застосовують) зовнішньо як присипку, а внутрішньо — при підвищеній кислотності і як легкепроносне. Основний карбонат магнію зрідка зустрічається в природі, і біламагнезія також відома з давніх часів. Ймовірно, цей мінерал знаходили біляМагнесії, але скоріше за все — інше. Річ у тому, що жителі Магнесії заснували вМалій Азії два міста з тією ж назвою, що могло привести до плутанини. Одне з цих міст зараз називаєтьсяМанісою і знаходиться на східному краюТуреччини. Околиці цього міста прославлені оповідями проНіобе. Інша Магнесія була південніша, там знаходився знаменитийхрам Артеміди.

Лавуаз'є вважав білу магнезіюпростою речовиною.1808 року англійський хімікГемфрі Деві приелектролізі злегка зволоженої білої магнезії з ртутним катодом отримавамальгаму нового металу (вона містить до 3 % магнію), який виділив відгонкою ртуті і назвав магнезієм. З тих пір у всіх європейських мовах цей елемент називаєтьсяmagnesium і лише у східних слов'ян — магнієм: так його назвавГерман Іванович Гесс у своєму підручнику з хімії, виданому в1831 і що витримав сім видань. По цій книзі вчилися багато вітчизняних хіміків.

Уперше металевий магній отриманий 1829 року французьким хімікомАнтуаном Бюссі.

Розповсюдження

[ред. |ред. код]

Кларк магнію в Землі 11,25 % (мас.), кларк в земній корі 2,1–1,87 %, вультраосновних гірських породах 25,9 %,основних 4,50 %,середніх 2,18 %, кислих 0,56 %,осадових 1,34 %,кам'яних метеоритах 14 %, уморській воді 0,13 % (1,35 г/л), вґрунті 0,63 %, врослинах 0,1 %.

Магній у вільному стані в природі не зустрічається. Входить до складусилікатів,хлоридів,карбонатів,сульфатів. Різке падіння вмісту магнію при переході від ультраосновних порід до кислих свідчить про більшу активність магнію на ранніх стадіях кристалізації. Магній входить до складу олівінів, піроксенів, утворює ізоморфні ряди, заміняючизалізо,кальцій,манґан.

У процесі геохімічного кругообігу магній надходить в океан. Концентратори магнію — деякі водорості (до 3 % Mg),фораменіфери (до 3,5 %),вапнякові губки (до 4 %). Основні магнієві мінерали:олівін, ромбічнийпіроксен,шпінель,тальк,флогопіт,карналіт,бішофіт,магнезит,брусит,епсоміт,кізерит,доломіт,каїніт. Металевий магній отримують електролітичним або термічним способами. Сировиною служить MgCl2 або зневодненийкарналіт.

Застосування

[ред. |ред. код]

Магній застосовують в основному для виробництва легких магнієвих сплавів, а також для легування сплавівалюмінію, які застосовуються в різних галузях машино- і приладобудування. Магній використовується також як розкисник у виробництві високоміцногочавуну істалі, для одержання важковідновлюваних металів (Ti, V, Zr, U, Cr) витісненням їх із сполук. Знаходить застосування впіротехніці,фотографії,військовій техніці,медицині.

Завдяки своїй здатності горіти на повітрі, з виділення великої кількості світла, застосовувався у фотосправі як спалах, до винаходу електричних ламп спалахів.

Сплави на основі магнію є важливим конструкційним матеріалом в автомобільній і авіаційній промисловості завдяки їх легкості і міцності.

Ціни на магній в злитках в 2006 році склали в середньому 3 USD/кг.

Гідрид магнію — один з найбільш ємких акумуляторів водню, що вживаються для його зберігання.Оксид магнію застосовується в медицині і як вогнетривкий матеріал для виробництва тиглів і спеціальної футеровки металургійних печей.

Перхлорат магнію(інші мови) (ангидрон) застосовується для глибокого осушення газів в лабораторіях. Природний мінералбішофіт як натуральне джерело іонів магнію та мікроелементів широко застосовується у медицині — реабілітації опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем, санаторно-курортному оздоровленні.

Сульфат магнію успішно застосовується усільському господарстві якдобриво[2].

Біологічна роль

[ред. |ред. код]

Загалом магній є одним з найважливіших макроелементів. Він єкофактором близько 40 ферментів вуглеводного обміну, таких якгексокіназа іглюкокіназа, більш ніж 30 ферментів метаболізму жирів,[3] і ще більш ніж 200 інших потребують магнію для активації. Через ці ферменти, магній впливає на велику кількість процесів у організмі, такі як обмін протеїнів, синтез ДНК і РНК,згортання крові, регуляціякров'яного тиску та рівняглюкози в крові, синтез одного з найважливішихантиоксидантівглутатіону,окисне фосфорилювання та інші.[4][5]

Магній регулюєкальцієві та натрієві канали у мембранах клітин, а отже, і концентрацію цих металів у клітинах. Нормальна робота іонних каналів захищає м'язові клітини і нервові від гіперактивності, підтримує серцевий ритм.[6] Також, функціонування кальцієвих каналів є дуже важливими для кісткової тканини (крім цього, магній є важливим для кісток через те, що він є активаторомвітаміну D, нестача якого викликає остеопороз та інші захворювання[7]).[8]

У організмі людини у нормі є близько 25 г магнію, 50–60% з якого знаходиться у кістках, а решта — у м'яких тканинах. Менше 1 % магнію знаходиться у крові — нормальна концентрація становить від 0,75 до 0,95 ммоль/літр. Людина втрачає близько 120 мг магнію на день (менше, якщо його концентрація падає) з сечею.[5]

Добова потреба 420 мг для дорослих чоловіків та 500 мг для дорослих жінок[9][4][10]. Джерела (мг/100г; за зменшенням вмісту):насіння гарбуза (500),мигдаль (250),кеш'ю (250),шпинат (80), чорні боби (60),чіа,кіноа,тофу,какао,авокадо.[10]

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Y. Jin та ін. (22 грудня 2021).First Observation of the Four-Proton Unbound Nucleus 18Mg.Physical Review Letters.doi:https://doi.org/10.1103/PhysRevLett.127.262502. Архіворигіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.{{cite journal}}:Зовнішнє посилання в|doi= (довідка);Перевірте значення|doi= (довідка);Явне використання «та ін.» у:|author= (довідка)
  2. Гранульований сульфат магнію: потенціал, який варто використовувати. Архіворигіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  3. Роль магния в формировании метаболического синдрома, коррекции избыточного веса и ожирения у детей и подростков[Архівовано 29 вересня 2018 уWayback Machine.](рос.)
  4. абWatson, Ronald R.; Preedy, Victor R.; Zibadi, Sherma (2013).Magnesium in human health and disease. Part of the book series: Nutrition and Health (NH). New York: Humana Press.ISBN 978-1-62703-044-1.OCLC 810931921.
  5. абMagnesium[Архівовано 27 вересня 2020 уWayback Machine.](англ.)
  6. Дефицит магния и судороги мышц у беременных: возможности терапии[Архівовано 29 вересня 2018 уWayback Machine.](рос.)
  7. Role of Magnesium in Vitamin D Activation and Function[Архівовано 29 вересня 2018 уWayback Machine.](англ.)
  8. https://www.betterbones.com/bone-nutrition/magnesium/[Архівовано 29 вересня 2018 уWayback Machine.](англ.)
  9. Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії.Офіційний вебпортал парламенту України(укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  10. абOffice of Dietary Supplements - Magnesium.ods.od.nih.gov(англ.). Процитовано 28 березня 2023.

Література

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Магній&oldid=45026577
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp