Літофіли —екстремофільнімікроорганізми, які можуть існувати в щілинах і порах осадових і навіть вулканічних порід на глибині декількох кілометрів. Деякі живуть на поверхні каменів і забезпечують себе енергією за рахунокфотосинтезу. Ті, що живуть на глибині, не фотосинтезують, але отримують енергію із оточуючихмінералів. Вони можуть жити в скельних тріщинах, де скупчуєтьсявода. Вода містить розчиненийвуглекислий газ (CO2), який мікроби використовують для задоволення потреби ввуглеці[1]. Вони були виявлені в кам'янистих породах на глибині близько 3 км, детемпература сягає приблизно 75 °C.
Наземних літофілів можна знайти в каньйонах, що складаються переважно з граніту, магматичної гірської породи, та ґрунтів, насичених тріщинами.[2] Організми з роду Elliptochloris, субаеральних фотосинтезуючих зелених водоростей, демонструють літофільні вподобання,[3] колонізуючи гранітні тріщини та сусідство з наземними лишайниками. Літофільні лишайники з роду Collema формують тісні симбіотичні відносини між грибами та фотосинтезуючими водоростями, такими як Elliptochloris, з метою виробництва необхідних вторинних метаболітів насичених жирних кислот.[4] Літофільні види водоростей, що колонізують тріщинуваті виходи гірських порід, індивідуально мають кокоподібну морфологічну форму, а в дорослому стані об'єднуються в еліптичну або кулясту форму.[5]
 | Це незавершена стаття зекології. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |