| Лісовик | |
|---|---|
 | |
| Божество в | слов'янська міфологія  |
| Частина від | слов'янська міфологія і російський фольклорd |
 Медіафайли уВікісховищі | |
Лісови́к[1][2], такожлісу́н[3] іполісу́н[4][5][6],гайови́к[7][8],борови́к[9] іпра́ведний дід[9],лісови́й пан[9] (пол.borowy, laskowiec, boruta,рос.леший) — персонаж слов'янської міфології, лісовий дух, втілення лісу;бог вовків, що опікується їхнім прогодуванням[3].
Поза міфологічним контекстом лісовик — той, хто живе в лісі або займається лісовим промислом, полюванням, працює в галузілісівництва.[1][2][10].
.jpg)
Лісовик уявлявся як бородатий сірий дід, часто одягнений у звірині шкури чи червоний одяг. Йому притаманні атрибути, пов'язані з лівим боком — ліва частина одягу покриває праву, ліве взуття одягнуто на правій нозі тощо. Може змінювати зріст, стаючи то нижчим від трави, то вищим за дерева. Очі цього духа зелені й палають[10][11]. Також лісовик здатний постати в подобі вовка, сови, або вітру[12]. Вважалося, лісовик не має тіні. Влітку ходить лісом, а взимку спить у землі[11].
Може лякати людей, що заходять до лісу, своїм сміхом, збивати зі шляху, забрати дитину. Вважався покровителем вовків та дрібних звірів[10], що випасає зайців і оленів, а ведмеді служать йому як охоронці[12]. В пізніх уявленнях лісовики полюбляють грати в карти і коли один лісовик програється, то віддає іншому своїх звірів[11]. Жіночий відповідник лісовика — лісунка, що уявлялася як жінка з довгими грудьми[10], є дружиною лісуна-чоловіка. За уявленнями словʼян, лісовики мають своє військо й підданих, коли воюють люди, між собою воюють і лісовики[11].
За народними уявленнями слов'ян, лісовика можна задобрити, лишивши для нього частування. Наприклад, мисливцям за це дух приганятиме звірів, а худобі пастухів не дає загубитися в лісі. Вважалося, лісовик не любить тих, хто лається в його володіннях, хто відпочиває на стежці, заходить до лісу в певні дні. Особливо лісовики начебто активні на Іванів день, Воздвиження і Єрофія[12].
Серед українців було повір'я, що лісовик зимує в барлозі, поруч із ведмедем, і з носа у нього стирчить бурулька. Існувало повір'я: якщо смикнути полісуна за бурульку, вона розсиплеться золотими грішми[9].
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | Fandom (англ.) |
| Нормативний контроль |
 | Це незавершена стаття зіслов'янської міфології. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
_(14596485307).jpg)
