Льодяни́к — тягуча, або тверда маса, приготовлена зі звареного до твердості, часто ароматизованого,цукру зпатокою абокукурудзяним сиропом, закріплена на паличку й призначена для лизання й смоктання.
Льодяники бувають різних смаків, кольорів, форм і розмірів. Як правило, у них фруктовий смак. В Європі, особливо в північних країнах, таких, якНімеччина йНідерланди, існують також льодяники зі смакомсолоної лакриці. В Україні льодяники на паличці приготовлялись, як правило, без ароматизованих добавок.
Деякі льодяники містять начинку, наприклад,жувальну гумку або рідкукарамель. Бувають і екзотичніші начинки, такі, як личинкижуків.[1]
У багатьох випадках до розсмоктування льодяників удаються з метою освіження подиху.
Деякі льодяники використовуються для худнення, хоча особливих досліджень про те, як вони допомагають, не проводилося, ісхуднення у таких випадках може пояснюватися ефектомплацебо.[2]
Сама ідея цукерки на паличці настільки проста, що це відкриття, швидше за все, робилося багато разів[3]. Ванглійській мові слово «lolly-pop» датується1784 роком, але вживається частіше стосовно м'яких, а не твердих цукерок. Приблизно, слово утворилось від «lolly» (язик) і «pop» (стукіт). Перше згадування слова lolly-pop у сучасному контексті датується 1920-ми роками[4]
КондитериФранції робили льодяники ще всередньовіччя, щоб знаті було зручно ласувати вареним цукром[3].
Особливе поширення льодяники на паличці у формі «півника» й «білочки» отримали наприкінці 70-х років XX сторіччя в СРСР.
↑Fromme, Alison (July/August 2005).Edible insects. Smithsonian National Zoological Park. Архіворигіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 24 березня 2007.
↑Flavored lollipops made with childrens medicine have also been created in order to effectivley give kids without fuss.St. James, Janet (8 лютого 2007).Lollipop Diet helps woman shed pounds. WFAA News (Dallas/Fort Worth, Texas). Архіворигіналу за 13 травня 2007. Процитовано 24 березня 2007.