Льодяни́к — тягуча, або тверда маса, приготовлена зі звареного до твердості, часто ароматизованого,цукру зпатокою абокукурудзяним сиропом, закріплена на паличку й призначена для лизання й смоктання.
Льодяники бувають різних смаків, кольорів, форм і розмірів. Як правило, у них фруктовий смак. В Європі, особливо в північних країнах, таких, якНімеччина йНідерланди, існують також льодяники зі смакомсолоної лакриці. В Україні льодяники на паличці приготовлялись, як правило, без ароматизованих добавок.
Деякі льодяники містять начинку, наприклад,жувальну гумку або рідкукарамель. Бувають і екзотичніші начинки, такі, як личинкижуків.[1]
У багатьох випадках до розсмоктування льодяників удаються з метою освіження подиху.
Деякі льодяники використовуються для худнення, хоча особливих досліджень про те, як вони допомагають, не проводилося, ісхуднення у таких випадках може пояснюватися ефектомплацебо.[2]
Сама ідея цукерки на паличці настільки проста, що це відкриття, швидше за все, робилося багато разів[3]. Ванглійській мові слово «lolly-pop» датується1784 роком, але вживається частіше стосовно м'яких, а не твердих цукерок. Приблизно, слово утворилось від «lolly» (язик) і «pop» (стукіт). Перше згадування слова lolly-pop у сучасному контексті датується 1920-ми роками[4]
КондитериФранції робили льодяники ще всередньовіччя, щоб знаті було зручно ласувати вареним цукром[3].
Особливе поширення льодяники на паличці у формі «півника» й «білочки» отримали наприкінці 70-х років XX сторіччя в СРСР.
 | Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
