У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Лупа (значення).
Лупа́ (лат.pityriasis capitis) —синдром, що характеризується високою швидкістю лускатого відшарування частокепітелію протягом порівняно тривалого часу. Найчастіше зустрічається на шкіріголови, покритої ряснимволосяним покровом. Лупою також називають самі шматочки шкіри, що відлущуються.
Лупа є джереломсоціального тапсихологічногодискомфорту для кожного шостого жителя нашої планети. Приблизно кожен другий представникіндоєвропейської популяції хоча б раз в житті відчував проблеми з лупою[1]. Частіше за інших лупа зустрічається у американських китайців — 83 % дорослої популяції[2].
Вперше лупа виникає впубертатному періоді, колисальні залози починають працювати на повну силу. Надалі явище лупи може періодично турбувати протягом усього життя. Лупа неконтагіозна. Вона не є результатомстресу або поганихкліматичних умов. Чинником, що сприяє її виникненню, може бути надмірне утворенняшкірного сала, у тому числі зумовленегормональними змінами абодієтою[3]. Лупа з'являється в результатіпатологічного прискорення природного процесу відновленняклітин шкіри голови. При нормальному циклі розвитку клітини з нижнього шаруепідермісу (базальнікератиноцити) сягають рогового шару епідермісу за 25-30 днів. За цей час вони повністю висихають. У тому випадку, коли це відбувається за 5-14 днів, окремі клітини, що не встигли втратити воду, склеюються і злущуються у вигляді помітних жовтувато-білих пластівців, які й називають лупою. Роговий шар клітин нормального епідермісу складається з 25-35 повністюкератинізованих і щільно приєднаних одна до одної клітин. У випадках лупи кількість шарів клітин в роговому шарі не перевищує 10, а самі шари і клітини в них розташовані хаотично[4].
Лупа, як скупчення лусок білого або сірого кольору на поверхніскальпа, іноді може трансформуватися в більш важку формусеборейного дерматиту. Луски можуть бути дуже крихкими і відділятися досить легко, стаючи явно видимими на темному одязі. Однак при посиленій роботі сальних залоз, при вираженій себореї або під час статевого дозрівання лупа може накопичуватися у вигляді сальних лусочок-кірок і не обсипатися з голови, формуючи так званийстеатоїдний пітиріаз. При себорейному дерматиті виражене лущення супроводжується утворенням обмежених гіперкератотичних бляшок на поверхні шкіри скальпа, почервонінням шкіри і посиленням свербіння[5].
Лупа може виникнути внаслідок хронічного порушенняобміну речовин, що викликає неправильну роботу сальних залоз (себорея) абоінфекційне ураження грибком, а частіше вони відбуваються одночасно. Важливим чинником є спадкова схильність (особливості будови шкіри та їїсекреції).
Гриби родуMalassezia, головна причина появи лупи, відносяться до недосконалихдріжджоподібних грибівбазидіоміцетів. Гриби локалізуються в середніх і поверхневих відділах рогового шару шкіри, всередині і між роговими лусочками, а також уволосяних фолікулах[6][7]. Грибиліпофільні, деякі навіть ліпозалежні. Цим пояснюється «вибір» місць проживання мікроорганізмів: ділянки шкіри, які характеризуються підвищеною активністю сальних залоз, — груди, спина, волосиста частина голови[8]. Головне джерело ліпідів дляMalassezia — продукти сальних залоз — насичені жирні кислоти:
Гриби родуMalassezia є частиною резидентної флори шкіри голови. Але за певних умов — таких, як гіперфункція сальних залоз шкіри, бракцинку,імунодефіцит, — може відбуватися підвищення ліпофільних властивостей грибів, що супроводжується посиленням їхпатогенності для макроорганізму. При цьому розвивається запальна реакція шкіри, зокрема себорейний дерматит — хронічне запалення шкіри, яке розвивається в так званих себорейних зонах.
На сьогоднішній день відомо більше дев'яти видів грибкаMalassezia. При лупі зазвичай збільшується чисельність грибівMalassezia restricta іMalassezia globosa, які виявляються тільки на шкірі волосистої частини голови.
Наприкінці1960-х років була доведена визначальна роль дріжджоподібного грибаMalassezia в утворенні лупи. Не менш, ніж 90 % населення планети мають ці дріжджові гриби у складі постійної або тимчасовоїмікрофлори шкіри. У1984 році Шустер (англ.S. Schuster) довів, що саме дріжджовий грибокPityrosporum ovale є основним збудником патологічного процесу, в результаті якого утворюється лупа[10]. Після того як була визначена ліпофільна структура цих дріжджів і стало можливим вирощування їх у культурі, різні дослідники спостерігали випадки спонтанного переходу грибка з одного морфологічного типу в інший. Це дозволило зробити висновок, щоPityrosporum ovale,P. orbiculare іMalassezia furfur (Malassezia) є всього лише варіантами одного й того ж виду[11].
У лікуванні лупи та її більш важкої форми — себорейного дерматиту волосистої частини голови — важлива роль належить сучаснимкосметичним засобам:шампуням ілосьйонам[5]. Вони дозволяють з високим ступенем ефективності боротися з подібними станами, зберігаючи при цьому широкий діапазон безпеки, а також естетичні переваги і зручність застосування. Серед безлічі протигрибкових препаратів місцевого застосування перевагу надають засобам, що:
здатні накопичуватися в тих шарах шкіри, де розвивається грибкове ураження;
не проникають в шари, де життєдіяльність грибів неможлива;
До складу засобів для лікування лупи обов'язково повинен входити один або декілька активних компонентів, які діють на основні механізми утворення лупи:
Пірітіон цинку (pyrithione zinc) має протимікробну і протигрибкову активність, діє награмпозитивні іграмнегативні бактерії, високоактивний щодо дріжджоподібних грибів родуMalassezia, властива бактеріостатична та фунгістатична дія.
Циклопірокс (ciclopirox)[12] — протигрибковий засіб широкого спектра дії. Властивафунгіцидна дія. Доза і тривалість лікування залежать від показань і використовуваної лікарської форми. На дріжджіMalassezia ціклопірокс впливає фунгіцидно через 3 хвилини з моменту початку контакту[2].
Кетоконазол (ketoconazole) (C26H28Cl2N4O4)[14] — протигрибковий препарат для зовнішнього застосування, похіднеімідазолдіоксолану. Властива фунгіцидна та фунгістатична дія. Механізм його дії полягає в пригніченні біосинтезу ергостеролу і зміні ліпідного складу мембрани грибів. Крім дерматофітів препарат активний відносно дріжджових та дріжджоподібних грибівCandida,Pityrosporum (Malassezia)[15][16].
Біфоназол — протигрибковий препарат для зовнішнього застосування, похідний відімідазолдіоксолану. За дією аналогічний до кетоконазолу, але довше затримується у шкірі (48-72 години). До біфоназолу не розвивається резистентність або зниження чутливості грибків, що викликають лупу[17].
Іхтіол — амонієва сіль сульфокислот сланцевої олії. Властива протизапальна, місцевознеболююча й антисептична дія, за рахунок органічно зв'язаної сірки[18]. Дьоготь та іхтіол нормалізують цикл оновлення клітин.
Саліцилова кислота — засіб для зовнішнього застосування, що пригнічує секреціюсальних іпотових залоз. У низьких концентраціях вона надає кератопластичну, а у високих — кератолітичну дію. Саліцилова кислота має слабку протимікробну активність. Поряд з дьогтем бере участь у процесі відлущування клітин з поверхні шкіри[5].
Якщо поява лупи є результатомфізіологічного стану організму (пубертатний і постпубертатний вік) або вона має спорадичний характер, слід використовувати шампуні, рекомендовані для регулярного або щоденного застосування. Оптимально, якщо до складу таких шампунів входить пірітіон цинку. Цей інгредієнт не розчиняється у воді і, залишаючись на поверхні шкіри в період між миттям голови, повільно розчиняється під дією шкірного сала і поту, створюючи зонуінгібірування для грибів, що утворюють лупу.
У випадках, коли поява лупи на голові має стійкий, рецидивний характер і пацієнту, старшому за 20 років, при виборі шампуню слід керуватися характером лупи: вона може бути густою, жирною і не осипатися з поверхні шкіри скальпа або сухою і легко видалятись з поверхні шкіри. Порушення нормального мікробногобіоценозу шкіри скальпа може бути результатом патології органів шлунково-кишкового тракту:ферментопатії,дисбактеріозу, загострення хронічних захворювань. Тому для пацієта необхідне ретельне клініко-лабораторне дослідження, що включає визначення основних біохімічних показників, аналіз калу на дисбактеріоз.
У лікуванні слід використовувати препарати, що нормалізують процесиліполізу. Зокрема, призначенняметіоніну дозволяє нормалізувати синтезфосфоліпідів з жирів і зменшити відкладення впечінці нейтрального жиру, сприяє синтезуадреналіну,креатиніну, активізує дію ряду гормонів,ферментів,вітаміну В12,аскорбінової тафолієвої кислот. Застосуваннярибофлавіну (вітамін B2) регулює окислювально-відновні процеси за рахунок участі вітаміну в білковому, жировому та вуглеводному обміні.
Підбір правильного шампуню є однією з головних складових ефективного лікування дерматозу. З'явилися лікарські шампуні, які створені з урахуванням особливостей лупи і типу волосся (сухі, нормальні, жирні). Наприклад, лікарський шампунь «Кертіоль» (Дерматологічні лабораторії Дюкре, П'єр Фабр) або «Фіторетар» (Фітосольба) застосовують для лікування несильно вираженою жирної лупи. Якщо луски лупи сухі і при цьому легко злущуються з поверхні шкіри, слід використовувати шампуні, що містять дисульфід селену, наприклад «Сележель» (Дерматологічні лабораторії Дюкре, П'єр Фабр), або ефірні оліїкипариса і саліцилову кислоту — «Фітосілік» (Фітосольба), «Фрідерм з цинком» (Шерінг-Плау). За наявності обмежених вогнищ лупи рекомендується за 15-20 хвилин до миття голови наносити на вогнища десквамації масляний розчин «Фітосквам» і потім змивати його одним з шампунів: «Фіторетар» або «Фітосілік».
У випадках, коли шкіра подразнена,гіперемована, свербить і лущиться, тобто має ознаки вираженого себорейного дерматиту, слід використовувати шампуні, що мають не лише бактерицидний, а й протизапальний, оздоровчий вплив на шкіру голови. Це може бути шампунь «Келюаль DS» (Дерматологічні лабораторії Дюкре, П'єр Фабр) з пірітіоном цинку,ціклопіроксоламіном ікелюамідом (забезпечує проникнення активних часток у верхні шари епідермісу і полегшує відлущування лусочок лупи)[5], «Фрідерм Цинк» з пірітіоном цинку (Шерінг-Плау). Шампунь слід застосовувати через день, залишати на голові 3 хвилини, після чого ретельно прополоскати волосся. Тривалість лікування — 21 день. Рекомендуються шампуні з протизапальною і кераторедуцуючою властивістю, що містять дьоготь або дистилят дьогтю: «Фрідерм дьоготь» (Шерінг-Плау)[5]. Ці шампуні слід використовувати не рідше, ніж 3 рази на тиждень. «Кето плюс» (Гленмарк Фармасьютікалз Лтд) містить одночасно пірітіон цинку і клімбазол.
Високою клінічною ефективністю володіють шампуні «Нізорал» (Янссен Фармасьютікалз), що містить 2 % кетоконазолу, і «Себозол» (Фармацевтичні Технології), що має в своєму складі 1 % кетоконазолу. Для того щоб лікування було не тільки дієвим, а й забезпечувало стійкий ефект, необхідно неухильно дотримуватись інструкції із застосування препарату.
Активне лікування лупи зазвичай триває 3-6 тижнів. Далі можна використовувати звичайні косметичні шампуні, призначені для волосся з лупою. Іноді випадки рецидиву може бути обумовлені хронічною патологією органівшлунково-кишкового тракту або хронічнимдерматозом. Тому пацієнту слід звернутися до лікаря-трихолога.
↑Dawber R. Disorders of the Hair and Scalp // Oxford. Blacwell. Science, 1997.(англ.)
↑абGray J. Dandruff. Etiology, pathophysiology and treatment. Blacwell, 2003.(англ.)
↑Ro BI, Dawson TL The role of sebaceous gland activity and scalp microfloral metabolism in the etiology of seborrheic dermatitis and dandruff. J. Investig. Dermatol. Symp. Proc. 10 (3): 194-7. 2005. doi:10.1111/j.1087-0024.2005.10104.x.PMID 16382662.(англ.)
↑Cardin CV, Isolated Dandruff. Textbook of Cosmetic Dermatology, second edition. Dunitz Martin Ltd. 1998; 193—200.(англ.)
↑Mittag H. Fine structural investigation of Malassezia furfur. II. The envelope of the yeast cells // Mycoses. 1995; 38 (1-2): 13-21.(англ.)
↑Barnes W. S., Sauer G. C., Arnad J. D. Scanning election microscopy of versicolor organisms (Malassezia furfur — Phytosporum orbiculare) //Arch Dermatol. 1973; 107: 392—394.(англ.)
↑Kieffer M., Bergbrant I. M., Faergemann J., Jemec G. B., Ottevanger V., Stahl Skov P., Svejgaard E. Immune reactions to Pityrosporum ovale in adult patients with atopic and seborrheic dermatitis // J. Am. Acad. Dermatol. 1990; 22 (5 Pt 1): 739—742.(англ.)
↑Nishimura K., Asada Y., Tanaka S., Watanabe S. Ultrastructure of budding process of Malassezia pachydermatis // J. Med. Vet. Mycol. 1991; 29(6): 387—393.(англ.)
↑Schuster S. The etiology of dandruff and the mode of action of therapeutic agents//Br. J. Dermatol. 1984; 111: 235—242.(англ.)
↑V. Crespo et al. Malassezia globosa as the causative agent of pityriasis versicolor // British. J. of Dermatology. 2000; 143: 799—803.(англ.)
↑Bulmer A. C., Bulmer G. S. The antifungal action of dandruff shampoos. Mycopathologia 147 (2): 63-5, 1999. doi:10.1023/A:1007132830164.PMID 10967964.(англ.)
↑Справочник Видаль. М. : АстраФармСервис, 2002.(рос.)
↑Bifonazol cream, solution and shampoo in dermatological practice. Derma, № 2 (2002)
↑Машковский М. Д. Лекарственные средства. М. : Медицина, 1985. Ч. 2. С. 413-414.(рос.)
