Перша відома згадка назви Литва (лит.Lietuva) — розповідь просвятого Бруно 9 березня 1009 року вКведлінбурзькому літописі[9]. Літопис зафіксував латинізовану форму назви Lietuva:Litua[10] (вимовляється [litua]). Через відсутність достовірних доказів справжнє значення назви невідоме. На сьогодні вчені все ще дискутують про значення цього слова, існує кілька правдоподібних версій[11][12].
В основі етногенезу литовців — процеси розвитку древніх балтійських (летто-литовських) племен,аукштайтів іжемайтів, а такожятвяги, частиназемгалів,куршів іселів. Жемайти й аукштайти ще й досі є окремими етнографічними групами литовців, що суттєво відрізняються мовою і культурою.
Литовці (самоназва —летувяй) належать до балтійських народів. Вважають, що назва Литви походить від назви річкиЛетава (Летавка), притоку річкиНяріс. Вона протікає приблизно за 25 км від містечкаКярнаве, що був важливим політичним центром давньої Литви, східної частини країни. Литва була однією з останніхязичницьких держав Європи. Литовці шанували сили природи, різноманітних богів і священні рослини. Вони запалювали вічний вогонь, померлих спалювали.
Предки литовців,балти, проживали на узбережжіБалтійського моря вже в II тисячолітті до нашої ери. Уперше про них згадує римський історикТацит у праці «Германія». Територія, на якій жили балти, простягалася відВісли доДаугави і від Балтійського моря доДніпра. З часом балти розділилися на різні племена, серед яких буликурші,жемайти,аукштайти,литовці,йотвинги (ятвяги),прусси,сели,скалви,латгали,земгали. Основою формування литовської нації були племена аукштайтів і жемайтів, а також частково куршів, земгалів і селів.
Перша згадка про Литву міститься уКведлінбурзьких анналах під1009 роком (14 лютого), в повідомленні про трагічну загибель від рук язичників архієпископа Боніфація, який був направлений польським королемБолеславом Хоробрим проповідувати християнство в землях йотвингів. Ці землі були об'єктом суперечки між Болеславом і Київським княземВолодимиром, що вже в983 р. змусив йотвингів визнати свою владу над ними.
УIX ст. іX ст. предки литовців займалися переважнополюванням,рибальством, зрідкарільництвом; є згадки пробортництво ітваринництво, особливо на вирощування коней, яких вживали в їжу. Торгові відносини в литовців були з містами слов'яно-балтійськогоПомор'я і з землеюкривичів: вони міняли шкури, хутра, віск на металеві вироби та зброю. Серед литовців рано зустрічаються зачатки станів: існували роди, які володіли численною невільною челяддю; з цих родів обиралися місцеві князі (Кунігаса). Рабами (невільначелядь) були в основному військовополонені. Жрецький стан не становив особливої касти, він мав величезне значення в народі і був досить численним. Жерці у литовців називалися вайделотами (лит.Vaidila), були і жриці вайделотки. Богам своїм литовці жертвували тварин, а в урочистих випадках — і людей. При похоронах знать спалювали разом з улюбленими предметами і рабами.
ДоXIII ст. у предків литовців не було об'єднувальної політичної влади, як не було й об'єднувальних центрів-міст. У другій половині XIII століття в джерелах згадуються окремі вожді, але влада їх поширювалася лише на незначну територію, або на сільську округу.
Ще вXII ст. з моменту заснування факторії Любецьких купців у гирліДвіни, почалася німецька військова експансія на територію сучасноїЛатвії та Литви.22 вересня1236 року відбулася історична перемога жемойтських військ над мечоносцями підШяуляєм, в результаті чого німецький тиск з півночі було зупинено більше ніж на десятиліття.
Історія державності Литви починається з короляМіндовга[13], якому на початку XIII ст. вдалося об'єднати литовські і деякі інші племена. Міндовг прийнявхристиянство в1251 році. За це у1253 році він одержав від папиІнокентія IV королівську корону, але визнав васальну залежність Литви відримської курії. Період його правління був відзначений великими військовими походами, під час яких були приєднані деякі землі, на яких проживали слов'янські племена. Міндовг був гарним дипломатом, особливо проводячи переговори зТевтонським орденом, який багато разів нападав на литовські землі. Литовська держава, посилена реформами Міндовга, здобула міжнародне визнання і новий титул. У1253 році Міндовга коронуваликоролем Литви.
Під час Революції 1905—1907 років був створений литовський парламент, деякі члени якого опинилися в еміграції. Один з таких, Юозас Ґабріс, спільно з українською еміграцією створив в Парижі«Союз народів», що мав на меті сприяти національному самовизначенню східноєвропейських народів. Післярозпаду Російської імперії Литва здобула незалежність, що було закріплено договором міжРРФСР і Литовською Республікою12 липня1920.
16 лютого1918 рокуЛитовська Таріба (Lietuvos Taryba, згодом — Державна Рада Литви) — прийнялаАкт про незалежність, за яким литовський народ проголошував відновлення своєї незалежності. Після цього Литва проіснувала 20 років. У1990 році стала ще разнезалежною.
У 1940 році Литва булаокупована[14] радянськими військами таанексованаСРСР. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках та звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР[15]. У 1941—1944 роках окуповананімецько-нацистськими військами, з 1945 — знову стала частиною СРСР.
У 1940—1950-хлитовські партизани боролися проти радянської влади. Національні виступи почалися в 1970-х, загострившись наприкінці 1980-х.
Відновлення Незалежности проголошено 11 березня 1990 року. 26 серпня 1991 рокуУкраїна таРеспубліка Польща визнали незалежність Литви, 6 вересня це зробив СРСР. До складуООН іОБСЄ ввійшла в 1992.
31 травня 2001 року Литва приєдналася доСвітової організації торгівлі (СОТ). З 29 березня 2004 року Литва є частиною НАТО. 1 травня 2004 року вона стала повноправним членом Європейського Союзу, а 21 грудня 2007 року — членомШенгенської угоди. 1 січня 2015 року Литваприєдналася доєврозони та прийняла єдину валюту Європейського Союзу як остання з країн Балтії. 4 липня 2018 року Литва офіційно приєдналася доОЕСР.
Литва є найбільшою за площею та кількістю населення державою з трьохбалтійських країн. Розташована на відрогахСхідноєвропейської рівнини, сьогоднішній ландшафт сформувався в останнійЛьодовиковий період і має рівнинний характер з невисокимиморенами. У Литві є понад 3 000 озер, розташованих в основному в східних частинах країни. Найбільша річка —Німан (лит:Nemunas,біл:Нёман). З заходу країну омиваєБалтійське море. Клімат повільно переходить від морського на узбережжі в континентальний на сході країни з вологими і помірними зимою та літом. Лісами вкриті близько 30 % території.
Більшістьросіян з'явилась у Литві післяДругої світової війни і після початку другоїокупації балтійських країн Радянським Союзом. Також у1940—1950-ті роки через належність місцевого населення до антирадянського руху опору (відомий якЛісові брати) багато з литовців, латишів та євреїв було депортовано до Сибіру та малозаселених територій[22]. Сьогодні спостерігається зворотна тенденція: серед литовців російською добре володіють старші люди, у той як час молодь значно краще володієанглійською.
Згідно з переписом 2001 р., 79 % литовців належали до римо-католицької церкви[24].
Литва була історичною батьківщиною значноїєврейської громади та важливим центром єврейської ученості і культури XVIII ст., поки громада, що налічувала близько 160 000 осіб до Другої світової війни, не була майжеповністю знищена за часівГолокосту[25][26].
Основні результати перепису 2001 р. по релігії такі:
До початку XXI ст. приблизно дві третини від загальної чисельності населення Литви проживало в містах. Найбільшим містом єВільнюс, потімКаунас,Клайпеда,Шяуляй іПаневежис.
З 2012 р.тривалість життя становила 70,7 років для чоловіків і 80,7 — для жінок,дитяча смертність становила 6,2 на 1000 народжених[27]. Щорічний приріст населення збільшився на 0,3 % в 2007 р. На 30,4 чоловік зі 100 000[28], у Литві спостерігається різке зростання самогубств в пострадянські роки, що становить найвищий рівень самогубств у світі. У 1996 р. він був в розмірі 49,1 на 100 000 населення в світі[29]. Литва також має найвищий рівень убивств в ЄС[30].
Територія Литви розділена на 10 повітів (лит.apskritis). Повіти утворюють території самоврядувань (лит.savivaldybė) 9 міст і 43 районів, а також 8 знову утворених самоврядувань. Самоврядування діляться на староства (лит.seniūnija).
Литва була однією з перших країн у світі, яка надала жінкамправо голосу на виборах. Литовські жінки отримали право голосувати згідно зКонституцією Литви 1918 року та вперше скористалися цим правом у 1919 році. Тим самим Литва дозволила це раніше, ніж такі демократичні країни, як Сполучені Штати (1920), Франція (1945), Португалія (1948), Швейцарія (1971)[31].
З того часу, як Литва проголосила відновлення незалежності 11 березня 1990 року, вона зберегла сильні демократичні традиції. Перші загальні вибори після проголошення Незалежності відбулися 25 жовтня 1992-го, 56,75 % від загального числа виборців підтрималинову Конституцію[32]. Були інтенсивні дебати про конституцію, в особливості про роль президента.Окремий референдум був проведений 23 травня 1992 р. для оцінки громадської думки з цього питання, а 41 % усіх виборців підтримали відновлення Президента Литви[32]. За поясненнямКонституційного Суду Литовської Республіки від 10 січня 1998 року Литовська Республіка єпарламентською республікою з деякими атрибутаминапівпрезидентської системи[33].
У серпні 2022 року було оголошено про плани внести зміни до законодавства, які повинні були позбавляти людей набутого ними громадянства за очорнення імені країни[34].
Литва стала членомООН 18 вересня 1991 року, і є учасником низки її організацій та інших міжнародних угод. Вона також є членомЄвропейського Союзу,Ради Європи,Організації з безпеки і співробітництва в Європі,НАТО та Північно-Атлантичної координаційної ради. Литва набула членства вСОТ 31 травня 2001-го. Вона також прагне набути членства вОЕСР та інших західних організаціях.
Литва встановила дипломатичні відносини з 149 країнами[35].
2011 року в Литві відбулася зустріч Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі. З 1 липня 2013 р. Литва взяла на себе рольголови Ради Європейського Союзу.
Литва є активним членом у співпраці міжПівнічними країнами Європи і Балтійської Ради з моменту її створення в 1993 р. Балтійська Рада є організацією міжнародного співробітництва, розташована вТаллінні. Працює черезБалтійську Асамблею та Балтійську Раду Міністрів.
Литва співпрацює з Північними та двома іншими країнами Балтії через форматNB8. Інший аналогічний формат, який називаєтьсяNB6, об'єднує Північні та Балтійські країни-члени ЄС. Основна мета NB6 — обговорення та узгодження позицій, перш ніж представляти їх у Раді Європейського Союзу та на нарадах міністрів закордонних справ ЄС.
Співпраця міжРадою Міністрів Північних Країн та Литви є політичним співробітництвом, через яке обмін досвідом сприяє реалізації спільних цілей. Одним з найважливіших функцій є виявлення нових тенденцій і нових можливостей для спільної співпраці.
Литва поділена на 10 повітів та 60 муніципалітетів (міста, райони, самоврядування)
9 липня2021 року Литва почала встановлювати загородження (завдовжки 30 км) на кордоні з Білоруссю для припинення потоку мігрантів. В останні місяці в Литві спостерігався сплеск міграції, який йшов з боку сусідньої Білорусі, через що виникла негайна потреба у нових інженерних загороженях на кордоні. Прикордонники затримали близько 1500 осіб, які перейшли кордон Литви з Білорусі, більшість з них — з Близького Сходу та Африки[37].
Литва — розвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: електромоторна, радіоелектронна, нафтопереробна, кораблебудівна, харчова, сільськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, гірнича. Найбільшу частку валової пром. продукції дають харчова, легка, машинобудівна і металообробна галузі промисловості. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. морський порт —Клайпеда. Гол. річковий порт —Каунас.
За даними [Index of Economic Freedom,The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $ 2197. Прямі закордонні інвестиції — $ 611 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч.Росія — 21,2 %,Німеччина — 16,0 %,Польща — 6,0 %,Італія — 4,4 %). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Росія — 16,5 %, Німеччина — 13,1 %,Латвія — 11,1 %,Білорусь — 8,8 %,Україна — 7,8 %).
З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких — станкобудівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущенаКаунаська ГЕС, а в 1983 перший блокІгналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найшвидшими темпами розвивалося м'ясне імолочне тваринництво.
Литва, відновивши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта —лит. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.
1 січня2015 року Литва увійшла доЄврозони, протягом двох тижнів в обігу одночасно перебувають стара валюта —лит та нова —євро. З16 січня2015 року лит виводиться з обігу. Встановлений фіксований курс обміну €1= LTL 3.45280[38].
Азартні ігри в Литві є легальними в звичайнихказино та з 2016 року — в інтернеті. В литві є 18 звичайних казино в 5 містах (Клайпеда,Каунас,Паневежис, Сауле,Вільнюс). Лотереї в Литві є законними, але завжди зобов'язані мати благодійну складову.
Vytis (від слова «vyti», «vytis» — передоганяти, також укр:Погоня) — витязь, фігура білого литовського лицаря верхи на білому коні, що захищає Батьківщину від ворогів.
Перше зображення білого вершника на білому коні як символуЛитовської держави датується1366 р., тим самим Vytis належить до найдавніших державних гербів Європи.
Страдницька фігура, зображує Христа, що сидить і підпирає голову правою рукою. Такі дерев'яні скульптури можна побачити по всій країні на окраїнах міст і на узбіччі доріг (особливо в сільських місцевостях), а також біля костьолів, цвинтарів і приватних будинків.
Невеличкі фігурки також продаються як сувеніри в Вільнюсі та інших туристичних центрах.
Білийлелека є національним птахом литовців. Його часто можна побачити на полях і в селах. Лелеки мостять свої гнізда досить часто на дахах приватних будинків. Лелеку вважають в Литві символом щастя.
Св. Казимир (лит:Kazimieras) є національним святим Литви на честь шанованого у цій країні королевича Казимира, проголошеного святимВселенської Церкви у 1602 році.Св. Казимира вважають головним покровителем Литви, патроном молоді, оберігачем цнотливого життя та опікуном ремісників. Щороку в суботу і неділю перед 4 березня в Старомісті Вільнюса відбувається ярмарок св. Казимира, куди з'їжджаються народні умільці зі всієї Литви та із-за її меж, які до цієї події готуються часом і протягом року. На ярмарку мешканці Вільнюса і його гості можуть придбати унікальні, притаманні тільки цьому краєві традиційні вироби (наприклад, Вільнюські верби —Великодні пальми), різноманітні предмети ужиткового призначення та ознайомитися із старими, вже призабутими ремеслами.
Основні центри туризму в Литві —Вільнюс, багатий на історичні та архітектурні пам'ятки,Паланга з її піщаними пляжами і санаторіями,Клайпеда,Каунас. Розвитку туризму в Литві сприяє різноманітність та привабливість її ландшафтів. По території Литви проходить багато туристичних маршрутів, включно з відвідуванням старовинних литовських міст, оглядом визначних пам'яток, відпочинком на Балтійському морі, річках і озерах. Популярними є водні прогулянки по Ігналінських озерах, річкахНіман,Нярис,Мінія.
↑Zigmas Zinkevičius. Kelios mintys, kurios kyla skaitant Alfredo Bumblausko Senosios Lietuvos istoriją 1009—1795 m. Voruta, 2005.
↑Dubonis, Artūras (1998). Lietuvos didžiojo kunigaikščio leičiai: iš Lietuvos ankstyvųjų valstybinių struktūrų praeities (Leičiai of Grand Duke of Lithuania: from the past of Lithuanian stative structures (in Lithuanian). Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla.
↑«— Німеччина проковтнула окупацію балтійських держав і не поперхнулася, переварить і їх приєднання,— відрізавМолотов.»— Див.: Винцас Креве-Мицкявичюс. Литва, 1940 год.— Время и мы. 1999, № 109.— С. 253.
Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин :НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. Північна Америка та Євразія. — 378 с. —ISBN 978-617-527-106-3
Бумблаускас А., Ейдинтас А., Кулакаускас А., Тамошайтис М. Історія Литви кожному. Балтія-Друк, 2018.
Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с.
Знайомтеся: Литва / [упоряд.: Й. Лауменскайтє, Й. Пашкявічєнє]. — Вільнюс: Pasauliui Apie Mus, 2008. — 105 с. —ISBN 9955-463-27-6.
Ильмярв М. Безмолвная капитуляция: Внешняя политика Эстонии, Латвии и Литвы между двумя войнами и утрата независимости (с середины 1920-х годов до аннексии в 1940) / Пер. В. Белоборовцева. — М.: РОССПЭН, 2012. — 806 с. (История сталинизма).
Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. —ISBN 978-966-439-744-6
Петрик А. Н. «Свет и тени» Первой республики: Литовское государство в 1918—1940 годах / Петрик Артём Николаевич.– Херсон: Гилея, 2018. — 320 с.
Петрик Артем. Епоха великих надій: нариси історії міжвоєнної Литви (1918—1940). — Одеса-Рига-Торунь: Видавничий дім «Гельветика», Izdevniecība «Baltijā Publishing», Wydawnictwo Adam Marszałek, 2020. — 382 c.
Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. —ISBN 978-966-439-989-8
Литва, Литовська республіка / О. П. Кушнірук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. – Режим доступу:https://esu.com.ua/article-55047
¹ Більшість військових конфліктів більшовиків та білих з новими державними утвореннями не виділяють з Громадянської війни. ² Претенденти на усю територію колишньої імперії. ³ Включно з автономістами. ⁴ Есери офіційно визнавали право націй на самовизначення. ⁵ Більшовики офіційно визнавали право націй на самовизначення за умови встановлення більшовицького уряду.
_102.jpg)
.png)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
