Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Литва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Литва (значення).

Литовська Республіка
Lietuvos Respublika

Прапор Герб
Девіз: Tautos jėga vienybėje
(Сила народу в єдності)
Гімн:Tautiška Giesmė
(Національна Пісня)
Розташування Литви
Розташування Литви
Столиця
(та найбільше місто)
Вільнюс
Офіційні мовилитовська
Форма правлінняунітарнаконституційна президентсько-парламентська республіка
 -ПрезидентҐітанас Науседа
 -Прем'єр-міністрІнга Ругінене
Формування 
 -Велике Князівство Литовське1236 
 -Кревська унія2 лютого1386 
 -Річ Посполита2 липня1569 
 -проголошення незалежності16 лютого1918 
 -радянська окупація19401990 
 -відновлення незалежності11 березня1990 
 -вступ доНАТО29 березня2004 
Вступ до ЄС1 травня2004
Площа
 - Загалом65 300 км² (121)
 - Внутр. води1.98[1] %
Населення
 - оцінка2021 2 784 279[2] (142)
 -Густота43/км² (138)
ВВП (ПКС)2021 р., оцінка
 - Повний$107 млрд[3] (83)
 - На душу населення$41 288[3] (34)
ВВП (ном.)2021 рік, оцінка
 - Повний$56 млрд (80)
 - На душу населення$22 752[3] (38)
ВалютаЛитЄвро1 січня2015) (LTL → EUR)
Часовий поясEET (UTC+2)
 - Літній часEEST (UTC+3)
Коди ISO 3166LT Редагувати інформацію у Вікіданих /LTU Редагувати інформацію у Вікіданих /440 Редагувати інформацію у Вікіданих
Домен.lt
Телефонний код+370
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою:Литва
Історія Литви
Старовинна карта Литви
Карта Литви в Атласі Меркатора, 1596 рік
Хронологія
КатегоріяКатегоріяПорталІнші країни

Литва́ (лит.Lietuva), офіційна назва Лито́вська Респу́бліка (лит.Lietuvos Respublika) — держава вБалтійському регіоніПівнічної Європи. Одна з трьохкраїн Балтії[4]. Країна розташована уздовж південно-східного берегаБалтійського моря, на схід відШвеції таДанії. На півночі Литва межує зЛатвійською Республікою (протяжність кордону 610 км) на сході — зБілоруссю (протяжність кордону 724 км), на південному заході — зКалініградською обл.Російської Федерації (протяжність кордону 303 км), на півдні — зПольщею (протяжність кордону 110 км). Станом на 2021 рік у Литві проживає 2 мільйони 795 тисяч 175 осіб. Столиця і найбільше місто —Вільнюс. Інші великі міста:Каунас іКлайпеда. Найчисельніша етнічна група держави —литовці, один збалтійських народів. Офіційна мова —литовська.

Протягом століть південно-східні берегиБалтійського моря були заселені різнимибалтійськими племенами. У 1230-х роках Литовські землі були об'єднаніМіндовгом, і 6 липня 1253 року було створенеКоролівство Литви. УпродовжXIV ст. Велике князівство Литовське було найбільшою країною Європи;[5] нинішня Литва,Білорусь,Україна, а також частиниПольщі таРосії були територіями Великого князівства. ЗЛюблінською унією 1569 року Литва та Польща утворили добровільну дводержавнуперсональну унію —Річ Посполиту. Річ Посполита проіснувала більше двох століть, поки сусідні країни їїсистематично не демонтували з 1772 по 1795 рік,Російська імперія у кінцевому результатіанексувала більшу частину території Литви.

НаприкінціПершої світової війни, 16 лютого 1918 року було підписаноАкт про незалежність Литви, який оголосив про заснування сучасної Литовської Республіки. У розпалДругої світової війни Литву спочаткуокупували Радянський Союз, а потім нацистська Німеччина. НаприкінціДругої світової війни німці відступили, іРадянський Союззнову зайняв Литву. 11 березня 1990 року, за рік до офіційногорозпуску Радянського Союзу, Литва стала першою державою Балтії, яка оголосила себе незалежною, в результаті чого відновилася незалежна Литовська держава.

Литва —розвинена економіка звисоким рівнем доходу[6][7] і дуже високимпоказником людського розвитку,[8] дуже високим рівнем життя, і має високі показникигромадянських свобод,свободи преси,свободи Інтернету,демократичного управління тамиролюбності. Литва є членомЄвропейського Союзу,Ради Європи,єврозони,Шенгенської угоди,НАТО,ОЕСР таПівнічного інвестиційного банку.

Походження назви

[ред. |ред. код]

Перша відома згадка назви Литва (лит.Lietuva) — розповідь просвятого Бруно 9 березня 1009 року вКведлінбурзькому літописі[9]. Літопис зафіксував латинізовану форму назви Lietuva:Litua[10] (вимовляється [litua]). Через відсутність достовірних доказів справжнє значення назви невідоме. На сьогодні вчені все ще дискутують про значення цього слова, існує кілька правдоподібних версій[11][12].

Історія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Історія Литви

Стародавня історія

[ред. |ред. код]

Поява на території Литви перших людей відбулася на початку сучасного періодуголоценукайнозойської ери (10—8 тис. років до н. е.). Майже до8-го тисячоліття до н. е. тут панувала культураепіпалеоліту. У76-го тисячолітті до н. е. на більшій частині сучасної Литви сформувалася культурамезоліту.Неоліт розпочався тут пізніше за час свого закінчення на території південноїМесопотамії (IV ст. до н. е.). Бронзові вироби з'явилися на території Литви у другій чверті2 тисячоліття до н. е., проте їх місцеве виробництво почалося тільки близько 1500 року до н. е.Залізна доба на території Литви тривала до середини1 тисячоліття н. е.

Додержавницький період

[ред. |ред. код]

Балтійські племена

[ред. |ред. код]

В основі етногенезу литовців — процеси розвитку древніх балтійських (летто-литовських) племен,аукштайтів іжемайтів, а такожятвяги, частиназемгалів,куршів іселів. Жемайти й аукштайти ще й досі є окремими етнографічними групами литовців, що суттєво відрізняються мовою і культурою.

Литовці (самоназва —летувяй) належать до балтійських народів. Вважають, що назва Литви походить від назви річкиЛетава (Летавка), притоку річкиНяріс. Вона протікає приблизно за 25 км від містечкаКярнаве, що був важливим політичним центром давньої Литви, східної частини країни. Литва була однією з останніхязичницьких держав Європи. Литовці шанували сили природи, різноманітних богів і священні рослини. Вони запалювали вічний вогонь, померлих спалювали.

Предки литовців,балти, проживали на узбережжіБалтійського моря вже в II тисячолітті до нашої ери. Уперше про них згадує римський історикТацит у праці «Германія». Територія, на якій жили балти, простягалася відВісли доДаугави і від Балтійського моря доДніпра. З часом балти розділилися на різні племена, серед яких буликурші,жемайти,аукштайти,литовці,йотвинги (ятвяги),прусси,сели,скалви,латгали,земгали. Основою формування литовської нації були племена аукштайтів і жемайтів, а також частково куршів, земгалів і селів.

Перша згадка про Литву міститься уКведлінбурзьких анналах під1009 роком (14 лютого), в повідомленні про трагічну загибель від рук язичників архієпископа Боніфація, який був направлений польським королемБолеславом Хоробрим проповідувати християнство в землях йотвингів. Ці землі були об'єктом суперечки між Болеславом і Київським княземВолодимиром, що вже в983 р. змусив йотвингів визнати свою владу над ними.

УIX ст. іX ст. предки литовців займалися переважнополюванням,рибальством, зрідкарільництвом; є згадки пробортництво ітваринництво, особливо на вирощування коней, яких вживали в їжу. Торгові відносини в литовців були з містами слов'яно-балтійськогоПомор'я і з землеюкривичів: вони міняли шкури, хутра, віск на металеві вироби та зброю. Серед литовців рано зустрічаються зачатки станів: існували роди, які володіли численною невільною челяддю; з цих родів обиралися місцеві князі (Кунігаса). Рабами (невільначелядь) були в основному військовополонені. Жрецький стан не становив особливої касти, він мав величезне значення в народі і був досить численним. Жерці у литовців називалися вайделотами (лит.Vaidila), були і жриці вайделотки. Богам своїм литовці жертвували тварин, а в урочистих випадках — і людей. При похоронах знать спалювали разом з улюбленими предметами і рабами.

ДоXIII ст. у предків литовців не було об'єднувальної політичної влади, як не було й об'єднувальних центрів-міст. У другій половині XIII століття в джерелах згадуються окремі вожді, але влада їх поширювалася лише на незначну територію, або на сільську округу.

Ще вXII ст. з моменту заснування факторії Любецьких купців у гирліДвіни, почалася німецька військова експансія на територію сучасноїЛатвії та Литви.22 вересня1236 року відбулася історична перемога жемойтських військ над мечоносцями підШяуляєм, в результаті чого німецький тиск з півночі було зупинено більше ніж на десятиліття.

Литовське князівство

[ред. |ред. код]
Тракайський замок
Ім'я Литви у письмовій формі, 1009

Історія державності Литви починається з короляМіндовга[13], якому на початку XIII ст. вдалося об'єднати литовські і деякі інші племена. Міндовг прийнявхристиянство в1251 році. За це у1253 році він одержав від папиІнокентія IV королівську корону, але визнав васальну залежність Литви відримської курії. Період його правління був відзначений великими військовими походами, під час яких були приєднані деякі землі, на яких проживали слов'янські племена. Міндовг був гарним дипломатом, особливо проводячи переговори зТевтонським орденом, який багато разів нападав на литовські землі. Литовська держава, посилена реформами Міндовга, здобула міжнародне визнання і новий титул. У1253 році Міндовга коронуваликоролем Литви.

1413 року, після підписанняГородельської унії,Вітовтом була проведена адміністративна реформа, в результаті якої Литовське князівство припинило своє існування, ставши частиною новоствореногоВіленського воєводстваВКЛ.

Грюнвальдська битва зВітовтом в центрі

У період найбільшої могутності Литва включала територію нинішньоїБілорусі, велику частину сучасноїУкраїни, частину західноросійських земель і тягнулася від Балтійського до Чорного моря. В умовах боротьби з хрестоносцями відбувся вступВеликого князівства Литовського у союз ізПольським королівством шляхом укладанняКревської унії (1385).

Річ Посполита

[ред. |ред. код]

У 1569 Литва і Польща об'єдналися в двоєдину державу —Річ Посполиту — Республіку Обох Народів.

У складі Російської імперії

[ред. |ред. код]

Наприкінці XVIII ст. державабула розділена міжРосією,Австрією іПрусією, причому велика частина території Литви увійшла до складуРосійської імперії.

Під час Революції 1905—1907 років був створений литовський парламент, деякі члени якого опинилися в еміграції. Один з таких, Юозас Ґабріс, спільно з українською еміграцією створив в Парижі«Союз народів», що мав на меті сприяти національному самовизначенню східноєвропейських народів. Післярозпаду Російської імперії Литва здобула незалежність, що було закріплено договором міжРРФСР і Литовською Республікою12 липня1920.

Незалежність

[ред. |ред. код]
Докладніше:Литовська Таріба
Докладніше:Литовське королівство (1918)
Докладніше:Акт про незалежність Литви

16 лютого1918 рокуЛитовська Таріба (Lietuvos Taryba, згодом — Державна Рада Литви) — прийнялаАкт про незалежність, за яким литовський народ проголошував відновлення своєї незалежності. Після цього Литва проіснувала 20 років. У1990 році стала ще разнезалежною.

Окупація

[ред. |ред. код]

У 1940 році Литва булаокупована[14] радянськими військами таанексованаСРСР. 21 липня 1940 року відбулися засідання «новообраних парламентів» Литви, Латвії, Естонії, учасники яких проголосили радянську владу в республіках та звернулися до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР[15]. У 1941—1944 роках окуповананімецько-нацистськими військами, з 1945 — знову стала частиною СРСР.

У 1940—1950-хлитовські партизани боролися проти радянської влади. Національні виступи почалися в 1970-х, загострившись наприкінці 1980-х.

Відновлення незалежності

[ред. |ред. код]

Відновлення Незалежности проголошено 11 березня 1990 року. 26 серпня 1991 рокуУкраїна таРеспубліка Польща визнали незалежність Литви, 6 вересня це зробив СРСР. До складуООН іОБСЄ ввійшла в 1992.

31 травня 2001 року Литва приєдналася доСвітової організації торгівлі (СОТ). З 29 березня 2004 року Литва є частиною НАТО. 1 травня 2004 року вона стала повноправним членом Європейського Союзу, а 21 грудня 2007 року — членомШенгенської угоди. 1 січня 2015 року Литваприєдналася доєврозони та прийняла єдину валюту Європейського Союзу як остання з країн Балтії. 4 липня 2018 року Литва офіційно приєдналася доОЕСР.

Даля Грибаускайте стала першою жінкою-президентом Литви (2009–2019) і першим президентом, переобраним на другий термін поспіль.

24 лютого 2022 року Литва оголосиланадзвичайний стан у відповідь наповномасштабне російське вторгнення в Україну[16]. Разом із вісьмома іншими державами-членами НАТО країна також застосуваластаттю 4 Альянсу для проведення консультацій з питань безпеки[17]. 11–12 липня 2023 року у Вільнюсі відбувсясаміт НАТО-2023[18]. Уряд Литви ухвалив рішення 0,25% ВВП направити на допомогу Україні.[19]

Географія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Географія Литви
Докладніше:Список ссавців Литви

Литва є найбільшою за площею та кількістю населення державою з трьохбалтійських країн. Розташована на відрогахСхідноєвропейської рівнини, сьогоднішній ландшафт сформувався в останнійЛьодовиковий період і має рівнинний характер з невисокимиморенами. У Литві є понад 3 000 озер, розташованих в основному в східних частинах країни. Найбільша річка —Німан (лит:Nemunas,біл:Нёман). З заходу країну омиваєБалтійське море. Клімат повільно переходить від морського на узбережжі в континентальний на сході країни з вологими і помірними зимою та літом. Лісами вкриті близько 30 % території.

Латвія ЛатвіяЛатвія Латвія
Балтійське мореБілорусь Білорусь
Росія Росія
( Калінінградська область)
Польща ПольщаБілорусь Білорусь

За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського селаПурнушкес (26 км на північ відВільнюса) знаходитьсягеографічний центр Європи (54°54′ пн. ш.25°19′ сх. д. / 54.900° пн. ш. 25.317° сх. д. /54.900; 25.317)[20].

Литва поділяється на чотири великі етнографічні регіони:

П'ятим регіоном можна вважатиМалу Литву (лит.Mažoji Lietuva,пол.Mała Litwa,біл.Малая Летува) або, як її ще називають,Клайпедський край (лит.Klaipėdos kraštas,пол.Kraj Kłajpedzki).

Освіта та наука

[ред. |ред. код]
Докладніше:Список університетів і коледжів Литви

Населення

[ред. |ред. код]
Докладніше:Населення Литви

Мови

[ред. |ред. код]
Докладніше:Литовська мова та Мови Литви

Державною та найпоширенішою мовою єлитовська. Окрім неї населенням також використовуються такі мови:

Більшістьросіян з'явилась у Литві післяДругої світової війни і після початку другоїокупації балтійських країн Радянським Союзом. Також у19401950-ті роки через належність місцевого населення до антирадянського руху опору (відомий якЛісові брати) багато з литовців, латишів та євреїв було депортовано до Сибіру та малозаселених територій[22]. Сьогодні спостерігається зворотна тенденція: серед литовців російською добре володіють старші люди, у той як час молодь значно краще володієанглійською.

За данимиперепису 2021 року[lt],литовську мову рідною назвали 85,33 % населення Литви,російську — 6,79 %,польську — 5,12 %,білоруську — 0,24 %,українську — 0,17 %, інші мови — 0,61 %, дві мови — 1,75 %[23].

Релігія

[ред. |ред. код]
Гора Хрестів близькоШяуляй

Згідно з переписом 2001 р., 79 % литовців належали до римо-католицької церкви[24].

Литва була історичною батьківщиною значноїєврейської громади та важливим центром єврейської ученості і культури XVIII ст., поки громада, що налічувала близько 160 000 осіб до Другої світової війни, не була майжеповністю знищена за часівГолокосту[25][26].

Основні результати перепису 2001 р. по релігії такі:

Урбанізація

[ред. |ред. код]
Сучасна панорама міста Вільнюс

До початку XXI ст. приблизно дві третини від загальної чисельності населення Литви проживало в містах. Найбільшим містом єВільнюс, потімКаунас,Клайпеда,Шяуляй іПаневежис.

Якість життя

[ред. |ред. код]

З 2012 р.тривалість життя становила 70,7 років для чоловіків і 80,7 — для жінок,дитяча смертність становила 6,2 на 1000 народжених[27]. Щорічний приріст населення збільшився на 0,3 % в 2007 р. На 30,4 чоловік зі 100 000[28], у Литві спостерігається різке зростання самогубств в пострадянські роки, що становить найвищий рівень самогубств у світі. У 1996 р. він був в розмірі 49,1 на 100 000 населення в світі[29]. Литва також має найвищий рівень убивств в ЄС[30].

Адміністративний поділ

[ред. |ред. код]
Докладніше:Адміністративний поділ Литви

Територія Литви розділена на 10 повітів (лит.apskritis). Повіти утворюють території самоврядувань (лит.savivaldybė) 9 міст і 43 районів, а також 8 знову утворених самоврядувань. Самоврядування діляться на староства (лит.seniūnija).

Найбільші міста

[ред. |ред. код]
Докладніше:міста Литви
 
НазваПовітНаселенняНазваПовітНаселення
Вільнюс
Вільнюс
Каунас
Каунас
1ВільнюсВільнюський542 99011КедайняйКаунаський25 107Клайпеда
Клайпеда
Шяуляй
Шяуляй
2КаунасКаунаський299 46612ТельшяйТельшяйський24 855
3КлайпедаКлайпедський155 03213ТаурагеТауразький24 681
4ШяуляйШяуляйський103 67614УкмергеВільнюський21 981
5ПаневежисПаневежиський94 39915ВисагінасУтенський20 028
6АлітусАлітуський55 01216КретингаКлайпедський19 999
7МажейкяйТельшяйський38 12017РадвілішкісШяуляйський18 882
8МаріямполеМаріямпольський37 91418ПлунгеТельшяйський18 717
9ЙонаваКаунаський28 71919ВілкавішкісМаріямпольський16 707
10УтенаУтенський27 12020ШилутеКлайпедський16 686

Політика

[ред. |ред. код]
Докладніше: Політика Литви, Вибори в Литві та Конфронтація Росії та країн Балтії
Даля Грибаускайте, президент Литви у 2009—2019 роках

Литва була однією з перших країн у світі, яка надала жінкамправо голосу на виборах. Литовські жінки отримали право голосувати згідно зКонституцією Литви 1918 року та вперше скористалися цим правом у 1919 році. Тим самим Литва дозволила це раніше, ніж такі демократичні країни, як Сполучені Штати (1920), Франція (1945), Португалія (1948), Швейцарія (1971)[31].

З того часу, як Литва проголосила відновлення незалежності 11 березня 1990 року, вона зберегла сильні демократичні традиції. Перші загальні вибори після проголошення Незалежності відбулися 25 жовтня 1992-го, 56,75 % від загального числа виборців підтрималинову Конституцію[32]. Були інтенсивні дебати про конституцію, в особливості про роль президента.Окремий референдум був проведений 23 травня 1992 р. для оцінки громадської думки з цього питання, а 41 % усіх виборців підтримали відновлення Президента Литви[32]. За поясненнямКонституційного Суду Литовської Республіки від 10 січня 1998 року Литовська Республіка єпарламентською республікою з деякими атрибутаминапівпрезидентської системи[33].

У серпні 2022 року було оголошено про плани внести зміни до законодавства, які повинні були позбавляти людей набутого ними громадянства за очорнення імені країни[34].

Президент від 12 липня 2019

Зовнішня політика

[ред. |ред. код]
Докладніше:Міжнародні відносини Литви
ЗустрічПрезидента ЛитвиВалдаса Адамкуса (праворуч) з віцепрезидентом СШАДіком Чейні уВільнюсі (травень2006)

Литва стала членомООН 18 вересня 1991 року, і є учасником низки її організацій та інших міжнародних угод. Вона також є членомЄвропейського Союзу,Ради Європи,Організації з безпеки і співробітництва в Європі,НАТО та Північно-Атлантичної координаційної ради. Литва набула членства вСОТ 31 травня 2001-го. Вона також прагне набути членства вОЕСР та інших західних організаціях.

Литва встановила дипломатичні відносини з 149 країнами[35].

2011 року в Литві відбулася зустріч Ради міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі. З 1 липня 2013 р. Литва взяла на себе рольголови Ради Європейського Союзу.

Литва є активним членом у співпраці міжПівнічними країнами Європи і Балтійської Ради з моменту її створення в 1993 р. Балтійська Рада є організацією міжнародного співробітництва, розташована вТаллінні. Працює черезБалтійську Асамблею та Балтійську Раду Міністрів.

Литва співпрацює з Північними та двома іншими країнами Балтії через форматNB8. Інший аналогічний формат, який називаєтьсяNB6, об'єднує Північні та Балтійські країни-члени ЄС. Основна мета NB6 — обговорення та узгодження позицій, перш ніж представляти їх у Раді Європейського Союзу та на нарадах міністрів закордонних справ ЄС.

Рада країн Балтійського моря була створена у 1992 року вКопенгагені як неофіційний регіональний політичний форум, головною метою якого є сприяння процесу інтеграції та партнерських тісних контактів між країнами регіону. Членами РДБМ єДанія,Естонія,Фінляндія,Німеччина,Ісландія,Латвія, Литва,Норвегія,Польща,Росія,Швеція таЄвропейська Комісія. Державами-спостерігачами є Білорусь, Франція, Італія, Нідерланди, Румунія, Словаччина, Іспанія, Сполучені Штати, Сполучене Королівство, Україна.

Співпраця міжРадою Міністрів Північних Країн та Литви є політичним співробітництвом, через яке обмін досвідом сприяє реалізації спільних цілей. Одним з найважливіших функцій є виявлення нових тенденцій і нових можливостей для спільної співпраці.

Литва, разом з двома іншими країнами Балтії, є членомПівнічного інвестиційного банку та співпрацює в освітній програмі NORDPLUS[36].

Литва поділена на 10 повітів та 60 муніципалітетів (міста, райони, самоврядування)

9 липня2021 року Литва почала встановлювати загородження (завдовжки 30 км) на кордоні з Білоруссю для припинення потоку мігрантів. В останні місяці в Литві спостерігався сплеск міграції, який йшов з боку сусідньої Білорусі, через що виникла негайна потреба у нових інженерних загороженях на кордоні. Прикордонники затримали близько 1500 осіб, які перейшли кордон Литви з Білорусі, більшість з них — з Близького Сходу та Африки[37].

Економіка

[ред. |ред. код]
Докладніше:Економіка Литви

Литва — розвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: електромоторна, радіоелектронна, нафтопереробна, кораблебудівна, харчова, сільськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, гірнича. Найбільшу частку валової пром. продукції дають харчова, легка, машинобудівна і металообробна галузі промисловості. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. морський порт —Клайпеда. Гол. річковий порт —Каунас.

За даними [Index of Economic Freedom,The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $ 2197. Прямі закордонні інвестиції — $ 611 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч.Росія — 21,2 %,Німеччина — 16,0 %,Польща — 6,0 %,Італія — 4,4 %). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Росія — 16,5 %, Німеччина — 13,1 %,Латвія — 11,1 %,Білорусь — 8,8 %,Україна — 7,8 %).

З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких — станкобудівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущенаКаунаська ГЕС, а в 1983 перший блокІгналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найшвидшими темпами розвивалося м'ясне імолочне тваринництво.

Литва, відновивши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта —лит. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.

1 січня2015 року Литва увійшла доЄврозони, протягом двох тижнів в обігу одночасно перебувають стара валюта —лит та нова —євро. З16 січня2015 року лит виводиться з обігу. Встановлений фіксований курс обміну €1= LTL 3.45280[38].

Див. також:Корисні копалини Литви,Історія освоєння мінеральних ресурсів Литви таГірнича промисловість Литви

Промисловість Литви

[ред. |ред. код]

Промислові групи Литви:

  1. Achemos grupė
  2. MG Baltic (Utenos trikotažas,LNK,Mineraliniai vandenys etc.)
  3. Pieno žvaigždės
  4. SBA
  5. Sanitas
  6. VMG
  7. Žemaitijos pienas.

Азартні ігри

[ред. |ред. код]
Докладніше:Азартні ігри в Литві

Азартні ігри в Литві є легальними в звичайнихказино та з 2016 року — в інтернеті. В литві є 18 звичайних казино в 5 містах (Клайпеда,Каунас,Паневежис, Сауле,Вільнюс). Лотереї в Литві є законними, але завжди зобов'язані мати благодійну складову.

Національні символи

[ред. |ред. код]
Витязь напоштовій марці, 1991

Vytis

[ред. |ред. код]

Vytis (від слова «vyti», «vytis» — передоганяти, також укр:Погоня) — витязь, фігура білого литовського лицаря верхи на білому коні, що захищає Батьківщину від ворогів.

Vytis був символомВеликого Князівства Литовського, а в1918 р. став гербом як першої Литовської так іпершої Білоруської республік. В1988 р. після заборони під час радянської окупаціїVytis знову став національним символом відродженої Литовської Республіки.

Перше зображення білого вершника на білому коні як символуЛитовської держави датується1366 р., тим самим Vytis належить до найдавніших державних гербів Європи.

Ґедимінові стовпи

[ред. |ред. код]

Ґедимінові стовпи або колони Гедиміна (біл. Калюмны,пол.Słupy Giedymina,лит.Gediminaičių stulpai) — середньовічний символВеликого князівства Литовського, нині зображений наВеликому гербі Литви.

Христос страждальний (Rūpintojėlis)

[ред. |ред. код]

Страдницька фігура, зображує Христа, що сидить і підпирає голову правою рукою. Такі дерев'яні скульптури можна побачити по всій країні на окраїнах міст і на узбіччі доріг (особливо в сільських місцевостях), а також біля костьолів, цвинтарів і приватних будинків.

Невеличкі фігурки також продаються як сувеніри в Вільнюсі та інших туристичних центрах.

Kryžių Kalnas

[ред. |ред. код]

Kryžių Kalnas або«Гора Хрестів» знаходиться біля містаШауляй.

Бурштин

[ред. |ред. код]

Бурштин символізуєБалтійське море та балтійські племена, які заселили його береги тисячі років тому.

Лелека

[ред. |ред. код]
Гніздо білих лелек

Білийлелека є національним птахом литовців. Його часто можна побачити на полях і в селах. Лелеки мостять свої гнізда досить часто на дахах приватних будинків. Лелеку вважають в Литві символом щастя.

Льон

[ред. |ред. код]

Рослина — символ нації. Народні строї, а особливо хустки, виготовлені зльону, були і є дуже популярними в Литві.

Св. Казимир

[ред. |ред. код]

Св. Казимир (лит:Kazimieras) є національним святим Литви на честь шанованого у цій країні королевича Казимира, проголошеного святимВселенської Церкви у 1602 році.Св. Казимира вважають головним покровителем Литви, патроном молоді, оберігачем цнотливого життя та опікуном ремісників. Щороку в суботу і неділю перед 4 березня в Старомісті Вільнюса відбувається ярмарок св. Казимира, куди з'їжджаються народні умільці зі всієї Литви та із-за її меж, які до цієї події готуються часом і протягом року. На ярмарку мешканці Вільнюса і його гості можуть придбати унікальні, притаманні тільки цьому краєві традиційні вироби (наприклад, Вільнюські верби —Великодні пальми), різноманітні предмети ужиткового призначення та ознайомитися із старими, вже призабутими ремеслами.

Культура

[ред. |ред. код]

Музика

[ред. |ред. код]

Однією з найстаріших народних пісень є «Už kalnelio ežerėlis» (за пагорбом є озерце).

Однією з найвідоміших народних пісень є «Oj Šermukšnio» (лит. Ой горобина). Широкої популярності здобула у виконанні групи Ugniavijas[39][40].

Туризм

[ред. |ред. код]
Докладніше:Туризм у Литві

Основні центри туризму в Литві —Вільнюс, багатий на історичні та архітектурні пам'ятки,Паланга з її піщаними пляжами і санаторіями,Клайпеда,Каунас. Розвитку туризму в Литві сприяє різноманітність та привабливість її ландшафтів. По території Литви проходить багато туристичних маршрутів, включно з відвідуванням старовинних литовських міст, оглядом визначних пам'яток, відпочинком на Балтійському морі, річках і озерах. Популярними є водні прогулянки по Ігналінських озерах, річкахНіман,Нярис,Мінія.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Surface water and surface water change.Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD). Архіворигіналу за 24 березня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  2. Pradžia – Oficialiosios statistikos portalas.osp.stat.gov.lt. Архіворигіналу за 13 липня 2017. Процитовано 11 квітня 2022.
  3. абвЛитва. Міжнародний валютний фонд. Архіворигіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 11 квітня 2022.
  4. The Baltic States: Why the United States Must Strengthen Security Cooperation.The Heritage Foundation (англійською) . The Heritage Foundation. Архіворигіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
  5. Bideleux, Robert; Jeffries, Ian (1998).A history of Eastern Europe: crisis and change (англійською) . Routledge. с. 122.ISBN 978-0415161114.
  6. Advanced economies (англійською) . IMF. Архіворигіналу за 17 червня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  7. Lithuania (англійською) . World Bank. Архіворигіналу за 28 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2019.
  8. Lithuania – Country Profile: Human Development Indicators.hdr.undp.org (англійською) . Організація Об'єднаних Націй. Архіворигіналу за 21 липня 2019. Процитовано 1 серпня 2019.
  9. Baranauskas, Tomas (Fall 2009). On the Origin of the Name of Lithuania.Lithuanian Quarterly Journal of Arts and Sciences.55 (3).ISSN 0024-5089.
  10. Vilnius.Key dates[Архівовано 17 січня 2007 уWayback Machine.]. Заархівовано 18 січня 2007.
  11. Zigmas Zinkevičius. Kelios mintys, kurios kyla skaitant Alfredo Bumblausko Senosios Lietuvos istoriją 1009—1795 m. Voruta, 2005.
  12. Dubonis, Artūras (1998). Lietuvos didžiojo kunigaikščio leičiai: iš Lietuvos ankstyvųjų valstybinių struktūrų praeities (Leičiai of Grand Duke of Lithuania: from the past of Lithuanian stative structures (in Lithuanian). Vilnius: Lietuvos istorijos instituto leidykla.
  13. Насевіч, В. (2005).Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. [Велике князівство Литовське. Енциклопедія у 3 т.] (біл.) . Т. Том 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі. с. 788.ISBN 985-11-0378-0.{{cite book}}:|volume= має зайвий текст (довідка)
  14. «— Німеччина проковтнула окупацію балтійських держав і не поперхнулася, переварить і їх приєднання,— відрізавМолотов.»— Див.: Винцас Креве-Мицкявичюс. Литва, 1940 год.— Время и мы. 1999, № 109.— С. 253.
  15. М. С. Бур'ян, Я. Л. Примаченко.Литва, Литовська Республіка //Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.:В. А. Смолій (голова) та ін. ;Інститут історії України НАН України. —К. :Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 170. —ISBN 978-966-00-1028-1.
  16. Lithuania declares state of emergency after Russia invades Ukraine.Reuters. 24 лютого 2022.
  17. Cook, Lorne (24 лютого 2022).NATO vows to defend its entire territory after Russia attack.Associated Press.
  18. 2023 NATO Summit. NATO.
  19. Музиченко, Оксана.Литва передасть Україні понад 5 тисяч дронів: названо терміни.ТСН. Процитовано 26 серпня 2024 року.
  20. Елена Н.Литва – географический центр Европы (рос.) . LitBook. Архіворигіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 09.12.2013.
  21. Загальна інформація про мовну ситуацію[Архівовано 7 лютого 2013 уWayback Machine.](англ.)
  22. Депортації з Балтійських країн[Архівовано 5 липня 2012 уWayback Machine.](рос.)
  23. Population by command of languages in municipality.Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
  24. Department of Statistics to the Government of the Republic of Lithuania.Population by Religious Confession, census. Архіворигіналу за 1 жовтня 2006. Процитовано 5 листопада 2012.. Updated in 2005.
  25. Bubnys, Arūnas (2004). Holocaust in Lithuania: An Outline of the Major Stages and Their Results.The Vanished World of Lithuanian Jews. Rodopi. с. 218—219.ISBN 90-420-0850-4.
  26. Lithuania.Holocaust Encyclopedia. United States Holocaust Memorial Museum.Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
  27. CIA World Factbook[Архівовано 13 травня 2020 уWayback Machine.]: Lithuania
  28. Lithuani(PDF).Suicide prevention (SUPRE). World Health Organization. 2008.Архів(PDF) оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 8 листопада 2008.
  29. Eurostat – Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table. epp.eurostat.ec.europa.eu.Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 26 грудня 2010.
  30. More people are killed in Lithuania than anywhere in the EU. Delfi.lt. 2009.Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 квітня 2010.
  31. Baronienė, Daiva.Teisę balsuoti Lietuvos moterys gavo vienos pirmųjų pasaulyje.Lzinios.lt. Архів ізоригіналу за 11 травня 2019.
  32. аб(лит.)Nuo 1991 m. iki šiol paskelbtų referendumų rezultatai[Архівовано 9 вересня 2008 уWayback Machine.], Microsoft Word Document,Seimas. Retrieved 4 June 2006
  33. Lietuvos Respublikos Konstitucinio Teismo nutarimas dėl Lietuvos Respublikos Seimo 1996 . Gruodžio 10 D. nutarimo
  34. У Литві заговорили про скасування набутого громадянства: в чому причина.РБК-Украина(рос.). Процитовано 11 серпня 2022.
  35. Ministry of Foreign Affairs: List of countries with which Lithuania has established diplomatic relations. Urm.lt.Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 2 січня 2011.
  36. Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Lithuania.[1][Архівовано 11 червня 2012 уWayback Machine.]. Retrieved on 3 April 2012
  37. Литва почала встановлювати загородження на кордоні з Білоруссю[Архівовано 27 лютого 2022 уWayback Machine.] // mil.in.ua, 2021-07-09
  38. Lithuania (as of 1 January 2015) // The European Central Bank[Архівовано 26 грудня 2014 уWayback Machine.](англ.)]
  39. Vyrų kuopa „Ugniavijas“ pristato albumą „Karo dainos“
  40. Ugniavijas“: karinės dvasios nereikia laikyti agresyvia

Література

[ред. |ред. код]
  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. :ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. —ISBN 9666315467
  • Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів : Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин :НДУ ім. М. Гоголя, 2018. — Ч. 2. Північна Америка та Євразія. — 378 с. —ISBN 978-617-527-106-3
  • Бумблаускас А., Ейдинтас А., Кулакаускас А., Тамошайтис М. Історія Литви кожному. Балтія-Друк, 2018.
  • Заставецький Ю. С. Регіональна фізична географія світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2000. — 480 с.
  • Знайомтеся: Литва / [упоряд.: Й. Лауменскайтє, Й. Пашкявічєнє]. — Вільнюс: Pasauliui Apie Mus, 2008. — 105 с. —ISBN 9955-463-27-6.
  • Ильмярв М. Безмолвная капитуляция: Внешняя политика Эстонии, Латвии и Литвы между двумя войнами и утрата независимости (с середины 1920-х годов до аннексии в 1940) / Пер. В. Белоборовцева. — М.: РОССПЭН, 2012. — 806 с. (История сталинизма).
  • Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. —ISBN 978-966-439-744-6
  • Петрик А. Н. «Свет и тени» Первой республики: Литовское государство в 1918—1940 годах / Петрик Артём Николаевич.– Херсон: Гилея, 2018. — 320 с.
  • Петрик Артем. Епоха великих надій: нариси історії міжвоєнної Литви (1918—1940). — Одеса-Рига-Торунь: Видавничий дім «Гельветика», Izdevniecība «Baltijā Publishing», Wydawnictwo Adam Marszałek, 2020. — 382 c.
  • Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. —ISBN 978-966-439-989-8
  • Чорногор Я. О.Литва[Архівовано 19 серпня 2019 уWayback Machine.] // Країни світу і Україна: енциклопедія: в 5 т. — Т. 1: Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / науковий редактор 1-го тому А. Г. Бульвінський. — Київ: Видавництво «Фенікс», 2017. — С. 127—146. (тут енциклопедія повністю[Архівовано 10 травня 2019 уWayback Machine.],тут енциклопедія по окремих статтях[Архівовано 4 квітня 2019 уWayback Machine.])
  • Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. —ISBN 5-282-02318-0
  • Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. —ISBN 966-06-0092-5
  • Frost R. The Oxford history of Poland-Lithuania, vol.1: The making of the Polish-Lithuanian Union, 1385—1569. Oxford University Press, 2015.
  • Lins, Joseph.Lithuania[Архівовано 21 жовтня 2018 уWayback Machine.] //The Catholic Encyclopedia. Vol. 9. New York: Robert Appleton Company, 1910.
  • Lithuania in 1940—1991: the history of occupied Lithuania. [Ed. by Arvydas Anušauskas]. Genocide and Resistance Research Centre of Lithuania, 2015.

Посилання

[ред. |ред. код]
Литва
у сестринських Вікіпроєктах
d:Інформація у Вікіданих?
q:Цитати у Вікіцитатах?
n:Новини у Вікіновинах?
voy:Литва у Вікімандрах?
CMNS:Файли у Вікісховищі?

Політичний устрій

Історія

Тематична

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Башкирська енциклопедія ·Большая российская энциклопедия ·Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Енциклопедія історії України ·Енциклопедія сучасної України ·Історичний словник Швейцарії ·Універсальна литовська енциклопедія ·Православная энциклопедия ·Хорватська енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·Электронная еврейская энциклопедия ·Энциклопедия Кругосвет ·BabelNet ·Britannica (12-th) ·Brockhaus Enzyklopädie ·Catholic Encyclopedia ·De Agostini ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Enzyklopädie des europäischen Ostens ·Grove Art Online ·Internetowa encyklopedia PWN ·Klexikon ·NicoNicoPedia ·Treccanis Dizionario di Storia ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Нормативний контроль
Пов'язані статті
Держави, які офіційно визналиГолодомор 1932—1933геноцидом
Європа
Країни, що визнали Голодомор геноцидом
Америки
Австралія-Океанія
Незалежні
Залежні та
інші території
Данія
Фінляндія
Норвегія
Велика Британія
Обмежено визнані
1 Частково вАзії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі.
Країни-члени
АвстріяАзербайджанАлбаніяАндорраБельгіяБолгаріяБоснія і ГерцеговинаВелика БританіяВірменіяГреціяГрузіяДаніяЕстоніяІрландіяІсландіяКіпрІспаніяІталіяЛатвіяЛитваЛіхтенштейнЛюксембургМальтаМолдоваМонакоНідерландиНімеччинаНорвегіяПівнічна МакедоніяПольщаПортугаліяРумуніяСан-МариноСербіяСловаччинаСловеніяТуреччинаУгорщинаУкраїнаФінляндіяФранціяХорватіяЧехіяШвейцаріяШвеціяЧорногорія
Золоті: засновники. Сині: пізніші члени
Країни-спостерігачі
Члени у минулому
Чехословаччина (1991–1992) •Саар (1950–1956) •Росія (1992-2022)
Інституції
Країни-члени
Офіційна емблема НАТО
Керівництво
Особи
Підрозділи
СК ОЗС в ЄвропіACOКомандування ОЗС з питань трансформаціїIMSОК ОЗС БрюнсюмОК ОЗС НеапольОК ОЗС ЛісабонВійськовий комітетОЗС НАТОKFORSFORIFORISAFNRFRDCУдарні військово-морські силиСистема ПРОNATINADSLANDCOMДруге об'єднане тактичне авіаційне командуванняЧетверте об'єднане тактичне авіаційне командуванняМедична служба НАТОКапеланство НАТОЗасоби стратегічних авіаперевезеньКіберцентр НАТОАгентство стандартизаціїNCIОрганізація наукових досліджень і технологійЦентр аналізу та накопиченого досвідуЦентр аналізу інформації про безпеку боєприпасівДослідницько-експериментальний морський центрЄвроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофиАгентство з управління розробкою, розвитком, виробництвомACCSАгенція з підтримки та постачанняДРЛВіУАгентство консультацій, командування й управлінняСоюзне командування Мобільними Силами ЄвропаБАЛТРОНАвіабаза Рамштайн
Операції
Операції та місіїАктивні зусилля • Обдумана сила • Орел охоронець • Союзницький захисник • Океанський щит • Союзницький постачальник • Окаб • Червоний кинджал • Перс • Патруль над Ісландією • Денай флайт • Ектів індевор • Ахіллес • Іглс самміт • Шарп ґард • Скай монітор • Денай флайт • Карез • Маритайм гардДизельСептентріонШахі тандарГірська лютьЕлайд гарвестХарекате ЙолоЕсеншал харвестМолотМаритайм моніторМаритайм ґардСтрайкбекГладіоПатрулювання над країнами БалтіїТренувальна місія в ІракуДопомога Африканському Союзу в ДарфуріЕсеншал гарвестКонфлікт у Південній СербіїПікакс-гендлКриптоніт«Елайд хармоні»Гнів Кобри
Сибір
нерадянські
радянські
війни¹
Ідель-Урал
нерадянські
війни¹
Середня
Азія
нерадянські
радянські
Північний
Кавказ
нерадянські
радянські
Південний
Кавказ
нерадянські
радянські
війни¹
Північний
Захід
нерадянські
пронімецькі
радянські
війни¹
Південний
Захід
нерадянські
радянські
війни¹
Імперіалісти²
Сили
самостійники
та автономісти
об'єднання
самостійників³
централісти
інші
Події
¹ Більшість військових конфліктів більшовиків та білих з новими державними утвореннями не виділяють з Громадянської війни. ² Претенденти на усю територію колишньої імперії. ³ Включно з автономістами. ⁴ Есери офіційно визнавали право націй на самовизначення. ⁵ Більшовики офіційно визнавали право націй на самовизначення за умови встановлення більшовицького уряду.
ЛитваЛитва в темах
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Литва&oldid=46223152
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp