| Липки Київ | ||||
 Панорама Липок. Краєвид з бокуФундуклеївської вулиці, бл.1886 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°26′40″ пн. ш.30°32′4″ сх. д. / 50.44444° пн. ш. 30.53444° сх. д. /50.44444; 30.53444 | ||||
| Країна |  Україна  | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Головні вулиці | Михайла Грушевського,Круглоуніверситетська,Банкова,Лютеранська,Інститутська | |||
| Транспорт | ||||
| Метрополітен |  «Арсенальна» «Майдан Незалежності» «Хрещатик» | |||
| Карта | ||||
  Липки Липки (Київ) | ||||
 Липки уВікісховищі | ||||
Ли́пки — історична місцевість уПечерському районі містаКиєва. Липки розташовані між вулицямиМихайла Грушевського,Банковою,Лютеранською,Академіка Богомольця,Виноградним іКріпосним провулками. Відповідають нагірній місцині історичногоКлову; відокремлені від Печерського плато балкоюКловського струмка.
Відомий насампередштаб-квартирами державних установ та своїми шедеврами архітектури XVIII-XX століть у стиляхбароко,неокласицизму,модерну,ар-деко,сталінського ампіру тощо.
Із середини XIX до початку XX століття Липки були переважно місцем поселення київських аристократів, багатіїв, чиновників і військових, вважалися районом фешенебельних особняків. За царської доби місцевість належала до Двірцевої поліцейської дільниці (адміністративна споруда дільниці стояла на місціготелю «Київ», не збереглася). У радянські часи тут були розташовані житлові будинки номенклатурних працівників, а на прилеглих вулицях — основні установи державної влади.
За станом на початок ХХІ сторіччя Липки вважаються особливо престижним для проживання місцем у Києві. Їхня назва застосована для брендів елітного житла в інших місцевостях («Новопечерські Липки», «Оболонські Липки»).
Сучасні Липки охоплюють територію, до якої належать вулиці:Архітектора Городецького,Михайла Грушевського,Інститутська,Кріпосний провулок,Пилипа Орлика,Липська,Шовковична,Круглоуніверситетська,Крутий узвіз,Лютеранська,Заньковецької,площа Івана Франка,Станіславського,Ольгинська,Банкова,Садова,Академіка Богомольця[1].
Назва походить від липової алеї, насадженої в середині XVIII століття довколаКловського палацу і вздовж теперішньоїЛипської вулиці.
У 1830-ті роки в ході інтенсивної забудови Липок алею вирубили за наказом генерал-губернатора Василя Левашова. Нова розбудова виявилася своєчасною з огляду на невпинне розростання міста та потребу в переселенні мешканців Подолу, який страждав від пожеж і повеней. Пам'ять про липові насадження збереглася у назві місцевості, а такожЛипської вулиці іЛипського провулку. Так само про колишні насадження нагадують назвивулиці Шовковичної таВиноградного провулку.
У XVIII ст. у цій місцевості росли липові й шовковичні гаї, а ченціКиєво-Печерської лаври розводили виноградники. У 1806, 1809, 1811 роках архітекторА.І. Меленський проєктував забудову Двірцевої частини (Липок), намагаючись поєднати її з Хрещатицькою долиною. У 1828 році зрубали липовий гай, який існував у межах сучасноївулиці Липської, у 1835 році - виноградний і шовковичний сади[1].
У 1861 році затверджено генеральний план Києва з поділом вулиць на розряди, що об'єднав частини міста на адміністративних засадах. На Липках дозволялося зводити лише кам'яні одно- та двоповерхові будинки. Таким чином, вид забудови визначився як садибно-особняковий. Липки почали формуватись як місцеперебування вищої місцевої адміністрації. ВиниклиЦарський (Маріїнський) палац, будинки генерал-губернатора, цивільного губернатора,будинок командувача військ Київського військового округу[1].
До другої половини XIX ст. Липки зберігали характер виключно шляхетно-адміністративної частини міста. Цьому відповідала і архітектура будинків з білими колонами у стилікласицизму. Наприкінці XIX ст. змінюється соціальний склад домовласників - серед будинків аристократії з'являються особняки представників торговельного чи промислового капіталу. На зміну класицизму в архітектурі забудови приходитьеклектизм. У 1909 році на Липках дозволили зводити багатоповерхові прибуткові будинки[1].
З перенесенням столиціУСРР ізХаркова до Києва в1934 році на Липках зосереджується вся державна, компартійна та адміністративна влада республіки. Зводяться житлові будинки дляноменклатурних працівників, зокрема, десятиповерховий будинок НКВС (тепер -будинок Уряду), будівляВерховної Ради республіки. Із набуттям Україною незалежності тут розмістиласярезиденція Президента України, працюють Верховна Рада та уряд України, містятьсяНаціональний банк України,Верховний суд України та інші державні установи[1].
Популярності Липкам додавали відомі мешканці (зокрема родина поміщиків Ганських, у будинку яких бувавОноре де Бальзак, знайомаФеренца Ліста княгиняСайн-Вітгенштейн та інші). На розі вулиць Шовковичної та Інститутської стояв будинок коменданта Київського арсеналу А. Іванова, садибу якого місто придбало для учасникаФранцузько-російської війни 1812 року генерала Миколи Раєвського. Пізніше цей особняк перетворили на палац генерал-губернаторів. 1918 року його займав Гетьман Української ДержавиПавло Скоропадський.
Липки у сестринських Вікіпроєктах | |
 | Портал«Київ» |
|---|---|
 | Інформація у Вікіданих? |
 | Файли у Вікісховищі? |
 | Це незавершена стаття проКиїв. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |