| Німецька національна академія наук Леопольдина | |
|---|---|
| нім.Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina | |
| На честь | Леопольд I Габсбург |
| Тип | академія наук наукове товариство національна академія наукd |
| Засновник | Johann Lorenz Bauschd Johann Michael Fehrd Georg Balthasar Metzgerd Georg Balthasar Wohlfahrtd |
| Засновано | 1 січня1652 Швайнфурт |
| Правовий статус | зареєстроване об'єднанняd[1] |
| Сфера | наука |
| Галузь | вища освіта |
| Країна | |
| Штаб-квартира | Галле |
| 51°29′15″ пн. ш.11°57′48″ сх. д. / 51.487453° пн. ш. 11.963394° сх. д. /51.487453; 11.963394 | |
| Членство | Allianz der Wissenschaftsorganisationend[2] Informationsdienst Wissenschaft[3] Nationale Forschungsdateninfrastrukturd[4] All European Academies e.V.d[5][2] Міжакадемічне партнерствоd[6] DFG[2] Європейська академія[2] Science Media Center Germanyd[2] |
| Офіційні мови | німецька |
| Керівник | Gerald H. Haugd (1 березня2020) |
| Членів | 1718 (2025)[2] |
| Вебсайт: leopoldina.org | |
![]() | |

Німéцька націонáльна акадéмія нау́к Леопóльдина (нім.Nationalen Akademie der Wissenschaften Leopoldina,англ.German National Academy of Sciences Leopoldina)[7][8], або скороченоЛеопóльдина — найпрестижніша й найдавніша наукова академія Німеччини й одне з найпрестижніших і найдавніших наукових товариств світу, заснована 1652 року якAcademia Naturae Curiosorum, з 1687 року академії присвоєно ім'я імператораЛеопольда I Габсбурга.[9][10] Серед академіків Леопольдини понад 180лауреатів Нобелівської премії.
У 1687 році імператор Священної Римської імперії Леопольд І затвердив Академію природодослідників як АкадеміюСвященної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»). Перед тим її заснувавРаймунд Монтекукколі[11].
З 1878 року Академія розташована вГалле.
Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 180лауреатів Нобелівської премії).
Леопольдина маєархів ібібліотеку та присуджує премії й нагороди. Інформація про всі наукові заходи публікується в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина,Австрія,Швейцарія).
Станом на2021 рік серед членів академії було 183 лауреатиНобелівської премії (включаючи померлих)[12].
Найвідоміші академіки Леопольдини:
Членами Леопольдини були українські вченіІван Шмальгаузен (1960)[13],Платон Костюк (1966)[14] іВіктор Глушков (1970)[15], а також біологи українського походженняФеодосій Добржанський (1960)[16] іМеркурій Гіляров (1973)[17].
Членами академії є український біологЮрій Глеба (1991)[18], а також українціМарина Родніна (2008)[19] іСтаніслав Горб (2011)[20], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.
Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками кафедрбіологічного факультетуКиївського університету, зокрема четверо — кафедри зоології.