Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Лакота (мова)

Неперевірена версія(що робити?)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

Сторінка не перевірена

Немаєперевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її щене перевіряли на відповідність правилам проєкту.
Лакота
Lakota
Поширена вСША, частковоКанада
РегіонВ основномуПівнічна Дакота таПівденна Дакота, також південнаНебраска, південнаМіннесота та північнаМонтана
Носії2100[1], 29% від загальної кількості народу (1997).
Писемністьлатинське письмо Редагувати інформацію у Вікіданих
КласифікаціяСіуанські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3lkt Редагувати інформацію у Вікіданих
IETFlkt Редагувати інформацію у Вікіданих

Лакота (Lakȟótiyapi), такожлахота,тетон аботетон сіу —сіуанська мова, якою розмовляютьлюди народності лакота племенсіу. Хоча, як правило, розглядається окрема мова, лакота є взаємно зрозуміла з іншими двома мовами (наприклад,дакота), і більшістю лінгвістів вважається одним з трьох основнихрізновидівмови сіу.

Зібрання мовців лакота в Lakota Nation Invitational

Носії мови лакота складають одну з найбільших мовних спільноткорінних американців у Сполучених Штатах. Є близько 2000 мовців, які живуть переважно в північних рівнинах штатівПівнічна Дакота таПівденна Дакота.[2] Для дітей доступна мовна онлайн-програма.[3] Існує також мовна програма для занятть дітей в Індіанській школі Червоної Хмари.[4] Індіанська школа Червоної Хмари викладає лакоту як другу мову в школі за допомогою Американського інституту індіанських досліджень вУніверситеті Індіани.[5]

Мова вперше була записана в письмовій формі європейсько-американськими місіонерами близько 1840 року. З тих пір вона розвивалася для відбраження сучасних потреб та використання.

Історія та походження

[ред. |ред. код]

Згідно з історіями створення племенілакота, мова виникла з утворенням племені.[6][7]

Фонологія

[ред. |ред. код]

Голосні

[ред. |ред. код]

Лакота має п'ять чистих голосних,/ieaou/, і три носових голосних,ãũ/ (фонетично[ɪ̃ə̃ʊ̃]). Вважається, що/e/ та/o/ єбільш відкритими, ніж відповідні кардинальні голосні, можливо, ближчі до[ɛ] та[ɔ] . Орфографічно носові голосні записуються з додаванням <ƞ>,<ŋ> або <n>, історично їх писали зогонеком внизу <į ą ų>[8]. Жодні склади не закінчуються приголосним/n/ .

ПередніЦентральніЗадні
Закритічистіiu
носовіĩũ
Середніeo
Відкритічисліa
носовіã

Нейтральний голосний (шва)автоматично вставляється між певними приголосними, наприклад, у пари <gl>, <bl> і <gm>. Таким чином, назва клану, що пишеться фонематично як <Oglala>, стала топонімомОгаллала.

Приголосні

[ред. |ред. код]
ДвогубніЗубніЯсенніЗаясенніЗадньоязиковіЯзичкові[9][10]Гортанні
Носиким[m]n[n]
Плозиви
таафрикати
глухіp[p]t[t]č[tʃ]k[k]'[ʔ]
дзвінкіb[b]g[ɡ]
з придихомph[pʰ] /[pˣ]th[tʰ] /[tˣ]čh[tʃʰ]tʃʰ[tʃʰ]kh[kʰ] /[kˣ]
еєктивніp '[pʼ]t '[tʼ]č '[tʃʼ]k '[kʼ]
Фрикативніглухіs[s]š[ʃ]ȟ[χ]
дзвінкіz[z]ž[ʒ]ǧ[ʁ]
еєктивні[11]s '[sʼ]š '[ʃʼ]ȟ '[χʼ]
Апроксимантиw[w]l[l]y[j]h[h]

Дзвінкий язичковий фрикативний/ʁ/ перетворюється наязичковий дрижачий ([ʀ]) перед/i/[9][10] а у швидкій промові часто реалізується якдзвінкий м'якопіднебінний фрикатив[ɣ] . У глухих придихових плозивів є два аллофонічні варіанти: кожен із затримкою в озвученні([pʰkʰ]) і той із велярним тертям([pˣkˣ]), які виникають перед/a/,/ã/,/o/,/ĩ/, і/ũ/ (таким чином,lakhóta,/laˈkʰota/ є фонетично[laˈkˣota]). Для деяких мовців існує фонематичне розмежування між цими двома, і обидва зустрічаються перед/e/. З африкатою / tʃʰ / такої зміни не відбувається. Деякі орфографії відзначають цю відмінність, деякі — ні. Язичкові фрикативи/χ/ і/ʁ/ зазвичай пишуться <ȟ> і <ǧ>.

Усімономорфемні слова мають одну голосну, яка несе первиннийнаголос і має вищий тон, ніж усі інші голосні слова. Це, як правило, голосна другого складу слова, але часто й перший склад може бути наголошеним, а іноді й інші склади. Наголос, як правило, вказується з гострим акцентом: <á> і т. д. Складні слова мають наголошені голосні в кожному компоненті; правильне написання передбачає сполечення дефісом. Таким чиномmáza-ská, буквально «метал-білий», тобто «срібло; гроші», має два наголошених голосних, першийa у кожному компоненті. Якби це було написано без дефісу, якmazaska, то означало б єдиний основний наголос.

Орфографія

[ред. |ред. код]

Більшість навчальних закладів, де вивчають лакота, прийняли системуНового словника лакоти як стандартну орфографію.[11] Історично кілька орфографій, а такожспеціальний правопис були використані для написання мови Лакота.[12][13][14]

Система правописуНового словника лакоти представлена нижче: Голосні —a, e, i, o, u; носові голосні —aŋ, iŋ, uŋ.Тональвий наголос позначенийакутом :á, é, í, ó, ú, áŋ, íŋ, úŋ на наголошених голосних (які отримують більш високий тон, ніж ненаголошені)[15]

Наступні приголосні наближають свої значення відповідних у МФА:b, g, h, k, l, m, n, ŋ, p, s, t, w, z.Y має своє англійське значення/j/. Апостроф використовується длягортанної змички.

Гачек використовується для звуків, окрім/ŋ/, які в МФА не пишуться латинськими літерами:č/tʃ/,ǧ/ʁ/,ȟ/χ/,š/ʃ/,ž/ʒ/. Аспірати пишуться зh :čh, kh, ph, th, і велярне тертя зȟ :kȟ, pȟ, tȟ. Еєктиви пишуть з апострофом:č’, ȟ’, k’, p’, s’, š’, t’‌. ‌

Правопис, що використовується в сучасних популярних текстах, часто пишеться без діакритики. Окрім того, що не позначаєть наголос, це також призводить до плутанини численних приголосних:/s/ та/ʃ/ обидва записуютьсяs,/h/ і/χ/ обидва пишутьсяh, а зупинки придихові приголосні записуються як без придиху, якp, t, c, k.

Алфавіт

[ред. |ред. код]

Стандартна ортографія лакота, якою користується більшість шкіл, в принципі є фонематичною, що означає, що кожен символ (графема) являє собою один характерний звук (фонема), за винятком розрізнення між гортанним і задньоязиковим придихом, які трактуються фонетично.

Алфафіт лакота
ЛітераНазва літериЗвичне фонетичне значення (МФА)
A aa[a]
Aŋ aŋ[ə̃]
B bbe[b]
Č čču[tʃ]
Čh čhčhi[tʃʰ]
Č’ č’č’ó[tʃʼ]
E ee[ɛ]
G ggli[ɡ]
Ǧ ǧǧu[ʁ]/[ʀ]
H hha[h]
Ȟ ȟȟe[χ]
I ii[ɪ]
Iŋ iŋ[ɪ̃]
K kku[k]
Kh khkhi[kʰ]
Kȟ kȟkȟa[kˣ]
K’ k’k'o[kʼ]
L lla[l]
M mma[m]
N nna[n]
O oo[ɔ]
P ppu[p]
Ph phphi[pʰ]
Pȟ pȟpȟa[pˣ]
P’ p’p'o[pʼ]
S ssa[s]
Š šše[ʃ]
T ttu[t]
Th ththi[tʰ]
Tȟ tȟtȟa[tˣ]
T’ t’t'o[tʼ]
U uu[ʊ]
Uŋ uŋ[ʊ̃]
W wwa[w]
Y yya[j]
Z zza[z]
Ž žže[ʒ]
khéze[ʔ]

Усі диграфи (тобто символи, утворені двома літерами, такими як kh, kȟ, k'), в алфавітному порядку розглядаються як групи окремих літер. Так, наприклад, словоčhíŋ передуєčónala у словнику.

Граматика

[ред. |ред. код]

Порядок слів

[ред. |ред. код]

Основний порядок слів Лакоти —підмет-додаток-присудок, хоча порядок може бути змінений для виразності. Означення і прийменники йдуть після головних іменників:mas'óphiye él , «у магазині» (буквально «магазин у»);thípi=kiŋ ókšaŋ , «навколо будинку» (буквально «будинок = навколо»).

Вигуки

[ред. |ред. код]

Коли вживаютьсявигуки, вони починають речення або закінчують його. Невелика кількість викликів використовується лише однією статтю, наприклад, вигуком, що виражає невіру, єečéš для жінок, алеhóȟ для чоловіків; для виклику уваги жінки кажутьmáŋ, в той час як чоловіки використовуютьwáŋ. Однак більшість вигуків використовують обидві статі.[11]

Сполучники

[ред. |ред. код]

Для реченнь звично починаєттися зі сполучника. Обидваčhaŋké іyuŋkȟáŋ можна перекласти які;k’éyaš схожий на українськеале. Кожен з цих сполучників з'єднує частини речення. Крім того, сполучникna сполучає іменників або словосполучення.

Прислівники, післяйменники та похідні модифікатори

[ред. |ред. код]

Лакота використовує післяйменнки, які схожі на прийменники, але слідують за їх іменниковим доповненням.Прислівники або післяпозиційні фрази можуть описувати спосіб, розташування чи причину. Існують також питальні прислівники, які використовуються для формування питань.

Іменники та займенники

[ред. |ред. код]

Називні позначення в лакоті необов'язкові, але коли з'являються іменники, основний порядок слів є підмет–додаток–присудок. Займенники не є звичними, але можуть вживатися для контрасту або підкреслено.

Лакота має чотириартиклі :waŋ неозначений, схожий на англійськіa таan, таkiŋ — означений, подібно до англійськогоthe. Крім того,waŋží таk’uŋ — відповідно неозначений та означений артиклі, що використовується з гіпотетичними абоірреалістичними об'єктами.

Вказівні займенники

[ред. |ред. код]

Також є дев'ять вказівних займенників, які можуть функціонувати або як займенники, або як детермінативи.

Відстань від мовця
біля мовцябіля слухачадалеко від мовця і слухача
однина
двоїнаlenáoshenáoskanáos
множинаlenáhenákaná

Дієслова

[ред. |ред. код]

Дієслова — єдиний клас слів, обов'язковий у реченні лакота. Дієслова можуть бути активними, називаючи дію абостативними, тобто описувати властивість. Українською мовою такі описи зазвичай робляться зприкметниками.

Дієсловазмінюються за першою, другою або третьою особою, і за одниною,двоїною або множиноюграматичного числа.

Морфологія

[ред. |ред. код]

Відмінювання дієслів

[ред. |ред. код]

Існують дві парадигми длясловозміни. Один набірморфем вказує на особу тачислопідмета активних дієслів. Інший набір морфемузгоджується здодаткомперехідних дієслівабо підметом стативних дієслів.[9]

Більшість морфем у кожній парадигмі є префіксами, але суб'єкти множини позначені суфіксом та множинні предмети третьої особи зінфіксом.

Підмет від першої особи може бути в однині,двоїні або множині; від другої чи третьої особи може бути в однині або множині.

Підмет активних дієслів
однинадвоїнамножина
перша особаwa-uŋ(k) -… -pi
друга особаya-ya-… -pi
третя особабез позначення-pi

Приклади:máni «Він ходить».mánipi «Вони ходять».

Підмет стативних дієслів
однинадвоїнамножина
перша особаma-uŋ(k)-uŋ(k)- … -pi
друга особаni-ni- … -pi
третя особабез позначення-pi
Об'єкт перехідних дієслів
однинидвоїнамножина
перша особаma-uŋ(k)- … -pi
друга особаni-ni- … -pi
третя особабез позначення-wicha-

Приклад:waŋwíčhayaŋke «Він дивився на них» відwaŋyáŋkA «подивитися на щось / когось».

Суб'єктні та об'єктні займенники в одному дієслові[11] Якщо потрібно позначити і підмет, і об'єкт, у дієслові трапляються два афікси. Нижче наведена таблиця для ілюстрації. Суб'єктні афікси позначенікурсивом, а об'єктні афікси —підкресленням. Деякі афікси охоплюють як предмет, так і об'єкт (наприклад,čhi-…). Символ вказує на відсутність маркування для певного суб'єкта / об'єкта. У клітинках із трьома формами вказуються форми дієслів I, II класу та III класу у цьому порядку.

менетебейого / її; їх (неістоти)насвасїх (істоти)
яčhi-1wa- …

bl- …

m- …

čhi- … -piwičhawa- …

wičhabl- …

wičham- …

тиmaya- …

mayal-2

mayan- …

ya- …

l- …

n- …

ya- … -pi

l- … -pi

n- … -pi

wičhaya- …

wičhal- …

wičhan- …

він / вона / воноma- …ni- …- …uŋ(k)- … -pini- … -piwičha- …
миni-3 … -piuŋ(k)- … -pini- … -piwičhauŋ(k)-4 … -pi
виmaya- … -pi

mayal- … -pi

mayan- … -pi

ya- … -pi

l- … -pi

n- … -pi

ya- … -pi5

l- … -pi

n- … -pi

wičhaya- … -pi

wičhal- … -pi

wičhan- … -pi

вониma- … -pini- … -pi… -pi- … -pini- … -piwičha- … -pi
  • 1 Афіксčhi- охоплює випадки, коли я-підмет і ти-присудок трапляються у перехідних дієсловах.
  • 2 Дієслова II та III класу мають неправильніyal- таyan- відповідно.
  • 3 Ці префікси відокремлюються, колиuŋ(k)- має бути префіксом, аni- та ін. повинні бути інфіксом.

Приклад:uŋkánipȟepi «Ми чекаємо на вас» відapȟé «чекати на когось».

  • 4uŋ(k) — передує всім афіксам, крімwičha-. В останньому стовпчику дієслова, які потребуютьпрефікса uŋ(k)-, є більш складними через правила, що конкурують:uŋ(k)- мають бути префіксом, але також повинен йти післяwičha-. Більшість мовців вирішує цю проблему, вставляючиwičhauŋ(k) після початкової голосної і повторюючи початковий голосний знову.

Приклад:iwíčhauŋkičupi «Ми взяли їх» відičú «взяти щось/когось».

  • 5 Оскільки суфікс -pi може з'являтися лише один раз у кожному дієслові, але може позначати множину або в предметі, або в об'єкті (або й у обох), певна неоднозначність існує у формах:uŋ- … -pi,uŋni- … -pi таuŋya-/uŋl-/uŋn- … -pi.

Енклітики

[ред. |ред. код]

Лакота має ряденклітнихчастинок, які слідують за дієсловом, багато з яких різняться залежно від того, чи є мовець чоловіком чи жінкою.

Чоловіча та жіноча мова
[ред. |ред. код]

Невелика кількість енклітиків (приблизно вісім) відрізняються за формою залежно від статі мовця.Yeló (чоловіки),ye (жінки) відзначають легкі ствердження.Kštó (тільки жінки, за даними більшості джерел) відзначає сильне ствердження.Yo (чоловіки) таye (жінки) позначають нейтральні команди,yetȟó (чоловіки) таnitȟó (жінки) позначають знайомих, аye (і чоловіки, і жінки) таna позначають запити.He обидві статі використовують для позначення прямих питань, але чоловіки також використовуютьhųwó у більш формальних ситуаціях. Використання so (чоловіки) таse (жінки) відзначають запитання із сумнівом, що особа, яку питають, знає відповідь.

Приклади вживання енклітиків

ЕнклітикЗначенняПриклад[16]Переклад
hAŋтривалийyá-he«ішов/ішла»
piмножинаiyáyapi«вони пішли»
laзменшувальнийzáptaŋla«лише п'ять»
kAослабленийwašteke«більш-менш добре»
ktAіреалісuŋyíŋ kte«ти і я підемо» (майбутнє)
šniзапереченняhiyú šni«він/вона/воно не вийшов/вийшла»
s'aповторенняeyápi s'a«вони часто кажуть»
séčAздогадú kte séče«він міг би прийти»
yelóтвердження (чол)blé ló«Я пішов туди (стверджую)»
твердження (жін)hí yé«він прийшов (стверджую)»
heдопитуванняTáku kȟoyákipȟa he?«Чого ти боїшся?»
huŋwóдопитування (чол. форм.)Tókhiya lá huŋwó?«Куди ти йдеш?»
huŋwéдопитування (жін. форм., заст.)Hé tákula huŋwé?«Що це за дрібниця?»
waŋсумнівне питанняséča waŋ«чи може бути так, як здається?»
škhéдоказовийyá-ha škhé«він збирався йти, я розумію»
kéyeдоказовий (з чуток)yápi kéye«вони пішли, вони кажуть»

Аблаут

[ред. |ред. код]

Термін«аблаут» позначає властивість деяких слів змінювати свою кінцеву голосну в певних ситуаціях.

Šúŋka kiŋ sápa čha waŋbláke.Šúŋka kiŋ sápe.Šúŋka kiŋ sápiŋ na tȟáŋka.

Остання голосна в слові «SápA» змінюється. Слова, які зазнають цієї зміни, називаються A-словами, оскільки в цитатах словника вони записуються закінченням на -A або -Aŋ. Ці слова ніколи не пишуться з остаточної великої літери у фактичних текстах. Похідні цих слів також отримують аблаут, проте є винятки.

Є три форми слів з аблаутом:-a/-aŋ,-e,-iŋ . Вони позначаються як а/aŋ-аблаут, e-аблаут та iŋ-аблаут відповідно. Аблаут завжди залежить від того, яке слово слідує за словом, що набуває аблауту.

Фрази

[ред. |ред. код]

"Háu kȟolá ", буквально «Привіт, друже», є найпоширенішим привітанням і перетворилося на загальний індіанський штамп «How!» для американського кіно. Подібно до того, як традиційну пернатий головний убір племені тетонів «дарували» всім індіанським фільмам. Оскількиháu — єдине слово в Лакоті, яке міститьдифтонг,/au/, це може бути запозиченим словом з несіуанської мови.[9]

Вплив лакота на англійську

[ред. |ред. код]

Подібно до того, як люди з різних регіонів країн мають говірки, місцеві американці лакота, які розмовляють англійською, мають певні чіткі мовленнєві схеми. Ці візерунки відображаються в їх граматичних послідовностях і їх можна почути деякі фонологічні відмінності. Ці унікальні характеристики спостерігаються і у молоді лакоти, навіть у тих, хто вчив лише англійську мову.[17]

Згадки у популярній культурі

[ред. |ред. код]

Лакота відображено у фільмі 1990 року «Танці з вовками», в якому велика частина діалогу ведеться на лакоті (з англійськими субтитрами).

Лакота коротко представлений у відеоігри 2018 рокуRed Dead Redemption 2, про яку говорив аборигенний персонаж Chief Rains Falls.

Усеріалі HBOWestworld Лакота використовується «господарями», які зображують корінних американців або «індіанців» та «бродяг», більш відомих як члени нації-привидів. Більшість діалогів в епізоді «Кіксуя» (2 сезон, епізод 8) ведеться на лакоті.

У серіалі NetflixНезламна Кіммі Шмідт персонаж Жаклін Вайт та її родина періодично користуються лакотою.

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. UNESCO Atlas of the World's Languages in Danger
  2. Gordon, Raymond G., Jr. (2005).Lakota.Ethnologue: Languages of the World. SIL International. Архіворигіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 16 травня 2009.
  3. Lakota Language Consortium. Архіворигіналу за 1 травня 2011. Процитовано 28 липня 2016.
  4. About the Lakota Language Program. Red Cloud Indian School. Архіворигіналу за 6 березня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  5. Fredericks, L; Jesse, D; Heart, R.B; Strickland, M (2018). The Lakota Language Project at Red Cloud Indian School: Turning the Tide of Native Language Loss.Journal of American Indian Education.53 (3): 51—71.
  6. Sneve, Paul (2013). Anamnesis in the Lakota Language and Lakota Concepts of Time and Matter.Anglican Theological Review.95 (3): 487—493.
  7. Andrews, Thomas G (2002). Turning the Tables on Assimilation: Oglala Lakotas and the Pine Ridge Day Schools 1889–1920s.Western Historical Quarterly.33 (4): 407—430.doi:10.2307/4144766.JSTOR 4144766.
  8. Elementary Bilingual Dictionary English–Lakhóta Lakhóta–English (1976) CU Lakhóta Project University of Colorado
  9. абвгRood, David S., and Taylor, Allan R. (1996).Sketch of Lakhota, a Siouan Language, Part I. Handbook of North American Indians, Vol. 17 (Languages), pp. 440—482.
  10. аб(2004).Lakota letters and sounds[Архівовано 12 грудня 2017 уWayback Machine.].
  11. абвгNew Lakota dictionary. Lakota Language Consortium, 2008
  12. Language Materials Project: Lakota. UCLA. Архіворигіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 23 грудня 2010.
  13. Powers, William K. (1990).Comments on the Politics of Orthography.American Anthropologist.92 (2): 496—498.doi:10.1525/aa.1990.92.2.02a00190.JSTOR 680162.
  14. Palmer, 2
  15. Cho, Taehong. «Some phonological and phonetic aspects of stress and intonation in Lakhota: a preliminary report», Published as a PDF at:humnet.ucla.edu «Lakhota»[Архівовано 15 березня 2012 уWayback Machine.], Linguistics, UCLA
  16. Deloria, Ella (1932).Dakota Texts. New York: G.E. Stechert.
  17. Flanigan, Olson.Language Variation Among Native Americans: Observations of Lakota English.Journal of English Linguistics. Архіворигіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 25 жовтня 2013.
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лакота_(мова)&oldid=39280180
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp