На цій сторінці показано неперевірені зміни
| Індуїзм |
|---|
   |
 Категорія • Портал |
Крішнаїзм абоБгаґаватизм — це термін, яким називають групу релігійних течій всерединівайшнавізму, заснованих на поклонінніКрішні, особливоРадзі-Крішні. Термін «крішнаїзм» переважно використовується для описання культу Крішни в рамках вайшнавізму, тоді як терміном «вайшнавізм» або «вішнуїзм» називають традиції індуїзму, основані на поклонінні Вішну.[1] В українській мові термін «крішнаїзм» часто використовується у вужчому значенні: ним називаютьҐаудія-вайшнавізм — одну з традицій крішнаїзму, основоположником якої був індуїстський святий і реформаторЧайтан'я Махапрабгу (1486–1534).
Крішнаїзм базується на таких індуїстських текстах, як«Бгаґавата-пурана» і«Бгаґавад-Ґіта», яку іноді називають"Біблією крішнаїзму ".[2][3][4]
На думку вчених, крішнаїзм зародився в період, що передував початку поширеннябуддизму вІндії[5] і появіхристиянства.[6] Найбільш рання форма крішнаїзму, культКрішни-Васудеви, досяг свого розквіту в регіоніМатхура за кілька століть до н. е.. Другою за значимістю та часом появи традицією кришнаїзму вважається культ пастушка Говінди абоГопали. Пізніше одержав поширення культБали-Крішни — поклоніння Крішні як божественній дитині. Новітнім елементом крішнаїзму прийнято вважати культРадга-Крішни — поклоніння Крішні як коханому пастушокгопі, серед яких особливе місце займаєРадга, котрій поклоняються як жіночій іпостасі Крішни.
У другій половиніXX століття крішнаїзм набув значної кількості послідовників за межами Індії, включаючи таких знаменитостей, якДжордж Харрісон.[7] Сталося це завдяки проповідницькій діяльності гаудія-вайшнавського гуруБгактіведанти Свамі Прабгупади і заснованої ним релігійної організації«Міжнародне Товариство Свідомості Крішни».[8]
Багато хто називає крішнаїзм загальнішим терміномвайшнавізм, який асоціюється з Вішну. Вайшнавізм — цемонотеїстична традиція, яку ще іноді називають «поліморфічним монотеїзмом» в якому безліч іпостасей Бога, єдиної божественної сутності, приймають різні форми. У крішнаїзміпочатковою іпостассю Бога вважається Крішна. У традиціях крішнаїзму відносини між Крішною та йоговідданими набагато ближчі і інтимніші у порівнянні з традиціями вайшнавізму, основним об'єктом поклоніння яких є чотирьохрукийНараяна абоВішну.[9]
Усередині вайшнавізму, помітна значна різниця між крішнаїзмом та іншими течіями, в яких Вішну сприймається як Верховний Господь, що втілився на землі як Крішна, тоді як в крішнаїзмі, Крішні поклоняються якСваям-бгаґаван у або «початкової верховної іпостасі Бога», однією з експансій якого є Вішну. Деякими вченими крішнаїзм розглядається як одна з ранніх спроб зробити філософський індуїзм привабливим для мас.[10]
Найпоширеніша форма крішнаїзму в сучасному індуїзмі, була заснованийЧайтаньєю Махапрабгу в1500-х роках і здобула популярність якгаудія-вайшнавізм. Значною подією в історії як гаудія-вайшнавізму в цілому, так і крішнаїзму зокрема, стало заснуванняБгактіведантою Свамі Прабгупадою в1966 роціМіжнародного товариства свідомості Крішни.[11]
Основним об'єктом поклоніння в крішнаїзмі єКрішна. Описується, що у Крішни темна шкіра, подібна до кольору грозової хмари. Його зображують як хлопчика-пастушка, що грає нафлейті або як юнака-принца, що дає філософські настанови в«Бхагавад-гіті».[12] Існують певні відмінності в розумінні особистості і діянь Крішни між різними індуїстськими традиціями, кожна з яких дає своє трактування священних текстів. Однак існує і ряд аспектів, спільних для всіхнапрямів індуїзму.[13]
Крішна та історії пов'язані з ним відіграють важливу роль в різнихфілософських і богословських традиціях індуїзму, прихильники яких вірять в те, що Бог являється своїм відданим в різних формах, в залежності від того, яким вони бажають бачити Його і поклонятися Йому. До цих форм або іпостасей належатьаватари Крішни, описані в різних священних текстах вайшнавізму. Проте форми Крішни не обмежуються аватарами, — говориться, що експансіїСваям-бгаґавана незліченні і не піддаються описанню в обмежених рамках писань будь-якої релігійної традиції.[14][15]
У раннійсанскритськійведичній літературі ім'я «Крішна» згадується багато разів.[16] Так, в найдавнішій пам'ятці ведичної літератури«Ріг-веді», Крішна — це могутній ватажок племені, з яким бореться і котрого вбиваєІндра.[17] Однак, через криптичну природу Вед, це місце «Ріг-веди» допускає кілька тлумачень і багато вчених схильні перекладати слово «Крішна» в контексті «Ріг-веди» просто як «чорний».[17][18] Деякі дослідники вважають, що рігведичний Крішна тотожній фігурі Крішни, описаній в пізніших текстах санскритської літератури, або уособлює постать «протокрішни».[17][19] Одним з прихильників такої інтерпретації бувРамакрішна Гопал Бхандаркар, який вважав, щоКрішна-драпсахаз восьмої мандали «Ріг-веди» є згадкою про Крішну.[20]Сарвепаллі Радхакрішнан також визнавав можливим ототожнення рігведичного Крішни з Крішною пуранічним. У своїй праці «Індійська філософія» він писав:"У пізніхПуранах говориться про ворожнечу між Крішною та Індрою. Можливо, що Крішна — це бог пастушого племені, підкореного Індрою в епоху «Рігведи», хоча в період«Бгаґавад-ґіти» він значно відновив і посилив втрачені позиції, ототожнившись зВасудевою з бхагавати іВішнувайшнавізму ".
Вайшнавські коментатори Вед вказують на деякі місця в «Ріг-веді», які говорять про існування в ведичний період культу Вішну як «божественного пастуха»:"Я бачив пастуха. Він ніколи не втратить Свого положення. Іноді Він близький, іноді — далекий. Він блукає різними шляхами. Він друг, прикрашений різноманітною одежею. Він знову і знову приходить у цей світ "(1.22.164.)."Я бажаю піти у Ваші прекрасні оселі, де блукаютькорови з величезними рогами. Так являє себе вища обитель Вішну, Того, кого прославляють всюди "(1.154.6).
Одну з найбільш ранніх і менш спірних[19] згадок про Крішну можна виявити у пов'язаній з«Сама-ведою»«Чхандог'я-упанішада» (3.17.6), яка, на думку вчених, була написана в VIII столітті до н. е..[16][21] Там Крішна згадується як «синДевакі» (Девакіпутра) вчителем якого був «Гхор, син Ангіраси».[21][22] Іменем Ангіраси була названа«Атхарва-веда», також відома як «Ангіраса-самхіта».[22][23][24] Багато дослідників вказують на те, що за своїм змістом ця Упанішада дуже близька до«Бхагавад-гіти» .[21][22]
У«Нірукті» (VI — V століття до н. Е. .), давньоіндійському трактаті з санскритськоїетимології авторстваЯски, згадується скарб шьямантака, що знаходився у володінніАкрури — мотив відомоїпуранічної історії з життя Крішни.[19] СанскритськийграматикПаніні, імовірно жив у V–IV століттях до н. е.., у своїй класичній праці«Аштадх'яї» (4.3.98) пояснює значення словавасудевакаяк «відданий (бгакта) Васудеви».[19] Там же він згадуєАрджуну, з чого був зроблений висновок про те, що говорить він саме про Крішну-Васудеву.[25] У „Баудаяна-дхарма-сутрі“, котра датується IV століттям до н. е.., знаходяться молитви Вішну, в яких використовуються 12 імен, у тому числі такі якКешаво,Говінда іДамодара, що асоціюються з Крішною або Вішну у формі Крішни.[19] Згадка цих імен свідчать про те, що в період складання тексту Крішні поклонялися як одній з форм Бога, а його автори були знайомі з історіями про Крішну з пізніших пам'яток санскритської літератури, таких як Пурани .[26] Про те ж свідчать згадки про Крішну-Васудеву на„Артха-шастрі“ — політичному трактаті авторстваКаутільї, складеному приблизно в той же період (IV століття до н. е..)[26] УГаятрі-мантрі з „Маханараяна-упанішади“(що є частиною»Тайттірія-араньяки"10.1.6 і записаної не пізнішеIII століття до н. е..) Васудева ототожнюється зНараяною і Вішну.[26][27] Крішна також асоціюється з Вішну в«Шатапатха-брахмані».[27] У період створення пізньої редакції«Махабхарати», що дійшла до наших днів, Крішна-Васудева розглядався якаватара Вішну або як Верховний Бог.[23] Про Крішну йдеться як про Бога і він асоціюється з Вішну також і в таких пізнішихУпанішадах, як «Нараянатхарвашірша-упанішада» і «Атмабодха-упанішада».[23]
Інше важливе стародавнє джерело, в якому згадується Крішна — це«Махабхашья»Патанджалі, яка ймовірно написана уII столітті до н. е.. і являє собою коментар до етимологічного словника«Нірукта».[28] У своєму коментарі (3.1.26) Патанджалі згадує драматичні спектаклі «Крішна-камсопачарам», в яких відображалася історія вбивства Крішною демонічного царяКамси (камсавадха), — це один з найзначиміших епізодів з життя Крішни.[28][29] Патанджалі стверджує, що ця історія трапилася «дуже давно».[28] У коментарі Патанджалі міститься цілий ряд інших згадок про Крішну і пов'язаних з ним фігур, відомих з пізніших пуранічних джерел.[28] Наприклад, в одному з віршів говориться:«Нехай же сила Крішни, що знаходиться в товариствіСанкаршани, зростає!»,[30] а в іншому:"Джанардана з собою як четвертий ".[30] Можливо, тут йдеться про Крішну-Васудеву та три його основні експансії: Санкаршану, Прадьюмну і Аніруддху.[30][31] Самого Крішну-Васудеву Патанджалі називає «Богом богів».[25] В одному з текстів, Патанджалі говорить про музичні інструменти, на яких грають під час богослужінь у храмах Рами іКешави.[29] Рама, в даному контексті — це старший брат КрішниБаларами, якого в знайдених археологами записах, а також в літературних джерелах цього періоду згадують під іменемСанкаршана; Кешава — це іншеім'я Крішни.Наприкінці IV століття до н. е.,Мегасфен, який служив давньогрецьким послом при дворіЧандрагупти Маурьї, написав книгу «Індіка», яка не збереглася, але широко цитується стародавніми класичними авторами. Згідно зАрріаном,Діодором Сицилійським іСтрабоном, Мегасфен говорить у ній про плем'я Соурасенів (Шурасенів, однієї з гілок племені Ядавів, в якому народився Крішна), що проживало у регіоніМатхура і поклонялося пастушому богуГераклу.[28] Прийнято вважати, що імен «Геракл» Мегасфен називав Крішну.[29][32] Таке ототожнення в основному базується на згадуваних Мегасфеном географічних місцях (таких як Матхура,Вріндавана[29] іЯмуна), та подібності між героїчними діяннями Крішни і Геракла.[32][33] Зокрема, Мегасфен говорить, що Геракл мандрував і вбивав різних демонів і у нього було багато жінок.[32] До того ж, для давньогрецьких авторів було характерно називати богів чужих традицій іменами божеств грецького пантеону.[28]Давньоримський історикКвінт Курцій Руф, що жив в I столітті н. е.., також описує, що під час боюОлександра Македонського зПенджабськимраджеюПором, війська останнього йшли в атаку з прапором, на якому був зображений «Геракл».[28]
Про існування культу Крішни за кілька століть до н. е.. також свідчать раннібуддистські джерела. У «Ніддесе», одній з книгпалійскій канон Палійского канону, що датується IV століттям до н. е.., говориться в дещо принизливій формі про тих, хто поклоняється Васудеві іБаладеві (брату Крішни).[34] Крішна і різні персонажі з історій про нього в трохи перекрученій формі присутні в«Джатаках», — одному з найважливіших пам'яток оповідної літератури буддизму.[35]
У період 180–165 років до н. е..,греко-Бактрійського царАгафокл, що правив імперією, яка займала значну частину півостроваІндостан, відкарбував монети із зображенням Крішни і його братаБаларами.[36] Монети Агафокла вважаються найдавнішим збереженим зображенням Крішни.[36]
Найбільш раннім археологічним свідченням існування культу Крішни є напис наколоні Геліодора в Беснагарі, на північному заходііндійського штатуМадхья-Прадеш.[35] Ця колона, присвячена божественній птиціГаруда, носіюВішну і Крішни, була споруджена наприкінціII століття до н. е.. греком Геліодором — посломІндо-грецького царства.[35] Напис складається з двох частин, друга її частина збереглася тільки частково. Перша частина напису говорить:
 | Ця колонаГаруди була споруджена для Бога богівВасудеви,бхагаватою Геліодором, сином Діона і уродженцемТаксіли, який прибув як посол від великого грецького царяАнтіалкіда до царя-рятівника Касіпутри Бхагабхадри, що знаходиться у благополуччі на 14-му році свого правління ...[37] |  |
Напис свідчить про те, що іноземець, грек Геліодор, прийняв крішнаїзм ще в II столітті до н. е..[35][38] Геліодор називає себебхагаватою —відданимКрішні-Васудеві.[35] Те, що в крішнаїзм навернувся такий високопоставлений і могутній діяч, як посол Індо-грецького царства, свідчить про те, що в цей період в даному регіонііндійського субконтиненту крішнаїзм встиг пустити глибоке коріння.[35] Деякі вчені, такі якА. Л. Бешем і Томас Хопкінс, вважають, що Геліодор був не єдиним іноземцем, який прийняв крішнаїзм. Хопкінс стверджує:"Можна припустити, що Геліодор був не єдиним чужоземцем, що навернувся в вайшнавізм, хоча він, можливо, був єдиним, хто спорудив колону, принаймні колона збереглася до наших днів. Поза всякими сумнівами, було й багато інших ".[39]
Крім колони Геліодора, на території півостроваІндостан було знайдено ряд інших написів із згадкою про Крішну-Васудеву, що відносяться до періоду до н. е.. зроблених індійськими послідовниками традиції крішнаїзму.[35] У двох написах II — I століття до н. е.., знайдених вРаджастанi, згадується храм Санкаршани і Васудеви. Один з написів зроблений на кам'яній плиті, що була знайдена в містечку Гхасунді за 6 км на північний схід відНагари в окрузіУдайпур, він, так як і колона Геліодора, датується II століттям до н. е..[40] У ньому говориться, щобгагавата по імені Гаджаяна, син Парашара, наказав звести в Нараяна-брамі (паркуНараяни) кам'яний храм для поклоніння «Господу Санкаршані і Господу Васудеві».[40] У цьому випадку, поклоніння Васудеві і Санкаршані асоціюється з культом Нараяни.[40]
У написі на іншій колоні, що в Беснагарі, яка датується 100 роком до н. е., говориться, що «бгагавата Гаутама-путра» звів колону Гаруди біля храму «дванадцятого року правління царя Бхагавати».[41][42] Цей цар, можливо, є тією ж самою особою, яка згадується в геологічних списках як передостанній з правителів династіїШунга.[41] У центральній Індії, в печері Нанагхат, був знайдений напис I століття до н. е.., зроблений царицею Наганікою.[42] У написі не тільки згадуються Санкаршана і Васудева, але також йдеться про їх приналежність до Місячної династії. У містечку Мора, що за 11 кілометрів від Матхури, в колодязі було знайдено напис, в якому йдеться про встановлення божеств «п'яти героїв Врішні» у кам'яному храмі.[42] В іншому написи, також виявленому в Матхурі, йдеться про зведення огорожі та воріт до храму «Господа Васудеви».[42] Обидва написи датуються періодом з 10 по 25 рік н. е..[42]
Крішнаїзм у сестринських Вікіпроєктах | |
 | Інформація у Вікіданих? |
|---|---|
 | Файли у Вікісховищі? |
{{cite book}}:|pages= має зайвий текст (довідка)John M. Robertson wrote a learned treatise entitled Christ and Krishna, and in that work he argued that there was no direct contact between Krishnaism and Christianity; but that both cults were derived from an earlier common source.
{{cite book}}:|pages= має зайвий текст (довідка){{cite book}}:|pages= має зайвий текст (довідка)