Кінець завершеної думки чи вислову позначали верхньою крапкою ⟨˙⟩, яку називалиstigmḕ teleía (στιγμὴ τελεία) або «кінцева крапка». «Середня крапка» ⟨·⟩,stigmḕ mésē (στιγμὴ μέση), позначає розділення у вислові, спричинене довшим вдихом (по суті,крапка з комою), тоді як нижня крапка ⟨.⟩, називанаhypostigmḕ (ὑποστιγμή) або «підкрапка», позначала розділення у вислові, спричинене коротшим вдихом (по суті,кома)[2].
На практиці писарі здебільшого використовували кінцеву крапку; інші вийшли з ужитку і пізніше їх замінено іншими символами. Починаючи з IX століття, крапка почала з'являтися як нижня позначка (замість верхньої), і на час початку в Західній Європідрукування, нижня крапка стала звичною, а потім і універсальною[2].
У країнах, які використовують кому як десятковий роздільник, крапка іноді зустрічається як знакмноження, наприклад, 5,2 . 2 = 10,4; це використання є недоцільним у випадках, коли крапка використовується як десятковий роздільник, в такому разі використовуютьінтерпункт: 5,2 · 2 = 10,4.
Сербський стандарт сербохорватської мови (на відміну від хорватського та боснійського стандартів) використовує крапку як порядковий покажчик лише після чисел, записанихарабськими цифрами, тоді якримські числа використовуються без крапки. Упольській мові крапка може бути опущена, якщо немає двозначності, чи є даний числівник порядковим чи кількісним.
ВUnix-подібних операційних системах деякі програми розглядають файли або каталоги, назви яких починаються з крапки, якприховані. Це означає, що типово вони не з'являються в переліках, які переглядаж користувач.
Утелеграмах замість крапки використовували скороченняКРПК (у США —STOP), що давало змогу уникнути спотворення або неправильно розуміння повідомлення внаслідок неправильного розміщення або пропускання[sic] крихітної крапки[5].
У британській англійській мові крапку широко використовують як для12-годинного, так і для24-годинного формату (11.15 pm або 23.15)[6][7][8][9][10]. Американська та канадська англійська надає перевагу використанню двокрапки (:) (11:15 PM/pm/pm або 23:15),[11] так само робить BBC, але лише з 24-годинним форматом часу[12]. Також крапку як роздільник часу використовують у ірландській англійській мові, зокрема Raidió Teilifís Éireann (RTÉ), і, меншою мірою, в австралійському, кіпрському, мальтійському, новозеландському, південноафриканському та інших варіантах англійської мови.
Хоча сучасна грецька крапка (τελεία,teleía)романізується[en] як латинська крапка та кодується так само, як і крапка вЮнікоді[2], історично в грецькій мові використовуваливерхню крапку, анижня крапка діяла як свого родукома,як зазначено вище. Нижню крапку все частіше, але нерегулярно, використовували після IX століття, а повністю адаптовано її після появи друку[2].Teleia також слід відрізняти відano teleia, називану «верхня крапка», яка виглядає якінтерпункт і, переважно, функціонує яккрапка з комою.
Пунктуація[en], яку застосовують ізкитайськими ієрогліфами (і вяпонській мові[en]), часто включаєU+3002。IDEOGRAPHIC FULL STOP, маленьке коло, яке використовують замість суцільної крапки. При використанні зтрадиційними символами крапка, як правило, центрується на середній лінії; коли використовується зі спрощеними символами, її зазвичай вирівнюють за базовою лінією. У письмовому вертикальному тексті крапку іноді ставлять угорі праворуч або вгорі посередині. У Юнікоді це символU+FE12︒PRESENTATION FORM FOR VERTICAL IDEOGRAPHIC FULL STOP
Індоарійські мови переважно використовують письмо на основінаґарі[en]. Уписьмі деванаґарі, яке застосовують для написання мовамигінді,майтхілі,непальською тощо, кінця речення позначають вертикальною лінією। (U+0964 «Devanagari Danda»). Вона відома якpoorna viraam (крапка). Всанскриті для позначення кінця поетичного вірша є додатковий символ॥ (U+0965 «Devanagari Double Danda»). Однак у деяких мовах на основі деванаґарі, як-отмаратхі, використовують латинську крапку.
Усхідному наґарі[en], яке використовується для написаннябенгальською таассамською мовами, ту саму вертикальну лінію («।») використовують як крапку (бенгальською мовою —Daa`ri). Крім того, мовиодія тапенджабі (які відповідно використовують писемностіодія[en] таҐурмукхі), також використовують цей символ.
Під впливоміндійських писемностей, умові санталі уписьмовій формі Ол чикі кінець речення також познають подібним символом:᱾ (U+1C7E «Ol Chiki Punctuation Mucaad»). Для позначення великого розриву, наприклад, кінця розділу, тут іноді використовують символ᱿ (U+1C7F «Ol Chiki Punctuation Double Mucaad»).
Усингальській мові в доколоніальні часи використовували символ під назвоюкундалія : «෴» (U+0DF4 «Sinhala Punctuation Kunddaliya»). Пізніше, зі поширенням паперу, через вплив європейських мов усингальське письмо введеніо крапки.
Тибетське письмо використовує дві різні крапки:tshig-grub། (U+0F0D «Tibetan Mark Shad») позначає кінець частини тексту;дон-тшан༎ (U+0F0E «Tibetan Mark Nyis Shad») означає кінець цілої теми. Нащадки тибетської писемності також використовують подібні символи. Наприклад,писемність ронг[en]мови лепча використовує᰻ (U+1C3B «Lepcha Punctuation Ta-Rol») та᰼ (U+1C3C «Lepcha Punctuation Nyet Thyoom Ta-Rol»)
Уґеезькому письмі, яке використовуютьамхарська та кілька іншихефіопських і еритрейських мов, еквівалентом крапки після речення єˈarat nettib «።», що означаєчотири крапки. Дві крапки праворуч трохи розміщують трохи вище від двох ліворуч, між ними є проміжок.
Дослідники зБінгемтонського університету провели невелике дослідження, опубліковане 2016 року, з'ясували, що молодь текстові повідомлення, які містять речення, закінчені крапкою, на відміну від тих, що не мали кінцевих знаків пунктуації, сприймає як нещирі, хоча вони зазначили, що їхні результати стосуються лише цього засобу спілкування: «Ми відчували, що, оскільки [текстові повідомлення] є неформальними та викликають відчуття розмови, крапка в цьому контексті виглядає нудно, занадто формально» (англ.Our sense was, is that because [text messages] were informal and had a chatty kind of feeling to them, that a period may have seemed stuffy, too formal, in that context.), — сказала керівниця дослідження Сесілія Клін[14]. Дослідження не виявило впливу на рукописні нотатки[15].
2016 року Джефф Гуо вThe Washington Post стверджував, що стандартним методом пунктуації в текстових повідомленнях став розрив рядка, подібно до використанням розриву рядка впоезії, і що крапка в кінці речення спричиняє сприйняття повідомлення як холодного, гнівного абопасивно-агресивного[16].
За словами інтернет-лінгвісткиҐретхен Маккаллох[en], все більше людей сприймають використання крапки в кінці повідомлень як «нечемне». На її думку, що це можна пояснити тим, як ми пишемо та використовуємопрограми обміну миттєвими повідомленнями, такі якWhatsApp іFacebook Messenger. Вона додала, що за типовим способом відокремити думки є надсилання кожної думки окремим повідомленням[17].
↑Trask, Larry (1997).The Colon.Guide to Punctuation. University of Sussex.Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
↑BBC News Style Guide. BBC.Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 1 квітня 2022.Numbers ... time references ... Hours: We use the 24-hour clock (with a colon) in all circumstances (including streaming), labelled GMT or BST as appropriate.
↑Gunraj, Danielle; Drumm-Hewitt, April; Dashow, Erica; Upadhyay, Sri Siddhi; Klim, Celia (лютий 2016). Texting insincerely: The role of the period in text messaging.Computers in Human Behavior.55: 1067—1075.doi:10.1016/j.chb.2015.11.003.
