Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Крапка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
.

Пунктуація

апостроф(' , ’)
дужки([ ], ( ), { },⟨ ⟩)
двокрапка(:)
кома(,)
тире(, –, —, ―)
три крапки(…, …)
знак оклику(!)
крапка(.)
дефіс(-,)
знак питання(?)
лапки(« », “ ”, „ “)
крапка з комою(;)
Скісна риска(/)
Розділювачі
пробіл( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд(&)
равлик(@)
зірочка(*)
обернена скісна риска(\)
маркер списку()
циркумфлекс(^)
макрон(¯)
хрестик(†, ‡)
символ градуса(°)
перевернутий знак оклику(¡)
перевернутий знак питання(¿)
октоторп(#)
символ номера()
порядковий індикатор[en](º, ª)
відсоток(%)
проміле()
базисний пункт()
символ абзацу()
штрих(′, ″, ‴)
символ параграфа(§)
тильда(~)
підкреслення(_)
вертикальна риска(|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права(©)
символ правової охорони товарного знаку(®)
символ знаку обслуговування()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку()
Символи валют
символ валюти(¤)
символи валют
฿฿¢R$$£ƒ£¥

Кра́пка — знакпунктуації, який ставиться в кінціречення і після деяких скорочень.Є найуживанішимрозділовим знаком[джерело?].

Крапку часто використовують у кінціскорочених слів — переважно у скороченнях, яктис. (тисяча), але не післястягнень, якмлн (мільйон).

Вангломовному світі розділовий знак, ідентичний крапці, використовують якдесятковий розділювач[1].

Історія

[ред. |ред. код]

Давньогрецьке походження

[ред. |ред. код]

Символ крапки походить відгрецької пунктуації[en], яку в III столітті до н. е. ввівАристофан Візантійський. У його системі був ряд крапок, розташування яких визначало їх значення.

stigmḕ teleía,stigmḕ mésē таhypostigmḕ

[ред. |ред. код]

Кінець завершеної думки чи вислову позначали верхньою крапкою ⟨˙⟩, яку називалиstigmḕ teleía (στιγμὴ τελεία) або «кінцева крапка». «Середня крапка» ⟨·⟩,stigmḕ mésē (στιγμὴ μέση), позначає розділення у вислові, спричинене довшим вдихом (по суті,крапка з комою), тоді як нижня крапка ⟨.⟩, називанаhypostigmḕ (ὑποστιγμή) або «підкрапка», позначала розділення у вислові, спричинене коротшим вдихом (по суті,кома)[2].

Середньовічне спрощення

[ред. |ред. код]

На практиці писарі здебільшого використовували кінцеву крапку; інші вийшли з ужитку і пізніше їх замінено іншими символами. Починаючи з IX століття, крапка почала з'являтися як нижня позначка (замість верхньої), і на час початку в Західній Європідрукування, нижня крапка стала звичною, а потім і універсальною[2].

Використання

[ред. |ред. код]

Крапка — найуживаніший розділовий знак; аналіз текстів показує, що приблизно половина всіх уживаних розділових знаків — це крапки[3][4].

Закінчення речень

[ред. |ред. код]

Крапки позначають кінець речення, яке не єпитальним чиокличним.

Знак множення

[ред. |ред. код]

У країнах, які використовують кому як десятковий роздільник, крапка іноді зустрічається як знакмноження, наприклад, 5,2 . 2 = 10,4; це використання є недоцільним у випадках, коли крапка використовується як десятковий роздільник, в такому разі використовуютьінтерпункт: 5,2 · 2 = 10,4.

Позначення порядкових чисел

[ред. |ред. код]

У багатьох мовах крапку ставлять у кінці порядкового числа. Це стосується переважно Центральної та Північної Європи:німецької,угорської, деяких слов'янських мов (чеської,словацької,словенської,сербсько-хорватської),фарерської,ісландської,данської,норвезької,фінської,естонської,латиської, а такожбаскської татурецької.

Сербський стандарт сербохорватської мови (на відміну від хорватського та боснійського стандартів) використовує крапку як порядковий покажчик лише після чисел, записанихарабськими цифрами, тоді якримські числа використовуються без крапки. Упольській мові крапка може бути опущена, якщо немає двозначності, чи є даний числівник порядковим чи кількісним.

Багаторівневі нумеровані заголовки

[ред. |ред. код]

У сучасних текстах широко використовують багаторівневі нумеровані заголовки. Наприклад, номер 2.3.1.5 — це заголовок 4-го рівня в розділі 2.

Логіка

[ред. |ред. код]

У старій літературі зматематичної логіки гліф крапки використовували для вказання того, як вирази повинні бути взяті в дужки (див.Глосарій Principia Mathematica[en]).

Інформатика

[ред. |ред. код]

Вінформатиці крапку часто використовується якроздільник, наприклад удоменних іменах, веб-адресах, іменахфайлів і номерах версій програмного забезпечення:

  • www.wikipedia.org
  • document.txt
  • 192.168.0.1
  • Chrome 92.0.4515.130

У багатьохмовах програмування крапка — важлива частина синтаксису.C використовує її як засіб доступу до членаструктури, і цей синтаксис успадкувалаC++ для доступу до членакласу чиоб'єкта.Java іPython також дотримуються цієї угоди.Pascal використовує крапку для доступу до члена набору записів (еквівалент struct у C), члена об'єкта, а також після конструкціїend, яка визначає тіло програми. ВAPL її також використовують у позначеннях узагальненогоскалярного добутку тавекторного добутку. ВErlang,Prolog іSmalltalk крапка позначає кінець висловлювання («речення»). Урегулярному виразі вона представляє збіг будь-якого символу. УPerl іPHP крапка є операторомконкатенації рядків. У стандартній бібліотеціHaskell це операторкомпозиції функцій. УCOBOL крапка закінчує оператор.

Уфайлових системах крапкою зазвичай відділяютьрозширення назви файлу від імені файлу.RISC OS використовує крапки для розділення рівнівієрархічної файлової системи у записах шляхів — подібно до/ (пряма скісна риска) у системах на базіUnix і\ (обернена скісна риска) в системах на базіMS-DOS і системахWindows NT.

ВUnix-подібних операційних системах деякі програми розглядають файли або каталоги, назви яких починаються з крапки, якприховані. Це означає, що типово вони не з'являються в переліках, які переглядаж користувач.

В Unix-подібних системах іMicrosoft Windows крапка представляєпоточний каталог файлової системи. Дві крапки (..) представляютьбатьківський каталог поточного каталогу.

Інтерпретатори командного рядка, похідні відоболонки Борна, такі якsh,ksh іbash, використовують крапку як команду длячитання файлу та виконання його вмісту в запущеному інтерпретаторі.

Телеграфія

[ред. |ред. код]

Утелеграмах замість крапки використовували скороченняКРПК (у США —STOP), що давало змогу уникнути спотворення або неправильно розуміння повідомлення внаслідок неправильного розміщення або пропускання[sic] крихітної крапки[5].

У розмові

[ред. |ред. код]

В українській мові слова «крапка» в кінці висловлювання посилює його; воно вказує на відмову від обговорення: «Я не піду з тобою, крапка».

Фонетичний алфавіт

[ред. |ред. код]

Міжнародний фонетичний алфавіт використовує крапку для позначення розриву складу.

Час

[ред. |ред. код]

У британській англійській мові крапку широко використовують як для12-годинного, так і для24-годинного формату (11.15 pm або 23.15)[6][7][8][9][10]. Американська та канадська англійська надає перевагу використанню двокрапки (:) (11:15 PM/pm/pm або 23:15),[11] так само робить BBC, але лише з 24-годинним форматом часу[12]. Також крапку як роздільник часу використовують у ірландській англійській мові, зокрема Raidió Teilifís Éireann (RTÉ), і, меншою мірою, в австралійському, кіпрському, мальтійському, новозеландському, південноафриканському та інших варіантах англійської мови.

Крапки в інших писемностях

[ред. |ред. код]

Грецьке письмо

[ред. |ред. код]
РукописНового Завіту з верхніми та нижніми крапками

Хоча сучасна грецька крапка (τελεία,teleía)романізується[en] як латинська крапка та кодується так само, як і крапка вЮнікоді[2], історично в грецькій мові використовуваливерхню крапку, анижня крапка діяла як свого родукома,як зазначено вище. Нижню крапку все частіше, але нерегулярно, використовували після IX століття, а повністю адаптовано її після появи друку[2].Teleia також слід відрізняти відano teleia, називану «верхня крапка», яка виглядає якінтерпункт і, переважно, функціонує яккрапка з комою.

Вірменське письмо

[ред. |ред. код]

Вірменське письмо використовує ։ (վերջակետ,verdjaket). Цей символ нагадуєдвокрапку (:).

Китайське та японське письмо

[ред. |ред. код]

Пунктуація[en], яку застосовують ізкитайськими ієрогліфами (і вяпонській мові[en]), часто включаєU+3002IDEOGRAPHIC FULL STOP, маленьке коло, яке використовують замість суцільної крапки. При використанні зтрадиційними символами крапка, як правило, центрується на середній лінії; коли використовується зі спрощеними символами, її зазвичай вирівнюють за базовою лінією. У письмовому вертикальному тексті крапку іноді ставлять угорі праворуч або вгорі посередині. У Юнікоді це символU+FE12PRESENTATION FORM FOR VERTICAL IDEOGRAPHIC FULL STOP

Корейське письмо

[ред. |ред. код]

Укорейському письмі використовують латинську крапку.

Брахмічні писемності

[ред. |ред. код]

Наґарі

[ред. |ред. код]

Індоарійські мови переважно використовують письмо на основінаґарі[en]. Уписьмі деванаґарі, яке застосовують для написання мовамигінді,майтхілі,непальською тощо, кінця речення позначають вертикальною лінією (U+0964 «Devanagari Danda»). Вона відома якpoorna viraam (крапка). Всанскриті для позначення кінця поетичного вірша є додатковий символ (U+0965 «Devanagari Double Danda»). Однак у деяких мовах на основі деванаґарі, як-отмаратхі, використовують латинську крапку.

Усхідному наґарі[en], яке використовується для написаннябенгальською таассамською мовами, ту саму вертикальну лінію («।») використовують як крапку (бенгальською мовою —Daa`ri). Крім того, мовиодія тапенджабі (які відповідно використовують писемностіодія[en] таҐурмукхі), також використовують цей символ.

Під впливоміндійських писемностей, умові санталі уписьмовій формі Ол чикі кінець речення також познають подібним символом: (U+1C7E «Ol Chiki Punctuation Mucaad»). Для позначення великого розриву, наприклад, кінця розділу, тут іноді використовують символ᱿ (U+1C7F «Ol Chiki Punctuation Double Mucaad»).

Сингальська

[ред. |ред. код]

Усингальській мові в доколоніальні часи використовували символ під назвоюкундалія : «෴» (U+0DF4 «Sinhala Punctuation Kunddaliya»). Пізніше, зі поширенням паперу, через вплив європейських мов усингальське письмо введеніо крапки.

Південно-Східна Азія

[ред. |ред. код]

Убірманському шрифті замість крапки використовують символ (U+104B «Myanmar Sign Section»).

Однак утайській мові відсутній символ для позначеннятермінальної пунктуації. Речення пишеться безпробілів, і пробілом зазвичай позначають кінець фрази або речення[джерело?].

Тибетське письмо

[ред. |ред. код]

Тибетське письмо використовує дві різні крапки:tshig-grub (U+0F0D «Tibetan Mark Shad») позначає кінець частини тексту;дон-тшан (U+0F0E «Tibetan Mark Nyis Shad») означає кінець цілої теми. Нащадки тибетської писемності також використовують подібні символи. Наприклад,писемність ронг[en]мови лепча використовує (U+1C3B «Lepcha Punctuation Ta-Rol») та (U+1C3C «Lepcha Punctuation Nyet Thyoom Ta-Rol»)

Однак через, впливбірманської писемності,писемність мейтеймови маніпурі використовує (U+AAF0 «Meetei Mayek Cheikhan») як кому і (U+ABEB «Meetei Mayek Cheikhei») для позначення кінця речення.

Шахмухі

[ред. |ред. код]

Віндоарійських мовах на основі письманасталік, як-откашмірська,пенджабі,сараїки таурду, як крапку в кінці речення та і скороченнях використовують символk͟hatma (U+06D4۔ARABIC FULL STOP).

Боже

[ред. |ред. код]

Уґеезькому письмі, яке використовуютьамхарська та кілька іншихефіопських і еритрейських мов, еквівалентом крапки після речення єˈarat nettib «።», що означаєчотири крапки. Дві крапки праворуч трохи розміщують трохи вище від двох ліворуч, між ними є проміжок.

Unicode

[ред. |ред. код]

Відповідники крапки в кодіUnicode:

  • U+002E.FULL STOP
  • U+0589։ARMENIAN FULL STOP
  • U+06D4۔ARABIC FULL STOP
  • U+0701܁SYRIAC SUPRALINEAR FULL STOP
  • U+0702܂SYRIAC SUBLINEAR FULL STOP
  • U+1362ETHIOPIC FULL STOP
  • U+166ECANADIAN SYLLABICS FULL STOP
  • U+1803MONGOLIAN FULL STOP
  • U+1809MONGOLIAN MANCHU FULL STOP
  • U+2CF9COPTIC OLD NUBIAN FULL STOP
  • U+2CFECOPTIC FULL STOP
  • U+2E3CSTENOGRAPHIC FULL STOP
  • U+3002IDEOGRAPHIC FULL STOP
  • U+A4FFLISU PUNCTUATION FULL STOP
  • U+A60EVAI FULL STOP
  • U+A6F3BAMUM FULL STOP
  • U+FE12PRESENTATION FORM FOR VERTICAL IDEOGRAPHIC FULL STOP
  • U+FE52SMALL FULL STOP
  • U+FF0EFULLWIDTH FULL STOP[13]
  • U+FF61HALFWIDTH IDEOGRAPHIC FULL STOP
  • U+16AF5𖫵BASSA VAH FULL STOP
  • U+16E98𖺘MEDEFAIDRIN FULL STOP
  • U+1BC9F𛲟DUPLOYAN PUNCTUATION CHINOOK FULL STOP
  • U+1DA88𝪈SIGNWRITING FULL STOP
  • U+E002ETAG FULL STOP

У текстових повідомленнях

[ред. |ред. код]

Дослідники зБінгемтонського університету провели невелике дослідження, опубліковане 2016 року, з'ясували, що молодь текстові повідомлення, які містять речення, закінчені крапкою, на відміну від тих, що не мали кінцевих знаків пунктуації, сприймає як нещирі, хоча вони зазначили, що їхні результати стосуються лише цього засобу спілкування: «Ми відчували, що, оскільки [текстові повідомлення] є неформальними та викликають відчуття розмови, крапка в цьому контексті виглядає нудно, занадто формально» (англ.Our sense was, is that because [text messages] were informal and had a chatty kind of feeling to them, that a period may have seemed stuffy, too formal, in that context.), — сказала керівниця дослідження Сесілія Клін[14]. Дослідження не виявило впливу на рукописні нотатки[15].

2016 року Джефф Гуо вThe Washington Post стверджував, що стандартним методом пунктуації в текстових повідомленнях став розрив рядка, подібно до використанням розриву рядка впоезії, і що крапка в кінці речення спричиняє сприйняття повідомлення як холодного, гнівного абопасивно-агресивного[16].

За словами інтернет-лінгвісткиҐретхен Маккаллох[en], все більше людей сприймають використання крапки в кінці повідомлень як «нечемне». На її думку, що це можна пояснити тим, як ми пишемо та використовуємопрограми обміну миттєвими повідомленнями, такі якWhatsApp іFacebook Messenger. Вона додала, що за типовим способом відокремити думки є надсилання кожної думки окремим повідомленням[17].

Див. також

[ред. |ред. код]


Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Williamson, Amelia A.Period or Comma? Decimal Styles over Time and Place(PDF).Science Editor.31: 42—43. Архіворигіналу(PDF) за 28 лютого 2013. Процитовано 21 вересня 2013.
  2. абвгNicolas, Nick (2005).Greek Unicode Issues: Punctuation.TLG.UCI.edu.University of California, Irvine. Архіворигіналу за 6 серпня 2012.
  3. A Comparison of the Frequency of Number/Punctuation and Number/Letter Combinations in Literary and Technical Materials(PDF).Архів(PDF) оригіналу за 2 листопада 2013.
  4. Meyer, Charles F. (1987).A Linguistic Study of American Punctuation. Peter Lang Publishing, Incorporated.ISBN 978-0-8204-0522-3.
  5. Ross, Nelson (1928).How to Write Telegrams Properly.The Telegraph Office. Архіворигіналу за 31 січня 2013. Процитовано 11 червня 2018.
  6. Waddingham, Anne, ред. (2014). 11.3 Times of day.New Hart's Rules: The Oxford Style Guide (вид. 2nd).Oxford University Press.ISBN 978-0-19-957002-7.
  7. University of Oxford style guide.University of Oxford Public Affairs Directorate. 2016.
  8. Economist Style Guide (вид. 12th).The Economist. 2018. с. 185.ISBN 9781781258316.
  9. times.Guardian and Observer style guide.Guardian Media Group. 2017.Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 24 липня 2021.
  10. Brunskill, Ian (2017).The Times Style Guide: A guide to English usage (вид. 2nd). Glasgow:The Times /HarperCollins.ISBN 9780008146184.OCLC 991389792.
  11. Trask, Larry (1997).The Colon.Guide to Punctuation. University of Sussex.Архів оригіналу за 5 серпня 2013. Процитовано 21 серпня 2013.
  12. BBC News Style Guide. BBC.Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 1 квітня 2022.Numbers ... time references ... Hours: We use the 24-hour clock (with a colon) in all circumstances (including streaming), labelled GMT or BST as appropriate.
  13. Lunde, Ken (2009).CJKV Information Processing. O'Reilly. с. 502—505.ISBN 9780596514471.
  14. You Should Watch The Way You Punctuate Your Text Messages – Period. National Public Radio. 20 грудня 2015.Архів оригіналу за 21 грудня 2015.
  15. Gunraj, Danielle; Drumm-Hewitt, April; Dashow, Erica; Upadhyay, Sri Siddhi; Klim, Celia (лютий 2016). Texting insincerely: The role of the period in text messaging.Computers in Human Behavior.55: 1067—1075.doi:10.1016/j.chb.2015.11.003.
  16. Guo, Jeff (13 June 2016).
  17. Morton, Becky (серпень 2019).Is the full stop rude?.BBC News.Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.

Джерела

[ред. |ред. код]
часівРосійської імперії
таАвстро-Угорщини
(1798-1918)
часівУНР таУСРР/
УРСР (1918-1991)
незалежної України
(1991-т.ч.)
Українські абетки
Українська
кирилиця
Українська
латинка
Відхилені проєкти
українських правописів
Літературна мова
та діалекти
Установи, що регулюють
українську мову
Класифікація, місце
серед слов'янських мов
Історія
Сучасний стан
Фонетика
Графіка
Українська кирилична абеткаУкраїнська латинкаКирилицяГлаголицяАбецадлоАзбучна війна
Правописні системи української мови до XX ст. —«Граматика» Смотрицького1619 р.Правопис Котляревського1798 р.Правопис граматики Павловського1818 р.Максимовичівка1827 р.Правопис «Русалки Днѣстрової»1837 р.Правопис словника Білецького-Носенка1841 р.Кулішівка1856 р.Правопис Гатцука1857 р.Офіційний український правопис Російської імперії («ярижка») (Емський указ,1876—1905 р.р.) •Драгоманівка1870-ті р.р.Желехівка1886 р.Руська правопись1904 р.Правопис словника Грінченка1907 р.
Правопис у XX—XXI ст. — УНР (Найголовніші правила українського правопису1918 р.Головніші правила українського правопису1919 р.) • УСРР / УРСР (Правопис 1921 р.Харківський (скрипниківський) правопис1928 р. • Наближені до російської мови правописи1933 р.,1946 р.,1960 р. •Правопис 1990 р.) • Україна після 1991 р. (Правопис 1993 р.Проєкт правопису 1999 р.Проєкт правопису 2003 р.Правопис 2019 р.)
Морфологія
Морфеміка
Словотвір
Синтаксис
Лексикологія і лексикографія
Пунктуація
Стилістика
Помітні мовознавці
Пам'ятки
Інше


МовознавствоЦе незавершена стаття змовознавства.
Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її.
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крапка&oldid=45114163
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp