Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Краків

Координати:50°03′41″ пн. ш.19°56′14″ сх. д. / 50.061388888889° пн. ш. 19.937222222222° сх. д. /50.061388888889; 19.937222222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Краків (значення).
Столичне королівське місто Краків
Stołeczne Królewskie Miasto Kraków
ГербПрапор
Герб КраковаПрапор Кракова
Основні дані
50°03′41″ пн. ш.19°56′14″ сх. д. / 50.061388888889° пн. ш. 19.937222222222° сх. д. /50.061388888889; 19.937222222222
КраїнаПольща
РегіонМалопольське воєводство
Столиця дляМалопольське воєводство Редагувати інформацію у Вікіданих

Межує з

— сусідні нас. пункти
Краківський повіт, Велицький повіт, Прошовицький повіт, Ґміна Зельонкі, Ґміна Міхаловіце, Ґміна Коцмижув-Любожиця, Ґміна Конюша, Іголомія-Вавженьчице, Ґміна Неполоміце, Ґміна Величка, Свьонтники-Гурне (гміна), Могіляни, Ґміна Скавіна, Ґміна Лішкі, Ґміна Забежув, Ґміна Велька Весь Редагувати інформацію у Вікіданих?
Заснованоперед IX століттям
Перша згадка966[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус міста1257
Магдебурзьке право1257
Площа326,8 км²
Населення 803 282 (2023)
· густота2331 осіб/км²
Агломерація1 516 000 (2007)
Висота НРМ219 ± 0 м Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаВісла Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мовапольська Редагувати інформацію у Вікіданих
Назва мешканцівугор.krakkói, есп.krakovano, англ.Cracovian, пол.krakowianin[2], пол.krakowianka[3], фр.Cracovien[4], фр.Cracovienne[4] і італ.cracoviani Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиЗолотурн (6 листопада1990)[5][6][…], Франкфурт-на-Майні (6 грудня1991)[8][9][…], Вільнюс (8 квітня1991)[11][12][…], Бордо (7 травня1993)[14][15][…], Братислава (3 жовтня1974)[17][18][…], Будапешт (24 жовтня2005)[20][21][…], Единбург (3 квітня1995)[23][24][…], Фес (28 червня1985)[26][27][…], Флоренція (18 квітня1985)[29][30][…], Гетеборг (28 листопада1988)[32][33][…], Інсбрук (19 серпня1998)[35][36][…], Київ (19 лютого1993)[38][39][…], Лейпциг (8 вересня1973)[41][42][…], Левен (10 вересня1991)[44][45][…], Львів (23 жовтня1995)[47][48][…], Мілан (10 червня2003)[50][51][…], Нюрнберг (2 жовтня1979)[53][54][…], Печ (27 травня1987)[56][57][…], Рочестер (18 липня1973)[59][60][…], Тбілісі (13 травня2009)[62][63][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код(48)12
Часовий поясUTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номери автомобілівKR Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames3094802
OSMr2768922  ·R
SIMC0950463
Поштові індекси30-001 до 31-999
Міська влада
мер Краковаd Редагувати інформацію у ВікіданихАлександер Мішальський (з 7 травня 2024)
Вебсайтkrakow.pl
Мапа
Мапа
Столичне королівське місто Краків. Карта розташування: Польща
Столичне королівське місто Краків
Столичне королівське місто Краків
Столичне королівське місто Краків (Польща)


CMNS: Столичне королівське місто Краків уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Столичне королівське місто Краків у Вікіцитатах

Кра́ків (МФА[krɐkiu̯] (прослухати);пол.Kraków,нім.Krakau,лат.Cracovia) — місто вПольщі на березіВісли, 803 тисячі жителів (2023), з найближчими передмістями 1,5 млн.Адміністративний центрМалопольського воєводства. Друге за величиною та кількістю мешканців місто в Польщі післяВаршави.

Певний час входило до складуВеликої (Білої) Хорватії. У X ст. Краків входив до складу держави першихПржемислідів.999 або1000 рокукнязь БогеміїБолеслав III Рудий віддав Краків та околиці на користьБолеслава I Хороброго з династіїП'ястів.

Одне з найстаріших міст нинішньої Польщі, з тисячолітньоюісторією, багатоюкультурною таархітектурною спадщиною. У періодАвстро-Угорщини — центрЗахідної Галичини.

Культурна столиця Європи 2000 року. Історичний центр Кракова з 1978 року належить до спискуСвітової спадщиниЮНЕСКО[65].

Історія

[ред. |ред. код]

Назва походить від особового іменіКрак (засновник або володар фортеці, за легендою князь, нібито правив у VI–VII століттях). Походження імені спірно: зі слов'янського krak (ворон,суч. пол. kruk) або з кельтських мов.

Праісторія

[ред. |ред. код]

Відоме з кількох джерел одне з головних «пра-польських» племен —віслян, асоціюють з своєрідною археологічною специфікоюКраківської землі в додержавний періодРаннього середньовіччя. Характерною рисою Краківської землі є великікургани, великігородища від 1–5 і до 10 га та так звана біла кераміка. Великі городища в даний період (перед Х ст.) можна знайти також уВеликій Моравії. Загалом, у випадкуСілезії чиМалопольщі, зовсім неважко знайти зв'язки з Великою Моравією чиЧехією. Найбільший курган Крака розташований у міському районі Подгуже (пол.Podgórze, означає Підгір'я) на підвищенніРенкавка. Окрім цього кургана в місті збергіся курган Ванди, існував також курган Естерки[66]

ПалацВавель
Краєвид Вавеля з берега річкиВісла
Центральна площа —Суконниці
Маріацький костел
Долинки Краковскі
Краківський залізничний вокзал

Початковий Краків і його перша згадка

[ред. |ред. код]

Велика Хорватія на середньому та верхньомуДністрі, уЗакарпатті, наСяні та вдовж гір до верхів'ївОдри,Лаби,Заале іБілої Ельстер процвітала певний час, позбувшись варварського впливу. Рух на південьлехітських племен, одне з яких (вісляни) вклинилося в хорватський масив у районі Кракова і розділило його на дві частини, призвів до поділу Великої Хорватії на дві частини[67].

До кінця IX ст. Краків не вирізнявся серед іншиххорватських городищ, був меншим за прадавніНосачовиці[68]. Найстарший осередок поселення розташовувався над багнистою заплавою р.Вісла наВавельському пагорбі. Слово Вавель, як вважають, походить від слова що значило підвищення над розгалуженою заплавою, розливами річки. Давні вапнякові виходи — скалки, щілини яких вкривала наскельна теплолюбна рослинність, не затоплювалися під час розливів річки. Сформовані осадами давніх морів —мезозойські пласти вапняків піддавалися ерозії, внаслідок чого було на Вавелському пагорбі було вирізьблено дві платформи — вищу та нижчу. На іншому невеликому останці за відгалуженнямВісли в бік сучасногоКазимира розташовувалася інше вапнякове піднесення — сучаснаСкалка. На ній, згідно з легендою постала колись поганська святиня, на місці якої пізніше побудували римськийкостел св. Архангела Михаїла і св. єпископа Станіслава. Давні вапнякові виходи — скалки, щілини яких вкривала наскельна теплолюбна рослинність, не затоплювалися під час розливів річки. Зважаючи на це, саме між гирлами річокПрондніка таРудавки перші поселенці знайшли місце зручне для влаштування граду. Поруч була багата на рибу та сіно заплава Вісли. Внаслідок господарської діяльності тутешній краєвид суттєво змінився. Заплавні ліси поступилися місцем лукам, а навколишні ліси — полям. Лесові ґрунти в околицях Кракова сприятливі для сільського господарства, тут також наявні великі поклади солі уВеличці — експлуатація яких розпочалася ще в ранньомунеоліті. Окрім того, багаті поклади металів сприяли добуваннюзаліза,свинцю, тасрібла біляОлькуша. Важливим було вигідне географічне положення. Від найдавніших часів через Краків провадив старовинний міжєвропейський торговельний шлях, який брав свій початок десь надЧорним морем і уКиєві, проходив крізь т.з.Червенські городи[66].

Можливо землі віслян певний час перебували під владоюВеликої Моравії. У X ст. Краків входив до складу держави першихПржемислідів. Близько 999 року розташовувався в межахдержави П'ястів.

Столицю Віслян — Краків — вперше згадав, як вважають, у своєму повідомленні єврейський купець ізКордови вІспаніїІбрагім ібн Якуб близько 965 р. Оригінал цього повідомлення не зберігся. Проте фрагменти оповідання ібн Якуба використав у творі «Книга доріг та країн» Абу Абдулах аль-Бакрі, що писав її в 1068 р. у Кордові в Іспанії. Щодо Кракова він цитує Ібрагіма ібн Якуба:

Що стосується краю Болеслава, то його відстань від міста Фарага [Прага] до міста [trkw] (що читають як Краква чи Карако — тобто Краків, але 100 % певності немає) [вимагає] трьох тижнів подорожі. Місто Фарага [є] найбагатше в краю [слов'ян] товарами. Прибувають до нього з міста trkw [Краків?] Руси та Слов'яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, від євреїв та турків також з товарами, різними монетами, а з собою забирають рабів,олово та різні шкури.

Отже, якщо купці з Русі досягали Праги, то певно відвідували вони і Краків[66].

Середні віки

[ред. |ред. код]
Докладніше:Краківське воєводство (до 1795)

Щонайменше від 1000 року в Кракові знаходиласьрезиденція єпископа, а за пануванняКазимира І Відновителя Краків став головною князівською резиденцією.

В 1241 році місто було зруйноване під час татарського набігу. Це могло призвести до втрати Краковом первинного статусу міста, яке правдоподібно він мав на початку XIII ст. Розпочато відбудову Кракова, а князіБолеслав Сором'язливий, його матиГжемислава і дружинаСвята Кінга 5 червня 1257 року надали місту статусмагдебурзького права, уКоперні біляПінчіва уСвентокшиському воєводстві.

Власне тоді постав характерний регулярний уклад міста, у який скомпоновано попередні збережені елементи (вул. Гродзька.костел Маріїнський). Між Краковом і Вавелем існувало поселення Окул, давнє передмістя, яке було вселене до Кракова через короляВладислава Локетка після бунту війта Альберта. В 1320 році увавельській катедрі відбуласькоронаціяВладислава І Локетка. Відтоді, аж до 1734 року, Краків був місцем коронаціїкоролів Польщі.

У XIV столітті на передмістях Кракова постали два наступних міста: на півдніКазімеж (1335) і на півночіКлепаж (1366).

Будучи в XV і XVI століттях столицею однієї з найбільших європейських держав, Краків розвивався в архітектурному, торговельному, ремісничому, культурному та науковому напрямках. Замковий комплекс на Вавелі перебудовано і розбудовано вренесансовому стилі. Відновлено посталий у 1364 роціуніверситет. Збудований був такожБарбакан. За часівЗигмунта Августа Краків налічував близько 30 000 мешканців.

ПісляЛюблінської унії і утворенняРечі Посполитої, Краків знаходився на узбіччі великої держави.Сейми та вибори нових монархів відбувались уВаршаві, розташованій більш-менш посередині між столицямиКорони йЛитви. Від 1596 року розпочався процес переселення королівського дворуЗигмунта III з Кракова доВаршави, закінчився близько 1611 року. Однак не було факту, який би можна було формально назвати законним «перенесенням столиці». Катедра на Вавелі залишилась місцем коронації польських королів. Краків залишився столичним і королівським містом, незалежно від особи короля. Навіть в пізніші часи,великий візир османськийКара Мустафа, писав в кореспонденції доЯна III Собеського: «знищу Твій Краків…».

Одночасно з занепадом Речі Посполитої розпочався занепад Кракова. Військові руйнування сильно підірвали позиції міста і загальмували його розвиток. Перший раз Краків був знищений іноземними військами у 1655 році, під час«шведського потопу» (передмістя сильно потерпіли ще у 1587 році, під час спроби здобуття містаМаксиміліаном Габсбургом). УXVIII ст. Краків було захопленопруськими,шведськими,австрійськими йросійськими військами. 24 березня 1794 року накраківському ринку склав присягу народові провідникТадеуш Костюшко, тим самим розпочавповстання.

Під Австрією

[ред. |ред. код]

ПісляТретього поділу Польщі Краків зайняли австрійці. В 1809–1815 роках місто належало доВаршавського герцогства, як столиця департаменту.

Республіка

[ред. |ред. код]

У 1815–1846 роках був столицею невеликої, але формально незалежної Краківської Речі Посполитої.Вільне місто Краків разом з околицею (Краків був столицею), було останнім виразом формальноїнезалежності, стосовно польської державності, до часу відродження і становлення незалежності Польщі у 1918 році. В часах Краківської Речі Посполитої, розпочалась ґрунтовна модернізація і перебудова міста, яке все ще перебувало всередньовічномумістобудівельному укладі. Розібрано більшість міських мурів, засипанорів, на місці якого поставпарк у виглядібульварного кільця довкола Старого Містапід назвою Плянти (пол.Planty). Після «краківської революції», тобто збройного повстання, у 1846 році знову був зайнятийАвстрією, у межах якої залишався аж до 1918 року. У 1850 році велика пожежа знищила близько 10 % поверхні міста.

Міжвоєнний період 1918—1939 роки

[ред. |ред. код]

Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створенняУкраїнської держави на території колишніх австрійських володінь вГаличині,Володимерії,Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада з допомогою підрозділів польських легіонерів змогла захопити цю частину.[69]

В часиміжвоєнного двадцятиліття, після здобуття незалежності, польська центральна влада, затвердила вавельський замок, як репрезентаційний будинок Речі Посполитої для користування керівника Держави, а пізнішеПрезидента РП. УхвалоюСейму Речі Посполитої Польщі з 1921 року, краківський містобудівний ансамбль на Вавелі, став однією з офіційних Резиденцій Президента Польщі. До сьогодні збереглись апартаменти Президента РПІгнація Мосціцького.

Друга світова війна

[ред. |ред. код]
Депортація євреїв з Краківського гетто, березень 1943

Німецькі окупанти зайняли місто вже через шість днів після початку війни. Місто опинилося в так званійобласті державних інтересів Німеччини, ставши на час гітлерівської окупації (1939—1945) столицеюГенерал-губернаторства. Краків був єдиним великим містом, у якому не зафіксовано спаду населення, а в 1945 році був містом, у якому проживало найбільше мешканців. Німецькі окупанти вивезли доНімеччини багато творів мистецтв, велика кількість яких так і не повернулась до країни.

На початку Другої світової війни із зайняттямРадянським Союзом західноукраїнських земель саме емігранти зіСхідної Галичини перетворили Краків на своєрідний центр українського життя. Зокрема, на грудень1939 р. у Кракові перебувалиРоман Бжеський,Лідія Бурачинська,Святослав Гординський,Ірина Винницька,Катря Гриневичева,Микола Денисюк,Федір Дудко,Ростислав Єндик,Василь Кархут,Іван Кедрин (Рудницький),Роман Купчинський,Богдан таЛев Лепкі,Осип Назарук,Петро Постолюк,Олена Теліга,Іван Тиктор,Михайло Хом'як,Микола Чирський,Лев Чубатий,Ігор Федів, а також митці: маляри, графіки та скульптори:Василь Дядинюк,Михайло Черешньовський,Наталя Мілян,Осип Роман Касараб,Нестор Кіселевський,Едвард Козак,Андрій Наконечний та інші.

Докладніше:Краківське гетто

Під час окупації практичнознищили єврейське населення Кракова (перед війноюєврейське населення становило 25 % всіх мешканців, а після війни його було лише близько 2 %). Краків зазнав незначних втрат під час бомбардування міста радянською авіацією. Вступ до міста радянських військ не став визволенням, а виявився новою окупацією, цього разу «червоного кольору».

Погром у Кракові

[ред. |ред. код]

По закінченні Другої Світової війни у Польщі вціліло близько 210 тисяч з понад 3 мільйонів євреїв, до яких додалось ще близько 180 тисяч, котрі репатріювались ізСРСР. Разом з тими, хто прибував з Радянського Союзу, було багато функціонерів режиму переконаного сталіністаБолеслава Берута, що сприяло формуванню суспільної думки про причетність євреїв до впровадження нового комуністичного устрою держави. Першийпогром у повоєнній Польщі відбувся 11 серпня 1945 року в Кракові, після чого акти антиєврейських насильств були зафіксовані в десятках сіл і міст, де формальним приводом до погромів ставали чутки про нібито спробу євреїв викрасти та здійснитиритуальне вбивство християнських дітей[70].

Повоєнні часи

[ред. |ред. код]

У повоєнних часах прослідковувався інтенсивний розвиток території та населення міста. Однією з найбільших територіальних змін стало будівництво і приєднання до містаНової Гути.

На зламі тисячоліть, у 2000 році, Краків здобув титул«Культурної столиці Європи» Сьогодні[коли?] Краків є одним з найпопулярніших[джерело?] місць на світі. У 2006 році, був у «п'ятірці» найпопулярніших містЄвропи, у 2007 році, здобув титул «наймоднішого міста світу» — згідно з даними американської інтернетової агенції Orbitz, що визначає тренди у світовомутуризмі. В червні 2007 року, Краків відзначав 750 річницюстатусу міста. Незважаючи на свою щораз більшукосмополітичність, Краків залишається надалі носієм польської символіки. Це єдине місто в Польщі, яке має право вживати в гербіемблему Польської Держави. Така можливість, згідно згеральдичною символікою, надається тільки столичним містам.

Зростання населення в Кракові

Клімат

[ред. |ред. код]
Парк Планти взимку
Парк Планти
КліматKraków-Balice, 2000-2012
ПоказникСіч.Лют.Бер.Квіт.Трав.Черв.Лип.Серп.Вер.Жовт.Лист.Груд.Рік
Абсолютний максимум,°C15,019,423,030,032,633,735,537,330,227,120,519,3
Середній максимум, °C1,02,57,514,019,421,924,223,718,413,66,51,812,9
Середня температура, °C−2−0,63,38,814,417,019,218,413,89,13,4−0,78,7
Середній мінімум, °C−4,9−40,63,98,811,913,713,29,34,80,3−3,64,4
Абсолютний мінімум, °C−29,6−27−17−7−4−3,83,04,0−2−7,4−17−24,8
Нормаопадів,мм393339478290857461414138670
Днів зопадами181715151516141313131720186
Днів з дощем8710141516141313131312148
Днів зі снігом13127300000171255
Вологість повітря, %858278717274747681838787
Джерело: pogoda.ru.net[71], bestplaces.net[72]
КліматKraków-Balice, 1961-1990
ПоказникСіч.Лют.Бер.Квіт.Трав.Черв.Лип.Серп.Вер.Жовт.Лист.Груд.
Абсолютний максимум,°C13,519,624,129,232,433,633,733,631,526,022,519,3
Середній максимум, °C−0,12,17,113,518,721,623,022,818,813,86,81,8
Середня температура, °C−3,3−1,62,47,913,116,217,516,913,18,33,2−1
Середній мінімум, °C−6,7−4,8−1,33,07,610,812,211,88,64,20,2−4
Абсолютний мінімум, °C−29,9−29,3−26,7−6−3,1−0,15,52,7−3,1−7,4−17,2−29,5
Нормаопадів,мм343234488397858754464541
Днів зопадами8,17,47,98,410,511,510,39,38,17,79,410,1
Джерело:NOAA[73]
Клімат (Olsza II), 1961–1990
ПоказникСіч.Лют.Бер.Квіт.Трав.Черв.Лип.Серп.Вер.Жовт.Лист.Груд.
Середня кількістьсонячних годин на місяць4056891341821922031881291034832
Джерело:NOAA[74]

Згідно з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2016 році Краків посів одинадцяте місце в списку найбільш забруднених міст Європейського союзу[75]. Географічне положення ускладнює вентиляцію міста, великою проблемою є смог, особливо під час опалювального сезону. Повітря забруднене насамперед частинками PM10 і PM2, 5, а також токсичнимбензопіреном[76]. В дні особливо сильного смогу в краківському громадському транспорті вводиться безкоштовний проїзд для власників автомобілів[77].

Адміністративний поділ

[ред. |ред. код]
Нова Гута

З 27 березня 1991 року Краків поділений на 18 самоврядних районів, що позначаються римськими цифрами. У 2002 році міською владою було прийнято постанову про офіційне додавання до районів назв після цифр, які до цього використовувалися неофіційно.

Адміністративний поділ Кракова

Остання на даний час зміна меж районів відбулася 12 березня 2014 року.

  • I район (Старе Място,пол. Dzielnica I Stare Miasto)
  • II район (Гжегужки,пол. Dzielnica II Grzegórzki)
  • III район (Пронднік-Червони,пол. Dzielnica III Prądnik Czerwony)
  • IV район (Пронднік-Бяли,пол. Dzielnica IV Prądnik Biały)
  • V район (Кроводжа,пол. Dzielnica V Krowodrza)
  • VI район (Броновіце,пол. Dzielnica VI Bronowice)
  • VII район (Звежинець,пол. Dzielnica VII Zwierzyniec)
  • VIII район (Дембники,пол. Dzielnica VIII Dębniki)
  • IX район (Лагевники-Борек-Фаленцький,пол. Dzielnica IX Łagiewniki-Borek Fałęcki)
  • X район (Свошовіце,пол. Dzielnica X Swoszowice)
  • XI район (Подгуже-Духацке,пол. Dzielnica XI Podgórze Duchackie)
  • XII район (Бежанув-Прокочім,пол. Dzielnica XII Bieżanów-Prokocim)
  • XIII район (Подгуже,пол. Dzielnica XIII Podgórze)
  • XIV район (Чижини,пол. Dzielnica XIV Czyżyny)
  • XV район (Містшеевіце,пол. Dzielnica XV Mistrzejowice)
  • XVI район (Беньчице,пол. Dzielnica XVI Bieńczyce)
  • XVII район (Взгужа-Кшеславіцке,пол. Dzielnica XVII Wzgórza Krzesławickie)
  • XVIII район (Нова Гута,пол. Dzielnica XVIII Nowa Huta)

Більшість назв районів Кракова походять від назв спочатку окремих поселень, які протягом століть включалися в адміністративні межі міста.

Культура

[ред. |ред. код]
Великий параддраконів у Кракові
Пані з горностаєм пензляЛеонардо да Вінчі, Музей Чарторийських
Докладніше:Культура Кракова

Центральним елементом культури Кракова єСтаре Місто — скарбниця шедеврів мистецтва та цінних пам'яток архітектури. Тут розташовано понад 1200 пам'яток, які представляють усі стилі архітектури, від середньовіччя до новітніх часів. Краківськаплоща Ринок належить до найбільших у Європі, залишається незмінною з 1257 року[78].

У 2013 році Краків отримав звання «місто літературиЮНЕСКО», ставши 7-м у світі та першим уцентрально-східній Європі[79].

УНаціональному музеї зберігається єдина в Польщі картинаЛеонардо да Вінчі«Пані з горностаєм».

Музеї

[ред. |ред. код]

Демографія

[ред. |ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[80][81]:

ЗагаломДопрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки3535775985624783745884
Жінки40403456930245179101925
Разом757611116786493016147809

Релігія

[ред. |ред. код]

У 2016 році місто прийняло«Світовий день молоді».[82]

Освіта та спорт

[ред. |ред. код]

У Кракові базується дві футбольні командиЕкстракляси«Вісла (Краків)» (найуспішніша команда в історії польського футболу) та«Краковія» (вболівальником якої бувІван Павло II)[83], а також кілька менш успішних команд, таких як«Гарбарня»,«Гутник» та інші.

Влітку 2017 року Краків був одним із шістьох міст Польщі, які приймалимолодіжний чемпіонат Європи з футболу.

Університети

[ред. |ред. код]

Університети Кракова відомі у всьому світі та користуються популярністю серед студентів. Вони часто займають високі місця не лише у польських, але і світових освітніх рейтингах. А велика кількість спеціальностей та напрямків дозволяють кожному знайти навчання до душі.

Краківська академія мистецтв

Одними з найвідоміших вищих навчальних закладів Кракова є:

Українці у Кракові

[ред. |ред. код]
Докладніше:Українці у Кракові

У сучасному Кракові зберігаються найдавніші пам'ятки пов'язані з праісторією України — зокрема муміфікованийшерстистий носоріг з с.Старуня та оригіналЗбручанського ідола. З часів свого виникнення Краків тісно пов'язаний з сусідньоюРуссю. Через місто проходив важливий торгівельний шлях з Києва на Прагу та Реґенсбург. Між містами та державами відбувався торгівельний та культурний обмін. Про зв'язок із Руссю в XI ст. свідчить і викарбуваний під кінець життя короляБолеслава Хороброго так званий «руський» динар, на якому напис «Болеслав» виконано кирилицею. Імовірно, руські купці мали свої торгові двори у Кракові, де зберігали та продавали товари. Свідченням присутності в стародавньому Кракові православного населення у XI ст. може бути оцей невеличкий бронзовий вкритий емаллю хрестик візантійського зразка (з ушком для підвіски), що був знайдений в помешканні XII–XIII ст. У костелі св. Андрія у Кракові черницею була Саломея — галицька королева, вона ж похована у костелі францисканців. Іншою особистістю пов'язаною з Руссю-Україною був святийЯцек Одровонж, похований в краківському костелі домініканців[66].

У 1483—1494 рр. професором Ягеллонського університету бувЮрій Дрогобич (Котермак) — учительМиколая Коперника, майбутнього автора трактату«Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будовуСонячної системи.

Юрій Дрогобич

У Кракові у костелі августіанів знаходиться і місце вічного спочинку ректораКиєво-Могилянської академії,Касіяна Саковича[66].

За часів Габсбургів Краків перетворився на один з культурних центрів українців. Станом на 1892 р. у Кракові проживало близько 2 000 осіб греко-католицького віросповідання — більшість з яких становили українці. У Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість, та консолідувалося навколо греко-католицької церкви, яка на той час вже має яскраво виражену національну орієнтацію. А згодом в освітніх закладах, чи то Ягеллонському університеті, чи то Краківській художній академії виникають кола-громади українських студентів. Підвищення рівня свідомості краківських українців призвело до створення краківської філії«Просвіти». Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий та виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядахУкраїнських січових стрільців таУкраїнської галицької армії. В місті зберігся табір для полонених солдатУГА в Домб'ю[85][86].

Після перерви, викликаної польською реакцією на війну за Галичину в 1918—1919 р. релігійне та культурне життя українців у Кракові відновилося, хоча постійно перебувало під контролем польської поліції. Краків став місцем діяльностіУВО, а потімОУН[87].

Під час німецької окупації Краків став місцем еміграції українців з територіїГаличини окупованоїРадянським Союзом та місцем українського національно-культурного відродження. В цей час Краків висунувся на провідне місце за значенням для українства. Втім, німецька окупація Галичини призвела до відтоку українства, а встановлення радянської влади у місті в1945 року призвело до переселення українців в інші місця еміграції[88].

В 1940-ві роки Краків став місцем радянського терору спрямованого проти діячів українського націоналістичного підпілля. Краківський районний суд видав численні вироки смерті, а страчені в краківській в'язниці Монтелюпіх особи передавалися до Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету, після чого їх рештки ховалися наРаковицькому цвинтарі. Відновлення українського національно-культурного життя у Кракові відбулося зі створенням Українського суспільно-культурного товариства, яке згодом було перейменовано вОб'єднання українців в Польщі. З відновленням незалежності Польщі в Кракові виникли інші українські громадські організації, такі як фундація св. Володимира. Відновлено греко-католицьку парафію св. Норберта.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року до Кракова прибуло близько 270 тисяч українських біженців. Станом на кінець жовтня 2024 року в Кракові мешкає близько 120 тис. українців[89].

У місті знаходиться історичний Раковицький цвинтар — місце численних українських поховань.

Партнерство

[ред. |ред. код]

Міста-побратими

[ред. |ред. код]

Міста-побратими

Почесні міста-побратими

Міста-партнери

Співпраця з іншими містами

Консульства

[ред. |ред. код]

Генеральні консульства:

Почесні консульства:

Туризм

[ред. |ред. код]
Історичний центр Кракова
Historic Centre of Kraków [90]
Світова спадщина
50°03′41″ пн. ш.19°56′14″ сх. д. / 50.061388888889° пн. ш. 19.937222222222° сх. д. /50.061388888889; 19.937222222222
КраїнаПольща Польща
ТипКультурний
КритеріїIV
Об'єкт №29
РегіонЄвропа іПівнічна Америка
Зареєстровано:1978(2сесія)
Краків. Карта розташування: Земля
Краків

Мапа
CMNS: Краків уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Краків є великим транспортним вузлом, транспортна система якого складається з систем повітряного сполучення, залізничного, автомобільного ітрамвайного транспорту. Функціонує аеропортКраків-Балиці (пол.Port lotniczy Kraków-Balice).

Краків є найбільш відвідуваним містом Польщі станом на 2016 рік. Щороку його відвідує приблизно 10 млн туристів (для порівняння,Варшаву — лише 8 млн)[91].

Казимеж

Місто складається з внутрішнього міста і семи передмість. Залишки фортеці XV ст.; 39 костелів, багато каплиць, 25 монастирів, 7синагог. Широко відомісобор святих Станіслава і Вацлава XIV ст., усипальниці польських королів, єпископів і героїв (див.Вавель),Готичний костел св. Марії (XIII ст.); бароковийкостел святої Анни, величезний замокXIII ст. — резиденція польських королів; національний музей з картинамиМатейка,Семирадського та ін. в будівліXIII століття; технічно-промисловий музей, архієпископський палац,Музей Чарторийських (предмети мистецтва).

Ягеллонський університет

У будівлі КраківськогоЯгеллонського університету розміщується Академія наук.Ягеллонська бібліотека налічує близько 300 000 томів і 5000 рукописів.

Поблизу Кракова розташовані кількакурганів (пол. kopiec) — два доісторичних, названих на честь легендарнихКрака таВанди, і два меморіальних, створених в новий час:копець Костюшко (1820—1823) ікопець Пілсудського (1934—1937, реставрувався в 1980–1990-ті).

Зважаючи на залишки старовини, якими багатий Краків, його іноді називають польськимиАфінами. Для патріотів в період поділу Польщі (1795—1918) Краків, пам'ятник величі держави і героїчних подвигів минулого, був, крім того, «польською Меккою», місцем паломництва.

Популярний туристичний маршрутКоролівська дорога.Фабрика Оскара Шиндлера в Кракові також має великий попит у туристів.

У самому центрі Кракова розташовуєтьсяКраківський луг.

У 1978 році історичний центр Кракова став одним з перших об'єктів, включених до Списку Світової культурної спадщиниЮНЕСКО.

Вважається культурною столицею Польщі. У місті прожили більшу частину життя дваНобелівські лауреати з літератури —Чеслав Мілош іВіслава Шимборська, а також Почесний громадянин КраковаСтаніслав Лем.

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Якуб І. і.(unspecified title)
  2. https://sjp.pwn.pl/so/krakowianin;4454400.html
  3. https://sjp.pwn.pl/so/krakowianka;4454403.html
  4. абhttp://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  5. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,30,0,otwarty_na_swiat.html
  6. https://www.stadt-solothurn.ch/partnerstaedte
  7. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1059
  8. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,20,0,otwarty_na_swiat.html
  9. https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/hauptamt-und-stadtmarketing/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/krakau
  10. https://frankfurt.de/service-und-rathaus/verwaltung/aemter-und-institutionen/referat-fuer-internationale-angelegenheiten/partnerstaedte/krakau
  11. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,31,0,otwarty_na_swiat.html
  12. http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
  13. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,kat,0,5,city.html
  14. http://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,14,0,otwarty_na_swiat.html
  15. http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5524
  16. https://www.bordeaux.fr/p125952/les-villes-partenaires
  17. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,15,0,otwarty_na_swiat.html
  18. https://zastupitelstvo.bratislava.sk/data/att/11916.pdf
  19. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1045
  20. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,16,0,otwarty_na_swiat.html
  21. https://www.bip.krakow.pl/?dok_id=1150
  22. https://archiv.budapest.hu/Lapok/2020/testvervarosok.aspx
  23. http://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,18,0,otwarty_na_swiat.html
  24. https://www.edinburghlive.co.uk/news/edinburgh-news/edinburghs-ten-sisters-remarkable-cities-18177349
  25. https://democracy.edinburgh.gov.uk/documents/s34650/Item%207.8%20-%20Edinburgh%20International%20Framework.pdf
  26. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,2,0,otwarty_na_swiat.html
  27. http://fes.ma/index.php/fr/services-en-ligne/telechargement/summary/11-/179-024.html
  28. https://www.fescity.com/jumelage/
  29. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,19,0,otwarty_na_swiat.html
  30. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1049
  31. https://www.comune.fi.it/pagina/firenze-internazionale/gemellaggi-e-patti-di-amicizia
  32. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,21,0,otwarty_na_swiat.html
  33. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1051
  34. https://goteborg.se/wps/portal/start/kommun-och-politik/internationellt-arbete/sa-skapas-goda-relationer-med-omvarlden
  35. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#krakau
  36. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1052
  37. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,22,0,otwarty_na_swiat.html
  38. http://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,1,0,otwarty_na_swiat.html
  39. https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
  40. https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/
  41. http://www.leipzig.de/buergerservice-und-verwaltung/partnerstaedte/krakau/
  42. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,23,0,otwarty_na_swiat.html
  43. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1053
  44. https://www.leuven.be/subsidie-voor-jumelage-activiteiten
  45. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,3,0,otwarty_na_swiat.html
  46. https://www.leuven.be/zustersteden
  47. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,24,0,otwarty_na_swiat.html
  48. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1054
  49. https://www.lvivrada.gov.ua/component/k2/item/2958-krakiv-respublika-polshcha
  50. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,10,0,otwarty_na_swiat.html
  51. https://www.comune.milano.it/aree-tematiche/relazioni-internazionali/city-to-city-cooperation/gemellaggi/cracovia
  52. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1027
  53. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,11,0,otwarty_na_swiat.html
  54. https://www.nuernberg.de/internet/international/krakau_home.html
  55. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1028
  56. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,26,0,otwarty_na_swiat.html
  57. https://pecs.hu/testvervarosok-partnervarosok/
  58. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1056
  59. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,27,0,otwarty_na_swiat.html
  60. https://www.cityofrochester.gov/article.aspx?id=8589949396
  61. https://www.bip.krakow.pl/?sub_dok_id=1057
  62. https://www.krakow.pl/otwarty_na_swiat/2531,miasto,37,0,otwarty_na_swiat.html
  63. https://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf
  64. http://economicforum.ge/img/original/2024/5/29/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98-Print-21.09.23.pdf
  65. Архівована копія. Архіворигіналу за 7 липня 2017. Процитовано 18 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  66. абвгдПарнікоза, Іван.Краків для українця. Частина 1. В глибині віків: найдавніші пам’ятки-XIX ст.Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архіворигіналу за 9 січня 2021. Процитовано 07.01.2020 р..
  67. Войтович Л.Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства[Архівовано 10 серпня 2017 уWayback Machine.] // Вісник Львівського університету, 2010. — Вип. 45. — С. 47.
  68. Семенюк С. Історія Українського народу… — С. 220.
  69. М.Литвин, К.Науменко. Історія ЗУНР.- Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.- 368 с., іл.ISBN 5-7707-7867-9 с. 39
  70. Цей день в історії. Архіворигіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019.
  71. [1][Архівовано 15 жовтня 2015 уWayback Machine.] pogoda.ru.net.
  72. [2][Архівовано 25 червня 2019 уWayback Machine.] bestplaces.net.
  73. Kraków (12566) - WMO Weather Station.NOAA. Процитовано 13 січня 2019.Archived January 13, 2019, at theWayback Machine.
  74. Kraków (National Station).NOAA. Процитовано 27 грудня 2018.Archived December 27, 2018, at theWayback Machine.
  75. 33 z 50 miast UE z najgorszym powietrzem jest w Polsce. Na pierwszym miejscu...gazetapl(пол.). Архіворигіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 29 квітня 2019.
  76. Krakowski Alarm Smogowy.krakowskialarmsmogowy.pl. Архіворигіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
  77. Dziś z powodu smogu darmowa komunikacja dla kierowców - Magiczny Kraków.krakow.pl. Архіворигіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 29 квітня 2019.
  78. Яна Стемпнєвич (05.03.2013).Королівський Краків. Polskie Radio S.A. Архіворигіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30.10.2013.
  79. Л.І. (21.10.2013).Краків Містом літератури ЮНЕСКО. Polskie Radio S.A. Архіворигіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30.10.2013.
  80. GUS.Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  81. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 роківGUS.Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архіворигіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  82. Л.І. (30.07.2013).На Всесвітніх днях молоді Краків заробить чи втратить?. Polskie Radio S.A. Архіворигіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30.10.2013.
  83. Архівована копія. Архіворигіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 18 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  84. Університети Кракова.UniverPL(укр.). Архіворигіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2021.
  85. Парнікоза, Іван.Краків для українця. Частина 2. Серед "Моїх народів" ХІХ ст.-1918 р.Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архіворигіналу за 9 січня 2021. Процитовано 07.01.2020.
  86. Парнікоза, Іван.Краків для українця. Частина 3. В час великих змін.Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архіворигіналу за 8 січня 2021. Процитовано 07.01.2020 р..
  87. Парнікоза, Іван.Краків для українця. Частина 4. Під крилами білого орла: 1924-1939.Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архіворигіналу за 9 січня 2021. Процитовано 07.01.2020.
  88. Парнікоза, Іван.Краків для українця. Частина 5. В кігтях чорного орла, 1939-1945 рр.Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архіворигіналу за 9 січня 2021. Процитовано 07.01.2020 р..
  89. До Всесвітнього дня біженців: як українці Кракова приймали вимушених переселенців.www.ukrainianworldcongress.org(англ.). Процитовано 23 жовтня 2024.
  90. * Назва в офіційному англомовному списку
  91. В.П. (15.01.2016).Краків відвідало 10 млн туристів, Варшаву – 8.polradio.pl. Архіворигіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 27.01.2016.

Джерела

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
Краків
у сестринських Вікіпроєктах
П:Портал«Галичина»
П:Портал«Польща»
d:Інформація у Вікіданих?
q:Цитати у Вікіцитатах?
voy:Краків у Вікімандрах?
CMNS:Краків у Вікісховищі?
Статті та теми пов'язані з містом
Балтійське море
Західна Померанія
(на захід відОдеру)
Східна Померанія
(на схід відОдеру)
Пруссія
Лівонія
Швеція
Головні торговельні шляхи

Місто Любек
Північне море
Саксонія
Вестфалія
Центральна Німеччина
Тюрингія
Бранденбург
Рейн,Маас,
Бельгія,Нідерланди
Контори
Основні
Другорядні
Понад 10 000 000
ТуреччинаСтамбул (14 377 018) ·РосіяМосква (13 097 539)
П:
Понад 5 000 000
Понад 3 000 000
НімеччинаБерлін (3 520 031) ·ІспаніяМадрид (3 165 541)
Понад 2 000 000
УкраїнаКиїв (2 962 180) ·ІталіяРим (2 864 731) ·ФранціяПариж (2 273 305) ·РумуніяБухарест (2 158 758)
Понад 1 000 000
БілорусьМінськ (1 982 475) ·ПольщаВаршава (1 860 281) ·АвстріяВідень (1 797 337) ·НімеччинаГамбург (1 787 408) ·УгорщинаБудапешт (1 759 407) ·ІспаніяБарселона (1 608 746) ·НімеччинаМюнхен (1 450 381) ·УкраїнаХарків (1 439 036) ·ІталіяМілан (1 324 110) ·РосіяКазань (1 308 660) ·ЧехіяПрага (1 280 508) ·БолгаріяСофія (1 270 284) ·РосіяНижній Новгород (1 249 861) ·СербіяБелград (1 224 645) ·РосіяСамара (1 173 299) ·РосіяУфа (1 144 809) ·РосіяРостов-на-Дону (1 142 162) ·Велика БританіяБірмінгем (1 124 569) ·РосіяКраснодар (1 099 344) ·НімеччинаКельн (1 060 582) ·РосіяВоронеж (1 057 681) ·РосіяПерм (1 034 002) ·РосіяВолгоград (1 028 036) ·УкраїнаОдеса (1 010 912) ·УкраїнаДніпро (1 004 105)
Понад 500 000
ІталіяНеаполь (974 074) ·ШвеціяСтокгольм (935 619) ·УкраїнаДонецьк (927 201) ·РосіяСаратов (901 361) ·ІталіяТурин (890 529) ·ФранціяМарсель (855 393) ·НідерландиАмстердам (834 119) ·ПольщаКраків (800 653) ·ІспаніяВаленсія (790 201) ·Велика БританіяЛідс (781 743) ·УкраїнаЗапоріжжя (745 432) ·НімеччинаФранкфурт-на-Майні (732 688) ·УкраїнаЛьвів (727 968) ·ІспаніяСевілья (690 566) ·ХорватіяЗагреб (686 568) ·РосіяТольятті (684 709) ·ІталіяПалермо (674 435) ·ПольщаВроцлав (672 929) ·ПольщаЛодзь (670 642) ·МолдоваКишинів (664 700) ·ІспаніяСарагоса (661 108) ·ГреціяАфіни (655 780) ·ЛатвіяРига (641 423) ·УкраїнаКривий Ріг (636 294) ·ФінляндіяГельсінкі (635 181) ·НідерландиРоттердам (629 078) ·НімеччинаШтутгарт (623 738) ·РосіяІжевськ (623 472) ·РосіяМахачкала (623 254) ·РосіяУльяновськ (617 352) ·Велика БританіяГлазго (615 070) ·НімеччинаДюссельдорф (612 178) ·ДаніяКопенгаген (602 481) ·НорвегіяОсло (599 230) ·НімеччинаДортмунд (586 181) ·НімеччинаЕссен (582 624) ·ІталіяГенуя (586 655) ·РосіяЯрославль (577 279) ·Велика БританіяШеффілд (575 424) ·ІспаніяМалага (569 009) ·НімеччинаЛейпциг (560 472) ·НімеччинаБремен (557 464) ·ШвеціяГетеборг (556 640) ·ІрландіяДублін (553 165) ·ПортугаліяЛісабон (552 700) ·РосіяНабережні Челни (548 434) ·РосіяСтаврополь (547 443) ·ПольщаПознань (546 859) ·НімеччинаДрезден (543 825) ·РосіяОренбург (543 654) ·Велика БританіяМанчестер (541 263) ·АлбаніяТирана (540 000) ·БілорусьГомель (535 229) ·ЛитваВільнюс (534 453) ·НімеччинаГанновер (532 163) ·РосіяРязань (528 599) ·РосіяБалашиха (520 962) ·НімеччинаНюрнберг (509 975) ·Велика БританіяЕдинбург (507 170) ·ФранціяЛіон (506 615) ·РосіяПенза (501 109)
Прапор Польщі
Адміністративні центри воєводств
Культурні
Польща
Прапор ЮНЕСКО
Природні
1 —спільно зНімеччиною;2 —спільно зУкраїною;3 —спільно зБілоруссю;4 — спільно з 17 іншими країнами
Адміністративний центр
Повітові міста
Гмінні міста
АльверняАндрихувБечБжещеБобоваБуковноВойничВольбромГрибівДобчиціЖабноЗаклічинЗаторЙорданувКальварія-ЗебжидовськаКентиКриниця-ЗдруйКшешовіцеЛібйонжМаків-ПідгалянськийМушинаМшана-ДольнаНеполомиціНовий ВісьничПівнічна-ЗдруйРабка-ЗдруйРигліцеСкавінаСкалаСломникиСтарий СончСулковиціСвьонтники-ГурнеТухувТшебіняХелмекЦенжковиціЧхувЩавницяЩуцин
МісцевостіКракова
Дільниця Старе Місто
Дільниця Гжегужки
Дільниця Пронднік-Червони
Дільниця Пронднік-Бяли
Дільниця Кроводжа
Дільниця Броновіце
Дільниця Звежинець
Дільниця Дембники
Дільниця Свошовіце
Дільниця Подгуже
Дільниця Чижини
Сабреддіт (польськ.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия ·Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Енциклопедія сучасної України ·Універсальна литовська енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·Электронная еврейская энциклопедия ·Britannica (11-th) ·Brockhaus Enzyklopädie ·Catholic Encyclopedia ·De Agostini ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Grove Art Online ·Internetowa encyklopedia PWN ·Klexikon ·Österreichisches Musiklexikon Online ·Treccanis Dizionario di Storia ·Treccanis Enciclopedia Italiana ·Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краків&oldid=46291976
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp