Назва походить від особового іменіКрак (засновник або володар фортеці, за легендою князь, нібито правив у VI–VII століттях). Походження імені спірно: зі слов'янського krak (ворон,суч. пол. kruk) або з кельтських мов.
Відоме з кількох джерел одне з головних «пра-польських» племен —віслян, асоціюють з своєрідною археологічною специфікоюКраківської землі в додержавний періодРаннього середньовіччя. Характерною рисою Краківської землі є великікургани, великігородища від 1–5 і до 10 га та так звана біла кераміка. Великі городища в даний період (перед Х ст.) можна знайти також уВеликій Моравії. Загалом, у випадкуСілезії чиМалопольщі, зовсім неважко знайти зв'язки з Великою Моравією чиЧехією. Найбільший курган Крака розташований у міському районі Подгуже (пол.Podgórze, означає Підгір'я) на підвищенніРенкавка. Окрім цього кургана в місті збергіся курган Ванди, існував також курган Естерки[66]
Велика Хорватія на середньому та верхньомуДністрі, уЗакарпатті, наСяні та вдовж гір до верхів'ївОдри,Лаби,Заале іБілої Ельстер процвітала певний час, позбувшись варварського впливу. Рух на південьлехітських племен, одне з яких (вісляни) вклинилося в хорватський масив у районі Кракова і розділило його на дві частини, призвів до поділу Великої Хорватії на дві частини[67].
До кінця IX ст. Краків не вирізнявся серед іншиххорватських городищ, був меншим за прадавніНосачовиці[68]. Найстарший осередок поселення розташовувався над багнистою заплавою р.Вісла наВавельському пагорбі. Слово Вавель, як вважають, походить від слова що значило підвищення над розгалуженою заплавою, розливами річки. Давні вапнякові виходи — скалки, щілини яких вкривала наскельна теплолюбна рослинність, не затоплювалися під час розливів річки. Сформовані осадами давніх морів —мезозойські пласти вапняків піддавалися ерозії, внаслідок чого було на Вавелському пагорбі було вирізьблено дві платформи — вищу та нижчу. На іншому невеликому останці за відгалуженнямВісли в бік сучасногоКазимира розташовувалася інше вапнякове піднесення — сучаснаСкалка. На ній, згідно з легендою постала колись поганська святиня, на місці якої пізніше побудували римськийкостел св. Архангела Михаїла і св. єпископа Станіслава. Давні вапнякові виходи — скалки, щілини яких вкривала наскельна теплолюбна рослинність, не затоплювалися під час розливів річки. Зважаючи на це, саме між гирлами річокПрондніка таРудавки перші поселенці знайшли місце зручне для влаштування граду. Поруч була багата на рибу та сіно заплава Вісли. Внаслідок господарської діяльності тутешній краєвид суттєво змінився. Заплавні ліси поступилися місцем лукам, а навколишні ліси — полям. Лесові ґрунти в околицях Кракова сприятливі для сільського господарства, тут також наявні великі поклади солі уВеличці — експлуатація яких розпочалася ще в ранньомунеоліті. Окрім того, багаті поклади металів сприяли добуваннюзаліза,свинцю, тасрібла біляОлькуша. Важливим було вигідне географічне положення. Від найдавніших часів через Краків провадив старовинний міжєвропейський торговельний шлях, який брав свій початок десь надЧорним морем і уКиєві, проходив крізь т.з.Червенські городи[66].
Можливо землі віслян певний час перебували під владоюВеликої Моравії. У X ст. Краків входив до складу держави першихПржемислідів. Близько 999 року розташовувався в межахдержави П'ястів.
Столицю Віслян — Краків — вперше згадав, як вважають, у своєму повідомленні єврейський купець ізКордови вІспаніїІбрагім ібн Якуб близько 965 р. Оригінал цього повідомлення не зберігся. Проте фрагменти оповідання ібн Якуба використав у творі «Книга доріг та країн» Абу Абдулах аль-Бакрі, що писав її в 1068 р. у Кордові в Іспанії. Щодо Кракова він цитує Ібрагіма ібн Якуба:
Що стосується краю Болеслава, то його відстань від міста Фарага [Прага] до міста [trkw] (що читають як Краква чи Карако — тобто Краків, але 100 % певності немає) [вимагає] трьох тижнів подорожі. Місто Фарага [є] найбагатше в краю [слов'ян] товарами. Прибувають до нього з міста trkw [Краків?] Руси та Слов'яни з товарами, a також прибувають з ісламських країн, від євреїв та турків також з товарами, різними монетами, а з собою забирають рабів,олово та різні шкури.
Отже, якщо купці з Русі досягали Праги, то певно відвідували вони і Краків[66].
Власне тоді постав характерний регулярний уклад міста, у який скомпоновано попередні збережені елементи (вул. Гродзька.костел Маріїнський). Між Краковом і Вавелем існувало поселення Окул, давнє передмістя, яке було вселене до Кракова через короляВладислава Локетка після бунту війта Альберта. В 1320 році увавельській катедрі відбуласькоронаціяВладислава І Локетка. Відтоді, аж до 1734 року, Краків був місцем коронаціїкоролів Польщі.
У XIV столітті на передмістях Кракова постали два наступних міста: на півдніКазімеж (1335) і на півночіКлепаж (1366).
Будучи в XV і XVI століттях столицею однієї з найбільших європейських держав, Краків розвивався в архітектурному, торговельному, ремісничому, культурному та науковому напрямках. Замковий комплекс на Вавелі перебудовано і розбудовано вренесансовому стилі. Відновлено посталий у 1364 роціуніверситет. Збудований був такожБарбакан. За часівЗигмунта Августа Краків налічував близько 30 000 мешканців.
ПісляЛюблінської унії і утворенняРечі Посполитої, Краків знаходився на узбіччі великої держави.Сейми та вибори нових монархів відбувались уВаршаві, розташованій більш-менш посередині між столицямиКорони йЛитви. Від 1596 року розпочався процес переселення королівського дворуЗигмунта III з Кракова доВаршави, закінчився близько 1611 року. Однак не було факту, який би можна було формально назвати законним «перенесенням столиці». Катедра на Вавелі залишилась місцем коронації польських королів. Краків залишився столичним і королівським містом, незалежно від особи короля. Навіть в пізніші часи,великий візир османськийКара Мустафа, писав в кореспонденції доЯна III Собеського: «знищу Твій Краків…».
Одночасно з занепадом Речі Посполитої розпочався занепад Кракова. Військові руйнування сильно підірвали позиції міста і загальмували його розвиток. Перший раз Краків був знищений іноземними військами у 1655 році, під час«шведського потопу» (передмістя сильно потерпіли ще у 1587 році, під час спроби здобуття містаМаксиміліаном Габсбургом). УXVIII ст. Краків було захопленопруськими,шведськими,австрійськими йросійськими військами. 24 березня 1794 року накраківському ринку склав присягу народові провідникТадеуш Костюшко, тим самим розпочавповстання.
У 1815–1846 роках був столицею невеликої, але формально незалежної Краківської Речі Посполитої.Вільне місто Краків разом з околицею (Краків був столицею), було останнім виразом формальноїнезалежності, стосовно польської державності, до часу відродження і становлення незалежності Польщі у 1918 році. В часах Краківської Речі Посполитої, розпочалась ґрунтовна модернізація і перебудова міста, яке все ще перебувало всередньовічномумістобудівельному укладі. Розібрано більшість міських мурів, засипанорів, на місці якого поставпарк у виглядібульварного кільця довкола Старого Містапід назвою Плянти (пол.Planty). Після «краківської революції», тобто збройного повстання, у 1846 році знову був зайнятийАвстрією, у межах якої залишався аж до 1918 року. У 1850 році велика пожежа знищила близько 10 % поверхні міста.
Наприкінці жовтня 1918 року після проголошення створенняУкраїнської держави на території колишніх австрійських володінь вГаличині,Володимерії,Буковині український синьо-жовтий штандарт був піднятий над українізованою військовою частиною в місті. Польська влада з допомогою підрозділів польських легіонерів змогла захопити цю частину.[69]
В часиміжвоєнного двадцятиліття, після здобуття незалежності, польська центральна влада, затвердила вавельський замок, як репрезентаційний будинок Речі Посполитої для користування керівника Держави, а пізнішеПрезидента РП. УхвалоюСейму Речі Посполитої Польщі з 1921 року, краківський містобудівний ансамбль на Вавелі, став однією з офіційних Резиденцій Президента Польщі. До сьогодні збереглись апартаменти Президента РПІгнація Мосціцького.
Депортація євреїв з Краківського гетто, березень 1943
Німецькі окупанти зайняли місто вже через шість днів після початку війни. Місто опинилося в так званійобласті державних інтересів Німеччини, ставши на час гітлерівської окупації (1939—1945) столицеюГенерал-губернаторства. Краків був єдиним великим містом, у якому не зафіксовано спаду населення, а в 1945 році був містом, у якому проживало найбільше мешканців. Німецькі окупанти вивезли доНімеччини багато творів мистецтв, велика кількість яких так і не повернулась до країни.
Під час окупації практичнознищили єврейське населення Кракова (перед війноюєврейське населення становило 25 % всіх мешканців, а після війни його було лише близько 2 %). Краків зазнав незначних втрат під час бомбардування міста радянською авіацією. Вступ до міста радянських військ не став визволенням, а виявився новою окупацією, цього разу «червоного кольору».
По закінченні Другої Світової війни у Польщі вціліло близько 210 тисяч з понад 3 мільйонів євреїв, до яких додалось ще близько 180 тисяч, котрі репатріювались ізСРСР. Разом з тими, хто прибував з Радянського Союзу, було багато функціонерів режиму переконаного сталіністаБолеслава Берута, що сприяло формуванню суспільної думки про причетність євреїв до впровадження нового комуністичного устрою держави. Першийпогром у повоєнній Польщі відбувся 11 серпня 1945 року в Кракові, після чого акти антиєврейських насильств були зафіксовані в десятках сіл і міст, де формальним приводом до погромів ставали чутки про нібито спробу євреїв викрасти та здійснитиритуальне вбивство християнських дітей[70].
У повоєнних часах прослідковувався інтенсивний розвиток території та населення міста. Однією з найбільших територіальних змін стало будівництво і приєднання до містаНової Гути.
На зламі тисячоліть, у 2000 році, Краків здобув титул«Культурної столиці Європи» Сьогодні[коли?] Краків є одним з найпопулярніших[джерело?] місць на світі. У 2006 році, був у «п'ятірці» найпопулярніших містЄвропи, у 2007 році, здобув титул «наймоднішого міста світу» — згідно з даними американської інтернетової агенції Orbitz, що визначає тренди у світовомутуризмі. В червні 2007 року, Краків відзначав 750 річницюстатусу міста. Незважаючи на свою щораз більшукосмополітичність, Краків залишається надалі носієм польської символіки. Це єдине місто в Польщі, яке має право вживати в гербіемблему Польської Держави. Така можливість, згідно згеральдичною символікою, надається тільки столичним містам.
Згідно з доповіддю Всесвітньої організації охорони здоров'я, у 2016 році Краків посів одинадцяте місце в списку найбільш забруднених міст Європейського союзу[75]. Географічне положення ускладнює вентиляцію міста, великою проблемою є смог, особливо під час опалювального сезону. Повітря забруднене насамперед частинками PM10 і PM2, 5, а також токсичнимбензопіреном[76]. В дні особливо сильного смогу в краківському громадському транспорті вводиться безкоштовний проїзд для власників автомобілів[77].
З 27 березня 1991 року Краків поділений на 18 самоврядних районів, що позначаються римськими цифрами. У 2002 році міською владою було прийнято постанову про офіційне додавання до районів назв після цифр, які до цього використовувалися неофіційно.
Адміністративний поділ Кракова
Остання на даний час зміна меж районів відбулася 12 березня 2014 року.
I район (Старе Място,пол. Dzielnica I Stare Miasto)
Центральним елементом культури Кракова єСтаре Місто — скарбниця шедеврів мистецтва та цінних пам'яток архітектури. Тут розташовано понад 1200 пам'яток, які представляють усі стилі архітектури, від середньовіччя до новітніх часів. Краківськаплоща Ринок належить до найбільших у Європі, залишається незмінною з 1257 року[78].
Університети Кракова відомі у всьому світі та користуються популярністю серед студентів. Вони часто займають високі місця не лише у польських, але і світових освітніх рейтингах. А велика кількість спеціальностей та напрямків дозволяють кожному знайти навчання до душі.
Краківська академія мистецтв
Одними з найвідоміших вищих навчальних закладів Кракова є:
Ягеллонський Університет — це найстаріший державний вуз на теренах Європи та один із найбільших та найпрестижніших у Польщі. З 2014 року університет постійно входить до п'ятірки кращих вишів Польщі згідно рейтингу освітнього фонду «Perspektywy».
Краківська Академія імені Анджея Фрича Моджевського — це найбільший приватний вуз у Малопольському воєводстві і другий у Польщі за кількістю студентів. В Академії діє 9 факультетів, 26 напрямів та 62 спеціальності, включно із медичними.
Краківський економічний університет — провідний державний економічний університет у Польщі, повністю акредитований Міністерством науки і вищої освіти. Цей навчальний заклад славиться якісною освітою та науковими дослідженнями. Навчаючись в ньому, студенти можуть отримати подвійний диплом спільно з вузами у Франції, Німеччині, Іспанії та України.[84]
У сучасному Кракові зберігаються найдавніші пам'ятки пов'язані з праісторією України — зокрема муміфікованийшерстистий носоріг з с.Старуня та оригіналЗбручанського ідола. З часів свого виникнення Краків тісно пов'язаний з сусідньоюРуссю. Через місто проходив важливий торгівельний шлях з Києва на Прагу та Реґенсбург. Між містами та державами відбувався торгівельний та культурний обмін. Про зв'язок із Руссю в XI ст. свідчить і викарбуваний під кінець життя короляБолеслава Хороброго так званий «руський» динар, на якому напис «Болеслав» виконано кирилицею. Імовірно, руські купці мали свої торгові двори у Кракові, де зберігали та продавали товари. Свідченням присутності в стародавньому Кракові православного населення у XI ст. може бути оцей невеличкий бронзовий вкритий емаллю хрестик візантійського зразка (з ушком для підвіски), що був знайдений в помешканні XII–XIII ст. У костелі св. Андрія у Кракові черницею була Саломея — галицька королева, вона ж похована у костелі францисканців. Іншою особистістю пов'язаною з Руссю-Україною був святийЯцек Одровонж, похований в краківському костелі домініканців[66].
За часів Габсбургів Краків перетворився на один з культурних центрів українців. Станом на 1892 р. у Кракові проживало близько 2 000 осіб греко-католицького віросповідання — більшість з яких становили українці. У Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість, та консолідувалося навколо греко-католицької церкви, яка на той час вже має яскраво виражену національну орієнтацію. А згодом в освітніх закладах, чи то Ягеллонському університеті, чи то Краківській художній академії виникають кола-громади українських студентів. Підвищення рівня свідомості краківських українців призвело до створення краківської філії«Просвіти». Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий та виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядахУкраїнських січових стрільців таУкраїнської галицької армії. В місті зберігся табір для полонених солдатУГА в Домб'ю[85][86].
Після перерви, викликаної польською реакцією на війну за Галичину в 1918—1919 р. релігійне та культурне життя українців у Кракові відновилося, хоча постійно перебувало під контролем польської поліції. Краків став місцем діяльностіУВО, а потімОУН[87].
Під час німецької окупації Краків став місцем еміграції українців з територіїГаличини окупованоїРадянським Союзом та місцем українського національно-культурного відродження. В цей час Краків висунувся на провідне місце за значенням для українства. Втім, німецька окупація Галичини призвела до відтоку українства, а встановлення радянської влади у місті в1945 року призвело до переселення українців в інші місця еміграції[88].
В 1940-ві роки Краків став місцем радянського терору спрямованого проти діячів українського націоналістичного підпілля. Краківський районний суд видав численні вироки смерті, а страчені в краківській в'язниці Монтелюпіх особи передавалися до Кафедри описової анатомії Ягеллонського університету, після чого їх рештки ховалися наРаковицькому цвинтарі. Відновлення українського національно-культурного життя у Кракові відбулося зі створенням Українського суспільно-культурного товариства, яке згодом було перейменовано вОб'єднання українців в Польщі. З відновленням незалежності Польщі в Кракові виникли інші українські громадські організації, такі як фундація св. Володимира. Відновлено греко-католицьку парафію св. Норберта.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року до Кракова прибуло близько 270 тисяч українських біженців. Станом на кінець жовтня 2024 року в Кракові мешкає близько 120 тис. українців[89].
У місті знаходиться історичний Раковицький цвинтар — місце численних українських поховань.
Краків є великим транспортним вузлом, транспортна система якого складається з систем повітряного сполучення, залізничного, автомобільного ітрамвайного транспорту. Функціонує аеропортКраків-Балиці (пол.Port lotniczy Kraków-Balice).
Краків є найбільш відвідуваним містом Польщі станом на 2016 рік. Щороку його відвідує приблизно 10 млн туристів (для порівняння,Варшаву — лише 8 млн)[91].
Поблизу Кракова розташовані кількакурганів (пол. kopiec) — два доісторичних, названих на честь легендарнихКрака таВанди, і два меморіальних, створених в новий час:копець Костюшко (1820—1823) ікопець Пілсудського (1934—1937, реставрувався в 1980–1990-ті).
Зважаючи на залишки старовини, якими багатий Краків, його іноді називають польськимиАфінами. Для патріотів в період поділу Польщі (1795—1918) Краків, пам'ятник величі держави і героїчних подвигів минулого, був, крім того, «польською Меккою», місцем паломництва.
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 7 липня 2017. Процитовано 18 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 роківGUS.Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архіворигіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 18 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Jane Hardy, Al Rainnie,Restructuring Krakow: Desperately Seeking Capitalism. Published 1996 by Mansell Publishing, 285 pages. Business, economics, finance.ISBN 0-7201-2231-7.
Edward Hartwig,Kraków, with Jerzy Broszkiewicz (contributor). Published 1980, by Sport i Turystyka, 239 pages.ISBN 83-217-2321-7.
Bolesław T. Łaszewski,Kraków: karta z dziejów dwudziestolecia. Published 1985, by Bicentennial Pub. Corp. (original from theUniversity of Michigan), 132 pages.ISBN 0-912757-08-6
Joanna Markin, Bogumiła Gnypowa,Kraków: The Guide. Published 1996 by Pascal Publishing, 342 pages.ISBN 83-87037-28-1.
Tim Pepper, Andrew Beattie,Krakow. Published 2007 by Hunter Pub Inc., 160 pages.ISBN 1-84306-308-5. The book includes description of public art galleries and museums.
Scott Simpson,Krakow. Published 2003 by Thomas Cook, 192 pages. Transport, geography, sightseeing, history, and culture. Includes weblinks CD.ISBN 1-84157-187-3.
Dorota Wąsik, Emma Roper-Evans,Krakow. Published 2002 by Somerset. Cultural guidebook series, 160 pages.ISBN 963-00-5930-4.
Richard Watkins,Best of Kraków, Published 2006, byLonely Planet, 64 pages, complemented by fold-out maps.ISBN 1-74104-822-2.
Martin C. Dean, Mel Hecker, and Geoffrey P. Megargee.The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933—1945. Vol. II: Ghettos in German-Occupied Eastern Europe. Published 2012 by Indiana University Press, 1,040 pages.ISBN 978-0-253-35599-7.
.jpg)
.svg)
.svg)
.svg)
