Космогонія розрізняється відкосмології, яка вивчаєВсесвіт взагалі і протягом його існування, і яка технічно не досліджує безпосередньо джерело походжень Всесвіту. Є деяка двозначність між двома термінами. У практиці є наукова відмінність між космологічною і космогонічною ідеями.Фізична космологія — наука, яка намагається пояснити всі спостереження, доречні для розвитку і характеристики Всесвіту в цілому.
Спроби створити природничу космогонію обмежені двома факторами. Один із них стосується безпосередньоепістемологічних обмежень науки, пов'язаних із вирішенням питання про доречність постановки питання про причини існування світу в рамкахнаукового методу. Інша, прагматичніша, проблема полягає у відсутності фізичної моделі, яка могла б пояснити найраніші моменти існування (порівняні зчасом Планка) Всесвітів через відсутність послідовної теоріїквантової гравітації.
За теорією Фрідмана «Великого вибуху» з якого почався розвиток Всесвіту і дослідженням Хабла методом спектральних інфрачервоних ліній, які зміщуються доведено, що галактики Всесвіту розбігаються. Якщо виміряти віддаль, яка збільшується, між галактикою в якій знаходиться наша Сонячна система і найближчою галактикою Андромеда та взяти за основу сторону витянутого трикутника вершиною по направленню до початкурозвитку Всесвіту, то можна знайти цю віддаль, яка збільшується, а відтак і вік Всесвіту.
Прагнення зрозуміти довкілля та власне себе в ньому є чи не найпершим поштовхом до формування стародавньої міфології, а згодом —натурфілософії таприродознавства. Вже у стародавніх міфах спостерігається спроба відобразити стосунки людини й природи. Там знаходимо й перші спроби осягнутиутворення Всесвіту та Людини. Вивчаючи культурно-історичну спадщину, можна побачити, що людина вважається розумною з того часу, як почала цікавитися власним походженням та виникненням світу, тобто проблемами, не пов'язаними з безпосереднім задоволенням біологічних потреб.
Вісторіографії сукупність міфів, що описують утворення Всесвіту, називаютькосмогонічними. Саме в них уперше з'явилося поняттякосмосу як упорядкованої, доцільно утвореної частини оточення людства, яка протистоїтьхаосу[en] — первісному безладдю. У сучасній науці розуміння порядку утворюєтеорію систем.
Вступ до астрофізики та космогонії: навч. посіб. / В. А. Захожай ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. — 207 с. : рис. — Бібліогр.: с. 203—207. —ISBN 978-966-623-940-5
(фр.)Ambartsumian V. A. La structure et l'evolution de l'univers. Bruxelles, Ed. Stoops, 1958, p.241-279.
(рос.)Шмидт О. Ю. Четыре лекции о теории происхождения Земли, 3 изд., М., 1957.
(рос.)Франк-Каменецкий Д. А. Физические процессы внутри звезд, М., 1959.
(рос.) Вопросы космогонии, т. 1—10, М., 1952—64.
(рос.)Шварцшильд М. Строение и эволюция звезд, пер. с англ., М., 1961.
(рос.) Наблюдательные основы космологии. Сб., М., 1965.
(рос.)Зельдович Я. Б., Новиков И. Д. Релятивистская астрофизика, М., 1967.
(рос.) Бесконечность и Вселенная, Сб., М., 1969.
(рос.)Сафронов В. С. Эволюция допланетного облака и образование Земли и планет, М., 1969.
(рос.) Философская Энциклопедия. В 5-ти т. — М.: Издательство «Большая Советская Энциклопедия», 1960—1970.
(рос.)Каплан С. А. Физика звезд, 2 изд., М., 1970.
(рос.) Проблемы современной космогонии, под ред. В. А. Амбарцумяна, 2 изд., М., 1972.
(рос.)Левин Б. Ю. Происхождение Земли. «Изв. АН СССР Физика Земли», 1972, № 7.
(англ.) Symposium of the origine of the Solar system. Nicce, april 1972, P., 1972.
(англ.)Peebles, P. J. E., Physical Cosmology, Princeton, 1972.