Коренеплодом називають видозмінений потовщений головнийкорінь, який при основі має вкороченийпагін та виконує функцію накопичення запасу поживних речовин.[1]
У коренеплоду розрізняютьголівку — вкорочену стеблову частину злистками;шийку — найтовстішу частину, яка утворилася за рахунокгіпокотилю; власне корінь, від якого відходять бічні корені.Отже, в утворенні коренеплоду частково бере також участьстеблова частина рослини.
Розрізняють коренеплоди трьох типів:флоемного, ксилемного та бурякового (полікамбіального) типу.
У коренеплодів флоемного типу більшу частину займає паренхіма вторинної кори, де і в основному накопичуються запасні продукти (наприклад,морква).
У коренеплодів ксилемного типу основним місцем накопичення поживних речовин є паренхіма ксилеми (наприклад,ріпа).
Коренеплідбуряка має певні особливості будови: він належить до так званого полікамбіального типу коренеплодів.
Коренепло́ди,рослини, які вирощують заради їхніх їстівних коренів (які можуть бути, а можуть і не бути справжніми коренями). Основними тропічними коренеплодами єманіока іямс.
Вони займають друге місце за важливістю в харчуванні людини після зернових культур. У коренях міститься багатовуглеводів, але відсоток білків рідко перевищує 2%, відповідно, люди, основним харчуванням яких є коренеплоди, можуть мати нестачупротеїну.