Тримовний клинописний напис Ксеркса I у фортеці Ван у Туреччині, царський напис Ахеменідів, написаний староперською, еламською та вавилонською формами клинопису
Ця стаття містить символиМФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замістьюнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.
Клинописом послуговувалися понад 35 століть. За цей час, а саме відXXXV століття до н. е. доI століття нашої ери, ця система пройшла через кілька стадій еволюції. Клинопис був повністю заміненийалфавітним письмом під часримської епохи і з початку 1-го ст. н. е. у світі не використовується жодної клинописної системи. Останній відомий клинописний напис, — астрономічний текст, — було написано у 75 році н. е[4]. Лише в 19 столітті клинопис булорозшифровано (див.ассиріологія). Успішне завершеннярозшифровки датується 1857 роком. Система складається з поєднання знаків для слів і складових знаків.
Клинописні знаки зазнали значних змін протягом більш ніж двох тисячоліть. Зображення внизу показує розвиток знака SAG «голова».
Етап1 показує, піктограму, у її початковому записі близько 3000 до н. е.
Етап2 показує, як обертається піктограма, яка написана близько 2800 р. до н. е.
Етап3 показує,знак в архаїчному монументальному написі, від бл. 2600 до н. е.
4-та стадія є знаком, який написано в глині, сучасником етапу 3.
Етап5 являє знак кінця III тисячоліття.
Етап6 являє староассирійський знак на початку II тисячоліття, прийнятий вхетському клинописі.
Етап7 є спрощений знак, написаний вассирійській книзі на початку першого тисячоліття, і до зникнення знака.
Письмо у своєму розвитку пройшло три послідовні стадії:піктограму,ідеограму тафонограму (в Месопотамії використовуваласяскладова фонетична писемність — окремі символи відповідалискладамслова). Спершу клинописне письмо було дуже громіздким, налічувало близько 2000 знаків. Поступововавилонці таассирійці зменшили кількість знаків до 350—400. До того ж окремі клинописні ідеограми слугували детермінативами, тобто вказували як слід читати й розуміти сусідні знаки. В епоху Середньовавилонського царства клинопис став міжнародним дипломатичним письмом нмесопотамський клинопис іноді образно називають «латиницею Стародавнього Сходу». Проте з останньої третини II тис. до н. е. клинопис почали витісняти стародавні алфавіти. Ассиріологи вважають, що клинописне письмо поступилося місцем алфавітному не стільки тому, що останнє простіше і зручніше, скільки у наслідок поширення на Близькому Сходіарамейської мови.
На початку І тис. до н. е. у Месопотамії глиняні таблички змінюються дерев'яними, вкритими воском (цери)[5]. Такі дерев'яні таблички потім зброшуровували вкниги — ширми за допомогою шнурка. Користуватися такими «книгами» було зручніше, ніж важкими та крихкими глиняними табличками. Іноді клинописні знаки наносилися чорнилом на вологу глину[6][7].
Старомесопотамські писемні джерела «заговорили» з істориками лише уXIX столітті. Ключ додешифрування клинописного письма на початкуXIX ст. винайшов вчитель німецького ліцеюГеорг Гротефенд. Йому вдалось прочитати короткий напис, зроблений на колоні царського палацу вПерсеполі трьома мовами: староперсидською, еламською і вавилонською. Зусиллями Георга Гротенфенда було встановлено 9 знаків, але в його відкриття ніхто не повірив, навіть не надрукували його працю. Тому клинопис був остаточнодешифрований лише в середині XIX ст. норвежцемК. Лассеном, французомЕженом Бюрнуфом, та англійцемГенрі Роулінсом. Ці вченні скористались сенсаційною знахідкою Роулінса —Бехістунським написом, якого було викарбувано на прямовисній Бехистунській скелі в іранській долині за наказом царяДарія І. Після, спеціально влаштованих, під наглядом комісії зБританської Академії наук, перекладів було визнано, що ассиріологам дійсно вдалося перекласти текстТіглатпаласара І. Таким чином,1857 вважають роком народження —ассиріології. Клинопис являв собою низку клиноподібних умовних знаків, які передавали значення відповідних зображень.
Однак для позначення об'єктів та ідей уже тоді почали використовувати звукову систему. І хоча клинопис також складався із сотень знаків, він був більш універсальним та різноплановим. Саме тому клинопис напрочуд швидко поширювався і прижився ушумерів, ассирійців,вавилонян,персів та мешканців державиУрарту.
До середини 3 тис. до н. е. клинопис, що використовувався щонайменше дляшумерської йаккадської мов, розвинувся у більш-менш стабільну словесно-складову систему, що включала близько 600 знаків, для яких була характерна якполіфонія, так іомофони. Протягом наступних століть усі 600 знаків ніколи не використовувалися одночасно в одному місці, і в певному сенсі подальша історія клинопису — це історія вибору форм знаків і їх значень, залежно від часу, місця і жанру, з додаванням деяких значень і невикористанням багатьох інших, спрощенням окремих знаків і формуванням характерних місцевих форм письма. Запис мови клинописом міг відбуватись як і з використанням багатьох логограм (тобто система була лого-силабічною), так і з використанням майже самих тільки силабограм (з дуже малою кількістю логограм) (тобто система була майже складовою). Прикладом майже складової клинописної системи є еламський клинопис.
В таблиці показано склади ПГ і ГП (П — приголосний, Г — голосний). Складові знаки, що використовувалися в шумерській мові, розрізняли 16 приголосних[9][10]:
b, d, g, g̃, ḫ, k, l, m, n, p, r, ř, s, š, t, z.
Також були знаки для чотирьох голосних:
a, e, i, u.
-a
-e
-i
-u
a 𒀀,
á 𒀉
e 𒂊,
é 𒂍
i 𒄿,
í=IÁ 𒐊
u 𒌋,
ú 𒌑, ù 𒅇
b-
ba 𒁀,
bá=PA 𒉺, bà=EŠ 𒂠
be=BAD 𒁁,
bé=BI 𒁉, bè=NI 𒉌
bi 𒁉,
bí=NE 𒉈, bì=PI 𒉿
bu 𒁍,
bú=KASKAL 𒆜, bù=PÙ 𒅤
d-
da 𒁕,
dá=TA 𒋫
de=DI 𒁲,
dé , dè=NE 𒉈
di 𒁲,
dí=TÍ 𒄭
du 𒁺,
dú=TU 𒌅, dù=GAG 𒆕, du4=TUM 𒌈
g-
ga 𒂵,
gá 𒂷
ge=GI 𒄀,
gé=KID 𒆤, gè=DIŠ 𒁹
gi 𒄀,
gí=KID 𒆤, gì=DIŠ 𒁹, gi4 𒄄, gi5=KI 𒆠
gu 𒄖,
gú 𒄘, gù=KA 𒅗, gu4 𒄞, gu5=KU 𒆪, gu6=NAG 𒅘, gu7 𒅥
ḫ-
ḫa 𒄩,
ḫá=ḪI.A 𒄭𒀀, ḫà=U 𒌋, ḫa4=ḪI 𒄭
ḫe=ḪI 𒄭,
ḫé=GAN 𒃶
ḫi 𒄭,
ḫí=GAN 𒃶
ḫu 𒄷
k-
ka 𒅗,
ká 𒆍, kà=GA 𒂵
ke=KI 𒆠,
ké=GI 𒄀
ki 𒆠,
kí=GI 𒄀
ku 𒆪,
kú=GU7 𒅥, kù 𒆬, ku4 𒆭
l-
la 𒆷,
lá=LAL 𒇲, là=NU 𒉡
le=LI 𒇷,
lé=NI 𒉌
li 𒇷,
lí=NI 𒉌
lu 𒇻,
lú 𒇽
m-
ma 𒈠,
má 𒈣
me 𒈨,
mé=MI 𒈪, mè 𒀞/𒅠
mi 𒈪,
mí=MUNUS 𒊩, mì=ME 𒈨
mu 𒈬,
mú=SAR 𒊬
n-
na 𒈾,
ná 𒈿, nà=AG 𒀝, na4 («NI.UD») 𒉌𒌓
ne 𒉈,
né=NI 𒉌
ni 𒉌,
ní=IM 𒉎
nu 𒉡,
nú=NÁ 𒈿
p-
pa 𒉺,
pá=BA 𒐀
pe=PI 𒉿,
pé=BI 𒁉
pi 𒉿,
pí=BI 𒁉, pì=BAD 𒁁
pu=BU 𒁍,
pú=TÚL 𒇥, pù 𒅤
r-
ra 𒊏,
rá=DU 𒁺
re=RI 𒊑,
ré=URU 𒌷
ri 𒊑,
rí=URU 𒌷
ru 𒊒,
rú=GAG 𒆕, rù=AŠ 𒀸
s-
sa 𒊓,
sá=DI 𒁲, sà=ZA 𒍝, sa4 («ḪU.NÁ») 𒄷𒈾
se=SI 𒋛,
sé=ZI 𒍣
si 𒋛,
sí=ZI 𒍣
su 𒋢,
sú=ZU 𒍪, sù=SUD 𒋤, su4 𒋜
š-
ša 𒊭,
šá=NÍG 𒐼, šà 𒊮
še 𒊺,
šé, šè 𒂠
ši=IGI 𒅆,
ší=SI 𒋛
šu 𒋗,
šú 𒋙, šù=ŠÈ 𒂠, šu4=U 𒌋
t-
ta 𒋫,
tá=DA 𒁕
te 𒋼,
té=TÍ 𒊹
ti 𒋾,
tí 𒊹, tì=DIM 𒁴, ti4=DI 𒁲
tu 𒌅,
tú=UD 𒌓, tù=DU 𒁺
z-
za 𒍝,
zá=NA4 𒉌𒌓
ze=ZI 𒍣,
zé=ZÌ 𒍢
zi 𒍣,
zí 𒍢, zì 𒍥
zu 𒍪,
zú=KA 𒅗
g̃-
g̃á=GÁ 𒂷
g̃e26=GÁ 𒂷
g̃i6=MI 𒈪
g̃u10=MU 𒈬
ř-
řá=DU 𒁺
ře6=DU 𒁺
a-
e-
i-
u-
a 𒀀,
á 𒀉
e 𒂊,
é 𒂍
i 𒄿,
í=IÁ 𒐊
u 𒌋,
ú 𒌑, ù 𒅇
-b
ab 𒀊,
áb 𒀖
eb=IB 𒅁,
éb=TUM 𒌈
ib 𒅁,
íb=TUM 𒌈
ub 𒌒,
úb=ŠÈ 𒂠
-d
ad 𒀜,
ád 𒄉
ed=Á 𒀉
id=Á 𒀉,
íd=A.ENGUR 𒀀𒇉
ud 𒌓,
úd=ÁŠ 𒀾
-g
ag 𒀝,
ág 𒉘
eg=IG 𒅅,
ég=E 𒂊
ig 𒅅,
íg=E 𒂊
ug 𒊌
-ḫ
aḫ 𒄴,
áḫ=ŠEŠ 𒋀
eḫ=AḪ 𒄴
iḫ=AḪ 𒄴
uḫ=AḪ 𒄴,
úḫ 𒌔
-k
ak=AG 𒀝
ek=IG 𒅅
ik=IG 𒅅
uk=UG 𒊌
-l
al 𒀠,
ál=ALAM 𒀩
el 𒂖,
él=IL 𒅋
il 𒅋,
íl 𒅍
ul 𒌌,
úl=NU 𒉡
-m
am 𒄠/𒂔,
ám=ÁG 𒉘
em=IM 𒅎
im 𒅎,
ím=KAŠ4 𒁽
um 𒌝,
úm=UD 𒌓
-n
an 𒀭
en 𒂗,
én, èn=LI 𒇷
in 𒅔,
in4=EN 𒂗, in5=NIN 𒊩𒌆
un 𒌦,
ún=U 𒌋
-p
ap=AB 𒀊
ep=IB 𒅁,
ép=TUM 𒌈
ip=IB 𒅁,
íp=TUM 𒌈
up=UB 𒌒,
úp=ŠÈ 𒂠
-r
ar 𒅈,
ár=UB 𒌒
er=IR 𒅕
ir 𒅕,
íp=A.IGI 𒀀𒅆
ur 𒌨,
úr 𒌫
-s
as=AZ 𒊍
es=GIŠ 𒄑,
és=EŠ 𒂠
is=GIŠ 𒄑,
ís=EŠ 𒂠
us=UZ 𒊺𒄷,
ús=UŠ 𒍑
-š
aš 𒀸,
áš 𒀾
eš 𒌍/𒐁,
éš=ŠÈ 𒂠
iš 𒅖,
íš=KASKAL 𒆜
uš 𒍑,
úš=BAD 𒁁
-t
at=AD 𒀜,
át=GÍRgunû 𒄉
et=Á 𒀉
it=Á 𒀉
ut=UD 𒌓,
út=ÁŠ 𒀾
-z
az 𒊍
ez=GIŠ 𒄑,
éz=EŠ 𒂠
iz= GIŠ 𒄑,
íz=IŠ 𒅖
uz=ŠE&HU 𒊺𒄷
úz=UŠ 𒍑, ùz 𒍚
-g̃
ág̃=ÁG 𒉘
èg̃=ÁG 𒉘
ìg̃=ÁG 𒉘
ùg̃=UN 𒌦
Для передачі аккадської мови було введено додаткові складові знаки для аккадських приголосних[11][12][13]:
q, ', ṣ, ṭ, y, w.
-a
-e
-i
-u
q-
qa=SÌLA 𒋡 , qá=GA 𒂵
qe=KIN 𒆥 , qé=KI 𒆠
qi=KIN 𒆥 , qí=KI 𒆠
qu=KUM (GUM) 𒄣 , qú=KU 𒆪
ṣ-
ṣa=ZA 𒍝
ṣe=ZÉ 𒍢 , ṣé=ZE 𒍣
ṣi=ZÉ 𒍢 , ṣí=ZI 𒍣
ṣu=ZUM 𒍮 , ṣú=ZU 𒍪
ṭ-
ṭa=DA 𒁕 , ṭá=TA 𒋫
ṭe=DE 𒁲 , ṭé=DÍ 𒌓
ṭi=DE 𒁲 , ṭí=DÍ 𒌓
ṭu=DÙN 𒂅 , ṭú=TU 𒌅
y-
ya=I.A 𒅀 , yá=IÁ 𒐊 , yà (ya)=PI 𒉿
ye=I.A 𒅀
yi=PI 𒉿, yí (yi)=I.A 𒅀
yu=I.A 𒅀, yú (yu)=PI 𒉿
w-
wa=PI 𒉿
we=PI 𒉿
wi=PI 𒉿
wu=PI 𒉿
'-
'a='A 𒀪
'e='A 𒀪
'i='A 𒀪
'u='A 𒀪
a-
e-
i-
u-
-q
aq=AG 𒀝
eq=EG 𒅅
iq=IG 𒅅
uq=UG 𒊌
-ṣ
aṣ=AZ 𒊍 , áṣ=ÁŠ 𒀾
eṣ=EZ 𒄑
iṣ=EZ 𒄑 , íṣ=IŠ 𒅖
uṣ=UZ 𒊺𒄷 , úṣ=UŠ 𒍑
-ṭ
aṭ=AD 𒀜 , áṭ=ÁT 𒄉
eṭ=ED 𒀉
iṭ=ID 𒀉
uṭ=UD 𒌓
-w
aw=PI 𒉿
ew=PI 𒉿
iw=PI 𒉿
uw=PI 𒉿
-'
a'='A 𒀪
e'='A 𒀪
i'='A 𒀪
u'='A 𒀪
Для передачі хеттської мови було додано декілька складових знаків для приголосних:
y, w.
-a
-e
-i
-u
y-
ya=I.A 𒅀
w-
wa=PI 𒉿
wi5=GEŠTIN 𒃾
У клинописі для хурритської мови розрізнялися голосніu тао. До того ж, знаки для складів uП і Пu (П — приголосний) позначали ще й склади оП і По[14].
↑Архівована копія. Архіворигіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
_%25E2%2580%2593_Istanbul_2461_cropped.jpg)
