Джуліо де Медічі народився 26 травня 1478 року. Був позашлюбним синомДжуліано Медічі, братаЛоренцо Медічі і Фйоретти Горіні.Адріан VI призначив його архиєпископомФлоренції ікардиналом. У листопаді 1523 року, після двомісячних суперечок кардинали обрали його Папою. Йогопонтифікат, який тривав 11 років, був чередою безперервних поразок і невдач.
Не маючи ніяких дипломатичних здібностей, він вступив у переговори зФранцією,Венецією іМіланом проти зростаючої могутностіГабсбургів. АрміяКарла V виявилася сильнішою. Німецькі війська прорвалися вРим і піддали місто такому руйнуванню, якого не пригадують з часів навали варварів. Руйнування столиці християнства, відоме в історії як«Sacco di Roma», закінчило еру папстваепохи Відродження. Климент VII пересидів облогу за товстими стінами Замку св. Ангела. Наприкінці семи місяців він визнав іспано-німецьке панування на Апеннінському півострові, а у 1530 р. визнав за Карлом V право на імператорську корону. Щоб не втратити повністю підтримки французів, Климент умовив свою племінницюКатерину Медічі одружитися з синомФранциска I —Генріхом II Валуа.
В останні роки понтифікату Климента VII відбувся розкол між англійською і римською церквами. Причиною його був не тільки конфлікт між Климентом VII іГенріхом VIII, якогоЛев Х нагородив титулом «найкатолицькішого короля» Англії. Генріх вимагав визнати недійсним його шлюб ізКатериною Арагонською, у чому Папа йому відмовив, попри те, що спочатку обіцяв це. Його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розривуангліканської церкви з Римом. Відділення англійської церкви від папства мало однак більш глибокі причини, пов'язані з традиціями християнства на Британських островах та з надмірним автократизмом папства.
Климент VII помер 25 вересня 1534 р. і був похований вСанта-Марія-сопра-Мінерва. Населення Рима, яке різко зменшилося після перенесеної поразки, не оплакувало його.
