Кирена́їка — історична область сучасноїЛівії, розташована на північному сході країни.
Ядро Киренаїки складає найвище і найнаселеніше в Лівії вапняковеплатоБарк-ель-Байда, яке розташоване поблизу середземноморського узбережжя і досягає висоти 910 м. Піднесені частини плато порослі густимчагарником, там збереглися і залишкилісів.
Осадів досить для вирощування деяких культур, однак населені місцевості тут займають меншу площу, ніж вТриполітанії. Південніше за плато Барк-ель-Байда тягнеться велике, але нижче піщане плато — великаЛівійська пустеля. На її західній околиці розосередилисяоази. Найпівденніші з них — оазиКуфра, віддалені на 800км напівдень від плато Барк-ель-Байда і приблизно на таку ж відстань насхід відФеццану.
Між оазамиКуфра і південним кордоном Лівії на 480 км тягнетьсяпустеля.
У давнину Киренаїка процвітала як земля родюча завдяки рясним зимовим і весняним дощам і безлічі джерел, багата вином, оливковою олією, ароматичними травами (сильфій) і лісом.
Наприкінці VII століття до н. е. на острівці Платея біля берегів, а потім на узбережжі (місцевість Азирида)Мармарики, жили грецькі (ферейські) колоністи, до заснуванняКирени. "На сьомий рік лівійці зголосилися привести їх у ще краще місце і переконали покинути цю область. Тоді лівійці повели поселенців звідти, спонукавши рушити на захід. Для того щобелліни не бачили найкрасивішої місцевості, лівійці проводили їх вночі поряд, відповідно обчислюючи точний час доби. Називається це місце Ірасу. Потім лівійці привели поселенців до джерела, нібито присвяченого Аполлону, і сказали: «Елліни! Тут ви повинні оселитися, бо небо тут в дірках»[2].
Із 630 року до н. е. до 440 року до н. е. Киренаїкою правили царі династіїБаттіадів.
Близько570 р до н. е. в місцевості Ірасу сталася битва між єгиптянами й греками —киренцями, що закінчилася перемогою киренців. Єгиптяни були покликані Адікраном, царем місцевихлівійців, у зв'язку з утисками їх греками[2].
ЦарКирениАркесілай II в міжусобній війні з братами, яких підтримали лівійські племена Киренаїки, змусив їх до втечі з країни."У страху перед ним лівійці бігли в область східних лівійських племен. Аркесілай переслідував утікачів до місцевості Левкон. Там лівійці вирішили напасти на нього. У битві киренці були розбиті вщент: 7000 їхгоплитів залишилося на полі бою "[2].
На початку2011 року —16 лютого в місті Бенгазі, під час мирної маніфестації, стався інцидент, який спровокував заворушення по всій країні, що стало продовженням так званої«Арабської весни», яка охопила багато країн арабського світу[5]. Країна розділилася на дві частини: східну — приблизно відповідну історичній області Киренаїка —, і західну — столиця Триполі й околиці.Муаммар Каддафі втратив контроль над територією Киренаїки, що змусило його застосувати війська, аж до авіації.
6 березня2012 року східна Лівія проголосила напівавтономію. Керівники місцевих племен зібралися на конгрес й ухвалили створити регіонБарка (арабська назва Киренаїки) із центром уБенгазі. Місцеві політики створили перехідну раду регіону на чолі зАхмед Зубейр аль-Сенуссі, членом Національної перехідної ради. Автономія мала полягати у створенні незалежних від Триполі міністерств, зокрема нафтового і внутрішніх справ, а також створенні незалежного бюджету. За центральною владою мали залишитися повноваження в сфері міжнародних стосунків та національної безпеки.Національна перехідна рада Лівії виступила проти такої ініціативи[6].
↑Большая российская энциклопедия: В 30 т. — Том 1 (А-Анкетирование) / Осипов Ю. С. (гл. ред.), Кравец С. Л. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2005. — 768 с. — ISBN 5-85270-329-Х.(рос.)
