На позначення четвертого місяця року слово «квітень» (у написаннях:цвѣтень[a],квѣтень[b],квитень,кветень[c]) трапляється встароукраїнських джерелах з XVI століття[3]. Назва пояснюється тим, що в цей час розцвітають весняні квіти, квітує земля. Можливо, самепрасл.*květьnь (від*květъ — «квіт», «цвіт») було первісним найменням місяця вдавньослов'янському календарі[6]. Співзвучна назва вживається впольській мові (kwiecień), а вчеській словомkvěten називають травень.
Удавньоруських писемних пам'ятках, зокрема вКрилоському Євангелії,Студійському уставі (перекладеному в Києві близько 1070 року) та інших, квітень згадується під назвами:березозолъ, брѣзозолъ, брѣзьнъ[7][8], що пов'язано з періодом цвітінняберези, коли збираютьберезовий сік. У вжитку були й інші народні назви:цві́тень, красене́ць / красне́ць, водолі́й, леле́чник, пусту́н, ка́пельник[9], а також:бе́резень[10],лукавець, снігогін, дзюрчальник[11], тра́вень, со́чень[12].
Застаріла назваапріль через посередництвогрец.Απρίλιος походить одлат.(mensis) Aprilis. Таке саме походження мають і назви квітня в багатьох мовах світу:болг. імак.април,серб.април/april,рос.апрель,словац.apríl,словен.april,англ.April,фр.avril. За однією з версій, назвуAprilis місяць отримав на честьетруської богині Апру (етруськ.Apru), що відповідала давньогрецькійАфродіті. Інша версія виводитьAprilis від ранішого*ap(e)rilis («наступний», «той, що йде слідом»), оскільки він був другим місяцем удавньоримському календарі. Старанародна етимологія пов'язувала назву з дієсловомaperire («відкривати, відчиняти»)[13].
Для квітня характерне швидке наростання тепла. У першій половині місяця в Україні завершується перехід середньодобової температури повітря через 5 °C в бік підвищення (на півдні країни та в долинахЗакарпаття він відбувається ще в березні); перехід через 10 °C здійснюється в другій половині квітня, уКарпатах ігорах Криму — в середині травня. Середня місячна температура становить 7—11 °C, місцями в гірських районах — 2—6 °C.
Середня місячна кількість опадів зростає порівняно з березневою та становить 25—62 мм, у Карпатах і більшості районів Закарпаття — до 84 мм, на високогір'ї — до 117 мм. Грози спостерігаються по всій Україні; в окремі роки буваютьпилові бурі, частіше — у східних та південно-східних областях[14].
↑абШустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». —М., 2019. —С. 229—239.
↑Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава,В. А. Чамярыцкага. —Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. —ISBN 5-343-00151-3.
↑Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій: матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / СоставилъС. Л. Пташицкій. —СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
↑Šaur, Vladimír.Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. —Т. 21. —С. 67—78.
↑Березозолъ = брѣзозолъ = брѣзьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / ТрудъИ. И. Срезневскаго. —СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 70.
