Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Кафе-шантан

Неперевірена версія(що робити?)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

Сторінка не перевірена

Немаєперевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її щене перевіряли на відповідність правилам проєкту.
Перше Кафе-шантан було відкрито в 1789 році наЄлисейських полях — (малюнок чорнилами з колекції Іполіта Дестайлера )

Кафе-шантан (фр. вимова: [kafe ʃɑ̃tɑ̃]; французька: літ. співоче кафе),café-concert, абоcaf’conc — різновид музичного закладу, пов’язаного зПрекрасною епохою у Франції.[1] Музичні твори були загалом легковажні та іноді ризикованими чи навіть непристойними, але, на відміну від традиційкабаре, не були особливо політичними чи конфронтаційними.[2]

Попри те, що визначеннякабаре,мюзик-холу,водевілю тощо часто збігаються, кафе-шантан спочатку було відкритим кафе, де невеликі групи виконавців виконували популярну музику для публіки.[3]

Національні варіації

[ред. |ред. код]
Le Café Concert, автор Анрі-Габріель Ібельс, ілюстрована обкладинка книги Ібельса таТулуз-Лотрека, 1893 — замовникФрансіск Сарсі

Традиція таких закладів як музичних майданчиків бере свій початок у Парижі[4][5] та Лондоні вісімнадцятого століття.

Найширшої популярності такі заклади набули наприкінці XIX – на початку XX століття з розвитком різноманітних національних «шкіл»кафе-шантан (крім французької).[6] Таким чином, говорили про італійськекафе-шантан[7][8] німецькекафе-шантан[9] або австрійськекафе-шантан. Наприклад, принаймні один заклад вікторіанської епохи в Англії був відомий яккафе-шантан.[10] Одними з найвідоміших виконавців у цьому середовищі були скрипаль Жорж Буланже, який виступав у цьому стилі з 1910 до 1958 року, і співачкаГорелла Горі або Заїра Ерба, яка померла в 1963 році.[11]

В Іспанії такий заклад був відомий якcafé cantante і став центром професійних виступівфламенко з середини дев’ятнадцятого століття до 1920-х років.

Співочі кафе були відомі якكافشانتان(kafeşantan)турецькою[12], і багато з них були відкриті в районі Бейоглу/Пера в Стамбулі на початку двадцятого століття. Вони досить докладно описані в мемуарах таких авторів, як Ахмед Расим і Сермет Мухтар Алус. Більш ранні версіїkafeşantan, відомі якkahvehaneтурецькою мовою, з’явилися в Стамбулі за часівОсманської імперії ще в 1554 році. Сотні їх відкривалися постійно, більшість із них мали статус соціальних клубів.[13]

На територіїУкраїни часівРосійської імперії цей термін широко перейшов у російську мову як «кафе-шантан». Одеса була містом, найбільш відомим своїми численнимикафе-шантанами.

Участь у зборі коштів для надання виборчого права жінкам та інші події

[ред. |ред. код]

У двадцятому столітті виступи кафе-шантан проводилися по всій Великобританії рухом за жіноче виборче право, щоб зібрати разом своїх прихильників і зібрати кошти. Організація музичних та інших виступів, які проводив рух, мала бути на високому рівні (і навряд чи була ризикованою, хоча й нетрадиційною), тому збір коштів таким чином був успішним. Почавши в одній філії[14], потім поширившись по всій Шотландії, цей спосіб збору коштів очолив у 1908 році Джессі М. Сога, контральто.[15] Програма для лондонського Кафе-шантан демонструє різноманітність виступів, починаючи від музики чи розмов, закінчуючиясновидінням іджиу-джитсу.[16]

До цього подіяThé та Café Chantant була організована в 1900 році в Единбурзі Еліс Лоу (суфражисткою) та актором, щоб зібрати гроші для патріотичного фонду для шотландських солдатів.[17] Пізніше подібний захід для фонду допомоги військовополоненим був організований «чайним комітетом» у Лімінгтон-Спа під час Першої світової війни в 1916 році[18]

Згадки у мистецтві

[ред. |ред. код]

Le Café Concert — книга, опублікованаL'Estampe originale у 1893 році про французькі заклади того часу. Книга містить текст Жоржа Монторгейля. Він проілюстрований численнимилітографіямиТулуз-Лотрека та Анрі-Габріеля Ібельса, на яких здебільшого зображені відомі виконавці або відвідувачі сучасної паризької сцени.

НазваКафе-шантан з’являється

Джерела

[ред. |ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Кафе-шантан
  1. Sorokoff, Stephen.Photos: Yanna Avis Brings Paris To The Grand Salon at La Goulue.BroadwayWorld.com(англ.). Процитовано 15 грудня 2021.
  2. Rousse_Redacxelle, Axelle (21 грудня 2020).Une sortie au caf'conc.Culture générale (fr-FR). Процитовано 15 грудня 2021.
  3. Lametino7.Lamezia, Gran Café Chantant con Tato Russo al Teatro Grandinetti il 12 gennaio.il Lametino.it - il giornale di Lamezia Terme e del lametino (it-it). Процитовано 15 грудня 2021.
  4. An Henri de Toulouse-Lautrec Divan Japonais Print Is on the Block.Architectural Digest(амер.). 31 січня 2015. Процитовано 15 грудня 2021.
  5. Venerdì 1 novembre, il Vanilla Wine&Restaurant presenta "Café Chantant" - Napolitan.it (it-IT) . 29 жовтня 2019. Процитовано 15 грудня 2021.
  6. Bove, Angelo (30 серпня 2021).La nascita del café chantant e del mitico Salone Margherita di Napoli |.Caserta Web (it-IT). Процитовано 15 грудня 2021.
  7. Squillace, Germana (13 травня 2015).Il Salone Margherita, primo cafè-chantant italiano.Vesuvio Live (it-IT). Процитовано 15 грудня 2021.
  8. "CAFÈ CHANTANT: 1915-1918 La musica, le poesie, la satira".VeneziaToday(італ.). Процитовано 15 грудня 2021.
  9. Travis Jeppesen on "1913: The Brücke and Berlin".www.artforum.com(амер.). Процитовано 15 грудня 2021.
  10. Massey, Lizzie (9 жовтня 2016).Bear pit 'under threat' from the garden city bulldozers.Kent Online(англ.).Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
  11. Lucini, Gianni (25 листопада 2019).Gorella Gori, una delle protagoniste del café chantant.Dailygreen (it-IT). Процитовано 15 грудня 2021.
  12. Janet and Jak Esim - Turkish Sephardic roots revived.www.rootsworld.com. Процитовано 15 грудня 2021.
  13. seyhan.library.boun.edu.tr
  14. Branch Notes - Hillhead branch.Women's Freedom League. 24 грудня 1908. с. 313.
  15. Scottish Notes.Women's Freedom League. 31 грудня 1908. с. 324.
  16. London Society for Women's Suffrage.Woman and her Sphere(англ.). Процитовано 4 вересня 2021.
  17. Society in Scotland: Thé and Café Chantant in Edinburgh.The Gentlewoman. 17 березня 1900. с. 331.
  18. Royal Leamington Spa Courier and Warwickshire Standard - Warwick and Country Edition page 1.WW1 Database. 17 січня 1916. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  19. The Project Gutenberg eBook of Dubliners, by James Joyce.www.gutenberg.org. Процитовано 15 грудня 2021.
  20. The Man Who Was Thursday: A Nightmare by G. K. Chesterton(англ.).
  21. Buddenbrooks: Verfall einer Familie by Thomas Mann(англ.).
  22. La Ville de Mirmont, Jean de (2019).The Sundays of Jean Dézert. Cambridge, Massachusetts.ISBN 978-1-939663-40-5.OCLC 1057768586.
  23. Сергій Чирков – сольний стендап "Кафе-шантан" | Підпільний Стендап 2023(укр.), процитовано 2 січня 2024
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кафе-шантан&oldid=45488101
Категорія:
Прихована категорія:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp