Сторінка не перевірена

Кафе-шантан (фр. вимова: [kafe ʃɑ̃tɑ̃]; французька: літ. співоче кафе),café-concert, абоcaf’conc — різновид музичного закладу, пов’язаного зПрекрасною епохою у Франції.[1] Музичні твори були загалом легковажні та іноді ризикованими чи навіть непристойними, але, на відміну від традиційкабаре, не були особливо політичними чи конфронтаційними.[2]
Попри те, що визначеннякабаре,мюзик-холу,водевілю тощо часто збігаються, кафе-шантан спочатку було відкритим кафе, де невеликі групи виконавців виконували популярну музику для публіки.[3]

Традиція таких закладів як музичних майданчиків бере свій початок у Парижі[4][5] та Лондоні вісімнадцятого століття.
Найширшої популярності такі заклади набули наприкінці XIX – на початку XX століття з розвитком різноманітних національних «шкіл»кафе-шантан (крім французької).[6] Таким чином, говорили про італійськекафе-шантан[7][8] німецькекафе-шантан[9] або австрійськекафе-шантан. Наприклад, принаймні один заклад вікторіанської епохи в Англії був відомий яккафе-шантан.[10] Одними з найвідоміших виконавців у цьому середовищі були скрипаль Жорж Буланже, який виступав у цьому стилі з 1910 до 1958 року, і співачкаГорелла Горі або Заїра Ерба, яка померла в 1963 році.[11]
В Іспанії такий заклад був відомий якcafé cantante і став центром професійних виступівфламенко з середини дев’ятнадцятого століття до 1920-х років.
Співочі кафе були відомі якكافشانتان(kafeşantan)турецькою[12], і багато з них були відкриті в районі Бейоглу/Пера в Стамбулі на початку двадцятого століття. Вони досить докладно описані в мемуарах таких авторів, як Ахмед Расим і Сермет Мухтар Алус. Більш ранні версіїkafeşantan, відомі якkahvehaneтурецькою мовою, з’явилися в Стамбулі за часівОсманської імперії ще в 1554 році. Сотні їх відкривалися постійно, більшість із них мали статус соціальних клубів.[13]
На територіїУкраїни часівРосійської імперії цей термін широко перейшов у російську мову як «кафе-шантан». Одеса була містом, найбільш відомим своїми численнимикафе-шантанами.
У двадцятому столітті виступи кафе-шантан проводилися по всій Великобританії рухом за жіноче виборче право, щоб зібрати разом своїх прихильників і зібрати кошти. Організація музичних та інших виступів, які проводив рух, мала бути на високому рівні (і навряд чи була ризикованою, хоча й нетрадиційною), тому збір коштів таким чином був успішним. Почавши в одній філії[14], потім поширившись по всій Шотландії, цей спосіб збору коштів очолив у 1908 році Джессі М. Сога, контральто.[15] Програма для лондонського Кафе-шантан демонструє різноманітність виступів, починаючи від музики чи розмов, закінчуючиясновидінням іджиу-джитсу.[16]
До цього подіяThé та Café Chantant була організована в 1900 році в Единбурзі Еліс Лоу (суфражисткою) та актором, щоб зібрати гроші для патріотичного фонду для шотландських солдатів.[17] Пізніше подібний захід для фонду допомоги військовополоненим був організований «чайним комітетом» у Лімінгтон-Спа під час Першої світової війни в 1916 році[18]
Le Café Concert — книга, опублікованаL'Estampe originale у 1893 році про французькі заклади того часу. Книга містить текст Жоржа Монторгейля. Він проілюстрований численнимилітографіямиТулуз-Лотрека та Анрі-Габріеля Ібельса, на яких здебільшого зображені відомі виконавці або відвідувачі сучасної паризької сцени.
НазваКафе-шантан з’являється
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)