Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Катна

Координати:34°50′06″ пн. ш.36°51′57″ сх. д. / 34.835° пн. ш. 36.865833333333° сх. д. /34.835; 36.865833333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катна
Дата створення / заснування3300 до н. е. Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
КультураАмореї іАрамеї Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сирія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиницяХомс Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташуванняХомс Редагувати інформацію у Вікіданих
Історичний періодбронзова доба ізалізна доба Редагувати інформацію у Вікіданих
Час/дата припинення існування1982 Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Катна уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

34°50′06″ пн. ш.36°51′57″ сх. д. / 34.835° пн. ш. 36.865833333333° сх. д. /34.835; 36.865833333333

Статуетка богині-покровительки міста Катна, близько 1600 р. до н. е.Луврський музей.
Сирія в II тисячолітті до н.е.
Відреставровані стіни малого палацу в Катні
Місце розкопок на південний захід від церемонійної зали Halle A (археологічний сезон 2009 року)

Катна, такожГатна — містобронзової доби. Знаходилося на території сучасноїСирії за 200 км на північ відДамаска, де нині розташований тепеТелль-Мішріф. Місто було столицею держави, що відігравала найважливішу роль в регіоні в першій половині 2 тис. до н. е. і зберігала залишки колишньої могутності в другій половині того ж тисячоліття.

Залишки міста займають сьогодні площу близько 1 км ².Тель розташований на краю вапнякового плато, яке є своєрідним кордоном міжсирійської пустелею та родючою долиноюХомса.

Місто відігравало важливу роль у регіональній торгівлі починаючи з 2 тис. до н. е. Тут процвітали ремесла, була розвинута писемна культура на основіклинопису.

Розкопки

[ред. |ред. код]

Починаючи з1924 року, коли в Сирії існувавфранцузький протекторат, розкопки Катни проводила група археологів під орудою Робера дю Меніля дю Бюїссона. Розкопки, які виявилися малорезультативними, тривали з 1924 по 1929 р.

2000 року було поновлено розкопки Телль-Мішріфа. Цього разу в них брали участь групи археологів з різних країн, таких, якСирія,Італія таНімеччина, які поділили між собою пагорб на три сектори розкопок. Найуспішнішою була німецька група на чолі з П. Пфельцнером, яка в 2002 році виявила царські гробниці.

Городище Катна доволі велике — воно займає територію близько 110 га. Вали, що оточують місто, утворюють чотирикутник зі сторонами довжиною близько 800 м, а висота руїн міста в деяких місцях становить до 20 метрів. До міста можна було потрапити через 4 брами.

Акрополь Катни, розташований у центрі міста, був його політичним та релігійним центром. Царський палац був розташований на північному заході акрополя, неподалік розташовувався храм, присвячений богині Нін-Егаліті, «пані Катни». Саме царський палац спершу привернув увагу археологів до цього городища.

Навколо царського палацу розташовувалися резиденції міської аристократії. Одну з таких резиденцій, площа якої становила 1400 кв. м., розкопала група італійських археологів.

Історія

[ред. |ред. код]

Катна була населена починаючи з епохинеоліту, однак лише на початку II тис. до н. е. місто починає відігравати важливу роль.

Аморейська держава Катна

[ред. |ред. код]

До періоду Першої вавилонської династії (XX–XVII ст. до н. е.) належать масивні мури, зведені навколо Катни. На початок цього періоду відноситься кам'янийсфінкс зіСтародавнього Єгипту, на якому нанесено ім'я Іти, дочкифараонаАменемхета II (-1928/-1895), що встановив контакти між Катною та країною Двох земель.

Велика частина історії Катни відома за непрямими свідченнями з архівів царстваМарі кінця XIX — першої половини XVIII ст. до н. е. У ті часи це царство було одним з наймогутніших як в Сирії, так і загалом на Близькому Сході. Його найважливішим суперником було царствоЯмхад, розташоване на північ від нього, столиця якого знаходилася на території сучасногоАлеппо.

Шамші-Адад I (Самсі-Адду), цар Верхньої Месопотамії (Haute-Mésopotamie[fr]), що також ьув втягнутий у війну проти Алеппо після того, як завоював Марі, уклав союз з царем Катни на ім'яІшхі-Адду. З цією метою дочка Ішхі-Адду на ім'я Дам-Хурасі вийшла заміж заЯсман-Адду, сина Шамші-Адада, який правив у Марі. Укладення цього шлюбу і його наслідки добре відомі з архівів Марі. Таким чином, Катна опинилася втягнутою в численні конфлікти, прямі та непрямі, проти Суму-Епуха зАлеппо, який підтримував заколоти проти Ішкі-Адду на півночі Лівану. У зв'язку з цим Шамсі-Адад та Яхдун-Лім направили на підтримку Катни свої війська. Конфлікт закінчився без перемоги юудб-якої зі сторін.

1775 року до н. е.Шамші-Адад I помер, і його держава занепала. За підтримки з бокуХаммурапі I, новий цар Ямхад,Зімрі-Лім, зійшов на трон Марі, вигнавши Ясман-Аду. Він зайняв палац у Марі та зберіггарем переможеного правителя, а також призначив своєю головною дружиною Дам-Хурасі. Це дозволило йому зберегти хороші відносини з Ішхі-Адду, а також з сином та наступником останнього на ім'я Амут-Пі-Ель, зберігаючи при цьому союзницькі відносини з царем Алеппо, з дочкою якого він також перебував у шлюбі. Таким чином, відносини між Катною таЯмхадом на певний час були врегульовані.

1761 року до н. е.Хаммурапі, царВавилона, захопив Марі і поклав край веденню марійських архівів, що обмежує наші знання про цей регіон Сирії на кілька наступних десятиліть. Судячи зі змісту архівівАлалаха (кінець XVIII — початок XVII ст. до н. е.), Катна перейшла під контроль свого давнього ворога, царстваЯмхад. У 1720-х року до н.е. зазнала потужного ударугіксосів. До кінця цього століття біля або навколо Катни утворився укріплений військовий табір гіксосів. Це підтверджують археологічні розвідки. В подальшому тут владу перебрала Гіксоська династія, що у в першій половині XV ст. до н.е. протистояла фараонам Тутмосу III та його ближчим нащадкам.

Друга половина II тисячоліття до н. е.

[ред. |ред. код]

Катна продовжувала бути столицею царства в XV і XIV ст. до н. е. Проте це вже не була велика держава, але радше другорозрядне царство, яке стало васалом спочаткуМітанні, а потім з 1450 року до н.е. після поразки царяНапліммиЄгипту в епохуамарнского листування, коли ним правивАкіцці (Akizzi). коли Із захопленнямСуппілуліумою IСирії Катна потрапляє під владухетів. Саме до цього часу, мабуть, належать виявлені в Катні руйнування.

У роки правлінняСеті I, близько 1300 р. до н. е., єгиптяни відновили контроль над містом. На початку XII ст. до н. е. місто зазнало навалинародів моря й знову було зруйноване, однак, переживши цю навалу, залишалося населеним ще в 1-й половині I тис. до н. е.

На території царського палацу Катни знайдено численніклинописні таблички, що дозволяють розширити сучасні уявлення про ту епоху. У табличках часто зустрічається царське ім'я Ідадда (Іданда).

Література

[ред. |ред. код]
  • A. Abou Assaf, Mishrifeh. The Oxford encyclopedia of archaeology in the Near East 4 (Oxford 1997), 35-36.
  • H. Klengel, Qatna — ein historischer Überblick. MDOG 132, 2000, 239–252.
  • R. du Mesnil du Buisson, Le site archéologique de Mishrife-Qatna (Paris 1935).
  • M. Novák, The Chronology of the Bronze Age Palace of Qatna, Egypt & Levant 14, 2004, 299–317.
  • G. Elsen-Novák, Die altsyrische Glyptik aus Qatna — Eine erste Einordnung, MDOG 134, 2001, 257–274.
  • M. al-Maqdissi, M. Luciani, D. Morandi, M. Novák, P. Pfälzner, Excavating Qatna I — Preliminary Report on the 1999 and 2000 Campaigns of the Joint Syrian-Italian-German Archaeological Research Project at Mishrife (Damas 2002).
  • M. Novák, Fundamentierungstechniken im Palast von Qatna, E. Czerny/I. Hein/H. Hunger/D. Melman/A. Schwab (ed.), Timelines. Studies in Honour of Manfred Bietak III. Orientalia Lovaniensia Analecta 149/3 (Leuven 2006), 63-71.
  • D. Morandi Bonacossi, M. Luciani, A. Barro, A. Canci, M. Cremaschi, M. Da Ros, J. Eidem, I. Finzi Contini, M. Iamoni, A. Intilia, L. Trombino, A. Sala, V. Valsecchi, Tell Mishrifeh/Qatna 1999–2002, A Preliminary Report of the Italian Component of the Joint Syrian-Italian-German Project, Part 1, Akkadica 124/1, 2003, 65-120.
  • M. Novák, P. Pfälzner, Ausgrabungen im bronzezeitlichen Palast von Tall Mishrife/Qatna 2002, Vorbericht der deutschen Komponente des internationalen Projektes, MDOG 135, 2003, 135–165.
  • A. Ahrens, Skarabäen und Skarabäenabdrücke aus Tall Mišrife/Qatna. Einige Beobachtungen zum interkulturellen Austausch zwischen der Levante und Ägypten. Ugarit-Forschungen 35 (2003), 1-28.
  • A. Ahrens, A Journey's End — Two Egyptian Stone Vessels with Hieroglyphic Inscriptions from the Royal Tomb at Tell Mishrife/Qatna. Egypt and the Levant 16 (2006), 15-36.
  • T. Richter, " Qatna in the Late Bronze Age: Preliminary Remarks ", inSCCNH 15 (2005), p. 109-126.

Посилання

[ред. |ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Катна&oldid=44026707
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp