Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Каталонія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

Каталонія
кат.Catalunya
окс.Catalonha
ісп.Cataluña

Прапор Герб
Девіз: Som i Serem («Ми є і ми будемо»)
Гімн:Els Segadors («Женці»)
Розташування Каталонії
Розташування Каталонії
Столиця
(та найбільше місто)
Барселона
41°23′ пн. ш. 2°11′ сх. д.countryHGO
Офіційні мовикаталанська,іспанська тааранська (окситанська)
Суверенна державаІспанія Іспанія
Форма правліннядемократична самоврядна територія з широкими повноваженнями
 - ПрезидентЖенералітату (уряду) КаталоніїПере Арагонес
 - Президент ПарламентуАнна Ерра
Автономний регіон, окрема націяу складіКоролівства Іспанія 
 - Незалежн. de facto988 р. 
 - Незалежн. de jure1258 р. 
 - Статут автономії1932 р., 1979 р., змінено у 2006 р. 
Площа
 - Загалом31 930 км² (6)
Населення
 - оцінка 2016 7 516 254 (2)
 -Густота234 особи/км²
Валютаєвро (EUR)
Часовий пояс (UTC+1)
Домен.cat, упровінції Жирона також іноді.gi[1]
Телефонний код+34 97-
+34 93 (Барселона)
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою:Каталонія

Катало́нія (кат.Catalunya,окс.Catalonha,ісп.Cataluña), офіційна назваАвтоно́мна спільно́та Катало́нія (кат.Comunitat Autònoma de Catalunya,ісп.Comunidad Autónoma de Cataluña,аранською говіркоюокс.Comunitat Autonòma de Catalonha) — адміністративний регіон (іспанська автономна спільнота) на північному сходіІспанії міжсередземноморським узбережжям іПіренеями. Регіон має свою мову та культурні особливості, а також сучасну високорозвинену економіку. 27 жовтня 2017 року парламент Каталонії проголосував за незалежність регіону від Іспанії[2], а верхня палата іспанського Сенату у відповідь уповноважила урядІспанії на пряме управління регіоном[3].

Етимологія термінаКаталонія

[ред. |ред. код]
Див. також:Походження етноніму «каталонці»

ТопонімКаталонія вперше зустрічається XII ст. у періодфеодальної роздрібненості на територіїІспанської марки. Він з'явився наПіренейському п-ві в епоху протистояння християнських держав мусульманським завойовникам.

У періодфеодалізму у Каталонії васал власникафеоду називавсякастла́ (кат.castlà), тобто володар замку, від чого, за цією версією, і походить назваКаталонія[4]. Інше можливе тлумачення словокастла — не володар, а просто мешканець замку. Також відомо, що вже у XII ст.латинське словоcathalani означало яккаталонців, так і жителів (або володарів) замків[5].

За іншою версією, словоКаталонія є похідним від самоназви германського племенівестготів, які захопили ці землі під час розпадуРимської імперії (з V ст. до 718 р.). За цією версією назваКаталонія походить від словаGotholàndia абоGotalàunia — «земля готів» (латинізованеGothland):франки часто називали території на південь відПіренеїв «готськими землями».

Існує також версія, яка пов'язує словоКаталонія зарабською назвою замку у м.Монсон у провінціїУеска в Автономній області ІспаніїАрагоні: арабською він називавсяКалат-Талунійя, і нібито саме цю назву араби перенесли на всі території, розташовані на схід від цієї місцевості, тобто на сьогоднішню Каталонію.

Достеменно відомо, що вперше Каталонію стали так називати з часу правління короляХайме І Арагонського у XIII ст., до того вживаючи для позначення цих земель винятково назвуБарселонське графство.

Сьогодні термін «Каталонія» вживається як для позначення Автономної спільноти Каталонія в Іспанії, так і в ширшому розумінні «Історична Каталонія», що зазвичай позначає територію середньовічного та ранньомодерногоКаталонського князівства, яке складалось з сучасної Автономної області Каталонії вІспанії та регіону «Північна Каталонія» уФранції (сучасний французький департаментСхідні Піренеї). Радикальні каталонські політики пропагують вживання терміну «Каталонія» ще більш широко, включаючи до нього і так звані«Каталонські землі», тобто усісередземноморські території, які засередньовіччя перебували у сфері впливуАрагонського королівства (складовою частиною якого була Каталонське князівство), і населення яких у теперішній час, хоча б частково, говоритькаталанською мовою.

Географія

[ред. |ред. код]
Рельєф Каталонії:
  Передпіренеї
  Центральнокаталонська низовина
  Підвищення
  Трансверсальні Кордильєри
  Приприбережні Кордильєри
  Прибережні Кордильєри
  Прибережна низовина

Автономна область Каталонія знаходиться у північно-східній частиніІберійського півострова. Узбережжя Каталонії завдовжки 580 км омиваєтьсяСередземним морем, на півночі регіон межує зФранцією таАндоррою, на заході та півдні — з автономними областями ІспаніїАрагон таВаленсія. Каталонія займає територію 32 тис. км².

Каталонія розташована на стику північно-східної частини Іберійського півострова зконтинентом і поділяється на три великі географічні зони: два гірські райониПіренеї таПрибережні Кордильєри, а такожЦентрально-каталонську низовину. Цейрельєфний комплекс створює величезну розмаїтість пейзажів: від високих Піренейських гір до дивних геологічних утвореньМонсаррату та згаслихвулканівЛа-Гарротча.

Середземне море омиває узбережжяКоста-Брава,Коста Марезма (Марезме) таКоста-Дорада з їхніми широкими і знаменитимипляжами.

Каталонія характеризується помірнимкліматом і контрастним гідрографічним укладом, з гірськими річками, що протікають вузькими ущелинами, та впадають у великі річки, як-от річкаЕбро.Національні парки й інші захищені місця створюютьекологічне багатство цього регіону.

Історія

[ред. |ред. код]
Докладніше:Історія Каталонії
«Кортс каталанас» — каталонський парламент, мініатюра сер.XV ст.

Перші поселення доісторичної людини на території сучасної Каталонії датуються початком середньогопалеоліту.

Вантичну епоху (у 1-му тис. до н. е.) Іберійський півострів заселялиіберійці, які зазналикельтських впливів, створивши спільноту т. зв. кельто-іберійців у середині 1-го тис. В цей же час відбуваєтьсяколонізація узбережжяфінікійцями такарфагенянами.

У 269 р. до н. е. річка Ебро стала першим військовим кордоном міжКарфагеном таРимом. Як наслідокПунічних війн уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.

З падіннямРимської імперії (476 р.) на каталонських землях утвердилисявізиготи (вестготи), які зазнали значної романізації. Візиготське королівство, поділене на численні провінції, не було стійким державним утворенням. За візиготів відбувалися численні сутички та збройні конфлікти, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії в осібнекоролівство під проводомгерцогаПаулюса у672 році.

На початку VIII ст. Піренейський півострів зазнавберберо-мусульманської навали, втім уже до кінця того ж століття над каталонськими землями встановили контрольфранкські королі, які поділили Каталонію між різними графствами.

З877 р. на території Каталонії існувалоБарселонське графство, якому на короткий період (за життяграфа Вільфреда) вдалося об'єднати більшість каталонських земель. Протягом Х — поч. ХІІ ст. відбувалося підсилення та централізація Барселонського графства. У цей же час у письмовихдокументах вперше згадується термінКаталонія.

Концерт на площі Дал-Рей,Барселона.

У1137 році Каталонія об'єдналася з королівством Арагон. Подальше правління королівХайме І Завойовника (1213—1276) таПедро III Великого (1276—1285) вважається «золотим віком» каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства панували каталонська мова та культура, розвивалисямистецтво талітература. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав загалом до середини XIV ст., після чого — як внаслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (передусім, підсилення Кастилії) причин — Каталонія стала провінцією об'єднаної Іспанії (з 1479 р.), що закріпивдинастичнийшлюбІзабели Кастильської таФернандо II Арагонського (1492).

До 1714 р. Каталонії значною мірою вдавалося зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідокВійни за іспанську спадщину (зокрема, битви підБарселоною (11 вересня 1714 р.), в якійерцгерцог Карл VI, підтримуваний каталонськоюзнаттю, програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні) права Арагонського королівства були скасовані.

У XVIII ст. на каталонських землях іспанський уряд проводив жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджувався і розвивавсякапіталізм, який завдяки торгівлі зАмерикою давав надприбутки.

Люїс Кумпаньш, Президент Женералітату Каталонії (1933—1940)

З середини XIX ст. в Каталонії під проводомБаланті Алміраля поширився каталонський національнийсепаратистський рух, підтримуваний каталаномовною інтелігенцією, було закладено підвалини теоріїкаталонського націоналізму (каталанізм,кат.El catalanisme).

Під час Іспанської революції (19321934,19361939) Каталонія мала автономію. Зі встановленням режимуФранко (1939) автономію скасували. Лише після повалення франкістськоїдиктатури автономію Каталонії відновили (вересень1977), що законодавчо було закріплено у конституції Іспанії1978 р.

18 червня2006 р. у Каталонії відбувсяреферендум, за результатами якого 74 % тих, що проголосували, підтримали більшу самостійність своєї автономії, зокрема у правовій сфері. Нині за правовим статусом Каталонія є однією з найсамостійніших автономій уЄвросоюзі.

Неоднозначну реакцію як всередині Каталонії, так і в іспанському політикумі та суспільстві, викликали результатиконсультативного референдуму щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун (перший в історіїкаталанських країн такий місцевийреферендум щодо незалежності Автономної області Каталонія, що відбувся13 вересня2009 року в містечкуАреньш-да-Мун (кумаркаМарезма), за якими понад 96 % тих, що проголосували, висловились за те, щоб «Каталонія стала правовою, незалежною, демократичною та соціально-орієнтованою державою, яка входила б до Європейського Союзу».

Докладніше:Рух за незалежність Каталонії

А вже13 грудня2009 року в Каталонії відбувсямасштабніший неофіційний референдум щодо незалежності. У ньому взяли участь трохи менше 30 % осіб із правом голосу (в абсолютних цифрах — 700 тисяч мешканців зі 166 населених пунктів), але результат виявився так само далеко не на користь центрального уряду — 95 % із тих, хто проголосував, висловилися на підтримку незалежності Каталонії. Як і попереднє опитування в Ареньш-да-Мун, референдум не дає жодних юридичних наслідків, він має лише консультативний характер, та й проводився в малонаселених місцевостях. Та вже на весну 2010 року намічено проведення подібного опитування вБарселоні та інших великих містах Каталонії. Мадридська влада висловила значне занепокоєння тим фактом, що в таких референдумах беруть участь зокрема й місцеві чиновники та інші офіційні особи, які на практиці мали б відстоювати територіальну цілісність Іспанії[6].

Наразі визначальним етапом у справі майбутнього розвитку каталонської автономізації повинні також стати парламентські вибори2010 року.

27 вересня 2015 року в Каталонії почалися вибори до місцевого парламенту. І хоча фактично йдеться про обрання депутатів, націоналістичні партії оголосили ці вибори новим плебісцитом з питання незалежності регіону[7]. 28 вересня 2015 року на регіональних виборах в іспанській Каталонії абсолютну більшість голосів отримали прихильники незалежності регіону. Політичний блок «Разом до так» спільно отримав 72 місця в 135-місцевому регіональному парламенті, що дозволяє парламентській більшості оголосити незалежність від Іспанії в односторонньому порядку протягом 18 місяців[8].

Політичний устрій

[ред. |ред. код]

Адміністративний поділ

[ред. |ред. код]
Докладніше:Провінції Каталонії
Адміністративний поділ Каталонії накумарки, провінції табагарії.

До складу регіону входять 4 адміністративні провінції:Барселона,Таррагона,Льєйда таЖирона. У свою чергу провінції діляться на 41район (кумарку), а ті, у свою чергу, на 946 муніципалітетів.

Адміністративний центр Каталонії — містоБарселона.

Міжнародні коди Каталонії

[ред. |ред. код]

За системоюISO 3166-2 код Каталонії —CT, за системоюNUTS —ES51, за системою FIPS PUB 10-4 —SP56[9].

Самоврядування

[ред. |ред. код]
Див. також:Категорія:Політики Каталонії
Див. також:Категорія:Політичні партії Каталонії
Пере Арагонес, президент Жанаралітату Каталонії (2021-).

Органами місцевого самоврядування Каталонії є парламент, голова уряду, уряд та три органи контролю за їх діяльністю: омбудсмен (кат.Síndic de Greuges), Консультаційна Рада та Рахункова палата (кат.Sindicatura de Comptes).

Головауряду Каталонії —Пере Арагонес.
Голова Парламенту — Анна Ерра

Парламент складається з 135 депутатів. ВідБарселони представлені 85 парламентарів, відТаррагони — 18, відЖирони — 17 та відЛьєйди — 15. Прохідний бар'єр — 3 %. До складу Парламенту Каталонії нині входять:Соціалістична партія Каталонії (PSC), об'єднання«Конвергенція та Єднання» (CiU),Республіканська лівиця Каталонії (ERC),Народна партія (PP),Ініціатива за Каталонію - Зелені (ICV).

Новий статут автономії

[ред. |ред. код]

Новий Статут Автономії був ухвалений на всенародному референдумі18 червня2006 р. Відповідно до його положень, регіон є «національною реальністю у складі іспанської держави», акаталонці визнаються «окремою нацією». У згаданому документі розширено повноваження місцевого самоврядування, змінено статус «обмеженої автономії», який отримала Каталонія майже 25 років тому. Уряд Каталонії, за новим Статутом, набуває розширеної компетенції з питань фінансування, стягнення податків, забезпечення внутрішньої безпеки, адміністративного керування морськими портами та аеропортами, розташованими на її території. Статутом встановлюється принцип «договірних зобов'язань» у відносинах між урядомІспанії та урядом Каталонії. Каталонія відіграватиме власну роль у відносинах зЄвропейським Союзом з питань, що стосуються повноважень місцевого уряду, або становлять інтерес для автономії. Режим перебування іноземців у Каталонії та повноваження щодо депортації осіб, які порушили міграційне законодавство, підтвердження дипломів про освіту, виданих в інших країнах, та надання академічних ступенів — усі ці функції, притаманні суверенній державі, передаються за новим Статутом до повноважень органів місцевого самоврядування. До бюджетних нововведень відносяться: створення власної податкової адміністрації Каталонії та втілення нової моделі розподілення податкових надходжень, зокрема з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, з метою скасувати практику, коли грошові потоки з доволі заможної Каталонії через загальнодержавний бюджет надходять до бюджетів менш розвинених автономій та провінцій. Каталонія залишатиме за собою й повноваження скористатися правом «вето» щодо прийняття іспанських законів, які зачіпатимуть «законні інтереси регіону».

Рух за незалежність

[ред. |ред. код]
Докладніше:Референдум щодо незалежності Каталонії 2017

24 січня2013 року Парламент Каталонії ухвалив[10]декларацію про суверенітет.

9 листопада 2015 року Парламент Каталоніїприйняв[Архівовано 4 грудня 2015 уWayback Machine.] резолюцію про незалежність від Іспанії.

1 жовтня2017 відбувся заборонений центральною владоюреферендум про незалежність під назвою «1-O» («1st of October»), який суперечить законодавству Іспанії. Незважаючи на заборону центральної влади, його було проведено за жорсткого протистояння поліції і нацгвардії Іспанії з одного боку і прихильників незалежності з іншого[11].

За даними влади регіону, незалежність Каталонії підтримали не менше 90 % його учасників. Явка, за даними каталонської влади, становила 42,3 %. Варто зазначити, що це далеко не перший подібний референдум в Каталонії і зазвичай його відвідують саме прихильники незалежності, а супротивники — бойкотують. Під час проведення референдуму мали місце жорстокі дії іспанської поліції щодо учасників референдуму[12], зокрема, одному з учасників протесту гумова куля потрапила в око[11].

27 жовтня2017 рокуПарламент Каталонії ухвалив резолюцію про незалежність відІспанії. За цю резолюцію проголосувало 70 депутатів, проти виступили 10, двоє утрималися[13].

Національні символи

[ред. |ред. код]
Див. також:Категорія:Символи Каталонії
Герб Автономної області Каталонія.

Герб Каталонії, який історично належав графуРамону Баранге IV, є одним з чотирьох найдавніших гербів уЄвропі, перші документовані згадки про нього датовані 1150 р. З 1137 по 1714 р.р. герб барселонських графів став гербомАрагонської корони. Зараз же він розміщений в третьому чотирикутнику, що входить до гербуКоролівства Іспанія.

ШтандартАвтономного уряду Каталонії, до якого входять три установи — парламент, уряд та голова уряду, був створений у 1932 р. Декретом від 2 квітня 1981 р. штандарту надано офіційний статус.

Прапор складається з чотирьох горизонтальних червоних та п'яти жовтих смуг. Статутом Каталонії, прийнятим у 1979 р., прапору надано офіційний статус.

Гімн Каталонії — «Els Segadors» («Женці») оспівує історичні події 1640 р. під час війни каталонських селян зФіліпом IV за свободу рідної землі. Автор сучасного тексту гімну (створеного на основі стародавньої пісні, адаптованої у 1899 р.) —Емілі Гуаньябентс, музична версіяФрансеска Альо (датована 1892 р.). 25 лютого 1993 р. Парламент Каталонії ухвалив Закон про статус Національного гімну Каталонії.

Національний день Каталонії відзначається11 вересня. Його затверджено рішенням Парламенту у 1980 р. на честь вшанування подій 1714 р., колиБарселона після 13 місяців оборони впала під натиском бурбонських військГерцога Бервіка під час війни за іспанський трон. Внаслідок завоювання Каталонія втратила свої привілеї та права на власні державні установи, каталанська мова була заборонена. Національні герої —Рафа́ель Казан́ова (кат. Rafael Casanova) таЖуз́еп Мур́агас (кат. Josep Moragues).

Демографія

[ред. |ред. код]

Населення

[ред. |ред. код]
Див. також:Каталонці
Див. також:Категорія:Каталонці
Барселона, вид з літака.

Населення регіону становить приблизно 7 мільйонів осіб. 60 % населення проживає в 45 містах (з 946 міст), здебільшого вПровінції Барселона (одна з 4 адміністративних провінцій Каталонії). Щільність населення становить 210 осіб на кв.км, уБарселоні — 2000 осіб на кв.км.

Упродовж різних періодівісторії Каталонія ставала центром міграційних хвиль. В 1900 р. населення становило до 2 мільйонів осіб, у 1950—1970 роках досягло 5 мільйонів за рахунок мігрантів зАндалузії,Мурсії таЕстремадури. За даними 2003 р., рівень народжуваності в регіоні становив 11,1 ‰, смертності — 9,1 ‰. Найчисельнішою є вікова група від 20 до 50 років. Середня тривалість життя в Каталонії — 80 років (один з найкращих показників у світі). За приблизними підрахунками, позаІспанією у світі проживає до 200 тис.каталонців.

Найбільші міста

[ред. |ред. код]
МуніципалітетРайон (кумарка)Населення
1БарселонаБарсалунес1 595 110
2Л'Успіталет-да-ЛюбрагатБарсалунес251 848
3БадалонаБарсалунес216 201
4ТаррасаБальєс-Уксідантал202 136
5СабадельБальєс-Уксідантал201 712
6ТаррагонаТаррагунес134 163
7ЛьєйдаСагрія127 314
8МатароМаресма119 035
9Санта-Кулома-да-ГраманетБарсалунес118 129
10РеусБаш-Камп101.767

Економіка

[ред. |ред. код]

Економічний розвиток

[ред. |ред. код]

Каталонія є одним з найважливіших індустріально-аграрних регіонів уКоролівстві Іспанія. Промисловість Каталонії складається, головним чином, з автомобілебудівної, електротехнічної, хімічної, фармацевтичної та текстильної галузей. Потужним є виробництво устаткування та продукції важкого машинобудування, що експортується до багатьох країн світу.

Усільському господарстві зайнято 6 % активного населення автономії, на виробництві — 44 %, всфері послуг — 50 %. Більшість населення працює у переробній галузі, текстильній промисловості та в портовому господарстві. Приватні малі та середні підприємства, на яких зайнято не більше 400 робітників, є основою економічного розвитку Каталонії. Економічний потенціал регіону зосереджений уПровінції Барселона.

При тому, що населення Каталонії становить лише 16 % від усього населенняІспанії, регіон виробляє майже 20 % національного продукту країни. Обсяг номінального ВВП, прийнятий до виконання Автономним урядом Каталонії у 2006 р., склав 179 433 млн євро.

Міжнародна співпраця

[ред. |ред. код]

Питома вага Каталонії у загальному зовнішньоторговельному обороті Королівства Іспанії за період січень-квітень 2006 р. становила 27,2 % за експортом та 29,4 % — за обсягом імпортних надходжень.Головним торговим партнером Каталонії є держави-члениЄС: питома вага цих країн становить 67 % від обсягів імпорту та 76 % від обсягів експорту Каталонії (домінуючі позиції утримуютьНімеччина таФранція). На країни, що не входять доЄвропейського Союзу, припадає 33 % за імпортом та 24 % за експортом товарів з Каталонії.

ПортБарселони є одним з найбільших в Європі, до якого одночасно можуть зайти 1700 суден. Саме через Барселону проходять маршрути численних круїзних лайнерів. Щороку Каталонію відвідують 16 млн туристів. В регіоні розташовано понад 5 тис. готелів.

Транспорт

[ред. |ред. код]

Каталонія має добре розвинуту транспортну мережу: морську, сухопутну та повітряну. Для доступу наземним транспортом існує розгалужена мережа автомобільних шосе та доріг, залізничних шляхів та аеропортів.

Повітряний транспорт

[ред. |ред. код]

Каталонія має розвинуту систему повітряного транспорту. Найбільші аеропорти:

  • Міжнародний аеропортБарселони —Ель Прат, розташований в п'ятнадцяти кілометрах від Барселони, є найважливішим в Каталонії і другим в Іспанії. Аеропорт має два великих термінали, які пропускають понад 55 мільйонів пасажирів на рік.
  • АеропортЖирона —Коста-Брава, який використовується особливо бюджетними компаніями, є базою для трансферу туристів наКоста-Брава.
  • АеропортРеус, орієнтований на туризм в провінціїТаррагона. Трохи більше години їзди від Барселони.
  • АеропортСабадель не виконує комерційних рейсів, але підтримує авіацію представницького класу.
  • АеропортЛьєйда-Алґуайра, відкритий у 2010 році. Він є регіональним аеропортом для західних районів Каталонії та прилеглих районівЗахідної смуги.
  • АеропортАндорра-Ла Сеу д'Уржель, закритий у 1984 році та знову відкритий у 2010 році. Це державний аеропорт, що обслуговує містоЛа-Сеу-д'Уржель і мікродержавуАндорра

Морський транспорт

[ред. |ред. код]

Двома основними портами Каталонії, як для перевезення пасажирів, так і вантажів, є порт Барселони та порт Таррагона, які також вважаються двома найважливішими портами Іспанії та Середземномор'я. Крім того, на каталонському узбережжі є велика кількість портів, які приймають рибальські судна та надають послуги для спортсменів.

Автомобільна мережа

[ред. |ред. код]
C-33 поблизу Моллет-дель-Вальєс

У Каталонії є 12 000 кілометрів доріг для автомобільного руху, хоча 10 843 з них з однією проїзною частиною. З 962 автомагістралей провінції 665 з митом і 307 платних. З цих 12 000 кілометрів 5600 відповідають дорогам, що належатьЖенералітату Каталонії, 4400 — провінційним радам і 1955 — Міністерству розвитку центральної адміністрації. Транспортна мережа окремих проїжджих частин Каталонії поділяється на шосе та автостради. Шосе, як правило, є платними, а автостради — безкоштовні та підтримуються Женералітатом Каталонії або Міністерством розвитку Іспанії.

Структура автострад централізована в напрямку Барселони.

Головна автомагістраль — AP-7, відома як «Середземноморська автомагістраль», має велику пропускну здатність. Вона перетинає Каталонію, з'єднуючи Барселону зЛа-Жункерою таВаленсією. Ця магістраль має об'їзд, який з'єднуєМолінс-да-Рей зМонтмело, уникаючи проїзду через місто Барселона.

C-33 — каталонська автомагістраль, яка з'єднує Барселону з автострадою AP-7 біля Монтмело.

Автомагістраль B-30 тягнеться з півночі на південь від Валлеса, це високопропускна державна дорога, яка огинає Барселону. Північно-східна автострада AP-2, яка з'єднує Барселону зСарагосою, проходить черезЛеріду, та є другою за кількістю використання.

Дорога С -32 з'єднує Барселону зАл-Бендрелем тунелями, які обходять природний парк Гарраф. Ця магістраль є найдорожчою в Європі, оскільки на ній є дві плати за проїзд.

Автомагістраль C-25 з'єднуєРіуделлотс-де-ла-Сельва (Жирона) ізСервера (Льєйда), уникаючи Барселони. Він з'єднує Льєйда із Середземноморською автострадою, тобто з Францією та Європою без необхідності проходити через Барселону. Його довжина становить 153 кілометри і відома як «Поперечна вісь».

C-15, відомий як Eix Diagonal,.

Залізниця

[ред. |ред. код]
Схема залізниць Каталонії

Каталонія була першою територієюПіренейського півострова, де з'явилася залізниця. 28 жовтня 1848 року було урочисто відкрита лінії між Барселоною та Матаро протяжністю 28,4 км. У наступні роки, до початку  20 століття, було побудовано понад 1000 кілометрів доріг (майже 80 % нинішніх доріг), з кількома маршрутами між головними містами Каталонії та Барселоною. Більшість доріг фінансувалися приватним капіталом промисловців, які хотіли прискорити транспортування своїх вантажів до великого міста.

Зараз, незважаючи на модернізацію поїздів, мережа доріг залишається практично такою ж, як і сто років тому, з дуже централізованою структурою в напрямку Барселони. Двома основними маршрутами є узбережжя, яке з'єднує Францію та Валенсію вздовж узбережжя Каталонії, і маршрут до Сарагоси, який з'єднує Барселону з Лерідою через Манресу.

Власниками залізничних ліній у Каталонії є Державна залізнична мережа Іспанії (Renfe) та компанія«Залізниці Женералітату Каталонії» (FGC) У Каталонії працюють оператори Renfe. Протяжність мережіRenfe дорівнює 15 000 км. Більша частина з них — зширокою колією (1668 мм), яка є ширшою від української (1520 мм) і європейської (1435 мм). Частина мережі, високошвидкісна залізницяAVE, яка має стандартну європейську ширину колії. Високошвидкісна лінія Мадрид — Барселона — кордон з Францією, що належить AVE, має повне навантаження при перевезенні вантажів та пасажирів.

FGC володіє декільками окремими залізницями в Каталонії: приміські та міські електрички у місті Барселона та передмісті, туристичні гірські залізниці та лінії регіональних залізниць. FGC має колії різних розмірів: 600 мм, 1000 мм, 1435 мм та 1668 мм. Більшість ліній є звичайними залізницями, але є двізубчасті залізниці та чотирифунікулери.

В даний час чотири центра провінцій Каталонії таФігерас мають станції з високошвидкісним сполученням, що з'єднує Каталонію з Мадридом, Малагою, Севілья та Францією.

Громадський транспорт

[ред. |ред. код]
Трамвай Барселони

Єдина мережа метро в Каталонії є у Барселоні. Вона з'єднує міста Барселона,Оспіталет-де-Льобрегат,Курналя-да-Льобрегат,Санта-Кулома-де-Граманет,Бадалона,Сан-Бой-да-Любрагат іМонказа-і-Рашяк. На даний момент працює одинадцять ліній, метро, якими керує компанія «Столичний транспорт Барселони» (TMB) і FGC. У Барселоні працює трамвай, мережа якого складається з шести ліній у двох роз'єднаних мережах.

Що стосується каталонської автобусної мережі, то згідно з даними Женералітату за 2010 рік, Каталонія має понад 300 міських і міжміських автобусних ліній. Міжміські автобусні лінії, які користуються найбільшим попитом у Каталонії, утворять автобусну мережу Interurban Express, яка перевозить 40 % пасажирів в Каталонії.

Культура

[ред. |ред. код]
Докладніше:Матеріальна і духовна культура каталонців

Національні традиції

[ред. |ред. код]
Жива вежа уТаррасі.

Сардана — традиційний каталонський танок. В містах та селищах щосуботи та щонеділі, а також у дні регіональних свят організовуються масові танці сардани на головній площі.

Кастельс — традиціятаррагонського походження, яка полягає в утворенні людської вежі, інколи заввишки у 9 людських зростів.

Гуляння в ніч на Сятого Івана (кат.Revetlla de Sant Joan) — загальнокаталонська традиція відзначати23 червня початок літа, коли в ніч на Св. Івана по вулицях міст палають до самого ранку феєрверки, вогні та вибухають петарди, які, за легендою, відлякують темні сили.

Каталанська мова

[ред. |ред. код]
Див. також:Каталанська мова
Див. також:Категорія:Каталанська мова

Каталанська мова — мова Західного Середземномор'я, належить дороманської групиіндоєвропейської мовної родини.

У період з1979 до2007 років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиноюкаталанських країн, окрімАл-Карші таЗахідної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з1979 р.

Починаючи зXIII ст., каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найпоширенішими є три назви: каталанська (або каталонська),валенсійська (лише вАвтономній області Валенсія вІспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).

Із поглядуфонетики,лексики таграматики найближчою до каталанської єокситанська мова[14]VIII доXIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовамиІберійського півострова, зокремаіспанською тапортугальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова післяіспанської,португальської,французької,італійської тарумунської мов[15].

Існує дві великі групидіалектів — східні (на основі яких створенолітературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифікованолітературну мову Автономної області Валенсія).

У каталанській використовують адаптованулатинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-,-l∙l-,-ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди уіменника,прикметника таартикля, відмінникова система узайменника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусіднімигалло-романськими тазахідно-іберійськими мовами.

Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанськогоpeça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями збаскійської, германських,окситанської,арабської,іспанської,французької таанглійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-отпаелья табарак.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокремаІнститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) таВаленсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL). У1985 р. було створено Термінологічний центр (кат.Termcat)[16], який відповідає за розроблення галузевої термінології та випуск словників, а також Консорціум для мовної нормалізації (кат.Consorci per a la Normalització Lingüística), завданням якого є поширення нової термінології та організація мовних курсів[17]. Поряд з зазначеними вище офіційними закладами існують і визнані неурядові організації, які займаються пропагандою каталанської мови, створенням належних умов для її вивчення: найвідомішою є організація «Омніум културал» (кат.Òmnium Cultural), створена у1961 році.

Рекорд«Книги рекордів Гінесса» з найдовшої у світі промови (124 години без перерви) було встановлено перпіньянцемЛюїсом Кулетом. Цю промову було здійснено здебільшого каталанською мовою, її було закінчено17 січня2009 р.

Кухня Каталонії

[ред. |ред. код]
Див. також:Каталонська кухня
Хліб з помідором по-каталонськи.

Її гастрономія, багата і різноманітна, сполучає у собі традиційну кухню внутрішніх і прибережних зон з неповторними стравами зрису іморепродуктів. Серед її вин не можемо не відзначити знамениті в усім світі шампанські («каба» або«кава»,кат.cava). А будь-який обід закінчується традиційним десертом, як-открем-брюле (кат.crema catalana — каталонський крем), приготованим за оригінальним рецептом.

Отже, найвідомішими національними стравами Каталонії є :хліб з помідором по-каталонськи — сільський хліб, натертий помідором та заправлений оливковою олією, печеня «касола» або «гізат», перша гаряча страва«аскуде́лья» (кат.escudella), рибна уха«суке́т» (кат.suquet de peix), домашня ковбаса«бутіфа́рра» (кат.botifarra). Найпопулярніші вина«Панаде́с» (кат.Penedès) та каталонське шампанське«кава» або«каба» (кат.cava).

Найвидатніші архітектурні пам'ятки

[ред. |ред. код]

Культурні пам'ятки:театр-музей Далі в м.Фігерас, монастирМонсаррат (кат.Montserrat), римський театр вТаррагоні, архітектурагауді,Храм Святого Сімейства (кат.Sagrada Familia) уБарселоні, численні архітектурні пам'ятки часів римської епохи та середньовіччя.

Видатні каталонці

[ред. |ред. код]
Див. також:Каталонці#Внесок каталонців у світову цивілізацію
Антоні Гауді, славетний каталонський архітектор,18521926 р.р.

Видатні каталонські архітектори XIX ст.:Антоні Гауді (кат. Antoni Gaudí),Луїс Доменек-і-Монтанер (кат. Lluís Domènech),Жузеп Пуч (кат. Josep Puig).

Видатні митці:Пікассо (жив уБарселоні в 1881—1973 рр.),Жуан Міро (кат. Joan Miró) (1893—1983 рр.),Сальвадор Далі (кат. Салвадо Далі, Salvador Dalí) (1904—1989 рр.),Антоні Тапіес (кат. Antoni Tàpies) (1923—2012 рр.).

Співпраця Каталонії та України

[ред. |ред. код]
Про українців у Каталонії та Валенсії див.«Українська Іспанія» // Газета «2000», № 35 (283), 2.09.2005

У 1916 році українські та каталонські націоналісти зустрілися в рамках Третьої конференції народів, організованоюСоюзом народів у Лозанні (Швейцарія)[18].

Обсяг торговельного співробітництва міжУкраїною та Каталонією у січні-квітні 2006 р. становив 44,6 млн євро, що на 12 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Український експорт збільшився на 5 % та досяг показника у 18434 тис.євро. До важливих товарних позицій українського експорту до Каталонії слід віднести продукціюагропромислового комплексу України, на яку припадає майже 50 %. На долюметалургійного комплексу України припадає 19 % від усього українського експорту до Каталонії;нафти та нафтопродуктів — 9 %; деревини та продукціїдеревообробної промисловості — до 6 %. На експорт українськоготекстилю припадає майже 6 % від обсягу постачань до Каталонії, а питома вага продукціїхімічної промисловості у загальній структурі експорту становить 5 %. У структурі торгівлі головними позиціями при товарному експорті з Каталонії до України є: машини та устаткування; автомобілі та запчастини до них; фармацевтична продукція та медико-хірургічне обладнання; текстиль; барвники; натуральні вина та фрукти.

Співробітництво між Каталонією та Україною відбувається не тільки у сфері економіки, але й у гуманітарній сфері. Прикладом зацікавленості Каталонії Україною є прийняття13 червня2007 р. під час пленарного засідання Парламенту Каталонії Декларації у зв'язку з 75-ю річницею Голодомору в Україні1932-1933 р.р. У вказаному документі було зазначено, що «Парламент Каталонії засуджує геноцид в Україні1932-1933 р.р. з боку тоталітарного режимуСталіна, відомий якГолодомор …». Парламентарі, провівши в тексті Декларації історичні паралелі між Каталонією, яка «також впродовж років була жертвою франкістської диктатури та репресій» й Україною, висловилися за те, «щоб помилки та страхіття минулого не повторилися»[19].

Цікавинки

[ред. |ред. код]
< Редагувати
  • У 1916 році українські та каталонські націоналісти зустрілися в рамках Третьої конференції народів, організованоюСоюзом народів у Лозанні (Швейцарія)[20].
  • Найбільша виставка у світі, присвячена новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ.GSMA Mobile World Congress)[21] — проводиться щорічно уБарселоні. У2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з16 до19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб[22][23].
  • КомпаніяMicrosoft присутня укаталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступнікаталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0[24].
  • Серед програмного забезпечення, перекладеногокаталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera[25][26].
  • Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме длякаталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен.cat. Офіційно створення домену було схваленоICANN16 вересня2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен найвищого рівня для сайтів, пов'язаних зБарселоною.bcn.
  • У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохідкаталонської родини у2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника поІспанії.[27]. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).
  • Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю[30].
Каталонське пурро
  • У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат.porró).
  • Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочкамипомаранча,черешні тадині.
  • Існує легенда, що14 червня1808 р., під час битви з французами під містечкомАл-Брук (за часівнаполеонівських війн), каталонський хлопець зСанпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразокНаполеона і підірвало віру у непереможність французького війська[31].
До архіву >
  • На честь регіону названо астероїд13868 Каталонія.
  • Вперше на території Іспанії, в автономній Каталонії був прийнятий закон, який у випадку дискримінаціїЛГБТ чи гомофобних атак, загрожує штрафом у розмірі до 14 тисячєвро.[33]

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Використання домену .gi для вебсайту міської ради Жирони[Архівовано 17 березня 2004 уWayback Machine.].(кат.),(ісп.),(англ.),(фр.),(італ.),(нім.)
  2. Іспанський сенат підтримав пряме правління у Каталонії.BBC Україна(брит.). 27 жовтня 2017. Архіворигіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  3. Парламент Каталонії проголосив незалежність регіону від Іспанії.BBC Україна(брит.). 27 жовтня 2017. Архіворигіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
  4. Вукраїнській існує однокореневе словокаштелян.
  5. За припущеннями дослідників, від однокореневого словакасті́льйо (зáмок,ісп.castillo) походить також топонім централізуючої іспанської провінціїКастилії.
  6. Шиманський Олександр. Репетиція самостійності. Мешканці Каталонії висловилися за незалежність від Іспанії[Архівовано 4 березня 2016 уWayback Machine.] //Україна Молода, № 234,15 грудня2009
  7. Незалежність Каталонії знову винесли на голосування.ukranews.com.Українські новини. 27 вересня 2015. Архіворигіналу за 1 жовтня 2015.
  8. Прихильники незалежності перемогли на виборах в Каталонії.ukranews.com.Українські новини. 28 вересня 2015. Архіворигіналу за 1 жовтня 2015.
  9. Міжнародні коди Каталонії.[Архівовано 18 січня 2017 уWayback Machine.](англ.)
  10. Euronews:Парламент Каталонії голосує за суверенітет[Архівовано 29 січня 2013 уWayback Machine.]
  11. абКривавий референдум. Невизнаний вибір Каталонії. Архіворигіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
  12. Незалежність Каталонії підтримали 90 % учасників референдуму — влада регіону[Архівовано 29 грудня 2017 уWayback Machine.] // Бі-Бі-Сі
  13. Парламент Каталонії ухвалив резолюцію про незалежність від Іспанії[Архівовано 27 жовтня 2017 уWayback Machine.] «Український тиждень»
  14. Зокрема за списками Сводеша.
  15. Кількість мовців усіма романськими мовами оцінено у 690 млн осіб, каталанською мовою — у 9,1 млн осіб (Languages Spoken by More Than 10 Million People // MSN Encarta)
  16. Діє відповідно до Декрету № 108/2006 від 25 квітня 2006 р., сайтwww.termcat.cat[Архівовано 11 березня 2019 уWayback Machine.](кат.),(ісп.),(англ.)
  17. Сайт Консорціуму для мовної нормалізації.[Архівовано 10 листопада 2008 уWayback Machine.](кат.),(ісп.),(англ.),(фр.)
  18. George Mamulia. 'The Central Power's Policy Toward the North Caucasus, 1914—1917 (Part Two)'Eurasia Daily Monitor Volume: 10 Issue: 10. Архіворигіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  19. Додаткова інформація. Архіворигіналу за 18 травня 2008. Процитовано 13 червня 2008.
  20. George Mamulia. 'The Central Power’s Policy Toward the North Caucasus, 1914–1917 (Part Two)'Eurasia Daily Monitor Volume: 10 Issue: 10
  21. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM.(англ.)
  22. Виставковий центр у Барселоні.(англ.),(кат.),(ісп.)
  23. Mòbils que fan de tot.(кат.)
  24. Компанія Microsoft у Каталонії.(кат.)
  25. Més opcions per catalanitzar l'ordinador.(кат.)
  26. Інтернет сайт Softcatalà.(кат.)
  27. Al 57% de les famílies catalanes els costa arribar a final de mes.(кат.)
  28. Catalanitat de Cristòfor Colom.(кат.)
  29. Свідчення про те, що рідною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська.(рос.)
  30. Привітання мера Барселони «Трьом царям», 5 січня 2009 р.(кат.)
  31. Барабанщик з Ал-Брук.(кат.)
  32. Стаття про найвищі людські вежі в Каталонії.(кат.)
  33. В Каталонії введений штраф за дискримінацію ЛГБТ — до € 14 000. Архіворигіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.

Посилання

[ред. |ред. код]
Каталонія
у сестринських Вікіпроєктах
d:Інформація у Вікіданих?
voy:Каталонія у Вікімандрах?
CMNS:Файли у Вікісховищі?

Українською

Каталанською

Англійською

Російською

Польською

Франція Франція
Андорра Андорра
АрагонЛіонська затока
ВаленсіяБалеарське море
Сабреддіт (англ.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия ·Велика данська енциклопедія ·Велика норвезька енциклопедія ·Універсальна литовська енциклопедія ·Хорватська енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·Шведська національна енциклопедія ·BabelNet ·Britannica (11-th) ·Brockhaus Enzyklopädie ·Brockhaus Enzyklopädie ·Catholic Encyclopedia ·De Agostini ·Encyclopédie Larousse ·Encyclopedia Treccani ·Encyclopædia Britannica ·Encyclopædia Universalis ·Grove Art Online ·Internetowa encyklopedia PWN ·Klexikon ·NicoNicoPedia ·Proleksis Encyclopedia ·Treccanis Dizionario di Storia ·Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Нормативний контроль
Каталонія в темах
Історія
Доісторична епохаДоісторична ІберіяКарфагеняни на Іберійському півостровіЗавоювання Іберійського півострова РимомРимська ІспаніяБарселонське графствоКаталонське князівствоАрагонське королівствоАрагонська КоронаКатолицькі короліСеґадорське повстанняКонституція[ca]Республіка Каталонія (1641)[en]Втрата Північної КаталоніїВійна за іспанську спадщинуДекрети Нуева ПлантаRenaixença[en]Каталонська держава (1873)Республіка Каталонія (1931)[en]Статут автономії (1932)[en]Каталонська держава (1934)[en]Революційна КаталоніяСтатут автономії (1979)[en]Статут автономії (2006)Референдуми щодо незалежності (Референдум у муніципалітеті Ареньш-да-МунРеферендум щодо самовизначенняРеферендум щодо незалежності 2017 р.) •Декларація про незалежністьРеспубліка Каталонія (2017)
Географія
Політика
Економіка
Символи
Культура
Стародавність
Вестготи та араби
Середньовіччя
Іспанська Марка • Барселонське графство • Вільфред Волохатий • Буррель II • Рамон-Беренгер I • Рамон-Беренгер III • Рамон-Беренгер IV • Арагонське королівство • Каталонське князівство • Хайме I Арагонський • Валенсійське королівство • Майорканське королівство • Хайме II Мальоркський • Петро III Арагонський Великий • Альфонс Щедрий • Хайме II Арагонський • Петро IV Церемонний • Мартин I Гуманний • Фернандо I Арагонський • Альфонсо V Великодушний • Фернандо II Арагонський • Ізабелла I Кастильська • Війна за кастильську спадщину • Каталонська компанія • Альмогавари
Іспанський період
Новий період
Новітній період
Алехандро Леррус-і-Ґарсія • Каталонська співдружність • Франсеск Масія та партіяКаталонська держава • Президенти • Республіканська лівиця Каталонії • Люїс Кумпаньш • Каталонська держава (1934)[en] • Іспанська громадянська війна • Диктатура Франко • Асамблея Каталонії • Жузеп Тарраделяс[en] • Терра Ліура • Жорді Пужол[en] • Паскуал Марагаль • Хосе Монтілья • Статут автономії 2006 р. • Суверенітет і прогрес • Платформа за право вибору • Ініціатива «Десять тисяч» • Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун • Референдуми щодо незалежності Каталонії у 2009—2010 р.р. • Референдум щодо самовизначення Каталонії • Референдум щодо незалежності Каталонії 2017
Історики
Країни
Каталонські країни та території
Автономні області Іспанії
Інші території
РайониКаталонії
Сучасні райони
Алт-АмпурдаАл-КампАл-ПенедесАлта-РібагорсаАнойяБажасБаль-д'АранБальєс-УксіданталБальєс-УріанталБарґазаБарсалунесБаш-АмпурдаБаш-ЕбраБаш-КампБаш-ЛюбрагатБаш-ПанадесБашя-СарданьяВерхній УрхельҐаррафҐаррігасҐаррочаЖирунесКонка-да-БарбараМарезмаМонсіаНогераПаляс-ЖусаПаляс-СубіраПла-да-л'АстаньПла-де-УрхельПріуратРібера-д'ЕбраРипульєсСагарраСагріяСелбаСольсонесТаррагунесТерра-АлтаУзонаУрхель
Історичні райони
ПровінціїКаталонії
ПровінціїВаленсії
ПровінціїБалеарських о-ів
Історичні департаментиКаталонії (1812-1814)
Історичні департаменти
Автономні
спільноти
Автономні міста
Провінції
АвілаАлаваАлікантеАльбасетеАльмеріяАстуріяБадахосБалеарські островиБарселонаБіскаяБургосВаленсіяВальядолідГвадалахараГіпускоаГранадаЖиронаКадісКантабріяКасересКастельйонКордоваКуенкаЛа-КоруньяЛа-РіохаЛас-ПальмасЛеонЛьєйдаЛугоМадридМалагаМурсіяНаварраОренсеПаленсіяПонтеведраСаламанкаСамораСанта-Крус-де-ТенерифеСарагосаСевільяСеговіяСоріяСьюдад-РеальТаррагонаТеруельТоледоУельваУескаХаен
Суверенні території
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каталонія&oldid=46105845
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp