Орден Братів Менших Капуцинів (лат.Ordo Fratrum Minorum Capucinorum, OFMCap; коротко —капуцини) — римо-католицькийчернечий орден, заснований у1525 роціміноритом Маттео Бассі вУрбіно, затверджений у1528 році папоюКлиментом VII і в 1529 році отримав надзвичайно суворийстатут. Капуцинів реформувалифранцисканці, й назвали їх так (первісно глузливо), за те, що вони почали носити загостренікаптури (італ.cappucio) на честь і взірСвятого Франциска.
Через осуд францисканців вони зазнали сильних утисків у 1542 році (коли генеральнийвікарій ордену Окіно перейшов упротестантизм), але капуцини вижили, й стали важливою силою протягомКонтрреформації. У 1619 році їх визнано однією з трьох незалежних гілок францисканського ордену. З часу заснування капуцини відзначаються своїми доброчинними справами йаскетизмом. Бідність у капуцинів часто поєднувалася з браком освіти. Найпаче відомі їхні блазнівські народні проповіді (капуцинади; див.«Валенштейнів табір»Шилера).
Одяг капуцинів складається згабіту коричневого кольору, з пришитою до нього відлогою; мотузяного поясу з вузлом, що символізує непорушність чернечих обітниць;сандалів на босоніж.
Як і решта чернечих орденів, капуцини сильно постраждали відсекуляризації та революцій кінця XVIII — початку XIX століть. Попри це, орден вистояв, і до кінця XIX століття число його членів збільшилося.