Калігула І лат.GAIVS IVLIVS GERMANICI FILIVS TIBERI NEPOS AVGVSTI PRONEPOS DIVI ABNEPOS CAESAR AVGVSTVS GERMANICVS лат.GAIVS IVLIVS CAESAR AVGVSTVS GERMANICVS
Гай був третім із шести дітейГерманіка таАгрипіни Старшої. Коли він був дитиною, батько брав його з собою у свої славетні германські кампанії, де Гай носив дитячі чобітки на зразок армійськихкаліг. Через це згодом за ним закріпилося прізвисько «Калігула», що означає «чобіток» (лат.caligula — зменшене від caliga), яке йому не подобалося. Через погіршення стосунків його матері та двоюрідного дідаТиберія після загадкової смерті Германіка Гай був посланий жити спочатку до своєї прапрабабці Лівії, а після її смерті — до бабці Антонії. Після того, якпрефект преторіяСеян зійшов з політичної арени, Гай за вказівкою Тиберія став жити на його віллі наКапрі аж до початку свого правління.
У 33 р. Калігула одружився зЮнією Клавділлою, весілля пройшло вАнції[7]. Але при пологах померли і дитина, і сама Юнія. Казали, що новий префект преторія Макрон натомість запропонував Гаю свою дружину, Еннію Фрасіллу.Філон погоджується з цією версією,Светоній каже, що Гай звабив її.
Перед своєю смертю Тиберій оголосив Калігулу й сина Друза Молодшого,Тиберія Гемелла, рівноправними спадкоємцями, але зазначив, що заступити його повинен Калігула, хоча, за Філоном, знав, що він ненадійний. Попри те, що Калігула не розумівся на адміністративному управлінні, незабаром пішли чутки, що він чи задушив, чи втопив, чи отруїв Тиберія, хоча той помер природною смертю. За іншими джерелами, Тиберія задушив Макрон. До Рима Калігула прибув28 березня і отримав відсенату скасований Тиберієм титулавгуста. Використавши підтримку Макрона, він домігся отримання титулупринцепса.
На початку свого правління Гай демонстрував праведність. Цілком несподівано він відплив на Пандатарію і Понцію, до місць вигнання своєї матеріАгрипіни та братаНерона. Він перевіз їхній прах до Риму і поховав їх з усіма почестями вмавзолеї Августа.
Певно, щоб розвіяти плітки, Гай віддав шану померлому Тиберію, виплативпреторіанцям 2 тис.сестерціїв і, відшкодувавши збитки, завдані імперською податковою системою, знизив власне податки та виплатив борги минулихімператорів. Було скасовано закон про ображення величности (lex de maiestate) та проведена політичнаамністія. Однак через 8 місяців Калігула несподівано на щось захворів (можливо, наенцефаліт, заСветонієм — наепілепсію, яка спричинила органічне ураження мозку; за іншою версією, то далися взнаки психічні переживання дитинства). Після одужання поведінка Гая кардинально змінилася, хоча є думка, що деякі першоджерела (головним чином,Светоній іТацит, що полюбляли плітки та придворні інтриги) перебільшували ситуацію.
Швидко прийшло протвереження, коли за короткий термін були розтрачені усі накопичені Тиберієм резерви державної казни. Династичний елемент почав демонструватися відкрито — на монетах з'явилися сестри принцепса Друзілла, Лівілла й Агрипіна з рогом достатку, чашею та кермовим веслом, тобто з атрибутами богиньродючості,згоди тафортуни. Бабця Калігули Антонія отримала не тільки титул Augusta, але їй, як трьом його сестрам, було передано почесні прававесталок, їхні імена внесли в обітниці та імператорську клятву.
У38 році Калігула примусив скоїтисамогубство спочатку Макрона, потім батька своєї першої дружиниМарка Юнія Силана, а пізніше стратив Гемелла через нібито підозріле ставлення до цезаря (на одному з бенкетів Калігула стверджував, що від Гемелла пахло ліками-протиотрутою). Через два роки був страчений кузен Калігули Птолемей, римський правительМавретанії, через те, що він став носити імператорську прерогативу —пурпуровий плащ.
У Римі Калігула почав будуватиакведукиAqua Claudia таAnio Novus. Для поліпшення постачання зерна, через яке за часів Тиберія спалахували повстання, була поліпшена гавань уРегії.
Можливо, вирішивши продовжити справу батька, Калігула, попри те, що дізнався прозаколотГетуліка, організував германський похід. Напередодні, у39 році, для підкріплення було створено новийлегіон XV Primigenia, докінноти були додані союзнібатави, і вже восени Калігула із своїми сестрами Юлією Агрипіною та Юлією Лівіллою, особистою охороною та двома легіонами перейшовАльпи та досяг СередньогоРейну, де поблизу сучасного містаВісбаден почалися воєнні дії. Взимку39/40 років був побудований форт, який отримав назву Преторій Агріппіни (заразВалькенбург). Трохи пізніше Калігула під час своєї подорожі вЛуґдунум відвідав воєнну базу Фекціон (Вехтен); особиста його присутність там доведена знахідками вина з імператорськихльохів. Припускають, що в цей час Калігула використовував неофіційні титули Castorum Filius («Син табору») та Pater Exercituum («Батько війська»).
На НижньомуРейні було побудовано новий форт, Лауріум, який Калігула використовував для похода протихавків, під час якого воєначальникПублій Габіній Секунд зумів відвоюватиштандарт одного злегіонів, розгромлених вТевтобурзькому лісі. У тому ж році було взято в полон декількахаттів та затверджена нова нагорода corona exploratoria. Однак, хоча, за словамиФілона,юдеї зробилижертвоприношення заради успішного завершення кампанії, першоджерела кажуть, що швидкоплинна кампанія на східному березіРейна призвела до пату. 40 року в Нижній Германії було розпочато будівництво довгого ланцюгалімеса, продовжене в47 роціКорбулоном.
У лютому-березні40 року Калігула почав готуватися до походу вБританію. За різними оцінками, було зібрано від 200 до 250 тис. солдат. Однак війська, досягнувши узбережжяЛа-Маншу, зупинились,облогові таметальні машини були встановлені вздовж берега — розпорядившись віддати бойовий сигнал, Калігула чомусь наказав легіонерам збирати у шоломимушлі та в туніки — черепашки як «дарунок океану». Однак ця версія спростовується, бо слово concha, яке Калігула вжив у наказі збирати мушлі, означало також невеликі легкі судна, з чого припускається що:
війська повинні були приготуватися до переправи (з чого випливає, щооблогові таметальні машини, які були розміщені вздовж берега, були насправді корабельними);
потрібно було битися з суднамибриттів. Непрямо цю версію підкріплюють ствердженнямСветонія (Cal., 47).
Однак кампанія не продовжилася і була проведена вжеКлавдієм. Утім при дворі Калігули знайшов притулокАдміній, син вождякатувелланівКунобеліна, вигнаний зБританії за свої проримські погляди. Калігула тим часом у властивій йому манері за невдалий заколот стративГетуліка та свого шуринаМарка Емілія Лепіда, а двох своїх сестер, які вижили, відправив у вигнання. Однак з Друзіллою він зберігав найтепліші відносини, вимагав для неї божих почестей і нібито навіть здійснив із неюінцест. Її смерть 10 червня 38 року була для Гая великою трагедією. Він склавнекролог, який читав Лепід, і поїхав на свою віллу в Альбі, а потім — вКампанію таСицилію, відпустивши волосся і бороду на знак жалоби (iustitium). По закінченні жалоби почалися приготування до святкування річниці першого консульства Калігули.
Окрім невдалого заколотуГетуліка таЛепіда, проти Калігули були скоєні заколоти Макрона та Гемелла, Секста Папінія та Аніція Церіала, Бетілієна Басса та Бетілієна Капітона, але вони також були викриті. В опозиції до Калігули були також філософиЮлій Кан іЮлій Грецин. Калігулі стало цілковито ясно, що опозиціясенату принципова, і він не робив більше спроб із ним примиритися. Після викриття заколоту, кажуть, він передсенатом вдарив по своємумечу і вигукнув: «Я прийду, прийду, і він зі мною разом». Через все цевільновідпущеник Калігули Протоген став носити поряд з ним дві книжки, що називалися«Меч» та«Кинджал», куди заносилися ті, що підлягали страті.
Попри це, нову спробу зробилиКассій Херея, Анній Вініціан та сенатори Публій Ноній Аспренат і Луцій Норбан Бальб. Дату вбивства було призначено наПалатинські ігри,17 січня41 року. Однак остерігалися одного з охоронців Калігули, сильного та брутального германця, і того, що під час ігор Калігула міг поїхати доОлександрії. Однак Гай з'явився на церемоніях і вранці ввійшов до забитого народом театру, де показували п'єсиКатулла. Оскільки Калігула мав звичку в середині дня вирушати до лазні та на другий сніданок, заколотники планували напасти на нього в одному з вузьких переходів. Однак Гай у цей день вирішив залишитися. Вініціан спробував попередити Херею, що нагоду втрачено, але Гай притримав край йоготоги і дружнім тоном спитав, куди він іде, і Вініціан сів. Аспренат, не витримавши, став радити йому залишити театр. Коли нарешті Гай зі своїм оточенням став виходити, дядько Калігули, Клавдій,Марк Вініцій таВалерій Азіатик приготувалися. Калігула йшов зі своїм другом Павлом Аррунцієм і раптово вирішив зрізати шлях до лазень. По дорозі Гай зупинився, щоб побалакати з молоддю, і за цей час заколотники встигли переміститися. Херея спитав у нього традиційний вульгарний пароль, яким Гай жартував над ним, і почув звичну уїдливу відповідь, що було умовним сигналом (за іншою версією Гай промовив «Юпітер», на що Херея відповів «accipe ratum» — «отримуй своє»). Гай дістав несильний удар між шиєю та плечами і спробував втекти, але один із заколотників, Сабін, завдав йому другого. Заколотники оточили Гая, і Херея викрикнув Сабіну формулу, що традиційно використовувалася прижертвоприношенні — «hoc age», після чого Сабін завдав чергового удару в груди. Після того, як один з кинджалів влучив у щелепу, заколотники завдали ще низку ударів уже мертвому тілу.
Пізніше Агріппа переніс тіло Гая вЛамієві сади — імператорську власність наЕсквіліні, за околицямиРиму, де труп було кремовано, а прах помістили у тимчасову могилу. Казали, щопривид Калігули вештався якийсь часЛамієвими садами, поки тіло не було належним чином поховане.
Стародавнє бронзовепогруддя римського імператора Калігули заввишки 12 см спочатку було знайдено під час розкопокГеркуланума — римського міста, яке було зруйноване виверженням Везувію 79 року н.е. Експерти припускають, що погруддя Калігули було відлито незадовго до або вже після смерті римського імператора, тобто близько 2 тис. років тому. Це був перший зі скульптурних предметів, розкопаних у Геркуланумі вXVII ст., який надалі було загублено майже на 200 років[8].
Безумні римські імператори[sh] — двосерійний документальний фільм сербського режисера Домагоя Бурича, 2006 рік. Калігулі присвячена перша серія)[9].
«Калігула: хвора пристрасть імператора» — український документальний фільм з циклу«У пошуках істини».
«Калігула. Невідома історія безумства» (Caligula: 1400 Days of Terror) — фільм. Автор сценарію і режисерБрюс Кеннеді, 2012 рік, транслювався на телеканаліFox History).
У казціМ. М. Носова«Незнайко в Сонячному місті» кличку «Калігула» носить один з трьох ослів, перетворених Незнайком на коротульок. Зазначено, що насправді він був не чистокровним ослом, амулом.
У відеогріZombie Army Trilogy, в замкуАдольфа Гітлера Фольтершлосс висять портрети історичних постатей, які прославились своєю жорстокістю. Серед них є і портрет Калігули.
.jpg)
