Колката (англ.Kolkataⓘ, ранішеКальку́тта —Calcuttaⓘ,бенг.কলকাতাМФА: ['kolkat̪a]) —столицяіндійськогоштатуЗахідна Бенгалія. Місто розташоване у Східній Індії на східному березі річкиХуґлі. Населення міста становить майже 4,5 млн, населення його агломерації — більш ніж 14 млн, що робить агломерацію третьою за населенням, а місто — четвертим за населенням в Індії.
Колката розташована в східній частині Індії, у дельті річкиГанг на висотах — в діапазоні від 1,5 м (5 футів) до 9 м (30 футів).[1] Вона поширюється лінійно уздовж берегів рукава Хуглі в напрямку з півночі на південь. Теперішня значна частина міста була спочатку величезними водно-болотними угіддями, які осушували протягом століть, для розміщення зростаючого населення міста[2].
Як і для більшої частиниІндо-Гангської рівнини, тут переважаютьалювіальні ґрунти.Четвертинні відкладення, що складаються з глини,мулу,піску ігравю лежать під основою міста. Ці відкладення затиснуті між двома залежамиглини, нижня — на глибинах від 250 м (820 футів) до 650 м (2133 футів), а верхня коливається від 10 м (33 футів) до 40 м (131 футів) в товщину[3]. За даними Бюро індійських стандартів, місто входить до зони сейсмічної-III — із схильність доземлетрусів, та погодних іциклоних зон з категорією — «дуже високих ризиків», відповідно до доповіді ООН[4].
Місто знаходиться у зоні, котра характеризуєтьсякліматом тропічних саван. Найтепліший місяць —травень із середньою температурою 31.3 °C (88.3 °F). Найхолодніший місяць —січень, із середньою температурою 20.1 °С (68.1 °F).[5]
Раніше офіційна назва міста звучала як Калькутта, що є ближче до варіанту вимови англійською мовою. З 1 січня 2001 року місцевий уряд вирішив змінити назву міста на Колката, що відповідає бенгальській вимові назви. 30 липня 2001 року було видано відповідний закон, який узаконив зміну назви. Ім'я столиці походить від назви головного храму міста, присвяченого богині Калі, яку дуже шанують у Західній Бенгалії. Можливо, обидві назви ведуть свою історію з імені одного з трьох сіл — Каліката («Kalikata»), що були на цьому місці до заснування британцями Колкати.
Відкриття поблизу Чандракетуґарх (Chandraketugarh),[6] та проведеніархеологічні розкопки, надали докази того, що цей район був заселений ще більш як дватисячоліття тому[7]. Назва міста походить від рибальського села Каліката (Kalikata), яке вперше згадує в1495 році в своїй поезії поет бенгальський Біпрадас Піпілаі (Bipradas Pipilai), де він називає це поселення, як «Ворота богиніКалі». Ще в1596 році, про поселення згадувавісторикАбу-л-Фазл (Abul Fazl 1551—1602), у своїй книзі «Айн-і-Акабарі».
Але, таки, документальна історія, доти нічим не примітної місцевості, почалася з прибуття на берегиҐанґу європейських представництв та торгових місій вXVII столітті, а саме з прибуттям сюдиБританської Ост-Індійської компанії (English East India Company) в1690 році, коли вони для зміцнення своїх торгових інтересів в Бенгалії «накинули оком» на цю місцину. ТомуДжоб Чарнок (Job Charnock) представник-адміністратор компанії вважається засновником цього міста.
У той час місцевість теперішньої Колкати, перебувала під прямим правліннянаваба БенгаліїСіраджа-уд-Даула (Siraj-Ud-Daulah), і складалася з трьох сіл Каліката (Kalikata), Ґовіндапур (Govindapur) і Сутануті (Sutanuti). Британці наприкінці XVII століття хотіли побудувати форт саме тут, з метою зміцнення своєї переваги над іншими іноземними представництвами.24 серпня1690 року була закладена штаб-квартира компанії в Сітануті, яке знаходилося на східному березі руслаХуглі, але в той же час, уже стояли уздовж берега річки представництва інших європейських країн. Крім англійської компанії штаб-квартири, булифранцузькі представництва в Чанданнаґар (Chandannagar),голландські івірменські в Чучура (Chuchura),данські в Серампурі (Serampore),португальські в Бандель (Bandel),грецькі в Рішра (Rishra) інімецьке в Бгадресвар (Bhadreswar). Тим не менше, британець Чарнок, довгий час, удостоювався почестей, як засновник міста.
Літопис Колкатти:
НаприкінціXV століття, перше посилання на Колкату була знайдена в новелі Манаса Мангал написанаБіпрадасом (Bipradas). Там Чанд Саудаґар (Chand Saudagar) в новелі відвідав Калігат (Kalighat) запропонувавшиПуджубогині Калі на шляху до Саптаґрам (Saptagram).
Коли португальці вперше пристали до берегів Бенгалії близько1530 року, уже були відомі два великих торгових центри —Читтаґонґ іСаптаґрам.
У1756 роціСірадж-уд-Давлла «Мірза Мухаммад» (Siraj-ud-Dawlla (Mirza Muhammad)) став навабом Бенгалії. Він захопив Колкату і змінив назву міста на Алінаґар.
У1757 році британці вперше видрукувалигрошову банкноту в Колкаті.
У1870 році Сіменс запустив в роботу телеграфну лінію, що з'єднала Колкату і Лондон. Ця лінія пройшла територією багатьох країн, у тому числі і Україною. Лінія діяла до 1931 року.
У1873 році був запущений першийтрамвайнийвагон (з кінною упряжжю) в Колкаті.
У1911 році місцева футбольна команда «Мохан Баган» (Mohan Bagan) сенсаційно перемогла британську команду-збірну ІФА (індійська футбольна асоціація) й перемогла в фіналі ІФА, піднявши тим самим моральний дух індійців в боротьбі з колонізаторами.
У1984 році збудованометро — перша підземна залізниця в Індії, починалася зі станції Толлиґунґе (Tollygunge) до Еспланади (Esplanade).
У1992 роціСатяджат Рой, місцевийкінорежисер, отримавкінопремію «Оскар» за фільм «Бхарат Ратна» (Bharat Ratna). Режисер помер у той же рік, тому номінація премії була: «Life Time Achievement»
Мешканців Колкати називають «колкатці» (англ.Calcuttans). Станом на2001 рік у власне місті проживало 4 580 544 осіб, а в міській агломерації проживало 13 216 546 осіб[8]. За попередніми оцінками на2009 рік міське населення становитиме 5 080 519 осіб, міжстатеве співвідношення — 928 жінок на 1000 чоловіків[9] — це нижче, ніж у середньому по країні, тому що більша кількість чоловічих осіб пояснюється напливом на роботу (сезонну чи постійну) приїзжих із сільських районів чоловіків, де вони полишають свої сім'ї. Щільність населення становить 26 805 чоловік на квадратний кілометр.
За данимиперепису — 80 % населення в Колкаті цеіндуси, 18 %мусульмани, 1 %християни і 1 %джайни. Інші релігійні групи, такі яксикхи,буддисти,юдеї ізороастрійці складають меншу частину населення міста[11]. 1,5 мільйона осіб, які становлять близько третини населення міста, живуть у 2011 зареєстрованих і 3500 незареєстрованихнетрях[12].
Транспортна система Колкати є поєднанням сучасного швидкісного транспорту і старих способів транспортування (таких якрикші). Колката пов'язаний з іншою частиною Індії: різноманітними шосейними магістралями, а також безпосередньо завдяки мережінаціональних швидкісних доріг, великою мережеюІндійської залізниці, а також повітряним та морським сполученням. Більшість транспортноготрафіку на північному сході Індії — це маршрути, що йдуть через Колкату.
Приватний автотранспорт на вулицях Колкати використовується менше в порівнянні з іншими великими містами Індії, що пояснюється якісною роботою громадського транспорту, а саме його великої кількості та різноманітності і вкладання муніципальних коштів у його розвиток[13]. Однак, з роками, місто все більше потерпає від неухильного зростання числа зареєстрованих приватних транспортних засобів, дані за 2002 рік показали збільшення їх на 44 % (протягом семи років)[14]. Але простору дорожнього (узгодженого з щільністю населення) для автолюбителів обмаль і в місті становить лише 6 %, у порівнянні з 23 % вДелі і 17 % вМумбаї, створюючи серйозні проблеми для руху автомобілів на міських дорогах[15]. Хоча продуктивна робота метро в Колкаті і ряд нових приміських залізниць і розв'язок поки що усувають притаманні для всіх індійськихмегаполісів застійні явища (автомобільні корки) в русіавтотранспорту в межах міста (звичайно окрімчасу пік).
Громадський транспорт здійснюється в Колкатіприміськими залізницями,Метро Колкати, трамваями і автобусами. Приміський мережа обширна і тягнеться в далекі передмістя. Колката метро, знаходиться у віданні«Індійської Залізниці» (Indian Railway) і є найстарішою підземною транспортною системою в Індії[16].Метро проходить паралельно руслуХуглі і з'єднує північ та південь міста, довжина його близько 16,45 км.Автобуси є пріоритетним видом транспорту і управляються з боку урядових установ та приватних операторів. Колката є єдиним містом Індії, що маєтрамвайну мережу —«Колкати Трамвайна компанія» (Calcutta Tramways Company)[17]. Маршрути трамваїв обмежені певними районами міста, що сприяє якісному руху міськими дорогами. Через часті місцеві чи глобальні повені, що виникають через проливнідощі всезон дощів, іноді, припиняється рух громадського транспорту (по всьому місту чи на окремих територіях)[18][19].
До приватних форм автотранспорту (окрім самих автовласників) включають службовий транспорт. А саме, служби таксі — «Жовте таксі» (Yellow taxis), а також Авторикші (Auto-rickshaws), що рухаються по узгодженим та конкретним маршрутам. Almost all the taxis in Kolkata are Ambassadors. Майже всі таксі в Колкаті є марки Амбассадор (Ambassadors), цим самим, вони відрізняються від більшості автотаксі в інших містах Індії, де в основному використовуються машини марокТата Індікас (Tata Indicas) абоФіат (Fiat). У деяких районах міста, використовуються щевело-рикші іручні-рикші, які також популярні у громади міста через їх компактність та вигідність при переміщеннях на короткі відстані, або ж історичній частині міста та й значна частинатуристів віддають їм перевагу.
Між 1957 та 1976 роками зЛондону до Калькутти існувало регулярне автобусне сполучення. Автобусний маршрут в обидві сторони складав близько 32 700 км, час в дорозі — 50 днів та був найдовшим у світі.
В автобусі були спальні місця та навіть кухня. Вартість проїзду складала 145фунтів стерлінгів. Автобус зупинявся біля визначних пам'яток та місцях для покупок уВідні,Стамбулі та деяких містахІрану.
Автобус доставляв пасажирів зВеликої Британії до Бельгії, Західної Німеччини, Австрії, Югославії, Болгарії, Туреччини, Ірану, Афганістану, Пакистану та Північної Індії.
Як і по всій Індії, крикет дуже популярна гра й в Колкатті, у нього грають по всьому місту, на крикетних майданчиках чи просто на вулицях. Турніри, особливо пов'язані з іграми просто неба, такі як крикет, футбол,бадмінтон,карром (carrom) регулярно організовуються на міжтериторіальній або міжклубній основі. У місті розміщено кілька футбольних шкіл для неповнолітніх і юнацьких крикетних клубів і інститутів майстерності-тренерів. Серед найвідоміших спортивних зірок з Колкатти — колишній гравець індійської національної крикетної збірної, її капітан, Сурав Ґанґулі (Sourav Ganguly) та олімпійський бронзовий призер з тенісуЛеандер Паєс (Leander Paes). Колишнізірки футболу, а саме, олімпійські призери Сайлен Манн (Sailen Manna), Чуні Госвамі (Chuni Goswami), ПК Банерджі (PK Banerjee), Субрата Бхаттачарія (Subrata Bhattacharya) і теперішня індійська зірка футболу, її капітанБхачунґ Бхутія (Bhaichung Bhutia).
Колкатта відома своїми великимистадіонами. «Еден Ґарденс» (Eden Gardens) є один з двох у світі, 100 000-чників — крикетних стадіонів у світі[24]. «Солт-Лейк-стадіон» (Salt Lake Stadium), також відомий як Стадіон індійської молоді —Yuva Bharati Krirangan) — багатофункціональний стадіон і є третім за розміром у світі футбольним стадіоном[25]. «Колкатта Крикет і Футбольний клуб» (Calcutta Cricket and Football Club) є другим найстарішим крикетним клубом у світі[26]. Колката має три 18-лункових навчальнігольф-поля в «Колькатта Королівському Гольф Клубі» (Royal Calcutta Golf Club), першийгольф-клуб у світі за межами Великої Британії[27]. Колкатта також є домом для«Шахрукх Кхан» (Shahrukh Khan) — власника «Kolkata Knight Riders IPL» Колката професійна команда з крикету.
Хоча регбі і малопоширений в Індії вид спорту, та Колкатта вважається «столицею» «Союзу регбі в Індії». Місто дало свою назву найстарішому міжнародному турніру врегбі —Кубок Колкатти (Calcutta Cup). Сам кубок фізично походить з Індії, але розігрується британськими збірними — основоположниками цього виду спорту.
.jpg)
