| Кабала (місто) | |
|---|---|
 Руїни кріпосних стін стародавньої Кабали (фундамент з білого вапняку був зроблений у XX ст., аби уникнути обвалення останків веж) | |
| Сучасне розташування |  Азербайджан  |
| Регіон | Çuxur Qəbələd |
| Географічні координати | 40°53′23″ пн. ш.47°42′56″ сх. д. / 40.889639° пн. ш. 47.715683° сх. д. /40.889639; 47.715683 |
| Ширина | 300 |
Кабала (Кабалака, Кабалак) (вірм.Kapałak[1] / Կապաղակ;дав.-гр.Χαβαλαдав.-гр.Χαβαλα[2], азерб. — Qəbələ) — стародавнє місто і столицяАлбанії Кавказької (доVI століття), великий торговий центр доXV століття[3].
Під назвою Кабалака місто вперше згадується в письмових джерелах другої половиниI століття, точніше в «Природній історії»Плінія Старшого[4]. Про місто Хабала (Кабала) також пишеПтолемей у своєму «Географічному керівництві»[5][6] уII столітті. Торговельні зв'язки стародавньої Кабали були великі, місто було одним з найбільших на той час центрів Кавказької Албанії[7] .
Кабала відчувала часті набігихазар. Хазари володіли Кабалою ціле століття і перетворили місто на свій адміністративний центр. Не випадково араби, що захопили пізніше Кабалу називали місто Кабала-Хазар.
Правителем Кабали вX столітті був Анбаса ал-А'вар («Одноокий Лев» (Лео, Левон?)), Який можливо походив із албано-вірменської родини. Після нього правив син Абд ал-Барра, коли в981 році н. е. Шірваншах Мухаммед б. Ахмад захопив місто[8][9] .
УXVI ст. Кабала була зруйнованаСефевідами . Руїни Кабали знаходяться вАзербайджані на схід від села Чухур Габала і на північний захід від сучасного містаГабала. Руїни цитаделі Кабали займають площу понад 25 гектарів, на схід від цитаделі — храмова і гориста ділянка (понад 50 га)[3] .
УXVII столітті вірмени в Кабалі становили значну частину населення, які понад звичайної податі платили ще й податок для іновірців — "харач ". Значне погіршення становища вірмен особливо спостерігалося під час виступів Дауд-бека і Сурхан-хана, загони яких систематично переслідували вірмен[10] .
Археологічні розкопки давньої Кабали почалися з серединиXIX ст. (Яновський, Д.Шаріфов, Р.Ефендієв, І.Джафарзаде та інші).[7] На сьогоднішній день відомо, що товщина культурного шару не менше 5 метрів.
З I до середини XVIII ст. утворилися чотири культурні шари (античного часу, раннього, розвиненого і пізнього середньовіччя). Це обумовленонумізматичними та іншими археологічними матеріалами.
Саме в Кабалі вперше вАзербайджані була знайдена покрівельна черепиця античного часу. Також були знайдені скалки керамічного посуду античного періоду. Це дає підставу відносити культуру стародавньої Кабали до передодня або початку нашої ери.
У1906 році при розкопках міста було знайдено стародавній напис із шести рядків, напевно, агванською (албанською). Напис було вивезено доПетербурга, однак з невідомих обставин виявилася втраченою[11] .
У культурному шарі міста, що відноситься доIX —XIII ст., виявлені у великій кількості вогнища, тендіри, ями, лінії підземного водопроводу з глиняних труб. Виробництво глазурованої кераміки переживало тоді пору свого найвищого розквіту. Тоді ж і почали ставитися на денцях судин клейма майстрів, що їх виготовляли. В економіці міста, поряд із землеробством і садівництвом, велике місце займали гончарна, ювелірна, склодувна справи, виробництво шовку, ткацтво та інші ремесла. Крім арабських монетIX —X ст., в Кабалі знайдені монети ширваншахів,дербентських правителів, Ільдегізідов .
З1926 року в цьому регіоні з певними перервами проводяться археологічні дослідження, а з1959 року дослідження проводяться регулярно. В останні роки дослідження проводить азербайджано-корейська асоціація культурного обміну SEBA. У2014 році в Габалі відбулося відкриття Габалінського археологічного центру, коли після реставрації в лабораторіях демонструвалося близько 1500 експонатів, виявлених Габалінською археологічною групою Інституту археології та етнографіїНаціональної академії наук Азербайджану та корейськими археологами при підтримці SEBA під час розкопок на місці античного міста Габалі, на територіях Селбір і Гала[12] .
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |