Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Заперечення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Заперечення (значення).
Ця статтяє сиримперекладом з англійської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможітьполіпшити переклад.(жовтень 2021)

Заперечення влогіці —унарна операція надсудженнями, результат якої — судження (у відомому сенсі) «протилежне» початковому. Позначається знаком¬ перед або рискою над судженням. Синонім:логічне «НЕ».

Як у класичній, так і в інтуїціоністській логіці«подвійне заперечення» ¬¬A — наслідок судження A, тобто має місцетавтологія:A¬¬A{\displaystyle A\rightarrow \neg \neg A}.

Вкласичній логіці заперечення зазвичай інтерпретують якфункцію, що переводитьістину вхибність і навпаки. А в інтуїціоністській логіці зазвичай під запереченнямтвердженняP{\displaystyle P} приймається спростуванняP{\displaystyle P}. Обернене твердження¬¬AA{\displaystyle \neg \neg A\rightarrow A} правильне в класичній логіці (закон подвійного заперечення), але не має місця в інтуїціоністській. Тобто, заперечення шуканого твердження не може бутиінтуїціоністським доказом, на відміну від класичної логіки. Цю відмінність двох логічних систем зазвичай уважають головною.

Улогіці йматематиці заперечення ще називається логічним доповненням. Цеоперація на пропозиції, істинності значення, або семантичні значення в цілому. Інтуїтивно зрозуміло, що заперечення істинне, коли твердження є хибним, і навпаки. У класичній логіці заперечення, як правило,ототожнюється з істиною функції, яка приймає істину хибністю та навпаки. Усемантиці Кріпке, заперечення — це теоретико-множиннедоповнення.

Множиною істини заперечення судження є доповнення множини істини самого судження доуніверсальної множини, з якої вибираються елементи.

Схемотехніка

[ред. |ред. код]
A{\displaystyle A}A¯{\displaystyle {\bar {A}}}
01
10

Мнемонічне правило для заперечення звучить так: На виході буде:

  • «1» тоді і лише тоді, коли на вході «0»,
  • «0» тоді і лише тоді, коли на вході «1»

Визначення

[ред. |ред. код]

Класичне заперечення — це операція на одне логічне значення, як правило, значення пропозиції, яке виробляє значення істини, якщо його операнд є хибним, і помилкове значення, якщо його операнд є істинним. Таким чином, якщосудження вірно, то ¬ A (вимовляється як «не А»), буде помилковим, і навпаки.

Таблиця істинності ¬p
p¬p
ПравдаНеправда
НеправдаПравда

Класичне заперечення може бути визначене в термінах інших логічних операцій. Наприклад, ¬ р може бути визначене як р → F, де «→» є логічним наслідком і F — це абсолютна хибність. І навпаки, можна визначити як F & P ¬ р для будь-яких р пропозицій, де «&» є логічне множення. Ідея полягає в тому, що будь-якасуперечність є хибна. Також ми отримаємо подальшу ідентичність: P → Q може бути визначене як ¬ P ∨ Q, де «∨» є логічне додавання: «Не р або q».Алгебраїчно, класичне заперечення відповідає доповненню вбулевій алгебрі. Ця алгебра забезпечує семантику для класичної логіки.

Позначення

[ред. |ред. код]

Заперечення висловлювання р є зафіксованим по-різному в різних контекстах обговорення та області застосування. Серед цих варіантів є наступні:

ПозначенняВимовлення
¬pнеp
pнеp
~pнеp
p{\displaystyle p'\!}p просте число,
p доповнення
!p{\displaystyle !p\!}неp

В теорії множин також використовується для позначення 'не є членом': U \ A, де U не є членом А. Незалежно від того, чи є він зафіксованим або символом, заперечення ¬ р /-р може бути прочитане як «це не той випадок, що р», «не те, що р», або зазвичай простіше (хоча і не граматично) як «не р» .

Властивості

[ред. |ред. код]

Подвійне заперечення

[ред. |ред. код]

В системі класичної логіки,подвійного заперечення, тобто заперечення a пропозиції р, логічноеквівалентний р. Виражений в символічному плані, ¬¬p ⇔ p. В інтуїційній логіці,пропозиція є його подвійне заперечення, але не навпаки. Це знаменує одна важлива відмінність між класичним та інтуїційним запереченням. Алгебраїчно класичне заперечення називаєтьсяінволюція періоду два.

Проте, в інтуїційній логіці є еквівалентність  ¬¬¬p і ¬p.

Дистрибутивність

[ред. |ред. код]

Закони де Моргана забезпечує спосіб поширення заперечення наддиз'юнкцією та кон'юнкцією:

¬(ab)(¬a¬b){\displaystyle \neg (a\vee b)\equiv (\neg a\wedge \neg b)},  and
¬(ab)(¬a¬b){\displaystyle \neg (a\wedge b)\equiv (\neg a\vee \neg b)}.

Лінійність

[ред. |ред. код]

В булевої алгебри,лінійна функція є одна з таких, що: Якщо існує a0, a1, …, an{\displaystyle \in } {0,1} що f(b1, …, bn) = a0 ⊕ (a1{\displaystyle \land } b1) ⊕ … ⊕ (an{\displaystyle \land } bn), для всіх b1, …, bn{\displaystyle \in } {0,1}.

Інший спосіб виразити це, що кожна змінна завжди робить різницю в істинності вартості операції або вона ніколи не робить різницю. Заперечення — це лінійний логічний оператор.

Самостійна подвійність

[ред. |ред. код]

В булевій алгебрі подвійна функція є однією з таких, що: f(a1, …, an) = ~f(~a1, …, ~an) для всіх a1, …, an{\displaystyle \in } {0,1}.

Заперечення є самоподвійним логічним оператором.

Правила виведення

[ред. |ред. код]

Є число еквівалентних способів сформулювати правила для заперечення. Один звичайний спосіб сформулювати класичне заперечення в установці природного вирахування прийняти як примітивні правила виведення заперечення введення (з висновку p, щоб обидва q і ¬q, висновок ¬p; це правило також називають доведення до абсурду), заперечення усунення (з p і ¬p висновок q; це правило також називають подвійним усуненням заперечення). Один отримує правило інтуїційного заперечення так само, але з винятком ліквідації подвійного заперечення.

Заперечення введення стверджує, що якщо абсурд можна зробити як висновок від p, то p не повинно бути справою (тобто. p неправдиве (класично), або опровержіне (інтуїционістському) або т.п..). Іноді усунення заперечення формулюється за допомогою примітивного абсурду (знак ⊥). В цьому випадку правило говорить, що з p і ¬p слідує абсурд. Разом з ліквідацією подвійного заперечення можна зробити висновок нашому спочатку сформульовану правилу, саме що-небудь з абсурду.

Зазвичай інтуїційне заперечення ¬p з p визначається як р → ⊥. Тоді заперечення впроваджує та усуває лише окремі випадки імплікації введення (умовний доказ) та ліквідації (модус поненс).

Програмування

[ред. |ред. код]

Як і в математиці, заперечення використовується в інформатиці для побудови логічного висловлювання.

if(!(r==t)){/*...statements executed when r does NOT equal t...*/}

«!» означає логічне НЕ вB,C, і мов, таких якC++,Java,JavaScript,Perl, іPHP. «NOT» є оператором використовується вALGOL 60[en],BASIC, і мови разом з ALGOL- або BASIC-inspired синтаксису, таких якPascal,Ada,Eiffel і Seed7. Деякі мови (C++, Perl, і т. д.) забезпечують більше ніж один оператор для заперечення. А кілька мов, як PL/I і Ratfor використовують¬ для заперечення. Деякі сучасні комп'ютери таопераційні системи будуть відображати¬ як! на відтворення файлів вASCII.  Більшість сучасних мов дозволяють вищевказану заяву щоб скоротити відif (!(r == t)) доif (r != t), яка дозволяє іноді, коли компілятор/інтерпретатор не може оптимізувати його, швидше програм.

В інформатиці є також побітове заперечення. Це приймає значення цього та перемикає всі бінарні 1s до 0s і 0s до 1s. Дивись операцію побітового. Це часто використовується для створення зворотнього коду або «~» в C або C++ і в додатковому (просто спрощена до «-» або від'ємний знак, оскільки це рівнозначно тому, що приймаючи від'ємне значення арифметичне від кількості), як це здебільшого створює протилежне (від'ємне значення еквівалентного), або математичний додаток до значення (де обидва значення додаються разом вони створюють в цілому).

Щоб одержати абсолютне (позитивний еквівалент) значення даного цілого числа в наступному буде працювати як «-» змінює його з негативного на позитивний (він негативний, оскільки «x < 0» істина)

unsignedintabs(intx){if(x<0)return-x;elsereturnx;}

Щоб продемонструвати логічне заперечення:

unsignedintabs(intx){if(!(x<0))returnx;elsereturn-x;}

Звертаючи стан і повернути назад результат створює код, який логічно еквівалентний вихідному коду, тобто будуть мати однакові результати для будь-якого входу (зверніть увагу, що в залежності від використовуваного компілятора, фактичні інструкції, виконувані комп'ютером, можуть відрізнятися).

Ця конвенція іноді поверхнева в письмовій мові, як у комп'ютерній сфері сленгу для ні. Фраза!voting, наприклад, означає « не беруть участь у голосуванні».

Семантика Кріпке

[ред. |ред. код]
Докладніше:Семантика Кріпке

В семантиці Кріпке, де семантичні значення формули набору можливих світів, заперечення може бути доставлене на увазі теоретико-множинної Комплементації.

Див. також

[ред. |ред. код]

Література

[ред. |ред. код]
  • Gabbay, Dov, and Wansing, Heinrich, eds., 1999.What is Negation?, Kluwer.
  • Horn, L., 2001.A Natural History of Negation, University of Chicago Press.
  • G. H. von Wright, 1953–59, «On the Logic of Negation»,Commentationes Physico-Mathematicae 22.
  • Wansing, Heinrich, 2001, "Negation, " in Goble, Lou, ed.,The Blackwell Guide to Philosophical Logic, Blackwell.
  • Marco Tettamanti, Rosa Manenti, Pasquale A. Della Rosa, Andrea Falini, Daniela Perani, Stefano F. Cappa and Andrea Moro (2008). «Negation in the brain: Modulating action representation», NeuroImage Volume 43, Issue 2, 1 November 2008, pages 358—367,http://dx.doi.org/10.1016/j.neuroimage.2008.08.004/

Посилання

[ред. |ред. код]
Загальне
Системи
Традиційна
Числення висловлень
Булева логіка
Предикатна логіка
Теорія множин
Наївна
Типимножин
Формальна
Теорії
Теорія моделей
Теорія доведення
Теорія обчислюваності
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заперечення&oldid=44385588
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp