Перший прообраз жіночих трусів з'явився уСтародавньому Єгипті: настегнова пов'язка«схенті» — неширока тканина, яка підтримувалась наталіїпоясом. У греко-римський період жінки вдягали труси-сублігакулум, схожі на сучасніплавки, які використовувались під час спортивних і танцювальних змагань.
Всередні віки жіночих трусів не існувало. Будь-які спроби створити цей предмет одягу одразу ж припинялися. Замість цьогоаристократки носили довгі спідниці підкриноліном, які шилися із білогополотна без прикрас.
У цей періодвенеційськікуртизанки почали носитишовкові таоксамитовіпанталони довжиною до коліна, які вважалися ознакою аморального життя. У 1578 році панталони здобули тимчасову популярність завдяки королеві ФранціїКатерині Медічі. Це булишорти із золотої або срібної тканини, прикрашені численнимирюшами і бантами. Після смерті королеви аристократки не могли собі дозволити цю розкіш, відсутність якої полегшувала справляння фізіологічних потреб.
У 1730 році спеціальним указом короляЛюдовика XV французька поліція зобов'язала танцівниць вдягати«канканські» труси під короткі спідниці. Наприкінці XVIII ст. жіночі труси були завезені з Франції до Великої Британії. Застібка в цих моделях розташовувалась ззаду. Багаті дами носили труси збавовни,шерсті абольону, а також короткі штани до колін, які стягувались поміж ніг.
На початку XX ст. в моду увійшли кольорові панталони з передньою застібкою, які прикрашалисямереживом, бантами та рюшем. Тогочасні модниці носили подовжені шорти, до яких підв'язувалисьпанчохи, а також шовковукомбінацію із застібкою внизу. Прості селянки трусів не вдягали. У 1928 році німецька компанія Naturana представила першу колекціюспідньої білизни із бавовни, яка нагадувала сучасні труси.
Мереживні труси різних моделей
У 1930-х роках жіночі труси значно спростилися та вкоротилися, з'явилися облягаючі моделі ізтрикотажу. Труси з високою талією доповнювала нижня спідниця з тонкої напівпрозорої тканини. У повоєнні роки жіночі труси стали повноцінним предметом гардеробу, а їх світове визнання супроводжувалось численними скандалами, наслідком яких стала публічна демонстрація відкритої білизни. У 1949 році спільнота обурилась тенісисткоюГассі Моран, у якої було видно мереживні труси з-під короткої спідниці, а наприкінці 1950-х бурхливу дискусію викликав перший публічний показ колекції трусів німецької фірми Triumph. У цей період в модній індустрії зароджується стиль«пін-ап», який облягав і підкреслювавжіночу фігуру.
У 60-ті роки світ охопивфеміністичний рух, який вплинув на моду спідньої білизни. Хвиля заворушень, особливо в західних країнах, досягла свого апогею у 1968 році, під час яких атрибути жіночності публічно спалювались у «вогнищах свободи». Наступне десятиліття ознаменувалосясексуальною революцією. У 1977 році Рой та Гейє Реймонди створюють магазин спідньої білизни«Victoria's Secret», дизайн якого був виконаний увікторіанському стилі.
У серпні 1981 року модельєр Фредерік Меллінгер створив першу колекцію міні-трусів, які згодом стали називатисятанга. Також широкого розповсюдження набулитруси-стрінги і моделі з високим вирізом на стегнах —бікіні. На межі тисячоліть були модними мереживна та напівпрозора білизна, яка стала ще більш відвертою завдякигламуру та «порно-шику».
На початку 2014 року на території Росії, Білорусі і Казахстану була введена заборона на виробництво, ввезення і продаж мереживних трусів[1].
Залежно від глибини вирізу на стегнах, виділяють три основних типи трусів — «максі» (maxi), «міді» (midi) і «міні» (mini).
Найпоширенішими є труси-міді. Вони повністю або частково закриваютьсідниці і мають виріз на середині стегна. Залежно від фасону, резинка знаходиться на талії або на стегнах. Такі труси виготовляють ізбавовни або натуральних тканин і дозволяють шкірі дихати.
Труси-максі закривають сідниці повністю і мають завищену талію. Ці моделі дозволяють коригуватифігуру, шиються із еластичних матеріалів, а також утеплених та безшовних тканин.
Міні-труси складаються з невеликого трикутника длявульви талобка і смужок, з'єднаних резинкою на стегнах. Виготовляються переважно з синтетичних матеріалів. Такі моделі повністю оголюють сідниці і не прикривають анус. Труси міні пов'язані з ризиками дляжіночого здоров'я і не призначені для цілодобового носіння.
Закривають стегна майже повністю, схожі на шорти або короткі капрі. Класичні панталони є закритими від пояса до колін, часто з отворами чи розєднуваними частинами длясечовипускання ідефекації.
Просторі труси вільного крою, схожі на шорти або чоловічі сімейні труси. Тримаються на резинці, не прилягаючи щільно до тіла і можуть сягатикльошу від стегна.
Пейдженсліп (Pagenslip)
Високі облягаючі труси з короткими штанинами та прямолінійною ластовицею для ніг.
Girdle
Труси з посадкою високо на талії, що закривають усі сідниці і стегно приблизно до середини. Часто є коригуючими.
Зручнаунісекс модель нагадує шорти для плавання (хоча й може також виконуватись з мережив, вишивки та тесьми). Боксери з еластичними вставками ззаду можуть використовуватись для корекції фігури, підтримуючисідниці.
Труси класичної універсальної форми з вирізом до серединистегна. Розташування гумки може варіювати талії до середини стегна. Шиються зситцю,бавовни, мережива,шовку тощо. Вважаються одними з найзручніших для повсякденного носіння.
Повністю залишають сідниці відкритими завдяки дуже вузькій сполучній смужці, резинці або вервечці на стегнах. Підходять для врочистих прийомів під обтислий одяг.