Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Жовте море

Координати:35°00′00″ пн. ш.123°00′00″ сх. д. / 35.00000° пн. ш. 123.00000° сх. д. /35.00000; 123.00000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жовте море
35°00′00″ пн. ш.123°00′00″ сх. д. / 35.00000° пн. ш. 123.00000° сх. д. /35.00000; 123.00000
РозташуванняТихий океан
Прибережні країниКНР, КНДР і Південна Корея Редагувати інформацію у Вікіданих
Найбільша глибина152 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Середня глибина38м
Об'єм17 км³ Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа416 000км²
Впадаючі річкиХуанхе,Ялуцзян,Хайхе,Ляохе
Впадаюча річкаРічка Геумd, Річка Хан, Ляохе, Yeongsan Riverd, Чхончхонган, Daliao Riverd, Shu Riverd, Yalu Riverd і Yihed Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CS:Жовте море у Вікісховищі

Жовте море (кит.:黄海 — Гуангай;кор.황해 —Гванге,англ.Yellow Sea) — напівзамкненеокраїнне море у західній частиніТихого океану міжКитаєм іКорейським півостровом.

Межі моря

[ред. |ред. код]

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Жовтого моря так[1]: Жовте море відокремлене відЯпонського моря лінією від південного краю півострова Хенам у провінціїПівденна Чолла до островаЧеджу і відокремлене відСхіднокитайського моря лінією від західного краю острова Чеджу до гирла річкиЯнцзи.

Загальний опис

[ред. |ред. код]

Води моря омивають береги трьох державСхідної Азії — Китаю,КНДР таПівденної Кореї. За данимиЕнциклопедії Британніка довжина моря з півночі на південь складає близько 960 км і близько 700 км — зі сходу на захід. Площа — 416 тис. км²; середній об'єм води — 16 тис. км³; середня глибина — 38 м; найбільша глибина 106 м. Глибини рівномірно збільшуються із півночі на південь до 84—92 м, на крайньому південному сході — до 106 м.Ґрунт — мул і пісок.

Розташовано в межах вирівняної мілководої частини материкової мілини. На півдні межує зі Східнокитайським морем по лінії південно-західний край Кореї —острів Чеджу — берег материка на північ від гирла р.Янцзи (Чанцзян). Назва походить від частинок піску, що виносить Хуанхе.

Припливи переважають неправильні півдобові; величина припливу біля берегів Китаю дорівнює 1—3 м, біля берегів Кореї — 4—8 м[2]. Береги на півночі й заході переважно низькі, на сході — високі, скелясті, сильно порізані. Великі затоки:Ляодунська,Бохайвань таЗахіднокорейська, що з'єднуються з морем протокамиБохай,Лаотешань таЗахідно-Корейською.

Острови: Анмадо, Пенньондо, Теебудо,Токчок, Гагеодо,Канхва, Хайдо,Хиксан, Хондо,Чеджу,Чиндо, Мууїдо, Сідо, Сільмідо, Сіндо, Вандо, Йонджондо,Йонпхьондо (усі в Південній Кореї).

Розвиненерибальство.

Клімат

[ред. |ред. код]

Акваторія моря лежить усубтропічному кліматичному поясі (зонамусонів), північна частина — упомірному мусонному[3]. Влітку переважаютьтропічні повітряні маси, взимку —помірні. Значні сезонніамплітуди температури повітря і розподілуатмосферних опадів. Сезон дощів припадає на літній період, взимку можливі снігопади[4]. На півночі пануютьпомірні повітряні маси з мусонною сезонною циркуляцією. Значні сезонні коливання температури повітря. Вологе дощове літо зтуманами і суха прохолодна зима[4].

Клімат помірний, мусонний. Взимку переважають холодні і сухі вітри із північного заходу, влітку — теплі та вологі з південного сходу. З червня по жовтень часті тропічні урагани (тайфуни). Середня температура повітря в січні від –10 °C на півночі до 3 °C на півдні, у липні 23—26 °C. Середня річна кількість опадів від 600 мм на півночі до 1000 мм на півдні з максимумом влітку. Поверхневі течії утворюють циклональний круговорот, який складається з теплої течії на сході, що поступає зіСхіднокитайського моря, і холодної течії на заході, що йде з північно-західної частини моря. Швидкість течії 1—4 км/год. температура води в лютому на північному заході нижче 0 °C, на півдні від 6 °C до 8 °C; у серпні від 24 °C на півночі до 28 °C на півдні.Соленість змінюється від 30 ‰ і менш на північному заході до 33—34 ‰ на південному сході; поблизу гирл річок зменшується до 26‰ і нижче. У дна, на глибині 30—50 м, температура від 6 до 7 °C, солоність 32,5 ‰. У листопаді на південному заході утворюється крига, яка тримається до березня. Колір води міняється від зеленувато-жовтого до зеленувато-блакитного.Прозорість на південному заході до 10 м, на півдні до 45 м.

Біологія

[ред. |ред. код]

Акваторія моря утворює окремий однойменний морськийекорегіон бореальної тихоокеанської зоогеографічної провінції[5]. Узоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до північної субтропічної зони[6].

Флора і фауна

[ред. |ред. код]

Море багатеводоростями (переважноламінаріями, серед яких переважаєSaccharina japonica),головоногими,ракоподібними,молюсками та особливосиньо-зеленими водоростями, які цвітуть влітку і вносять свій внесок у колір води. Наприклад, тільки в Китаї вилов морських водоростей у цьому районі 1979 року досяг 1,5 мільйона тонн. Загальна чисельність видів морської флори і фауни збільшується на південь і вказує на високу продуктивність моря. Кілька нових для науки видівбичків були недавно виявлені в Жовтому морі[7].

Південна частина Жовтого моря, включаючи усе західне узбережжя Кореї, містить смугу припливнихмілин шириною 10 км, загальна площа якої становить 2850 км², а глибина — від 4 до 10 м. Ці мілини складаються з високопродуктивних відкладень із багатою донною фауною і мають велике значення для мігруючихкуликів[8]. Дослідження показують, що цей район є найважливішим дляперелітніх птахів при міграції на північ, його використовують, як мінімум, два мільйони птахів, і близько половини з них використовують його і для міграції на південь[9][10].

Біорізноманіття океанічної мегафауни, як-отморські ссавці,морські черепахи і велика риба, в наш час різко скоротилося не тільки через забруднення, але і за рахунокполювання, та, у першу чергу, японськогокитобійного промислу[11].

Впадають річки

[ред. |ред. код]

Порти

[ред. |ред. код]

Катастрофи

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Limits of Oceans and Seas(PDF) (вид. 3rd). International Hydrographic Organization. 1953. Архіворигіналу(PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
  2. Жёлтое море / Энциклопедия «Вокруг света». Архіворигіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  3. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / УкладачСкуратович О. Я. —К. :ДНВП «Картографія», 2008.
  4. аб(рос.) Физико-географический атлас мира. —М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  5. (англ.)Mark D. Spalding et al.Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas.BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  6. (рос.)Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессораЛ. А. Зенкевича. —М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
  7. esa.Earth from Space: The Yellow Sea of China. Архіворигіналу за 15 червня 2019. Процитовано 16 серпня 2020.
  8. Maurice L. Schwartz (2005)Encyclopedia of coastal science[Архівовано 8 лютого 2020 уWayback Machine.],ISBN 1-4020-1903-3 p.60
  9. Barter, M.A. (2002).Shorebirds of the Yellow Sea – importance, threats and conservation status. Wetlands International Global Series Vol. 9. International Wader Studies Vol. 12. CanberraISBN 90-5882-009-2
  10. Barter, M.A. (2005).Yellow Sea – driven priorities for Australian shorebird researchers. pp. 158–160 in: "Status and Conservation of Shorebirds in the East Asian – Australasian Flyway". Proceedings of the Australasian Shorebird Conference, 13–15 December 2003, Canberra, Australia. International Wader Studies 17. Sydney.
  11. Weller, D. та ін. (2002).The western gray whale: a review of past exploitation, current status and potential threats.4 (1). J. Cetacean Res. Manage: 7—12. Архіворигіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 10 березня 2016.

Література

[ред. |ред. код]
  • Океанографическая энциклопедия / Под ред. Р. М. Деменицкой, Г. И. Баранова, В. В. Панова и др. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 632 с. (с. 158—161)
Середземне море
Австрало-Азійське Середземне море
Курсивом зазначено акваторії Світового океану, що за своїми гідрологічними характеристиками відповідають визначенню море, але історично носять іншу назву.
* — у сучасній географії термін не використовується.
За іншими класифікаціями належить ¹ до Атлантичного океану. ² до Індійського океану. ³ до Тихого океану.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Географія та географічні карти
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жовте_море&oldid=45350483
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp