В Ерехтейоні — найдавнішому святилищі Афін — стояла священна дерев'яна статуя Афіни, що за легендою, впала з неба; святилищеГефеста та героя Бута; могила легендарного афінського царяКекропа; світильникКаллімаха, що горів безперервно, попри те, що масло наливали в нього тільки один раз на рік. У дворі Ерехтейона рослаолива, яку подарувала місту Афіна, та било солоне джерело, яке вирізьбивПосейдон своїм тризубом під чассуперечки з Афіною.
Ерехтейон замінив давніший, зруйнованийперсами, храм, що стояв на цьому місці. Будівництво нового храму розпочато заПерикла і тривало з перервами до406 до н. е. Тим що він стояв на нерівній ділянці та, власне, не був єдиним храмом, а сукупністю декількох святилищ, то його план значно відступав від традиційних грецьких храмів. Ерехтейон не мав зовні окружноїколонади, а був прикрашений з трьох сторін окремимипортиками.
Три його портики стоять на різних рівнях. Із заходу —портик, що веде до храму Афіни Паллади, з північної сторони — вхід до святилища Посейдона-Ерехтея, біля південної стіни храму — всесвітньо відомий портик Каріатид.
Південний портик — Пандрозейон — названий за ім'ям дочкиКекропа Пандрози, не мавфризу, а йогоархітрав, що складався з трьох горизонтальних смуг, підпирали неколони, а шість кор, або каріатид, розміщених на високому парапеті. Це шість фігур молодих жінок, одягнених в афінський костюм (туніка,гемідиплоїдій тапеплос), на них спираються важкі квадратної форми плити.
Це перший в історії світового мистецтва випадок, коли використано подібні жіночі фігури тримати балки. П'ять каріатид Пандрозейона й досі залишились стояти на своїх місцях. Шоста ж разом із частинами архітрава та парапету зберігається вБританському музеї. В Афінах вона заміненатеракотовою копією.
Уся будівля була оточенафризом із накладними білими фігурами, проте він не зберігся. Уламки фризу Ерехтейона, сюжетом якого були міф проЕрехтея такекропідів, нині зберігаються вМузеї акрополя. Вони свідчать про те, що й інші скульптурні прикраси Ерехтейона відрізнялися надзвичайними тонкощами оброблення. Ефектність фризу збільшувалася темним фономелефсінськогомармуру, на якому укріплено фігури, виконані з білогопаросського мармуру.