На цій сторінці показано неперевірені зміни
Діевтуріба (латис.Dievturība — «богопочитання», шануванняДіеваса[1]) —латиськийнеоязичницькийрух[2][3][4], виник у 1920-ті в Латвії. Послідовники руху називають себе «діевтурами» — «богопочитачами»[5], основним завданням яких єреконструкція дохристиянських вірувань, що існували на територіїЛатвії згідно з етнографічними, історичними та археологічними джерелами.
Значне місце в діевтурібі займають елементи латиськогофольклору, особливоДайна. Як реконструкція сучасна діевтуріба відрізняється відязичництва древніх латиських племен.
Рух засновано Е. Брастіньшем, який опублікував у1925 році книжку «Відродження латиської діевтуріби»[6][7].
Післязахоплення Латвії СРСР діевтури піддалися репресіям, але продовжили діяльність в еміграції.
У1990-і інтерес до діевтуріби вЛатвії знову став рости,2007 року було близько 650 активних прихильників[8].
З 1920-х і до теперішнього часу ставлення до руху в латиському суспільстві неоднозначне[1].
Робота з відродження руху в Латвії почалася в 1986 році в рамках нового інтересу до латвійської історії та фольклору. Головною рушійною силою на цьому етапі був кераміст Едуард Детлавс (1919-1992). 18 квітня 1990 року "Дієтуріба" була офіційно перереєстрована як релігійна організація під назвою Latvijas Dievturu Sadraudze (Конгрегація латиських дієтурі; скорочено LDS).[9]
