У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Доля (значення).
Запит «Талан» перенаправляє сюди; див. такожінші значення.
До́ля —поняття, яке позначає наперед визначений перебіг подій ужитті людини або розвиткусуспільства. В українській мові словодоля використовується також для опису історії життя людини, того, що їй судилося пережити.
Використання термінадоля неявно використовує концепцію того, що події майбутньогодетерміновані. Крайнявіра в таку концепцію виражається вфаталізмі. Вона суперечить концепціїсвободи волі. Утім, прихильники такого примітивного трактування воліють замовчувати ґрунтовні міркування християнських мислителів щодо цього явища, зокрема вчення проПровіденціалізм.
З представників школи глибинної психології найбільший внесок в дослідження поняття «доля» внесли: К. Г. Юнг, Зигмунд Фрейд і Леопольд Сонді. У той же час автором інструменту, який дозволяє вивчити долю, єЛеопольд Сонді[1]
З праць Леопольда Сонді — угорського та швейцарського психолога, психіатра і психоаналітика, відомо, що вчення про долю в різні історичні періоди мало різну назву. У XIV столітті воно називалось «європейським містицизмом», в XVI столітті — «ананкологією», в XX столітті Леопольд Сонді створює «долеаналіз», який відповідає сучасним вимогам і тенденціям[2]
Уміфології стародавніх греків за долю людини відповідали тримойри (Клото, Лахезис, Атропос). Одна з мойр розпочинала нитку життя людини, друга снувала її, а третя обрізала, що знаменувалосмерть. У римлян вони називалисяпарками.
УАзійській міфології існує повір'я прочервону нитку долі котра пов'язується на щиколотках (уКитайській версії) або мізинцях(уЯпонській версії) людей котрим суджено вплинути один на одного.
