Сторінка не перевірена
|box_width=
| Джон Фінніс | |
|---|---|
| Західна філософія | |
На телепередачі Після ночі 1987 року | |
| Народження | 28 липня1940(1940-07-28)(85 років) Аделаїда,Австралія |
| Громадянство(підданство) | |
| Знання мов | |
| Діяльність | |
| Викладав | Університет Оксфорда, Університет Нотр-Дам і Університет Малавіd |
| Член | Pontifical Academy for Lifed[4] |
| Alma mater | St Peter's Colleged, Університет Аделаїди, Університетський коледж і St. Mark's Colleged |
| Історичний період | Філософія 20-го століття |
| Конфесія | католицтво |
| Нагороди | |
Джон Мітчелл Фінніс (28 липня 1940) — австралійський вчений-правознавець і філософ, що спеціалізується нафілософії права. Працює професором права вУніверситетському коледжі в Оксфорді та вуніверситеті Нотр-Дам, де викладає юриспруденцію, політичну теорію і конституційне право. Був прийнятий до Англійської Судової Колегії як член «Грейз Інн»(Греєвська школа).
Фінніс здобув освіту вколеджі Святого Петра, Аделаїда іУніверситеті Аделаїди, де він був членом коледжу Святого Марка. Там він отримав ступіньбакалавра права, і вигравстипендію Родса на навчання вУніверситетському коледжі, в 1962 році, де він отримав ступінь доктора філософії за дисертацію про концепцію судової влади, з посиланням на федеральний конституційний закон Австралії.[5]
Фінніс був другомАун Сан Су Чжі, також випускниці Оксфорда; і в 1989 році, Фінніс номінував її наНобелівську премію миру. Аун Сан Су Чжі виграла премію, але не отримала її до червня 2012 року, коли вона пригадала, як її покійний чоловік, Майкл Аріс, відвідав її під домашнім арештом і приніс їй звістку «, що друг, Джон Фінніс» номінував її на цю премію.[6]
Фінніс — правовий філософ і автор книги «Природне право і природні права» (1980), революційний внесок уфілософію права та виклад правових норм доктриниприродного права.[7] Фінніс захищає наступні основні людські блага: життя, знання, гру, естетичний досвід, комунікабельність (дружбу), практичну розсудливість і релігію, остання визначається як "всі ті переконання, які можна назвати питаннями граничного інтересу; питаннями про смисл людського існування ". Викладач філософії Стівен Бакл вважає список запропонованих основних благ Фінніса правдоподібним, але зазначає, що «точка зору Фінніса стає більш спірною, коли він вказує основні вимоги до практичної розсудливості.» Він вважає вимоги Фінніса про те, що практичний розум вимагає «поваги до кожної основної потреби в кожній дії» призначеними виключитипослідовність в етиці, і підтримати моральну точку зорукатолицької церкви по ряду спірних питань, у тому числіконтрацепції імастурбації, які, на його думку, підривають її правдоподібність.[8]
Крейг Патерсон пише, що робота Фінніса про етику природного закону стала джерелом розбіжностей як в неотомістських, так і аналітичних колах. Патерсон вважає роботу Фінніса цікавою, тому що він кидає виклик ключовим припущенням як неотомістів так і аналітичної філософії: ідея, що етика природного закону повинна бути заснована на спробі вивести нормативне (або «обов'язкове») висловлювання з описового (або «існуючого»)висловлювання.[9]
Політичний оглядач Ендрю Салліван пише, що Фінніс сформулював «зрозумілу і тонку оцінку гомосексуальності», засновану на новому природному праві-менш біологічній версії теоріїприродного права. На його думку, Фінніс стверджує, що держава повинна стримувати суспільне схвалення гомосексуальності, при цьому відмовитись від переслідування людей на основі їхньої сексуальної орієнтації, ця позиція ґрунтується не на твердженні, що гомосексуальний секс це неприродно, але на тому що він не може створювати єдність дітонародження та емоційної прихильності, яку створює гетеро сексуальний секс, і таким чином це є загрозою/образливо для гетеро сексуального союзу. Салліван вважає, що така консервативна позиція сама по собі вразлива перед критикою, оскільки для стабільності існуючих сімей краще прийняти тих гомосексуалів, які є їх частиною.[10] Інші вчені, такі як Стівен Маседо і Майкл Перрі, також критикували погляди Фінніса.[11]
У травні 2011,Oxford University Press опублікувло п'ятитомне зібрання творів Джона Фінніса і друге видання книги «Природне право і природні права». Її реліз був відзначений конференцією в Юридичній Школі Нотр-Дам 9 вересня 2011. Серед виступаючих були видатні люди: Джозеф Бойл, Дін Тімоті Ендікотт, Роберт П. Джордж, Ніл Горсух, Жермен Грісе, Джон Кьоун, Патрік Лі і Пітер Райан.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)