Сторінка не перевірена
| Джиззак | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 40°07′00″ пн. ш.67°51′00″ сх. д. / 40.116666666667° пн. ш. 67.85° сх. д. /40.116666666667; 67.85 | ||||
| Країна |  Узбекистан і СРСР  | |||
| Адмінодиниця | Джиззацька область | |||
| Столиця для | Джиззацька область іДжиззацький район | |||
| Перша згадка | 10 століття | |||
| Площа | 210 000 000 квадратний метр | |||
| Населення | 163 200 осіб (2014) | |||
| Висота НРМ | 378 ± 1 м | |||
| Офіційна мова | узбецька | |||
| Телефонний код | 872 | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| GeoNames | 1513886 | |||
| OSM | ↑196254 ·R (Джиззацька область) | |||
| Поштові індекси | 130100 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | djizak.com | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
 Джиззак уВікісховищі | ||||
Джиззак (Джизак;узб.Жиззах, Jizzax) —місто вУзбекистані, центрДжиззацької області. Населення 139,2 тис. мешканців (2006).
Розташований на річціСанзар, біля північного підніжжя гірНуратау, у південній частиніГолодного степу, за 180 км на південний захід відТашкента. Залізничний вузол. Через місто проходитьавтошлях E40.
Виробництво будматеріалів; заводи: акумуляторний, електротехнічний, сільськогосподарських машин, пластмас та ін.; легка (бавовноочисна, бавовняна, трикотажна та ін.), харчова промисловість.
Місто відоме зX століття. Виникло як проміжний пункт оаза на шляху зФерганської долини доСамарканда наВеликому шовковому шляху. Назва відтадж. «диз» — фортеця і зменшувального суфікса -ак, означає «невелика фортеця».Торговий шлях із Уструшани через Джиззак був одним з найважливіших наВеликому Шовковому шляху, оскільки ним везли уструшанськийнефрит, який користувався популярністю на Заході. У Середньовіччі поблизу Джизаку у Мірасманді збирався міжнародний базар де велась жвава торгівля шерстяними тканинами та одягом, шовком, ювелірними та металічними виробами. Протягом століть у горах добувалась залізна руда, так що навіть сьогодні можна знайти останки давніх стоянок та поселень рудокопів.
Монгольська навала майже повністю знищило оборонні укріплення міста. Під час правлінняТимура місто було знову відбудовано і здобуло колишню велич, що не завадило Шейбанихану знищити його під час завоювань Мавераннахра.[1]
У 60-ті роки ХІХ століття місто являло собою поселення, оточене подвійною стіною та відносно глибоким ровом. Восени1866 року після семи днів осади місто взяла російська армія під командуванням генерала Романовського. Після мирних переговорів зБухарським еміратом місто перейшло доРосійської імперії.
1887 року Джиззак отримав статус повітового містаСамаркандської області. 1895 року через місто пройшла залізниця Самарканд — Андижан. У 1916 році в місті спалахнулоантиросійське повстання, яке було придушено. З 1924 році центрСирдар'їнської області
У Джиззаку народивсяШараф Рашидов, 1-й секретар ЦК Компартії Узбецької РСР у 1959—1983 роках. У цей період місто швидко розбудовувалось. Наприкінці 1973 року місто стало центром Джизацької області, однак 1988 року область було скасовано і Джиззак став центром Сирдар'їнської області. У лютому 1990 року відновлено Джиззацьку область.[2][3]
У місті є православна Микольська церква збудована у 1975 році.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання){{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання){{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання){{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) | Це незавершена стаття згеографії Узбекистану. Ви можетедопомогти проєкту,виправивши або дописавши її. |
.JPG)
_-_Where_2005_Massacre_Took_Place_-_Andijon_-_Uzbekistan_(7544000842).jpg)