Хоча не існує встановленого визначення щодо максимального розміру, термін «дерево» загалом застосовується до рослин заввишки як мінімум від 3 м[3] до 6 м[4] в зрілості і які, що важливо, мають вторинні гілки, котрі ростуть на єдиному головному стеблі абостовбурі, з ясно вираженим домінуванням стовбура над вторинними гілками (див.кущ для порівняння). В порівнянні з більшістю інших форм рослин тривалість життя дерев вища. Декілька видів дерев можуть досягати понад 100м заввишки й деякі можуть жити протягом кількох тисяч років
Дерево — життєва форма рослин, яка зустрічається в багатьох різних порядках і родинах рослин. Тому дерева демонструють широку різноманітність форм, типу і формлистя, характеристиккори, репродуктивної системи тощо.
Група дерев, що ростуть разом, називаєтьсягаєм, значна територія, щільно вкрита деревами, називаєтьсялісом. Декілька біотипів значною мірою визначаються деревами, які їх населяють; наприклад —дощовий ліс ітайга (див.екологічні зони). Територія, на якій дерева ростуть на значній відстані одне від одного (звичайно періодично), називаєтьсясаваною, а територія, на якій вони формують відокремлені гаї —лісостепом.
Дерева поділяються за виглядомлистків на хвойні та листяні.
Листяні дерева мають широкі та плоскілистки — у яких товщина значно менше довжини й ширини. Листя зазвичай опадає раз на рік. Листяні дерева зазвичай цвітуть і плодоносять. До цієї групи належатьклени,буки,ясени,евкаліпти та інші.
Крім класифікації за виглядом листя, дерева поділяються за терміном життя листя на листопадні й вічнозелені.
Листопадні дерева мають чітку зміну листяного покриву: все листя на дереві втрачає зелене забарвлення та опадає, деякий час (взимку) дерево стоїть без листя, потім (навесні) збруньок виростають нові листки.
Вічнозелені дерева не мають чіткої зміни листяного покриву: листя знаходиться на дереві у будь-який моментроку і зміна листя відбувається поступово протягом усього життя дерева.
Крім біологічної класифікації дерева поділяються і за іншими ознаками: наприклад,плодові дерева (плоди яких людина використовує в їжу),цінні (деревину яких використовують для промислових цілей),корабельні (використовують у кораблебудуванні),тропічні (ареал проживання яких проходить недалеко відекватора), північні (ареал проживання яких проходить далеко від екватора) та інші.
У дереві виділяють три основні частини: корінь, стовбур і крона.
Корінь дерева — підземна частина рослини. Основні функції — утримання дерева у вертикальному положенні, всмоктування живильних речовин з ґрунту і передача їх в стовбур.
Стовбур дерева виконує функцію опори для крони, а також здійснює передачу речовин між корінням і кроною. У зимовий період стовбур виступає в ролі сховища вологи та живильних речовин.
Крона дерева — сукупність гілок і листя у верхній частині рослини, що продовжує стовбур від першого розгалуження до верхівки дерева або чагарнику зі всіма бічними відгалуженнями та листям. Розрізняють такі характеристики, як форма крони — від колоноподібної до розкидистої та щільність крони — від щільної до рідкісної, ажурної. Під дією світла в листі в результаті фотосинтезу відбувається синтез необхідних речовин.
Найбільшої висоти досягають дерева видусеквоя, в національному паркуРедвуд їх висота досягає 115,55 м.[6].
Найтовстіше дерево у світі —баобаб, 15.9 м в діаметрі.
Тривалий час вважалося, що найстаріше живе дерево росте вКаліфорнії (США) — цеостиста сосна, вік якої становить близько 4700 років, однак 27 квітня 2023 року, видання Science Alert повідомило, що за результатом аналізу деревиникипарису Alerce Milenario (Великий прадідусь), який росте в Південному Чилі, він виявився найдревнішим деревом на Землі віком 5484 років[7][8].
У зв'язку з поширеністю і простотою обробки в багатьох культурах світу широко використовуютьдеревину, як матеріал для виготовлення як предметів побуту (меблі,посуд тощо), так і предметів благоустрою житла.
Дерево, як ікамінь, є природним матеріалом, що зберігає нанесені зображення, що, за твердженням вчених, сприяло розвиткуписемності у багатьох мовах.
Здатність горіти допомогло освоєннявогню, що різко розширилоареал людини на північ, і дозволило освоїти нові типи житла:печери,будинки,іглу тощо. Головешки, що залишаються після згорання дерева, використовували для перших наскельних малюнків. Малагустина деревини стосовно води сприяла розвитку судноплавства: починаючи відплотів і закінчуючикаравелами — багато років судна робилися з дерева. Особливості цвітіння деяких дерев стали загальними в культурі багатьох народів світу. Так вЯпонії квіткусакури оспівано багатьма поетами й її часто використовували длямедитації та відпочинку. На Сході поширений образ квіткиперсика, в Росії був оспіваний яблуневий цвіт.Фрукти є неодмінним атрибутом майже всіх свят, як і музичні інструменти, більшість яких виготовляється з певних сортів деревини.
З давніх часів дерево символізуєжиття і в багатьох первіснихрелігіях було об'єктом поклоніння. Наприклад,стародавні греки вважали, що з кожним деревом пов'язананімфа —дріада.
Стародавнікельти тадруїди взаємодіяли з деревами, використовуючи у своїх магічних обрядах«коелбрени» — дерев'яні палички розміром з палець, на кожній з яких випалений або вигравіюваний один з 20 знаків —огам, відповідно до породи дерева. Коелбрен огам є ключем до великої скарбниці магічних таємниць і основним джерелом сили друїдів.
Пальмова неділя абосвято Входу Господнього в Єрусалим відзначається святковим Богослужінням, на якому віряни приходять ізпальмовими гілками. В Україні першою розпускаєтьсяверба, тому стали використовувати гілки цього дерева і свято отримало назвуВербна неділя.
У фольклорі мертве дерево служить символом або притулком нечистої сили.
Деревина широко застосовувалася для виготовлення релігійної символіки (ідолів та інших).
Дерева є джерелом багатьох найвідоміших у світі м'ясистих фруктів. Яблука, груші, сливи, вишні та цитрусові вирощуються в комерційних цілях у помірному кліматі, а в тропіках можна знайти широкий асортимент їстівних фруктів. Інші комерційно важливі фрукти включають фініки, інжир та оливки.Пальмову олію отримують з плодів олійної пальми (Elaeis guineensis). Плоди какао-дерева (Theobroma cacao) використовуються для виробництвакакао та шоколаду, а ягоди кавових дерев,Coffea arabica таCoffea canephora, переробляються для отримання кавових зерен. У багатьох сільських районах світу плоди збирають з лісових дерев для споживання.[9] Багато дерев дають їстівні горіхи, які можна умовно описати як великі маслянисті ядра, що знаходяться всередині твердої шкаралупи. До них належатькокосові горіхи (Cocos nucifera),бразильські горіхи (Bertholletia excelsa),пекан (Carya illinoinensis),фундук (Corylus),мигдаль (Prunus dulcis),волоські горіхи (Juglans regia),фісташки (Pistacia vera) та багато інших. Вони мають високу поживну цінність і містять високоякісний білок, вітаміни та мінерали, а також харчові волокна.[10] Для кулінарних цілей з горіхів пресуванням отримуютьрізні види олій; деякі з них, такі як олія волоського горіха, фісташок і фундука, цінуються за свій характерний смак, але вони мають тенденцію швидко псуватися.[11]
У помірному кліматі в кінці зими відбувається раптовий рух соку, коли дерева готуються до бурхливого росту. У Північній Америці сік цукрового клена (Acer saccharum) використовується для виробництвакленового сиропу. Близько 90 % соку складається з води, а решта 10 % — це суміш різних цукрів та певних мінералів. Сік збирають, просвердлюючи отвори в стовбурах дерев і збираючи рідину, що витікає з вставлених кранів; потім сік нагрівають, щоб концентрувати смак. Аналогічно, в Північній Європі веснянийсік срібної берези (Betula pendula) збирають або для вживання свіжим, або для ферментації в алкогольний напій. На Алясці сік солодкої берези (Betula lenta) перетворюють на сироп із вмістом цукру 67 %. Сік солодкої берези більш розбавлений, ніж сік клена; для виготовлення одного літра березового сиропу потрібно сто літрів соку.[12]
Багато дерев мають квіти, багаті нанектар, що приваблює бджіл. Виробництво лісового меду є важливою галуззю промисловості в сільських районах країн, що розвиваються, де ним займаються дрібні бджолярі, використовуючи традиційні методи.[14] З квітів бузини (Sambucus) виготовляють бузинове серце, а пелюстки сливи (Prunus spp.) можна зацукрувати.[15] Сассафрасова олія — це ароматизатор, який отримують шляхом дистиляції кори з коренів сассафрасового дерева (Sassafras albidum).
Листя дерев широко збирають як корм для худоби, а деякі з них можуть їсти люди, але вони, як правило, мають високий вміст дубильних речовин, що робить їх гіркими. Листя дерева каррі (Murraya koenigii) вживають в їжу, листякафрського лайма (Citrus × hystrix) (утайській кухні)[16] таайлантуса (укорейських стравах, таких якбугак), а лаврового дерева (Laurus nobilis) та каліфорнійського лаврового дерева (Umbellularia californica) використовують для ароматизації їжі.[17]Camellia sinensis, джерело чаю,є невеликим деревом, але рідко досягає своєї повної висоти, тому його сильно обрізають, щоб полегшити збір листя.[18]
Деревний дим можна використовувати для консервування продуктів харчування. У процесі гарячого копчення продукти піддаються впливу диму і тепла в контрольованому середовищі. Після завершення процесу їжа готова до вживання, вона стає м'якою та ароматизованою завдяки диму, який вона ввібрала. При холодному способі температура не повинна підніматися вище 100 °F (38 °C). Смак їжі посилюється, але сирі продукти потребують подальшого приготування. Якщо м'ясо необхідно зберегти, його слід піддати засолюванню перед холодним копченням.[19]
Деревина традиційно використовується як паливо, особливо в сільській місцевості. У менш розвинених країнах це може бути єдиним доступним паливом, а збирання дров часто є трудомістким завданням, оскільки для пошуку палива доводиться їхати все далі й далі в пошуках палива.[20] Часто деревина спалюється неефективно на відкритому вогні. У більш розвинених країнах доступні інші види палива, і спалювання деревини є скоріше вибором, а не необхідністю. Сучасні дров'яні печі дуже економічні, а для спалювання доступні нові продукти, такі якдеревні гранули.[21]
Деревне вугілля можна виготовити шляхом повільногопіролізу деревини, нагріваючи її в умовах відсутності повітря в печі. Ретельно укладені гілки, найчастіше дубові, спалюються при дуже обмеженій кількості повітря. Процес перетворення їх на деревне вугілля триває близько п'ятнадцяти годин. Деревне вугілля використовується як паливо длябарбекю і вковальській справі, а також має багато промислових та інших застосувань.[22]
Деревина, «дерева, які вирощують для виробництва деревини»[23], розпилюється на пиломатеріали (пиляне дерево) для використання в будівництві. Деревина є важливим і легкодоступним матеріалом для будівництва з того часу, як люди почали будувати житла. Існують іінженерні вироби з деревини, в яких частинки, волокна абошпон деревини скріплюються за допомогою клеїв, утворюючикомпозитні матеріали. У деяких традиційних сферах застосування деревину замінили пластмаси.[24]
Деревина використовується при будівництві будівель, мостів, колій, паль, стовпів для ліній електропередач, щогл для човнів, стійок для котлованів, залізничних шпал, огорож, бар'єрів, опалубки для бетону, труб, будівельних лісів і піддонів. У житловому будівництві вона використовується в столярних роботах, для виготовлення балок, кроквяних ферм, дахової черепиці, солом'яних дахів, сходів, дверей, віконних рам, підлогових дощок, паркетної підлоги, панелей та облицювання.[25]
Деревина використовується для виготовлення возів, сільськогосподарських знарядь, човнів, каное і в суднобудуванні. З неї виготовляють меблі, ручки інструментів, ящики, сходи, музичні інструменти, луки, зброю, сірники, прищіпки, мітли, взуття, кошики, токарні вироби, різьблені вироби, іграшки, олівці, ролики, шестерні, дерев'яні гвинти, бочки, труни, кеглі, шпон, протези, весла, лижі, дерев'яні ложки, спортивне обладнання та дерев'яні м'ячі.[26]
З деревини виготовляють целюлозу для паперу і картону, а також інженерні вироби з деревини для будівництва, такі якдеревоволокнисті плити, тверді плити, деревно-стружкові плити тафанера.[27] Деревина голонасінних відома як м'яка деревина, тоді як деревина покритонасінних відома як тверда деревина.[28]
Протягом століть дерева не тільки надихали художників, але й використовувалися для створення творів мистецтва. Живі дерева використовувалися вбонсай і для формування крони, а живі та мертві екземпляри піддавалися скульптурній обробці, набуваючи часом фантастичних форм.[29]
Бонсай (яп.盆栽, дослівно «посадка в лоток»)[30] — це мистецтво вирощування та формування невеликих дерев, яке зародилося в Китаї як пенцзин і поширилося в Японії понад тисячу років тому. Подібні традиції існують і в інших культурах, наприклад, у В'єтнамі, де створюють мініатюрні ландшафти хон нон бо. Слово «бонсай» часто використовується в мові як загальний термін для позначення всіх мініатюрних дерев у контейнерах або горщиках.[31]
Мета бонсай — це, перш за все, споглядання (для глядача) та приємне втілення зусиль і винахідливості (для садівника).[32] Практика бонсай зосереджена на тривалому вирощуванні та формуванні одного або декількох невеликих дерев, що ростуть у контейнері, починаючи з живця, саджанця або невеликого дерева виду, придатного для розвитку бонсай. Бонсай можна створити майже з будь-якогобагаторічного дерева або чагарнику з дерев'янистим стеблом[33], що утворює справжні гілки та може бути вирощений таким чином, щоб залишатися невеликим завдяки обмеженню простору горщика та обрізці крони та коренів. Деякі види популярні як матеріал для бонсай, оскільки мають такі характеристики, як маленьке листя або голки, що робить їх придатними для компактного візуального охоплення бонсай, а мініатюрний листяний ліс можна створити навіть за допомогою таких видів, якяпонський клен,японська зелкова абограб.[34]
Латекс — це липка захисна секреція, яка захищає рослини відтравоїдних тварин. Багато дерев виробляють його під час пошкодження, але основним джерелом латексу, що використовується для виробництва натурального каучуку, є каучукове дерево Пара (Hevea brasiliensis). Спочатку натуральний каучук використовувався для виготовлення пружних м'ячів та гідроізоляції тканин, а зараз він застосовується переважно у виробництві шин, для яких синтетичні матеріали виявилися менш довговічними.[35] Латекс, що виділяється деревом балата (Manilkara bidentata), використовується для виготовленням'ячів для гольфу та схожий нагутаперчу, виготовлену з латексу дерева «гета перка»Palaquium[en]. Він також використовується як ізолятор, зокрема для підводних кабелів, а також у стоматології, для виготовлення тростинок і прикладів рушниць. Зараз його в основному замінили синтетичні матеріали.[36]
Смола — це ще один рослинний ексудат, який може мати захисну функцію. Це в'язка рідина, що складається переважно з леткихтерпенів, і виробляється переважно хвойними деревами. Вона використовується у лаках, для виготовлення невеликих виливків та удесятикеглевих кулях для боулінгу. При нагріванні терпени випаровуються, а продукт, що залишається, називається «каніфоль» і використовується музикантами, які грають на струнних інструментах, для своїхсмичків. Деякі смоли містятьефірні олії та використовуються впахощах таароматерапії. Скам'яніла смола відома як бурштин і утворилася переважно в крейдяному періоді (145–66 мільйонів років тому) або пізніше. Смола, що сочилася з дерев, іноді утримувала комах або павуків, які досі видно всередині бурштину.[37]
Сухі дерева становлять загрозу безпеці, особливо під час сильних вітрів та штормів, а їх видалення пов'язане з фінансовими витратами, тоді як наявність здорових дерев може очистити повітря, підвищити вартість нерухомості, знизити температуру навколишнього середовища і, таким чином, зменшити витрати на охолодження будівлі. Під час посухи дерева можуть відчувати водний стрес, що може призвести до того, що вони стануть більш вразливими до хвороб і комах, і, зрештою, може призвести до загибелі дерева. Зрошення дерев під час посушливих періодів може зменшити ризик водного стресу та загибелі.[40]
Близько третини всіх видів дерев, близько двадцяти тисяч, занесені до Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникненняМСОП. З них понад вісім тисяч перебувають під загрозою зникнення на глобальному рівні, в тому числі щонайменше 1400 видів класифікуються як такі, що перебувають під «критичною загрозою зникнення».[41]
За результатами досліджень, проведеними міжнародною групою вчених під керівництвом Томаса Кроутера з Нідерландського інституту екології у 2015 році, на Землі росте більше трьохтрильйонів дерев. Попередня оцінка була заниженою — вважали, що на планеті близько 400 мільярдів дерев, вона ґрунтувалася на матеріалах супутникової зйомки.[42]
↑Honey. Tropical Forest. Архіворигіналу за 15 жовтня 2011. Процитовано 28 липня 2012.
↑Newman, S. E.; O'Connor, A. Stoven (November 2009).Edible flowers. Colorado State University Extension.Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 28 липня 2012.
↑Loha-unchit, Kasma.Kaffir Lime: Magrood.Thai Food and Travel.Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 16 травня 2012.
↑Burns, Bill (15 лютого 2010).The Gutta Percha Company.History of the Atlantic Cable and Undersea Communications.Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 26 липня 2012.
↑Chapter 5: Eucalyptus oil.Flavours and fragrances of plant origin. Food and Agriculture Organization of the United Nations.Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 19 березня 2015.
↑Texas drought.Texas A&M Forest Service. Texas A&M University System.Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2012.
А. О. Слюсарев, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін. «Біологія: навчальний посібник». Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. Київ: Вища школа, 1999.
.JPG)
_%25D0%25B2_%25D1%2582%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B2%25D0%25BD%25D1%2596.jpg)
_%25E2%2580%2594_%25D0%25BB%25D0%25B8%25D1%2581%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BF%25D0%25B0%25D0%25B4_%25D0%25B1%25D1%2596%25D0%25BB%25D1%258F_%25D0%25BC._%25D0%259B%25D0%25B5%25D0%25B1%25D0%25B5%25D0%25B4%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0.jpg)
