Тривалість дня залежить від географічноїшироти пункту спостереження і часу року, зміна тривалості дня протягом року є наслідком нахилу площини екватора Землі до площини екліптики, який становить приблизно 23°26′: при річному русі Землі навколо Сонця видиме положення Сонця переходить з південної півкулінебесної сфери в північне і, відповідно, змінюється полуденна висота Сонця над горизонтом.
Упівнічній півкулі найкоротшим днем є день зимового сонцестояння, найдовшим — день літнього сонцестояння, при весняних і осінніх рівноденнях тривалості дня і ночі рівні.
У межах полярних кіл тривалість дня у літній період перевищує добу, це явище отримало назву полярного дня. Тривалість полярного дня максимальна на полюсах Землі і становить більше шести місяців (на Північному полюсі — приблизно з 18 березня по 26 вересня).
День у середньому довший заніч. Це пояснюється по-перше, явищемрефракції, а по-друге тим, що моментамисходу тазаходу вважаються поява з-за горизонту і зникнення за ним краю Сонця, а не його центру.
Тривалість доби залежить від положення планети у космічному просторі, віддалення від Місяця і т. д. Наприклад, після зіткнення землі зТеєю тривалість доби тривала 5 годин, і лише після утворення Місяця з уламків Теї доба стала дорівнювати 24 годинам.
У всіх державахЄвропи та більшостікраїн світу сучасне літочислення у днях, місяцях та рокахнашої ери, включно зXXI століттям та3-тім тисячоліттям ведеться відРіздва Христового і позначається латинською >Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить:лат.Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери).В українській мові вживається відповідник «рік Божий», «року Божого» (р. Б.).
