| Двін | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| 40°00′16″ пн. ш.44°34′42″ сх. д. / 40.004444444444° пн. ш. 44.578333333333° сх. д. /40.004444444444; 44.578333333333 | ||||
| Країна | ||||
| Адмінодиниця | Двін Арарат Ериванський повітd | |||
| Столиця для | Шеддадіди і Kingdom of Arshakunid | |||
| Засновано | 335 | |||
| Населення | 1190 осіб (1912), 517 осіб (1880) | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| GeoNames | 616741 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
![]() | ||||
Двін, Востан Двін (вірм.Դվին;грец.Δουσιος, Τισιον,араб.دبيل (Дабіль),перс.دوين) — велике ремісниче-торгове місто, столиця середньовічноїВірменії та головне місто однойменної області в провінції Арарат. Збудований царемВеликої ВірменіїХосровом II у335 р. на місці стародавнього поселення та фортеціIII тисячоліття до н. е. населення міста становило 100 000 осіб, які займалися різними професіями, включаючи мистецтво та ремесла, торгівлю, рибальство та інше. З цього ж часу тут перебувала резиденція вірменських царів династіїАршакидів.

Двін розташований на північ від попередньої стародавньої столиці Вірменії, містаАртаксата, за 35 км на південь від сучасногоЄревана.
Двін також відомий як Дуїн відповідно до його класичної назви, стародавні вірменські першоджерела ім'я міста майже завжди виділяють як Двин або Дуїн. Пізніші автори надають перевагу найменуванню «Двін», яке є найпоширенішою формою унауковій літературі.
Після ліквідації Вірменського царства у428 р., Двін став резиденцією перських, а з 640 р. —арабських правителів області Армінійа (араб.ارمينيّة), що включала у свій склад, окрім вірменських земель, також іГрузію,Арран та Баб аль-Абваб (Дербент).
Ставши столицею держави, Двін незабаром перетворився в одне з найбільших містАзії і за своїм багатством змагався з багатьма містами тодішнього світу. Але добробут його тривав недовго. Перший удар завдали йомуараби. За Себеоса і Іоанну Католикоса, взяття Двіна відбулося при Константі II (641—668) і Католікосі Єзре (628—640). Попри те, що Двін з того часу кілька разів переходив із рук в руки, він на початкуIX століття ще процвітав. Окрім утисків з боку завойовників, місто потерпало також від частихземлетрусів, і з початкуХ століття стало занепадати. Під час другого землетрусу у893 р., в ньому загинуло близько 70 тис. жителів.
У1064 Вірменію завоювалисельджуки. Грузинський царГеоргій III в 1161—1162 рр. і, вдруге, в1173 р. ненадовго відвойовував у них місто. У 1201—1203 рр., за часів правлінняцариці Тамари, Двін знову був приєднаний доГрузії.
У1236 місто було остаточно зруйнованомонголами.
Систематичні розкопки Двіна розпочалися з1937 року і відкрили велику кількість матеріалів, які пролили світло накультуру Вірменії зV-го доXIII-го століття. У фортеці відкриті руїни палаців правителів Вірменії, побудованих після землетрусу 893 р. (під ними руїни палацових споруд IV—IX ст.), житлові будинки посадових осіб та гончарні майстерні X—XIII ст. У центрі міста — залишки собору, перебудованого у VII ст. з базилікального язичницького храму III ст., палац католікоса (V ст.), базилікальна церква (VI ст.), будівля великогокараван-сараю (VI ст.) тощо.