Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Далай-лама XIV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Далай-лама XIV
Ім'я при народженнітиб.ལྷ་མོ་དོན་འགྲུབ། Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 липня1935(1935-07-06)[1][2][…](90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Такцерd,Республіка Китай (1912—1949) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Тибет
 КНР
 Республіка Китай (1912—1949) Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьМонгориd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняMcLeod Ganjd
Потала[5]
Norbulingkad[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьБгікшу, лама, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Мельбурна, Університет Британської Колумбії, Монастир Сера і Дрепунг Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіГенріх Гаррер[6], Ngawang Sungrab Thutobd[7], Thubten Lungtog Tenzin Trinleyd[7], Lobzang Yeshe Tenzin Gyatsod[7], Dilgo Khyentse Tashi Peljord[7], Trulshik Rinpoched[7], Khunu Lama Tenzin Gyaltsend[7] і Chogye Trichend[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніLozang Samtend[7], Lozang Tenpad[7], Ga Shar Khen Zur Geshé Tamdrin Gyatsod[7], Geshé Tenpa Tendzind[7], Thubten Nyima Lungtog Tendzin Norbud[7], Tendzin Chökyi Gyatsod[7], khetsun sangpod[7], Ngawang Kungad[7], Ngawang Nyimad[7], dagyab loden sherabd[7], Q9346921?[7], Оґ’єн Трінлей Дордже[7], Lobsang Tenzind[7], Lozang Chöyingd[7], Tenzin Loungtog Thrinlè Chöpad[7] і Tré Khen Zur Lozang Wangchukd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[8][8][9], Тибетська і китайська Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокпацифізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusUniversal Responsibility and the Good Heartd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаДалай-лама і член Всекитайських зборів народних представниківd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіятибетський буддизм і Rimé movementd Редагувати інформацію у Вікіданих
Рідfamily of the 14th Dalai Lamad Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоChoekyong Tseringd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиDiki Tseringd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриTsering Dolmad, Jetsun Pema[d], Gyalo Thondupd, Tubten Jigme Norbud, Lobsang Samtend і Ngari Rinpochéd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Нобелівська премія миру

Почесне громадянство Канадиd (2006)

Премія Рамона Магсайсаяd (1959)

Меморіальна премія Еріка Бюd (2013)

Темплтонівська премія

премія Чотирьох свобод — Медаль свободиd (1994)

Філадельфійська медаль Свободи

Міжконфесійна нагорода Джеймса Паркса Мортонаd

Гессенська премія мируd (2005)

Золота медаль Конгресу

Премія доктора Леопольда Лукасаd (1988)

Почесний громадянин Варшавиd (2015)

Почесний громадянин Римуd (9 лютого2009)

Почесний громадянин Будапештаd (2010)

Орден Білого лотосу Орден Республіки Тива Орден Усмішки

почесний доктор Університету Сантьяго-де-Чиліd (2006)

Почесний доктор Марбурзького університетуd

Почесний доктор Університету Лусіадаd

Почесний доктор Тартуського університетуd

Почесний доктор Мюнстерського університету імені Вільгельмаd

Осгарd (2007)

Почесний доктор Університету Тромсеd

Почесний доктор Ягеллонського університетуd

почесний доктор Університету Маяміd (22 вересня2004)

Order Ecce Homo

honorary doctorate of Paris Nanterre Universityd (1984)

почесний доктор Університету Коменськогоd (16 жовтня2000)

IMDbID 0482730 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтdalailama.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Джецун Джампхел Нґаванґ Лобсанґ Єше Тенцзін Ґ'яцо, ім'я зазвичай скорочують доТенцзін Ґ'яцо (народжений під іменемЛхамо Дондруб,нар.6 липня1935, с.Такцер,Тибет) — 14-йДалай-лама та духовний лідерТибету; голова Тибетського уряду векзилі (Індія). ЛауреатНобелівської премії миру в1989 році.

Життєпис

[ред. |ред. код]
Далай-Лама в дитинстві

Народився 5-ю дитиною в родині селянина в селіТакцері. У віці двох років його проголосили інкарнацією 13-го Далай-лами. У віці 15 років17 листопада1950 формально проголошений Далай-ламою. У 1951 військаКНР змусили його ратифікуватиДоговір із 17 пунктів, який передавав Тибет під контроль Китаю. Після невдалого повстання1959 року емігрував доІндії, де заснувавуряд у вигнанні.

Основною духовною практикою Далай-лами є Дзоґчен[джерело?], предмет, про який він пише і якому навчає досить інтенсивно. Далай-лама провів низку публічних ініціацій Калачакри і є автором багатьох книг.

У березні 2011 оголосив про складання з себе повноважень політичного лідера Тибету на користь демократично обраного уряду, підкресливши при цьому, що залишиться духовним лідером тибетців.

Незабаром після цього були проведені всенародні вибори, за результатами яких прем'єр-міністром Тибету став 44-річний юрист Лобсанг Сангай (Lobsang Sangay). Для офіційної передачі влади Далай-лама підписав поправки до конституції Тибету. У зміненому варіанті конституції відзначається легітимність Центральної тибетської адміністрації (ЦТА), зокрема, її демократично обраних інститутів, як законного представника тибетського народу. Раніше ці обов'язки покладалися і на ЦТА, і на Далай-ламу. Самого Далай-ламу нова конституція визначає як «захисника і символу Тибету та тибетського народу».

У 2015 році Далай-лама зустрівся з архієпископомДесмондом Туту у своєї резиденції уДхарамсалі (місто в Індійському штатіХімачал-Прадеш).[10]

Політична позиція

[ред. |ред. код]

Далай-лама називає себемарксистом і озвучував критику капіталізму[11][12].

Я не тільки соціаліст, але і трохи лівак, комуніст. З точки зору теорії соціальної економіки я марксист. Я думаю, що я далі лівіший за китайських лідерів. [Сміється.] Вони капіталісти.
Оригінальний текст(англ.)
I am not only a socialist but also a bit leftist, a communist. In terms of social economy theory, I am a Marxist. I think I am farther to the left than the Chinese leaders. [Bursts out laughing.] They are capitalists.

За його словами, він дізнався про марксистську теорію в молодості, під час поїздки до Пекіна, від засновника Тибетської комуністичної партіїПхунцок Ванг'ял Горанангпа[en], і він тоді навіть хотів приєднатися до комуністичної партії.

Далай-лама не вірить у те, що Китай запровадив «справжню марксистську політику»[13] і вважає, що такі держави, якРадянський Союз «значно більше цікавили їхні вузькі національні інтереси, ніж робітничийінтернаціоналізм»[14]. Ба більше, він вважає, що одним із недоліків історичних «марксистських режимів» було те, що вони надавали надто багато уваги знищенню правлячого класу, і недостатньо співчуттю. Незважаючи на це, він вважає, що марксизм перевершує капіталізм, вважаючи, що останній лише турбується «як отримувати прибуток», тоді як перший має «моральну етику»[15].

Далай-Лама нагадує, що буддизм вважає аборти вбивством, однак зазначає при цьому, що можуть бути винятки, якщо дитина матиме серйозну розумову відсталість або її народження створить серйозну проблему для батьків, отже, потрібно приймати чи засуджувати аборти залежно від конкретної ситуації.

У Тибеті м'ясо є найрозповсюдженішим продуктом харчування, тому так склалося історично, що тибетські монахи, зокрема й Далай-Лама, вживають м'ясо. Впродовж деякого часу Далай-Лама був вегетаріанцем, однак після захворювання виразкою лікарі порадили йому повернути м'ясо до раціону. Тому було досить великою несподіванкою, коли Далай-Лама прилітав до США, і під час відвідин Білого Дому йому запропонували вегетаріанське меню, на що він заявив: «Я буддійський монах, а не вегетаріанець».

У 2001 сказав одній дівчинці зі школи вСіетлі, що допустимо стріляти у когось, хто має зброю, якщо він намагається вас убити, але додав при цьому, що постріл не повинен призвести до смертельного наслідку.

У 2012 у своємублозі уFacebook написав: «Я все більше переконаний, що настав час шукати духовність та етику поза релігією»[16].

Визнання

[ред. |ред. код]

Література

[ред. |ред. код]
  • His Holiness the Dalai Lama, Archbishop Desmond Tutu, Douglas Carlton Abrams /The Book of Joy: Lasting Happiness in a Changing World. Avery Publishing Group, 2016—ISBN 9780399185045.

Українські переклади

[ред. |ред. код]
  • Книга радості: вічне щастя в мінливому світі / Далай-лама, Десмонд Туту ; пер. з англ. Тетяни Микитюк.КСД, 2017. — 400 с. —ISBN 978-617-12-3953-1.
  • Шлях лідера / Далай-лама Тенцзін Ґ’яцо, Ван ден Майзенберґ Лоренс ; пер. з англ. Алли Ващук. — Львів :Видавництво Старого Лева, 2018. — 216 с. —ISBN 978-617-679-546-9[18].

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Lopez D. S.Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Filmportal.de — 2005.
  4. http://eprints.soas.ac.uk/13173/1/Hill_rv_2012_van_Schaik_review.pdf
  5. абhttps://www.dalailama.com/the-dalai-lama/biography-and-daily-life/birth-to-exile
  6. Harrer H.Sieben Jahre in Tibet. Mein Leben am Hofe des Dalai LamaRupert Hart-Davis,Dutton, 1952.
  7. абвгдежиклмнпрстуфхцшщюBuddhist Digital ArchivesTibetan Buddhist Resource Center.
  8. аб(not translated to mul),(not translated to mul),(not translated to mul) YouTube — 2005.
  9. CONOR.Sl
  10. Лама, Далай; Туту, Десмонд (2017).Книга радості: вічне щастя в мінливому світі. КСД.ISBN 978-617-12-3953-1.
  11. Halliwell, Ed (20 червня 2011).Of course the Dalai Lama's a Marxist | Ed Halliwell.the Guardian(англ.). Архіворигіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 травня 2018.
  12. ‘I Am Marxist’ Says Dalai Lama.Newsweek(англ.). 15 січня 2015. Архіворигіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 травня 2018.
  13. LAMA, THE DALAI (27 вересня 1999).Long Trek to Exile For Tibet's Apostle.Time(амер.).ISSN 0040-781X. Архіворигіналу за 28 травня 2015. Процитовано 23 травня 2018.
  14. Dalai Lama Answers Questions on Various Topics.hhdl.dharmakara.net(англ.). Архіворигіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 23 травня 2018.
  15. 'Marxist' Dalai Lama criticises capitalism(брит.). 20 травня 2010.ISSN 0307-1235. Архіворигіналу за 27 січня 2021. Процитовано 23 травня 2018.
  16. Facebook[Архівовано 30 липня 2014 уWayback Machine.], офіційний блог Далай-Лами.
  17. Lama, Dalai; Tutu, Desmond; Abrams, Douglas (2016).The book of joy: lasting happiness in a changing world. New York: Avery, an imprint of Penguin Random House.ISBN 978-0-399-18504-5.
  18. Шлях лідера.Видавництво Старого Лева. Архіворигіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.

Посилання

[ред. |ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про:Далай-лама XIV
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Далай-лама XIV
1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000

Б. Вільямс /Корріґан (1976) •Міжнародна амністія (1977) •Беґін /Садат (1978) •Мати Тереза (1979) •Есківель (1980) •Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (1981) •Роблес /Мюрдаль (1982) •Валенса (1983) •Туту (1984) •Лікарі світу за запобігання ядерної війни (1985) •Візель (1986) •Санчес (1987) •Миротворчі сили ООН (1988) •Далай-лама (1989) •Горбачов (1990) •Чжі (1991) •Менчу (1992) •Мандела /де Клерк (1993) •Арафат /Перес /Рабин (1994) •Ротблат /Пагвоський рух учених (1995) •Белу /Рамуш-Орта (1996) •Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін /Дж. Вільямс (1997) •Г'юм /Трімбл (1998) •Лікарі без кордонів (1999) •Кім (2000)

2001–2025

ООН /Аннан (2001) •Картер (2002) •Ебаді (2003) •Маатаї (2004) •МАГАТЕ /аль-Барадаї (2005) •Грамін Банк /Юнус (2006) •Міжурядова група експертів з питань змін клімату /Гор (2007) •Ахтісаарі (2008) •Обама (2009) •Лю Сяобо (2010) •Елен Джонсон-Серліф /Лейма Гбові /Тавакуль Карман (2011) •Європейський Союз (2012) •ОЗХЗ (2013) •Сат'ярті /Юсафзай (2014) •Квартет національного діалогу Тунісу (2015) •Сантос (2016) •Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї (2017) •Муквеге /Мурад (2018) •Ахмед (2019) •Всесвітня продовольча програма (2020) •Муратов /Ресса (2021) •Біляцький /Меморіал /Центр громадянських свобод (2022) •Мохаммаді (2023) •Японська конфедерація організацій постраждалих від ядерної і термоядерної зброї (2024) •Марія Коріна Мачадо (2025)

Прапор Тибету
Прапор Тибету
I  • II  • III  • IV  • V  • VI  • VII  • VIII  • IX  • X  • XI  • XII  • XIII  • XIV
Герб Тибету
Герб Тибету
Instagram ·Facebook (англ.) ·Google+ ·Twitter (англ.)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
AAR12417144 ·BanQ0000413408 ·BAVADV10126383 ·BIBSYS90293815 ·BLBNB000567968 ·BNCa1033595x ·BNCHL000817546 ·BNEXX1015812 ·BNF12077841c ·CALISn2004256161 ·CANTIC981058518513106706 ·CCAB000202662 ·CiNiiDA02137185 ·CONOR.SI5794915 ·DBC87097968182484 ·ERRRa11124283,a11206202 ·FAST56710 ·Freebase/m/01hw4n ·GND118523449 ·ICCUCFIV016044 ·ISNI0000000121285920 ·J9U987007259100505171 ·KANTO000074738 ·KRNLKKAC199603800 ·LCCNn80079447 ·LIBRIS1zcff2jk33lctb6 ·LIHLNB:V*50096;=BG ·LNB000026719 ·MAK9810582796305606 ·N6Ivtls001144276 ·NCFncf10446864,ncf10713272 ·NDL00451263 ·NKCjn19981000345 ·NLA1294539 ·NLG184021 ·NLI000026032 ·NLP: a0000001182112 ·NSK000094367 ·NTA068277687 ·NUKATn93080415 ·OpenVlacc000000625 ·PTBNP89584 ·PUSC11598 ·PUST13784 ·REROA000046686 ·SELIBR176387 ·SHARE269066 ·SUDOC029077818 ·UIY000082928 ·VcBA495/11653 ·VIAF38242123,316657442 ·РНБ779761
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Далай-лама_XIV&oldid=46481067
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp