Movatterモバイル変換

[0]ホーム
URL:

Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Грег Семенза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грег Семенза
англ.Gregg L. Semenza Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл.Gregg Leonard Semenza Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився12 липня1956(1956-07-12)(69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Флашинг[d],Квінз,Нью-Йорк,Нью-Йорк,США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвикладач університету, лікар, дослідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМедична школа Перельмана при Університеті Пенсільваніїd
Гарвардський університет
Дюкський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьoxygen sensingd, гіпоксія і фактори транскрипції Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Джонса Гопкінса Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
ЧленствоНаціональна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Грег Семенза уВікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Грег Семенза (англ.Gregg Leonard Semenza,нар.1 липня1956(19560701), Флашинг,Квінз,Нью-Йорк, штатНью-Йорк,США) — американський фізіолог та молекулярний біолог, відомий дослідженнями в галузі фізіологіїгіпоксії, зокрема відкриттям фактора, індукованого гіпоксією (HIF1A). ЛауреатНобелівської премії з фізіології або медицини 2019 року[1].

Біографія

[ред. |ред. код]

Навчався уГарвардському коледжі. Отримав ступені доктора медицини та доктора філософії вПенсильванському університеті. Резидентуру з педіатрії пройшов у медичному центріДюкського університету. Працював постдоком уМедичній школі Джонса Гопкінса[en], а надалі став там професором, обіймаючи посаду «професораК. Майкла Армстронга[en]».

Наукові дослідження

[ред. |ред. код]

У 1995 році в лабораторії Семензи було відкрито новий білок — фактор, індукований гіпоксією (HIF1A). Цей фактор транскрипції відповідає на зниження кількості кисню в клітинах тварин та регулює перебудову клітинних функцій у відповідь на гіпоксію. Надалі лабораторія Семензи вивчала роботу цього білка в різноманітних фізіологічних та патологічних процесах, зокрема в роботі серцево-судинної системи та за умов злоякісних пухлин.

Тривалий час був головним редактором журналу«Journal of Molecular Medicine[en]».

Критика

[ред. |ред. код]

У 2022 році на платформі «PubPeers» науковці виявили 52 наукові публікації, де Семенза є співавтором, у яких було здійснено надлишкові маніпуляції з зображеннями аж до підробки. Ці праці охоплюють 2001-2021 роки, 17 з них були відкликані, що ставить питання про наукову недоброчесність дослідника[2].

Нагороди та визнання

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. ↑Gregg L. Semenza – Facts – 2019[Архівовано 7 жовтня 2019 уWayback Machine.]. NobelPrize.org. Nobel Media AB 2019. Mon. 7 Oct 2019.(англ.)
  2. ↑Else H. (2022). Dozens of papers co-authored by Nobel laureate raise concerns. Nature, 10.1038/d41586-022-03032-9. Advance online publication.https://doi.org/10.1038/d41586-022-03032-9(англ.)
  3. ↑абGregg L. Semenza, M.D., Ph.D. Johns Hopkins Medicine. Архіворигіналу за 30 травня 2015. Процитовано 8 жовтня 2019.
  4. ↑Gregg L. Semenza, MD, PhD.American Society for Clinical Investigation. Архіворигіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 7 жовтня 2019.
  5. ↑E. Mead Johnson Award in Pediatric Research.Archived version of American Pediatric Society website. Архіворигіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  6. ↑72 New Members Chosen By Academy.nationalacademies.org. Архіворигіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2019.
  7. ↑2008 Elected Members. Association of American Physicians. 20 грудня 2019. Архіворигіналу за 20 грудня 2008. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. ↑Gregg_L._Semenza. Canada Gairdner International Award, 2010[Архівовано 1 жовтня 2020 уWayback Machine.](англ.)
  9. ↑The 2012 Stanley J. Korsmeyer Award: William G. Kaelin, Jr., MD, and Gregg L. Semenza, MD, PhD.www.the-asci.org. Архіворигіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 7 жовтня 2019.
  10. ↑Two NAM Members Receive Albert Lasker Basic Medical Research Award.nam.edu. Архіворигіналу за 17 березня 2017. Процитовано 7 жовтня 2019.
  11. ↑Gregg L. Semenza.Institut de France. Grands Prix des Fondations. 21 квітня 2015. Архіворигіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  12. ↑Wiley: The 13th Annual Wiley Prize in Biomedical Sciences Awarded for Advancements in Oxygen Sensing Systems.www.wiley.com. Архіворигіналу за 20 лютого 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  13. ↑Hurst, Jillian H. (13 вересня 2016).William Kaelin, Peter Ratcliffe, and Gregg Semenza receive the 2016 Albert Lasker Basic Medical Research Award.The Journal of Clinical Investigation.126 (10): 3628—3638.doi:10.1172/JCI90055.ISSN 0021-9738.PMC 5096796.PMID 27620538.Further support for an oxygen-sensing mechanism was provided by the discovery of erythropoietin (EPO), a glycoprotein hormone that stimulateserythrocyte production [...] During the same time period in which Semenza was developing EPO-transgenic mice, Peter Ratcliffe, a physician and kidney specialist, was establishing a laboratory in Oxford University’s Nuffield Department of Medicine to study the regulation of EPO
  14. ↑Foundation, Lasker.Oxygen sensing – an essential process for survival.The Lasker Foundation(англ.). Архіворигіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 7 жовтня 2019.
  15. ↑Kolata, Gina; Specia, Megan (7 жовтня 2019).Nobel Prize in Medicine Awarded for Research on How Cells Manage Oxygen - The prize was awarded to William G. Kaelin Jr., Peter J. Ratcliffe and Gregg L. Semenza for discoveries about how cells sense and adapt to oxygen availability.The New York Times. Архіворигіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
  16. ↑Gallagher, James (7 жовтня 2019).How cells sense oxygen wins Nobel prize(брит.). Архіворигіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  17. ↑The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2019.NobelPrize.org. Архіворигіналу за 23 травня 2020. Процитовано 8 жовтня 2019.

Джерела

[ред. |ред. код]

Посилання

[ред. |ред. код]
1901—1925

Берінг (1901) •Росс (1902) •Фінзен (1903) •Павлов (1904) •Кох (1905) •Гольджі /Рамон-і-Кахаль (1906) •Лаверан (1907) •Мечников /Ерліх (1908) •Кохер (1909) •Коссель (1910) •Гульстранд (1911) •Каррель (1912) •Ріше (1913) •Барані (1914) •Борде (1919) •Крог (1920) •Гілл /Меєргоф (1922) •Бантинг /Джон Маклеод (1923) •Ейнтховен (1924)

1926—1950
1951—1975

Тейлер (1951) •Ваксман (1952) •Кребс /Ліпман (1953) •Джон Ендерс /Веллер /Роббінс (1954) •Теорель (1955) •Курнан /Форсман /Річардс (1956) •Бове (1957) •Бідл /Тейтем /Ледерберг (1958) •Очоа /Корнберг (1959) •Бернет /Медавар (1960) •Георг Бекеші (1961) •Крік /Вотсон /Вілкінс (1962) •Екклс /Годжкін /Гакслі (1963) •Блох /Лінен (1964) •Жакоб /Львов /Моно (1965) •Роус /Гаґґінс (1966) •Граніт /Гартлайн /Волд (1967) •Голлі /Корана /Ніренберг (1968) •Дельбрюк /Герші /Лурія (1969) •Кац /Ейлер /Аксельрод (1970) •Сазерленд (1971) •Едельман /Портер (1972) •Фріш /Лоренц /Тінберген (1973) •Клод /Дюв /Паладе (1974) •Балтімор /Дульбекко /Темін (1975)

1976—2000

Бламберг /Гайдашек (1976) •Гіймен /Шаллі /Ялоу (1977) •Арбер /Натанс /Сміт (1978) •Кормак /Гаунсфілд (1979) •Бенасерраф /Доссе /Снелл (1980) •Сперрі /Г'юбел /Візел (1981) •Бергстрем /Самуельсон /Вейн (1982) •Мак-Клінток (1983) •Єрне /Келер /Мільштейн (1984) •Браун /Голдштейн (1985) •Коен /Леві-Монтальчині (1986) •Тонеґава (1987) •Блек /Елайон /Гітчінгс (1988) •Бішоп /Вармус (1989) •Маррі /Томас (1990) •Неєр /Закман (1991) •Фішер /Кребс (1992) •Робертс /Шарп (1993) •Гілман /Родбелл (1994) •Льюїс /Нюсляйн-Фольгард /Вішаус (1995) •Догерті /Цинкернагель (1996) •Прузінер (1997) •Ферчготт /Ігнаро /Мурад (1998) •Блобель (1999) •Карлссон /Грінгард /Кендел (2000)

2001—2025

Гартвелл /Гант /Нерс (2001) •Бренер /Горовітц /Салстон (2002) •Лотербур /Менсфілд (2003) •Ексел /Бак (2004) •Маршалл /Воррен (2005) •Фаєр /Мелло (2006) •Капеччі /Смітіз /Еванс (2007) •Монтаньє /Барре-Сінуссі /Гаузен (2008) •Блекбурн /Грейдер /Шостак (2009) •Едвардс (2010) •Гоффман /Бетлер /Стейнман (2011) •Гердон /Яманака (2012) •Ротман /Шекман /Зюдгоф (2013) •О'Кіф /М. Мозер /Е. Мозер (2014) •Кемпбелл /Омура /Ту (2015) •Осумі (2016) •Голл /Росбаш /Янг (2017) •Еллісон /Хондзьо (2018) •Келін /Реткліфф /Семенза (2019) •Альтер /Гоутен /Райс (2020) •Джуліус /Патапутян (2021) •Паабо (2022) •Каріко /Вайсман (2023) •Амброс /Равкін (2024) •Рамсделл /Бранков /Сакаґуті (2025)

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грег_Семенза&oldid=44152342
Категорії:
Приховані категорії:
[8]ページ先頭
©2009-2025 Movatter.jp