У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Графіка (значення).
Гра́фіка (нім.Graphik, відгрец.γραφικός — «написаний») — видобразотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого та чорного та менше, ніж уживописі, використання кольору. Твори можуть мати якмонохромну, так іполіхромнугаму[1].
Графіка — різновид мистецтва, назва якого походить від грецького слова, що в перекладі означає «пишу, дряпаю, малюю». Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу у графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмету або фігури.
З-поміж якого,малюнок — це найдавніший вид графіки, з нього і починається зародження образотворчого мистецтва. Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишаєтьсямалюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельномуживописінеоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, вологаглина.
УСтародавній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античнийчорнофігурний вазопис,червонофігурний вазопис). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця,вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.
Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб —акварелі,гуаші,пастелі,темпери. Хоча у використанні цих фарб певну роль відіграєколорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.
З часом ускладнилися засоби друкованої графіки —офорт,літографія,ліногравюра тощо.Інший різновид графіки — гравюра абоестамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, що виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійськогоВідродження ібароко до майстрів сучасності (малюнкиЛеонардо да Вінчі,Боттічеллі,Рафаеля,Мікеланджело,Босха іГрюневальда,Рембрандта, архітектораБаженова,Едуара Мане,Родена,Павла Коріна,Дмитра Жилінського, київського графікаСергія Конончука).
↑Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002.ISBN 966-96284-0-7
Костенко Олександр Євгенійович. Життєдіяльність Сергія Пилиповича Конончука (1912—1941) — українського графіка першої половини XX століття. Робота в Київску МАН «Дослідник». — К., 2011.
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002.ISBN 966-96284-0-7
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.: іл.
Метаграфіка. Досвід пізнання: виставка [робіт з фондів графіки Львів. нац. галереї мистецтв] / A. Aksinin ; Львів. нац. галерея мистецтв ім. Б. Возницького. — Львів: [б. в.], 2014. — 34 с. : іл.
Проектна графіка: навч. посіб. / Т. М. Клименюк, Н. А. Консулова, М. В. Бевз, Х. І. Ковальчук ; за ред. Т. М. Клименюк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге вид., доповн. і переробл. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. — 220 с. : іл. — Бібліогр.: с. 216—218 (38 назв).
Мистецтво живопису і графіки на Україні в першій половині і середині ХІХ століття: [монографія] / А. А. Жаборюк. —Київ;Одеса: Вища школа, 1983. — 206 с.
Українська графіка ХХ століття: [навчальний посібник] /Ольга Лагутенко. — [Київ]: [Грані-Т], [2011]. — 184 с. : іл.
Українська графіка першої третини ХХ століття: [монографія] / О. Лагутенко. — К. : Грані-Т, 2006. — 240 с. —ISBN 966-2923-14-4.
.jpg)
