Movatterモバイル変換


[0]ホーム

URL:


Перейти до вмісту
Вікіпедія
Пошук

Гопак

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Статус версії сторінки

На цій сторінці показано неперевірені зміни

Танець
Гопак, кін. XVIII - поч. XIX ст.
Гопак
класифікаціянародний
розмір2/4
походженняВійсько Запорозьке Низове
епохаXVI—XVIII століття
особливостівиконується соло або групами в швидкому темпі з використаннямвіртуозних карколомних стрибків
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна:Гопак (значення).

Гопа́к — традиційнийукраїнський народний танецьзапорізького походження. Назва танцю походить від вигуку «гоп!» під час його виконання, а також слів «гопати», «гупати», «гопкати»[1][2].Розмір — 2/4. Виконується соло або групами в швидкому темпі з використаннямвіртуозних карколомних стрибків.Гопак виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками; сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія залишається провідною. У виконанні гопака включаються елементи хореографічної імпровізації: стрибки, присядки, обертання й інших віртуозних танцювальних рухів. Існують різні варіанти гопака — сольний, парний, груповий. Гопак нерідко має величний, героїчний характер. Пісенні й інструментальні мелодії гопака виконуються в народі й як самостійні музичні п'єси. У них панує вільно варійована стопаанапеста.

Історія

[ред. |ред. код]
КартинаГопак (Рєпін),1927 р.

Гопак у давні часи вважався бойовим танцемязичницьких жерців (волхвів), що сприймався яксакральне дійство, зрозуміле для втаємничених[3][4], пізніше використанийзапорожцямиЗапорозької Січі у XVI—XVIII ст. Тому, спочатку у ньому брали участь виключно чоловіки. Танець виконувався козаками, які танцювали переважно у парах. Їхній танець — своєрідний діалог, в якому вони демонстрували свій характер, а також силу, мужність. Козаки-танцюристи ставали в коло виконуючи довільні рухи, а їхні товариші підтримували їх вигуками «Гоп!» та «Гей!».

Згодом, після знищення Січі, гопак почали виконувати і дівчата в парі з хлопцями. З плином часу танець вже виконувався групами, в яких були і хлопці і дівчата. Важливо, що цей танець ніколи не виконується наодинці.

У сучасній історії відродження гопака пов'язують з діяльністюП. П. Вірського, який створив у 1937 році ансамбль народного танцю УРСР. На основі класики та традиційного фольклору, він поставив той гопак, котрим до сих пір завершує концертиакадемічний ансамбль танцю України його імені.

Сценічні костюми

[ред. |ред. код]

Костюми, що використовуються в сучасному сценічному гопаку (червоні шаровари, кольоровий пояс, вишита сорочка, взуття з гострими кінцями) не є реальною козацькою формою того часу, але скоріше сценічним відображенням уявлень про козацьке вбрання початку XX сторіччя. Важливо розуміти, що козацтво існувало у різному вигляді протягом кількох сторіч, за які світова мода змінилася не раз. Нівишита сорочка, нішаровари не єкозацьким одягом, адже за часів Сагайдачного чи Хмельницького просто не існували. Існують поодинокі свідчення кінця XVIII ст. про вбирання козаками широких штанів у якості святкового одягу. Але такий одяг не є зручним для бою чи верхової їзди, якою козаки переважно не займалися. І тим паче не призначалися для ведення бою ногами (так званий«козацький гопак»)[5]. Участь жінок у танку виникла лише в його сценічному варіанті. Їхні костюми зазвичай дешево імітують святкове історичне вбрання центральної частини України (плахта,керсетка, червоне взуття, віночок зі стрічками), але перебільшують кожен його елемент заради сценічного ефекту.Ось як про це писав Микола Савойський: «Гопак був доведений до таких шедеврів, що його витанцьовували пар по десять танцюристів, одягнених у таке вбрання, якого ніколи ніхто не бачив і яке нашому народові ніколи не снилося — включно до білих чобіт на жіноцтві, спідниці по коліна, а намисто… звисало жінці нижче пояса і це звався народний український театр!?»[6]

Особливості танцю

[ред. |ред. код]

Особливою рисою є демонстрація сили, спритності, героїзму та шляхетності. Учасники переміщуються парами по колу, а хлопці змагаються у спритності. Дівчата танцюють ліричну частину. У фіналі гопак знову бурхливий та темпераментний. До специфічних рис гопака належить шпагат, що виконується зі стрибком, коли ноги та руки відвернуті в паралельні боки. Також є фігура «павучок», коли танцюрист, сидячи навколішки, спирається на руки, та, ніби відкидаючи ноги вперед, переміщується сценою.

Узахідних регіонах України трапляється гопак-коло, що виконується групою, замкненою у коло[7].

Спорт

[ред. |ред. код]

Верховна Рада 25 травня 2017 прийняла в другому читанні Закон про національні види спорту, згідно з яким гопак офіційно визнається в Україні видомспорту. Як зазначилидепутати, законопроєкт спрямований на розвиток національного відродження, відновлення національно-культурних традицій і патріотичне виховання.

У музичному мистецтві

[ред. |ред. код]
Гопак

У музичному мистецтві1920 ст. гопак використовувався українськими та російськими композиторами, зокрема:

Воперах

[ред. |ред. код]

Убалетах

[ред. |ред. код]

Галерея: Гопак виконуєНаціональний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського

Див. також

[ред. |ред. код]

Примітки

[ред. |ред. код]
  1. Гопак[Архівовано 7 січня 2021 уWayback Machine.] //Енциклопедія сучасної України / ред. кол.:І. М. Дзюба [та ін.] ;НАН України,НТШ. —К. :Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. —ISBN 966-02-2074-X.
  2. Гопак // Українські традиції: дитяча ілюстрована енциклопедія / К. О. Шейкіна. — Х.: Веста, 2010. — 64 с.
  3. [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n457/mode/2up Танець] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад.Ю. І. Ковалів. — Київ :ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 458.
  4. [https://archive.org/stream/literaturoznavchat1#page/n409/mode/2up Іконічний знак, або Ікон] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад.Ю. І. Ковалів. — Київ :ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 409.
  5. Шаровари // Кусайкіна Н. Твоя країна — Україна. Енциклопедія українського народознавства. — Харків:ВД «Школа», 2009. — С. 452. —ISBN 978-966-429-016-3.
  6. Народний танець[Архівовано 2 травня 2018 уWayback Machine.] //Лозко Г. Українське народознавство — Харків: Див, 2005. — 472 с. —ISBN 966-8504-07-0.
  7. Гопак //Українська музична енциклопедія, Т. 1 /Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України. 2006. — С. 498.

Джерела

[ред. |ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про:Гопак
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:Гопак

Посилання

[ред. |ред. код]
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано зhttps://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гопак&oldid=46310439
Категорії:
Приховані категорії:

[8]ページ先頭

©2009-2025 Movatter.jp